Ухвала суду № 130365926, 22.09.2025, Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/1566/25

2/729/798/25

У Х В А Л А

22 вересня 2025 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області у складі судді Булиги Н.О., розглянувши заяву судді Булиги Наталії Олександрівни про самовідвід по цивільній справі за позовом Бобровицької міської ради Чернігівської області до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном,

В С Т А Н О В И В :

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю у справі Булигу Наталію Олександрівну.

У процесі підготовки справи до судового розгляду, головуюча суддя заявила самовідвід, у зв`язку з перебуванням у неприязних відносинах із відповідачкою ОСОБА_1 , яка у 2020 році зверталася зі скаргою на дії судді Булиги Н.О. до Вищої ради правосуддя, що в подальшому може викликати сумнів в прийнятому нею рішенні за результатами розгляду справи.

Заява головуючої судді про самовідвід у цій справі підлягає задоволенню з таких підстав.

Як зазначено у ст.15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XX чергового з`їзду суддів України 18 вересня 2024 року, суддя заявляє самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законом. У разі виникнення сумнівів у судді щодо його неупередженості у результаті розгляду справи суддя має право заявити самовідвід.

Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

За приписами ч.1 ст.39 ЦПК України, з підстав зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, зокрема, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Згідно до ч. 1 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Частинами 8,9 вказаної статті визначено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду 17.09.2019 виніс постанову у справі №277/599/15-к, відповідно до якої зазначає, що безсторонність (неупередженість) суду має визначатися згідно з суб`єктивним та об"єктивним критеріями.

Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 09.11.06. у справі «Білуга проти України», від 28.10.98 у справі «Ветштан проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Обґрунтований самовідвід свідчить про сумлінне виконання суддею своїх обов`язків. Обґрунтування самовідводу не може піддаватися сумніву.

Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів (схвалені резолюцією 2006/23 від 27 липня 2006 року) визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості.

За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Також, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна Wettstein), п. 43).

У своєму рішенні по справі "Фельдман проти України" Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі "Фельдман проти України", заяви N 76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п. 97).

Тобто, якщо говорити у ракурсі безсторонності суду, то слід враховувати те, що визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обгрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Таким чином, враховуючи факт того, що головуюча суддя перебуває у тривалих неприязних відносинах із відповідачкою Хуторною С.В., наявність суб"єктивного критерію, заявлений суддею самовідвід підлягає задоволенню

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Заяву судді Булиги Наталії Олександрівни про самовідвід задовольнити.

Відвести суддю Булигу Наталію Олександрівну від участі в розгляді цивільної справи за позовом Бобровицької міської ради Чернігівської області до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном,.

Цивільну справу за позовом Бобровицької міської ради Чернігівської області до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, передати для повторного автоматизованого розподілу для визначення іншого складу суду у порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя Н.О.Булига