Рішення № 130354867, 10.09.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2025 рокусправа № 380/5982/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддяКравців О.Р.,

за участю:

секретар судового засіданняКаменцев К.Д.,

від позивача ОСОБА_1 ,

від відповідачаФіліпова Г.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_2 (далі позивач) з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Адміністрації Державної прикордонної служби України від 12.12.2024 №1103 про відмову ОСОБА_2 у призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;

- зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України призначити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу, у зв`язку зі смертю її сина - військовослужбовця ОСОБА_3 , передбачену статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності, або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, що відповідає 500-кратному прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2023 календарного року.

Ухвалою суду від 31.03.2025 відкрито загальне позовне провадження у справі /арк.спр.121/.

Ухвалою суду від 28.04.2025 задоволено клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за межами приміщення суду /арк.спр.142/.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач необґрунтовано відмовив позивачу, як члену сім`ї померлого військовослужбовця, у призначені та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із виявленим у крові на момент смерті алкоголем. Поданими для отримання одноразової грошової допомоги не підтверджується, що настання смерті ОСОБА_3 (атеросклеротична хвороба серця) перебуває у причинно-наслідковому зв`язку із вчинення померлим певних активних дій у стані алкогольного сп`яніння, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі). Навпаки причинний зв`язок прослідковується між захворюваннями, з якими боровся ОСОБА_3 протягом життя, і смертю.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Вказав, що 08.03.2023 військовослужбовець ОСОБА_3 після завершення амбулаторного лікування, яке йому надавалося в період з 03.03.2023 по 07.03.2023 не прибув до місця служби, про причини неприбуття не повідомив (тобто більш ніж 3 місяці перебував в СЗЧ) та помер приблизно 28.06.2023, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Отже, син позивача-військовослужбовець помер за обставин самовільного залишення військової частини (СЗЧ) тривалістю більш ніж три місяці в період правового режиму воєнного стану перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_3 протягом тривалого часу зловживав алкогольними напоями, про що зазначено в постанові про закриття кримінального провадження від 31.07.2023 виданої слідчим відділення відділу № 2 Львівського районного управління поліції.

Відповідач зауважив, що відповідно до судово-психіатричної оцінки психічних розладів внаслідок алкоголізму, наркоманії та токсикоманії або психічних розладів і розладів поведінки, обумовлених вживанням психоактивних речовин (F-10-F-19) з досліджень фізіологічної дії алкоголю на центральну нервову систему відомо, що він пригнічує її, спричиняє розлади основних нервових процесів умовно рефлекторної діяльності людини - збудження та гальмування. Динаміка і ступінь сп`яніння залежать від кількості вжитого алкоголю, загального стану організму та функціональних особливостей вищих структур головного мозку. Клінічні прояви ступенів сп`яніння певною мірою корелюють із вмістом алкоголю в крові. При легкому ступені цей вміст становить до 0,5-1,5, при середній - 1,5-2,5, при тяжкій - до 6 проміле. В залежності від ступеню алкогольного сп`яніння особі притаманні наступні ознаки (симптоми), зокрема при легкому ступені підвищення самооцінки; ігнорування заборон; зниження уваги, розсудливості та контролю; порушення координації; повільна обробка інформації; суттєва скрута реакції в екстренних ситуаціях; неможливість правильно реагуватити екстрених ситуаціях; емоційна нестабільність; погіршення сприйняття (пам`яті та розуміння), зниження гостроти зору та периферичного зору, повільне відновлення від відблисків. Зловживання алкогольними напоями протягом тривалого часу може спричинити серйозні проблеми із серцем, зокрема аритмії, гіпертонію, кардіоміопатію та інфаркт міокарда. Регулярне вживання алкоголю підвищує навантаження на серце, погіршує кровообіг і може призвести до розвитку хронічних захворювань. Отже, зловживання алкогольними напоями протягом тривалого часу встановлено органом досудового слідства, військовослужбовець помер перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння за обставин самовільного залишення військової частини (СЗЧ) тривалістю більш ніж три місяці, тобто пов`язані із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення в період правового режиму воєнного стану. При цьому, зловживання ОСОБА_2 протягом тривалого часу алкогольними напоями не лише встановлена досудовим слідством. Так, в Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься постанова Жовківського районного суду Львівської області від 15.09.2020 у справі №444/1502/20 про визнання винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП (керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння).

