Рішення № 130369664, 22.09.2025, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 499/504/25

2/0187/470/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2025 р.

Петриківський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді Соловйова І.М.,

за участі секретаря судового засідання Столяренко Н.П.,

розглянувши в селищі Петриківка в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

23.07.2025 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області на підставі ухвали Іванівського районного суду Одеської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

- стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» суму заборгованості за Кредитним договором № 20806-12/2023 в розмірі 40000,00 гривень, що складається з 10000,00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 30000,00 гривень сума заборгованості за відсотками.

Також просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 гривень.

Позовна заява подана представником Какун Анною Станіславівною, яка діє на підставі довіреності від 05.12.2024, строк дії по 31.12.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 12.12.2023 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 20806-12/2023. Сума кредиту становить 10000,00 гривень. 21.10.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» » та позивачем укладено Договір факторингу № 21102024 у відповідності до умов якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» передає (відступає) позивачу за плату належні йому Права Вимоги, а позивач приймає належні ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» Права Вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Таким чином позивач набув право вимоги за Кредитним договором № 20806-12/2023 від 12.12.2023. Однак відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання по договору, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яку банк і просить стягнути.

Ухвалою суду від 31.07.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

На офіційну адресу відповідача, тобто на зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання, направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 31.07.2025, яка 15.08.2025 повернулась до суду з причин «адресат відсутній за вказаною адресою». Дану ухвалу відповідачу також відправлено на електрону адресу, що вказана в позовній заяві, яку він отримав 04.08.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Суд зазначає, що декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється, зокрема з метою створення умов для реалізації прав особи, ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою (ч.1 ст. 3 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»).

Згідно п. 4 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

З аналізу пунктів 99, 99-1, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270) слідує, що у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику з відповідною відміткою.

Водночас до повноважень суду не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи, що судом вчинено всі необхідні та достатні дії для повідомлення відповідача про судовий розгляд даної справи, наявні підстави вважати, що відповідач вважається таким, що повідомлений про судовий розгляд належним чином.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

Відповідно до ст. 526, 530, 599 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним .

Виходячи з положень статей 626, 638 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, що відповідає положенням ст. 628 ЦК України.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити відсотки. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Судом при розгляді справи встановлено, що відповідно до договору про надання фінансового кредиту № 20806-12/2023 від 12.12.2023 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» та відповідачем, товариство надало споживачу кредит у гривні в сумі 10000 грн на строк 120 днів, а споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, із стандартною процентною ставкою 2,50 % в день. Договір підписаний шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором W8786. Дана інформація також дублюється в паспорті споживчого кредиту з яким відповідач також був ознайомлений.

Відповідно до графіку платежів, який є додатком 1 до договору про надання фінансового кредиту № 20806-12/2023, відповідач повинен погасити борг шляхом внесення на розрахунковий рахунок Товариства чотирьох платежів. Відповідно до даного графіку загальна вартість кредитного договору становить 40000 грн.. яка складається з сума кредиту за договором 10000 грн. та проценти за користування кредитом 30000 грн., даний графік також підписаний електронним підписом відповідача, що свідчить його обізнаність про загальну вартість кредитного договору.

Однак, відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором 20806-12/2023 від 12.12.2023 встановлено, що відповідач жодного разу не здійснив проплату за даним кредитним договором у зв`язку з чим в нього станом на 21.10.2024 виникла заборгованість в сумі 40000 грн, яка складається яка складається з сума кредиту за договором 10000 грн та проценти за користування кредитом 30000 грн.

21.10.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №21102024 у відповідності до умов якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Згідно із актом прийому-передачі Реєстру Боржників за договором факторингу №21102024, клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр Боржників, після чого, з урахуванням пункту 1.2 Договору факторингу №21102024 від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Реєстр боржників передано в повному об`ємі відповідно до умов договору факторингу №21102024 будь-яких зауважень до зазначеного реєстру немає.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №21102024 від 21.10.2024, позивачем набуто права грошової вимоги до відповідача у сумі 40000 грн з яких: 10000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 30000 грн сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до договору факторингу, у разі сплати відповідачем коштів на рахунок первісного кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення кредитної заборгованості.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме 21.10.2024 позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій. Тому відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором 20806-12/2023 від 12.12.2023 в розмірі 40000 грн.

Відповідно до статей 205, 207 ЦК Україна, договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Згідно ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. З Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору .

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» зазначені свої договірні зобов`язання виконало належним чином, перерахувавши відповідачу кошти в сумі 10000 грн. Натомість, відповідач свої договірні зобов`язання неналежним чином не виконав, позику та проценти за користування кредитними ресурсами у відповідності до умов договору та графіку платежів не сплатив.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою шляхом передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди на то боржника.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Із змісту ст. 611 ЦК України випливає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1 ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

На підставі договору факторингу №21102024 від 21.10.2024, укладеного між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» , ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» право грошової вимоги, строк зобов`язань за якою настав, підстави виникнення права грошової вимоги та її сума сформовані в Реєстрі боржників, зокрема й до відповідача за кредитним договором №20806-12/2023.

ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» й ТОВ «ФК «ЄАПБ» згідно правовстановлюючих документів зареєстровані та належать до фінансових установ, окрім того ТОВ «ФК «ЄАПБ», як фактор, у відповідності до законодавства має право здійснювати операції з факторингу.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір був укладений між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та відповідачем, у електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), що відповідає вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про захист прав споживачів» та не суперечить приписам ч.1 ст.205, ст.6, 207, 627-628, ч.2 ст.639 ЦК України. При цьому, на виконання приписів ч.1 ст. 638 ЦК України сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, в зв`язку з чим він в силу положень ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відтак, оскільки вищевказані договори про надання коштів у позику та факторингу не були визнані у встановленому законом порядку недійсними чи нікчемними, то в силу положень Закону України «Про електронну комерцію», ст.6, 204, 207, 627, 629, 638, 639, 642, 1077 ЦК України ці правочини є правомірними, чинними та обов`язковими для виконання, що у відповідності до вимог статей 12, 81 ЦПК України не спростовано відповідачем жодними доказами.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, та те, що відповідач доказів погашення заборгованості не надав, факт невиконання ним кредитних зобов`язань за договором підтверджується матеріалами справи, позов є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

При поданні позову позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3028 грн.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме у зв`язку з повним задоволенням позову, понесені витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 4, 12, 81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за кредитним договором №20806-12/2023 від 12.12.2023 в сумі 40000 (сорок тисяч) гривень, з яких 10000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 30000 грн - сума заборгованості за відсотками;

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вулиця Симона Петлюри, 30; ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання, АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 22.09.2025.

Суддя І.М. Соловйов