Рішення № 130362013, 19.09.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

757/59671/24-ц

2-4767/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2025 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

судді Єрмічової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Римської Л. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», третя особа: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з вказаним позовом, обґрунтовуючи тим, що 04 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О. С. вчинено виконавчий напис № 26282 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 003-07001-031012 від 03 жовтня 2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк", правонаступником якого на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами № 42-К від 06 жовтня 2017 є ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами № 11/08/2020-ФА від 11 серпня 2020 є ТОВ "Фінансова компанія "Аланд" у розмірі 9054 грн 39 коп, із якої: заборгованість за тілом кредиту складає 4675 грн 59 коп, заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками складає 3878 грн 80 коп, плата за вчинення виконавчого напису складає 500 грн. На підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою М. В. 15 жовтня 2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2. Однак, під час вчинення виконавчого напису нотаріусу не було надано оригіналу нотаріально посвідченого кредитного договору, нотаріус не дотримався вимог, визначених Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року, та не переконався у безспірності заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи зазначене, позивач ОСОБА_1 вважає, що заборгованість за кредитним договором № 003-07001-031012 від 03 жовтня 2012 року не є безспірною, оскаржуваний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, тому просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 04 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О. С., зареєстровано в реєстрі за № 26282, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Аланд" заборгованості за кредитним договором № 003-07001-031012 від 03 жовтня 2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк", правонаступником якого на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами № 42-К від 06 жовтня 2017 є ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами № 11/08/2020-ФА від 11 серпня 2020 є ТОВ "Фінансова компанія "Аланд".

03.01.2025 згідно ухвали Печерського районного суду міста Києва відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачу та третій особі копія ухвали про відкриття провадження у справі, позовна заява з додатками були направлені поштою.

Від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов.

Третя особа пояснень не подала.

Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання, в розумінні положень ст. 279 ЦПК України, не надходило.

Дослідивши письмові докази, які містяться у матеріалах справи, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

04 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О. С. вчинено виконавчий напис № 26282 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 003-07001-031012 від 03 жовтня 2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк", правонаступником якого на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами № 42-К від 06 жовтня 2017 є ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами № 11/08/2020-ФА від 11 серпня 2020 є ТОВ "Фінансова компанія "Аланд", у розмірі 8554 грн 39 коп із якої: прострочена заборгованість за сумою кредиту складає 4675 грн 59 коп, прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом складає 3878 грн 80 коп. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом стягнуто із ТОВ "Фінансова компанія "Аланд" плату в розмірі 500 грн. які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Аланд". Загальна сума, яка підлягає стягненню за вказаним виконавчим написом з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Аланд" складає 9054 грн 39 коп.

На підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою М. В. 15 жовтня 2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про нотаріат" нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про нотаріат" порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України.

Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Згідно з п. 19 ст. 34 Закону України "Про нотаріат" вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія.

Главою 14 Закону України "Про нотаріат" та Главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів.

Так, відповідно до ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Відповідно до підп. 2.1 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Згідно з підп. 2.2 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку у разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Відповідно до підп. 2.3 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Крім того, підп. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно з ст. 50 Закону України "Про нотаріат" нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 320/7932/16-ц, провадження № 61-38989св18, викладено висновок про те, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок), визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

26 листопада 2014 року до постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" були внесені зміни, за якими було доповнено вказаний перелік розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин". Зазначені зміни внесені постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 було визнано незаконною та не чинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" у частині доповнення пунктом 2, який стосувався стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/20084/14 від 22 лютого 2017 року залишено без змін.

У зв`язку з визнанням судом незаконними норм Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року, якими було доповнено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, положеннями про кредитні договори, станом на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису - 10 вересня 2021 року, постанова Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року діяла у редакції, яка не передбачала права нотаріуса вчиняти виконавчий напис на підставі кредитного договору. Станом на 10 вересня 2021 року постанова Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року передбачала вчинення виконавчих написів лише на підставі нотаріально посвідченого договору.

Встановлено, що укладений між ПАТ "Дельта Банк", правонаступником якого на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами № 42-К від 06 жовтня 2017 є ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами № 11/08/2020-ФА від 11 серпня 2020 є ТОВ "Фінансова компанія "Аланд" та позивачем ОСОБА_1 кредитний договір № 003-07001-031012 від 03 жовтня 2012 року, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, що викладені у постановах від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18, від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц, від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням вимог, передбачених ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд стягує на користь позивача з відповідача документально підтверджені витрати понесені на сплату судового збору у розмірі 1211 грн 20 коп.

Щодо витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Вирішуючи питання про відшкодування позивачеві судових витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи, суд враховує вимоги статті 137 ЦПК України, котрими передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зауважила, на тому, які докази, є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу додано: Договір про надання правової допомоги від 08 листопада 2024; акт надання послуг від 28 листопада 2024; квитанція до прибуткового касового ордера № 90 від 28 листопада 2024, що підтверджує оплату послуг позивачем грошових коштів у сумі 5000 грн.

Тому суд стягує на користь позивача з відповідача витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн, які документально підтверджені.

На підставі ст. 15 ЦК України, ч. 1 ст. 1, п. 19 ст. 34, ч. 1 ст. 39, ст. 50, ст. 87 Закону України "Про нотаріат", ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", підпунктів 2.2, 2.3 п. 2, підпунктів 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджено наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, керуючись ч. 1 ст. 81, п. 2 ч. 8 ст. 128, ч. 3 ст. 131, ч. 1 ст. 133, ч. 1 ст. 141, ч. 2 ст. 247, ч. 3 ст. 258, частинами 1, 2, 8 ст. 259, статтями 263-265, частинами 4, 5, 8 ст. 268, частинами 5, 6 ст. 272, ч. 5 ст. 279, ч. 8 ст. 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», третя особа: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича від 04 вересня 2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 26282, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд" заборгованості за кредитним договором № 003-07001-031012 від 03 жовтня 2012 року, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд" на користь ОСОБА_1 5000 (п`ять тисяч) грн витрат понесених на професійну правничу допомогу.

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» (місцезнаходження юридичної особи: вул. Саксаганського, буд. 14, офіс 301, м. Київ, 01033; код ЄДРПОУ 42642578).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович (робоче місце приватного нотаріуса: вул. Велика Бердичівська, 35, м. Житомир, 10008).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне судове рішення складено 19 вересня 2025 року.

Суддя В. В. Єрмічова