Крім цього, відповідач вказав, що документа, визначеного пунктом 20 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві затвердженого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, про причини та обставини смерті військовослужбовця, зокрема, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства до заяви від 23.09.2024 матері померлого ОСОБА_2 не додано. Причини та обставини смерті військовослужбовця ОСОБА_3 , зокрема, що смерть військовослужбовця є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння (наявність етилового спирту в кількості - 1,60 проміле), встановлені органом досудового слідства по кримінальному провадженню №12023141400000258, тому постанова від 31.07.2023 про закриття кримінального провадження №12023141400000258 за фактом смерті ОСОБА_3 є документом, що визначений пунктом 20 згаданого Порядку, який позивачем зрозуміло до заяви не долучений. Отже, НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України 05.10.2024 дійшов висновку про неможливість призначення і виплати матері померлого ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якому позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Додатково вказав, що відповідач не обґрунтовував оскаржене рішення з підстав того, що смерть сина позивача - ОСОБА_4 , є наслідком вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення, а отже протиправність такого з цих підстав не оскаржується і не може бути оскаржена позивачем, оскільки з цих підстав рішення про відмову у виплаті винагороди суб`єкт владних повноважень не приймав. Як наслідок, заперечення проти позову у цій частині є безпідставними, оскільки такі не можуть бути предметом судового розгляду із огляду на те, що подання і обґрунтування протиправності оскаржуваного рішення у позові мотивована із інших підстав і суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Щодо покликань відповідача на обставини самовільного залишення військової частини або місця служби ОСОБА_4 представник позивача вказав, що матеріали справи не містять доказів кваліфікації дій та прийняття відповідного процесуального рішення в рамках Кримінального процесуального кодексу України відносно померлого під час проходження військової служби за ознаками вчинення кримінального правопорушення за статтею 407 КК України. Покликання відповідача в заперечення проти позову на акти службового розслідування є безпідставним, оскільки сам же відповідач наголошує на тому, що факт нез`явлення на службу після лікування ОСОБА_3 вказує лише на «можливість вбачати» ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 5 статті 407 КК України. При цьому, визначальним для кваліфікації діяння за статтею 407 КК України, у даному випадку нез`явленням на службу із лікувального закладу, є встановлення такого нез`явленням саме без поважних причин, тобто необхідно встановити об`єктивну сторону злочину. Також, представник позивача зазначив, ОСОБА_3 помер у статусі військовослужбовця і щодо нього не застосовано положення частини 2 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» в порядку та спосіб визначений Розділом ІІ (статті 48-1 48-7) Положення про проходження громадянами України військової служби у Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 №1115, в частині призупинення військової служби із правовими наслідками, передбаченими вказаними нормами, зокрема, звільнення з посади вважаючи таким, що не виконує (не несе) обов`язків військової служби із непоширенням на нього пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.

