Рішення № 130368163, 22.09.2025, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/1334/24

Провадження № 6/499/17/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 вересня 2025 року селище Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Погорєлова І.В., за участю секретаря судового засідання Дібрової О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Іванівка Березівського району Одеської області заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Лях Ігоря Дмитровича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Іванівського районного суду Одеської області від 12.09.2025 року у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором було відмовлено.

16.09.2025 року від представника відповідача надійшла до суду заява про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої останній просив суд ухвалити додаткове рішення, згідно якого стягнути з позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 14000,00 грн.

У судове засідання сторони не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, шляхом отримання судових повісток через систему «Електронний суд».

Представник відповідача надав заяву про розгляд даної заяви у їх з відповідачем відсутність, на її задоволенні наполягав.

Представник позивача заяв чи клопотань до суду не подавав, про причини неявки не повідомив.

У відповідності до ч.4 ст.270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується заява, суд приходить до висновку, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що рішенням Іванівського районного суду Одеської області від 12.09.2025 року у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором було відмовлено.

Під час надсилання відзиву на позов, представник відповідача відзначив на положення ч.8 ст.141 ЦПК України та заявив, що докази остаточного розміру витрат, які відповідач сплатив або має сплатити у зв`язку з розглядом справи буде подано до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

16.09.2025 року на виконання положень ч.8 ст.141 ЦПК України від представника відповідача надійшла до суду заява про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої останній просив суд ухвалити додаткове рішення, згідно якого стягнути з позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 14000,00 грн.

Представництво відповідача при розгляді даної справи здійснював адвокат лях Ігор Дмитрович на підставі Договору №10/24 про надання правової допомоги від 23.03.2024 року.

Згідно п.4.1 вказаного договору №10/24 від 23.03.2025 року, вартість послуг розраховується за погодинною ставкою у розмірі 4000,00 грн. за годину. Відповідно до п.4.2 Договору оплата за даним договором здійснюється протягом 90 днів з моменту надання правової допомоги.

Згідно наданого детального опису робіт у справі №499/1334/24 від 15.09.2025 року відповідно до Договору №10/24 від 23.03.2025, всього адвокатом було надано послуг на 14000,00 грн., з яких: надання правової інформації, консультація і роз`яснення клієнту правових питань судової практики 1 година 4000,00 грн., перевірка обґрунтованості правової позиції, складання відзиву на позовну заяву 2 год. 8000,00 грн., складання заперечення на відповідь позивача на відзив 0,5 год. 2000,00 грн.

У відповіді на відзив, представник позивача не погоджуючись з розміром судових витрат, заявлених представником відповідача попереднього, зазначив, що представником відповідача не доведено, що витрати на професійну правничу допомогу були фактичними та неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Згідно з ч.ч.1,2ст.270ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд ,вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановленихстаттею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Згідно ч. 8 ст.141ЦПКУкраїни розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст.270ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Відповідно доч.ч.3-4ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт(наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витратна оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом частини 8 статті 141ЦПКУкраїни розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежне від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2статті 137 цього Кодексу).

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у справі № 922/2604/20 витрати на надання професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного Суду, зокрема, у справах № 923/560/17, № 329/766/18.

За змістом Постанови Верховного Суду від 18.03.2021 року у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 року у справі № 910/12591/18, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, суд вважає, що витрати в розмірі 14000,00 грн не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також суперечить принципу розподілу таких витрат. З матеріалів справи вбачається відсутність співмірності з часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх необхідністю, обсягом виконаної адвокатом роботи та тим, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, сторони у судове засідання не з`являлися.

Суд врахувавши обсяг виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності цих витрат та розумності їхнього розміру. Виходячи з конкретних обставин справи, взявши до уваги відмову у задоволенні позову однак не з підстав, вказаних у відзиві, дійшов висновку про необхідність обмежити розмір стягнення витрат на професійну правничу допомогу до суми 5000,00 грн, яка відповідає критерію розумності, встановлений їхньою дійсністю та необхідністю у цій справі.

Керуючись ст.133,137, 141,247, 270 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Лях Ігоря Дмитровича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» (вул. Рибальська 22, м. Київ, код ЄДРПОУ 43657029) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 коп.)

В іншій частині відмовити.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення.

Якщо апеляційну скаргу не було подано, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяІгор ПОГОРЄЛОВ