Окрім цього, представник позивача вказав, що саме наявний акт розслідування факту смерті ОСОБА_3 , експертні висновки, медичні документи, інформаційні документи органу досудового розслідування щодо кримінального провадження за фактом смерті, які наявні у матеріали справи та перебували у розпорядженні відповідача на час прийняття спірного рішення про відмову у виплаті допомоги і є документами, що свідчить про причини та обставини смерті і спростовують доводи відповідача, що причиною смерті ОСОБА_3 є вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння чи вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення, оскільки у жодному із доказів, на які покликається відповідач відсутні висновки, що смерть ОСОБА_3 є наслідком вчинення ним активних дій у стані алкогольного сп`яніння або ж є наслідком вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення. Виявлення у тілі померлого ОСОБА_3 етилового спирту 1,6 проміле, як і виявлена в ході огляду трупа порожня пляшка з під горілки, жодним чином не вказують на причинний зв`язок смерті із вживанням алкоголю та спростовується висновком судово-медичного експерта №31/2023 від 03.07.2023, у підсумковій частині якого зазначено, що причиною смерті ОСОБА_3 є атеросклеротична хвороба серця, а тим більше, що смерть є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння. У висновку експерта лише констатовано перебування померлого у стані алкогольного сп`яніння. Жодним доказом не підтверджено причинно-наслідкового зв`язку між захворюваннями ОСОБА_3 , які стали причиною смерті та станом його алкогольного сп`яніння. Навпаки, доведено, що не зважаючи на вміст алкоголю в крові, смерть ОСОБА_3 настала внаслідок атеросклеротичної хвороби серця, тобто хвороби пов`язаної із проходженням військової служби, що підтверджується наявними у справі медичними виписками про перебіг захворювання, витягом із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв`язку захворювання із проходження військової служби, витягом із наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 14.02.2024 №217 «Про внесення змін до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 06.07.2023 № 773-ос» в частині пов`язання причинного зв`язку захворювання із проходженням військової служби.

Представник відповідача подав до суду заперечення, в яких вказав, що оскаржене рішення відповідача №1103 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги приймалося на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, які підтверджені відповідними доказами (перебування в період правового режиму воєнного стану в стані алкогольного сп`яніння при самовільному залишенні військової частини (СЗЧ). Обставина самовільного залишення військової частини або місця служби, так званого «СЗЧ» входить до предмета доказування при розгляді даної справи. Окрім цього, зауважив, що за фактом випадку смерті військовослужбовця ОСОБА_3 , що стався приблизно 28.06.2023 в НОМЕР_2 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України призначено та проведено службове розслідування, за результатом якого складено акт №29-23 (форми нвс-5), який затверджено 13.12.2023 в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказаний акт позивачем не оскаржений, проте акт форми нвс-5 розслідування нещасного випадку може бути та є предметом спору в судах, що підтверджується, зокрема, постановою Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №1640/3010/18. Також, відповідач вказав, що доводи представника позивача про поважність причин нез`явлення сина позивача на службу на протязі більш ніж 3 місяців, а також доводи про відсутність адекватного лікування військовослужбовця з боку органів охорони здоров`я підвідомчих відповідачу за відсутності будь яких доказів є надуманими та нічим іншим ніж «видати бажане за дійсне».

Ухвалою суду від 11.06.2025. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду /арк.спр.195/.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов повністю, з підстав викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідача правову позицію викладену у відзиві підтримав, просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Суд заслухав вступні слово представників сторін, з`ясував підстави позову та відзиву, фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 є матір`ю військовослужбовця ОСОБА_3 , який помер приблизно 28.06.2023.

ОСОБА_3 з 27.02.2022 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період та проходив військову службу у НОМЕР_2 прикордонному загоні Державної прикордонної служби, Військовій частині НОМЕР_3 .

Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 20.03.2022 №85-ОС «Про особовий склад» ОСОБА_3 зараховано до списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 19.03.2022. Відповідно до витягу з наказу вказаного начальника ОСОБА_3 виключений зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення у зв`язку з вибуттям для подальшого проходження служби у розпорядження начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України з 16.11.2022.

Під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини від збройної агресії російської федерації та участі у заходах із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування противника ОСОБА_3 06.05.2022 отримав травмування (акт №722-23 розслідування нещасного випадку (випадку смерті), що стався у ІНФОРМАЦІЯ_4 (в/ч НОМЕР_3 ), акт №722-23 про нещасний випадок, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби, довідки про безпосередню участь в бойових діях від 05.06.2022 №12/296, від 15.12.2023 №12/4112).

У зв`язку із отриманим травмуванням ОСОБА_3 неодноразово перебував на лікуванні у різних закладах охорони, що підтверджується виписками із медичної карти стаціонарного хворого, виписним епікризом Військовї частини НОМЕР_3 , записами амбулаторної карточки хворого Військової частини НОМЕР_4 , витягами з наказів начальника НОМЕР_2 прикордонного загону. Так, згідно з виписками із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_3 перебував на лікуванні із діагнозами: «Затяжна реакція на стрес. Артеріальна гіпертензія, вперше виявлена»; «Ішемічна хвороба серця. Стабільна стенокардія напруження І ФК. Гіпертонічна хвороба І стадії. Атеросклероз аорти. Фіброз стулок мі трального, аортального клапанів без порушення функцій»; «ІХС. Безбольова форма ішемії міокарда. Атеросклероз аорти. Фіброз стулок мі трального та аортального клапанів без порушення функцій. Гіпертонічна хвороба І стадії. СН ОСОБА_5 (змішана) дисліпідемія».

Згідно з витягом з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 18.03.2023 №283-ос ОСОБА_3 зараховано у розпорядження начальника загону з 18.03.2023 згідно з підпунктом 8 пункту 127 Положення (коли більше десяти днів відсутні відомості про місцезнаходження військовослужбовця, - до повернення військовослужбовця до органу Державної прикордонної служби (у разі неприйняття іншого рішення про подальше проходження ним військової служби) або до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим).

ОСОБА_3 помер приблизно ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що видано лікарське свідоцтво про смерть №31/2023 від 03.07.2023, в якому причина смерті: « ІНФОРМАЦІЯ_6 », а також, Рава-Руською міською радою Львівського району Львівської області видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 від 05.07.2023.

Відповідно до акту №29-23 розслідування випадку смерті, що сталася приблизно 28.06.2023 у ІНФОРМАЦІЯ_7 , затвердженого 13.12.2023 в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 : « 3.6. З довідки ЦУС ІНФОРМАЦІЯ_8 щодо смерті військовослужбовця о 22 год. 20 хв. 02.07.2023 від чергового ВП 2 (м. Жовква) ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області надійшла інформація про те, що близько 19 год. 41 хв. у АДРЕСА_1 виявлено труп сержанта ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . Труп лежав на підлозі обличчям до низу. На видимих ділянках тіла під час огляду видимих тілесних ушкоджень не виявлено. Окрім цього, у врізному замку вхідних дверей з внутрішньої сторони виявлено зв`язку ключів. Зі слів родичів сержанта ОСОБА_3 протягом останніх трьох днів не виходив на зв`язок, протягом тривалого часу зловживав алкогольними напоями. Труп скеровано в морг м. Жовква.

[…] Висновком службового розслідуванням встановлено, що в діяннях сержанта ОСОБА_6 , який не з`явився на службу після завершення амбулаторного лікування без поважних причин в умовах воєнного стану, можливо, вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 статті 407 Кримінального кодексу України.

[…]на третій день після того, як стало відомо про відсутність відомостей про місцезнаходження військовослужбовця, тобто 11.03.2023 був знятий з усіх видів забезпечення. 16.03.2023 було направлено лист до ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо інформування про неприбуття в строк без поважних причин на службу сержанта ОСОБА_6 . На десятий день після того, як стало відомо про відсутність відомостей про місцезнаходження військовослужбовця, тобто 18.03.2023 був зарахований у розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 . 06.07.2023 на підставі лікарського свідоцтва про смерть №31/2023, виданого Львівським обласним бюро судово-медичної експертизи, свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого Рава-Руською міською радою Львівського району Львівської області був виключений із списків особового складу загону та всіх видів забезпечення у зв`язку із смертю.

[…] 3.13 Згідно листа Львівського РУП №1 ГУНП України у Львівській області від 31.07.2023 №8624/42/8: у провадженні слідчого відділення відділу поліції №2 Львівського РУП №1 ГУНП України у Львівській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про які зареєстровані у ЄРДР №12023141400000258 від 03.07.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України за фактом смерті сержанта ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 з відміткою «природня смерть».

В ході досудового розслідування, призначено судово-медичну експертизу трупа.

Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть №31/2023 від 03.07.2023 причина смерті сержанта ОСОБА_6 невстановлена через гниття.

Згідно висновку експерта №31/23 причиною смерті сержанта ОСОБА_6 є атеросклеротична хвороба серця, яка в перебігу ускладнилася розвитком гострого розладу кровообігу.

При судово-токсикологічній експертизі м?яза стегна з трупа сержанта ОСОБА_6 було виявлено етиловий спирт в кількості - 1,60 проміле.

3.14. Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 31.07.2023 виданої слідчим відділення відділу №2 Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській обл. старшим лейтенантом поліції МАЛЮГОЮ М.В. вбачається, що 02.07.2023 за місцем проживання у АДРЕСА_1 виявлено труп сержанта ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який протягом тривалого часу зловживав алкогольними напоями. На видимих ділянках тіла під час огляду тілесних ушкоджень не виявлено. Труп скеровано в морг.

02.07.2023 виїздом слідчо-оперативної групи відділу поліції №2 Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській обл., у відповідності до вимог ст. 104, 105, 106, 223, 237, 238 КПК України проведено огляд місця події. В ході огляду місця події, а саме зі сходової клітки на сходах з правої сторони знаходиться квартира АДРЕСА_2 . З-зовні врізний замок вхідних дверей пошкоджений. Відкривши двері з внутрішньої сторони в дверному замку (нижньому) виявлено в?язку ключів. В спальній кімнаті виявлено труп сержанта ОСОБА_6 , який лежав на підлозі обличчям донизу. Труп на дотик холодний. Трупне заклякання розрушене у досліджених групах м?язів. Трупні плями не розглядаються. Гнильні зміни виражені у вигляді позеленіння шкірних покривів з крепітацією їх на голові, з гнильною венозною сіткою. На тілі в ділянці обличчя, грудей, статевих органів є личинки мух. Кістки язикового черепа, грудей на дотик цілі, при обстеженні спостерігається відшарування епідермісу. Окрім цього, в спальній кімнаті біля трупа виявлено порожні пляшки з-під горілки.

Будучи допитаною в статусі свідка ОСОБА_7 (мама) повідомила, що її син сержант ОСОБА_8 проживає у м. Жовква, один. Востаннє вона розмовляла з ним по телефону 27.06.2023. Сержант ОСОБА_8 повідомив, що в четвер 29.06.2023 приїде до них в гості. В четвер він не піднімав телефон. Приїхавши до нього додому у АДРЕСА_1 , вхідні двері були закриті та на стук і дзвінок ніхто не відкривав, ОСОБА_7 подумала, що сина немає вдома. З 29.06.2023 по 02.07.2023 син не виходив на зв`язок. У зв`язку з цим ОСОБА_7 разом із сином ОСОБА_9 поїхали повторно у м. Жовква за місцем проживання сержанта ОСОБА_6 . Однак на стук та дзвінки ніхто не відкривав двері. Ними було прийнято рішення про пошкодження врізного замка для того щоб відкрити вхідні двері. Відкривши двері вони побачили, що двері були закриті із середини, ключі були в серцевині замка. Зірвавши замок вони відчули трупний запах та викликали поліцію.

Допитано в статусі свідка ОСОБА_10 (брат), який покази мами підтримав.

Згідно лікарського свідоцтва про смерть №3/2023 від 03.07.2023 причина смерті сержанта ОСОБА_6 не встановлена через гниття.

Згідно висновку експерта № 31/23 причиною смерті сержанта ОСОБА_6 є атеросклеротична хвороба серця, яка в перебігу ускладнилася розвитком гострого розладу кровообігу.

При судово-токсикологічній експертизі м?яза стегна з трупа сержанта ОСОБА_6 було виявлено етиловий спирт в кількості - 1.60 проміле.

Враховуючи вищевикладене кримінальне провадження, відомості про які внесено 03.07.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023141400000258 закрито, у зв?язку із відсутністю події кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, тобто на підставі п.1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

4. Причини нещасного випадку (випадку смерті): згідно Лікарського свідоцтва про смерть від 03.07.2023 №31/2023 виданого Комунальним закладом Львівської обласної ради Львівським обласним бюро судово-медичної експертизи відділенням у м. Жовква Львівського району та довідки про причину смерті (до форми 106/0 №55) від 03.07.2023 причина смерті не встановлена через гниття.

Згідно висновку експерта №31/2023 від 12.07.2023 відділення судово-медичної експертизи у м. Жовква Львівського р-ну - причина смерті - атеросклеротична хвороба серця. Наявність етилового спирту - 1,6 проміле.

[…] Рішення комісії про складання (не складення) акта форми Нвс-1 (акта форми НПвс): не складати акт форми Нвс (відповідно до висновку службового розслідування №89 від 28.04.2023 встановлено, що в діяннях сержанта ОСОБА_6 , який не з?явився на службу після завершення амбулаторного лікування 08.03.2023 без поважних причин в умовах воєнного стану, можливо, вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 5 статті 407 Кримінального Кодексу України та відповідно до висновку експерта №31/2023 від 12.07.2023 - наявність етилового спирту - 1,6 проміле).

Відповідно до протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця №42 від 04.01.2024 комісія дійшла висновку: «ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНЕ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ».

Надалі ОСОБА_2 звернулася 23.09.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_8 із заявою щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю ОСОБА_3 відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності, або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, до якої долучила наявні у неї документи.

Листом від 26.12.2024 ІНФОРМАЦІЯ_10 повідомив позивача, що результатами розгляду її заяви відповідно до рішення Адміністрації Держприкордонслужби від 12.12.2024 №1103 ОСОБА_2 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що згідно з пунктом 29 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності, або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть) є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння. Відповідно до акта розслідування випадку смерті від 13.12.2023 №29-23, згідно з висновком експерта №31/2023 від 12.07.2023 відділення судово-медичної експертизи у м. Жовква Львівського району при судово-токсикологічній експертизи м`яза стегна з трупа ОСОБА_3 виявлено етиловий спирт в кількості 1,60 проміле.

Вважаючи рішення відповідачів необґрунтованим, позивач звернулася за захистом своїх прав до суду.

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі Закон №2011-XII).

Згідно змісту пункту 2 частини 1 статті 3 Закону №2011-ХІІ дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Статтею 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі Закон №2232-XII) передбачено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до пункту 1 статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (одноразова грошова допомога), гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пунктом 2 статті 16 Закону №2011-XII встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби.

Положеннями статті 16-1 Закону №2011-ХІІ визначений перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, визначеної цим Законом у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Відповідно до пункту 4 статті 16-1 Закону №2011-ХІІ до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать:

діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;

вдова (вдівець);

батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);

внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);

жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;

утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Пунктом 3 статті 16-1 Закону №2011-ХІІ встановлено, що в разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (її частки) мають особи, визначені у пункті 4 цієї статті, у рівних частках.

Згідно з підпунктом «а» пункту 1 статті 16-2 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;

500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Відповідно до пункту 3 статті 16-2 Закону №2011-ХІІ розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням такого:

розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, не може становити менше 15 мільйонів гривень;

розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується в інших випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, визначається відповідно до абзацу 2 підпункту «а» пункту 1 цієї статті.

Згідно з пунктом 1 статті 16-3 №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників.

У разі відмови однієї з осіб, зазначених у пункті 4 статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а також якщо одна із таких осіб у строк, встановлений пунктом 9 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання такої допомоги, у рівних частках.

Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за наявності особистого розпорядження виплачується особі (особам), на користь якої (яких) складено особисте розпорядження, у розмірі частки, визначеної в такому розпорядженні. У таких випадках розмір часток обраховується із суми, що залишилася після виплат, визначених абзацом 2 пункту 2 статті 16-1 цього Закону.

У разі відмови однієї з осіб, зазначених в особистому розпорядженні, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а також якщо одна з таких осіб у строк, встановлений пунктом 9 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, у рівних частках.

Відмова від призначення та отримання одноразової грошової допомоги від імені малолітніх, неповнолітніх дітей загиблої (померлої) особи, а також недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, не допускається.

Особи, які мають право на одноразову грошову допомогу, можуть відмовитися від її призначення та отримання шляхом подання заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально.

Відповідно до пункту 6 статті 16-3 №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Пунктом 9 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ передбачено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 10 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ).

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст) визначено Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (Порядок №975, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до абзацу 1 пункту 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Згідно з абзацами 1 та 2 пункту 4 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається у разі:

загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних із проходженням військової служби.

Пунктом 5 Порядку №975 встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста:

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть);

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).

Відповідно до пункту 10 Порядку №975 члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:

заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;

витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);

витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії:

документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства;

свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста;

свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);

свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);

документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім`ї, з даними про прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені);

свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;

документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою);

рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста);

рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні);

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.

У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому - шістнадцятому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.

Згідно з пунктом 12 Порядку №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Пунктом 13 Порядку №975 передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов`язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.

Приписами статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З доказів у справі суд встановив, що Адміністрації Державної прикордонної служби України прийняла рішення від 12.12.2024 №1103, яким ОСОБА_2 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, як члену сім`ї померлого приблизно 28.06.2023 сержанта ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням військової служби.

Підставою відмови вказано: відповідно до акту розслідування випадку смерті від 13.12.2023 №29-23, згідно з висновком експерта №31/2023 від 12.07.2023 відділення судово-медичної експертизи у м. Жовква Львівського району при судово-токсикологічній експертизи м`яза стегна з трупа ОСОБА_3 виявлено етиловий спирт в кількості 1,60 проміле. Згідно з пунктом 29 Порядку №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть) є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння.

Так, відповідно до пунктом «б» частини 1 статті 16-4 Закону №2011-ХІІ призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння.

Також, абзацом 3 пункту 29 Порядку №975 передбачено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння.

Однак з аналізу викладених норм висновується, що зазначена допомога не призначається і не виплачується лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком його перебування у стані алкогольного сп`яніння, а саме: вчинення ним певних активних дій у стані алкогольного сп`яніння, які безпосередньо спричинили смерть (загибель).

Водночас сам факт перебування військовослужбовця у стані алкогольного сп`яніння на час настання смерті не визначається вказаними нормами права як підстава для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги.

Викладене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 15.06.2022 у справі № 826/4813/18, від 29.06.2022 у справі №640/6477/19, від 14.09.2022 у справі №640/17148/20 та від 10.05.2023 у справа №640/5320/19.

Таким чином, у спірних правовідносин відповідачу необхідно встановити саме факт причинно-наслідкового зв`язку між перебуванням військовослужбовця у стані сп`яніння та настанням його смерті.

Проте відповідачем не взято до уваги, що визначальним при вирішенні питання щодо наявності права члена сім`ї на призначення та отримання одноразової грошової допомоги є не власне стан алкогольного або наркотичного сп`яніння військовослужбовця, а наявність причинно-наслідкового зв`язку між вживанням алкогольних напоїв чи наркотичних речових та смертю військовослужбовця.

Водночас із доказів у справі суд встановив, що згідно з лікарським свідоцтвом про смерть №31/2023 від 03.07.2023 ОСОБА_3 помер приблизно ІНФОРМАЦІЯ_5 . Причина смерті: «R99 Невстановлена через гниття».

Під час досудового розслідування в межах кримінального провадження, відомості про які зареєстровані у ЄРДР №12023141400000258 від 03.07.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України за фактом смерті сержанта ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , призначено судово-медичну експертизу трупа.

Згідно з висновком експерта №31/2023 від 12.07.2023 лікарем судово-медичним експертом встановлено, що причина смерті ОСОБА_3 є «атеросклеротична хвороба серця, яка в перебігу ускладнилась розвитком гострого розладу кровообігу, про що свідчать виявлені ознаки, а саме: атеросклеротична хвороба серця у вигляді стенозуючого коронаросклерозу (із звуженням просвіту коронарних артерій за рахунок атеросклеротичних бляшок більше ніж на 70%) та атеросклеротичного ураження клапанного апарату серця, набряк легень на фоні загальних змін, що підтверджено гістологічно». Також, у вказано висновку зазначено, що при судово-токсикологічній експертизі м`яза стегна з трупа ОСОБА_11 виявлено етиловий спирт в кількості 1,60 проміле.

Однак у згаданому висновку лікар судово-медичний експерт не встановив причинного зв`язку між виявленим в тілі померлого вмістом етилового спирту та настанням смерті.

Також, згідно з протоколом №432 засідання Центральної військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця від 04.01.2024 вказано, що причина смерті ОСОБА_3 «не встановлено через гниття». Комісія дійшла висновку, що «ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНЕ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ».

Крім того, в акті №29-23 розслідування випадку смерті, що сталася приблизно 28.06.2023 у ІНФОРМАЦІЯ_7 , затвердженого 13.12.2023 в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , не встановлено факту вчинення ОСОБА_3 будь-яких дії у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння та дії, які вказували б на вчинення військовослужбовцем злочину чи адміністративного правопорушення.

Отже, у медичних документах не встановлено, що смерть ОСОБА_3 сталася з причини перебування його у стані алкогольного сп`яніння, оскільки причиною його смерті стало атеросклеротична хвороба серця, встановлена у 2022 році, яка в перебігу ускладнилась розвитком гострого розладу кровообігу, у вигляді стенозуючого коронаросклерозу (із звуженням просвіту коронарних артерій за рахунок атеросклеротичних бляшок більше ніж на 70%) та атеросклеротичного ураження клапанного апарату серця.

Водночас відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу, про наявність причинно-наслідкового зв`язку між вживанням алкогольних напоїв та смертю військовослужбовця.

Також, відповідач вказує про складання щодо ОСОБА_3 протоколу про адміністративне правопорушення та висновків службового розслідування відповідно до яких у діяннях сержанта ОСОБА_11 «вбачаються» ознаки кримінального правопорушення згідно з частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України, про що повідомлено територіальне управління ДБР у м. Львові.

Однак суд звертає увагу, що у спірному рішенні відповідача відсутні будь-які посилання на зазначені факти.

При цьому, відповідач не надав докази того, що ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за вказаним фактами.

Покликання відповідача на постанову Жовківського районного суду Львівської області від 15.09.2020 у справі №444/1502/20 про визнання винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП (керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння) суд до уваги не бере, оскільки така винесене ще задовго до мобілізації ОСОБА_11 і тим більше до дати настання смерті.

Також, слід зазначити, що повноваження щодо надання оцінки про наявності складу адміністративного або кримінального правопорушення в діях будь-якої особи та притягнення до відповідальності належить до повноважень суду, а тому, посилання представника відповідача на такі обставини суд оцінює критично.

Щодо інших покликань сторін суд зазначає, що відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994 статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Тому за викладених підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, не є необхідним надавати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.

Відповідно до вимог частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Обставини справи свідчать, що рішення відповідача за результатами розгляду заяви позивача є необґрунтованим та прийняте без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, що не відповідає встановленим КАС України критеріям правомірності.

Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Згідно з частиною 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов?язати відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу, передбачену статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності, або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, у зв`язку зі смертю її сина, смерть якого настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби.

Щодо зобов`язання відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2023, суд зазначає, що відповідачем ще не вирішувалося питання щодо розміру одноразової грошової допомоги, яка підлягає виплаті позивачу, а тому, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог. Отже, позов необхідно задовольнити частково.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 2, 8-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 293, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Адміністрації Державної прикордонної служби України від 12.12.2024 №1103 про відмову в призначенні ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, встановленої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII.

3. Зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України (01601, вул. Володимирська, 26, м. Київ; ЄДРПОУ 00034039) призначити та виплатити ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_6 ) одноразову грошову допомоги у зв`язку зі смертю військовослужбовця ОСОБА_3 , смерть якого настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності, або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.

4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Адміністрації Державної прикордонної служби України (01601, вул. Володимирська, 26, м. Київ; ЄДРПОУ 00034039) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_6 ) судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог, у сумі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 48 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.09.2025.

Суддя Кравців Олег Романович