Рішення № 130354664, 19.09.2025, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/5755/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П. розглянув письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Соборна, 7-А, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, код ЄДРПОУ 22217312) до приватного підприємства "Будкомплекс" (вул. Дворцова, 64/53, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ 30513987)про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

В С Т А Н О В И В:

Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі позивач) звернулося до суду з позовом до приватного підприємства "Будкомплекс" (далі відповідач), у якому просить стягнути адміністративно-господарські санкції у розмірі 38570,50 грн та пені у розмірі 1639,65 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем на виконання вимог статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" у 2024 р. не забезпечено виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а також не сплачено у добровільному порядку у встановлений законом строк адміністративно-господарську санкцію та пеню.

Ухвалою судді від 26.08.2025 відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано відповідачу за адресою його місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Поштове відправлення зі штриховим ідентифікатором № 0610276299169 повернулося до суду без вручення з відміткою відділення поштового зв`язку від 10.09.2025 "за закінченням терміну зберігання".

Станом на дату розгляду справи відповідач своїм правом на заперечення щодо заявлених позовних вимог не скористався, відзиву на позовну заяву до суду не надіслав.

Дослідивши наявні в справі документи та матеріали, судом встановлено таке.

Згідно Порядку надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №14-1 від 10.03.2023, наказом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю №17 від 10.03.2023, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.03.2023 за №456/39512, позивач створив та надіслав відповідачу у формі електронного документа через електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України "Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю" за 2024 рік (далі Розрахунок), обчислених відповідно до ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (а.с.14).

У Розрахунку вказано:

середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік, осіб" - 15;

середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, осіб" - 0;

норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця, округлені до цілого значення), одиниць 1;

фонд оплати праці штатних працівників, тис. грн 1157115,04;

середня річна заробітна плата штатного працівника (04/01), грн - 77141;

кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше (03-02), одиниць - 0,00;

сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05х06); від 16 до 25 осіб, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05); від 8 до 15 осіб, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05/2), грн 38570,50 (а.с.13).

Через порушення терміну сплати адміністративно-господарської санкції позивачем також нараховано відповідачу пеню за період з 16.04.2025 по 09.07.2025 у сумі 1639,65 грн (а.с.12).

Отже, у зв`язку з несплатою відповідачем адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 р. у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя, здоров`я, честь і гідність визнаються найвищою соціальною цінністю, а стаття 43 Конституції гарантує право кожного на працю, включаючи рівні можливості у виборі професії та створення державою умов для реалізації цього права.

Особи з інвалідністю є соціально незахищеною групою, що потребує особливого захисту та підтримки від держави для гарантування права на працю, забезпечення рівних можливостей поряд з особами, які не мають інвалідності, тобто створення умов для реалізації цього права.

Міжнародні зобов`язання України, зокрема статті 15 Європейської соціальної хартії (European Social Charter; ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V), підкреслюють необхідність забезпечення особам з інвалідністю права на самостійність, соціальну інтеграцію та доступ до праці через створення відповідних умов, у тому числі шляхом заохочення роботодавців створювати робочі місця.

Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" №875-XII від 21.03.1991 року (далі по тексту Закон №875-XII) як спеціальний нормативно-правовий акт, спрямований на реалізацію цих конституційних і міжнародних зобов`язань, встановлює механізми соціального захисту осіб з інвалідністю, зокрема через обов`язок роботодавців створювати робочі місця (статті 17, 18, 19) та санкції за його невиконання (стаття 20).

Так, стаття 17 Закону № 875-XII визначає, що з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 18 Закону № 875-XII в редакції, чинній з 06 листопада 2022 року).

Частиною першою статті 19 Закону № 875-XII встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним (частина четверта статті 19 Закону № 875-XII).

Таким чином, особи з інвалідністю визнаються соціально незахищеною категорією, а держава статтями 17-19 Закону № 875-XII створює механізми для їхньої трудової інтеграції, що є ключовим аспектом соціального захисту такої категорії працівників.

Водночас, стаття 20 Закону № 875-XII передбачає адміністративно-господарські санкції за невиконання цього нормативу, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

Закон № 875-XII не обмежує дію цих норм певними видами діяльності чи організаційно-правовими формами та чітко визначає, що обов`язок створювати робочі місця для осіб з інвалідністю поширюється на всіх юридичних і фізичних осіб, які використовують найману працю, за винятком тих, що повністю фінансуються з державного чи місцевих бюджетів (частина перша статті 20).

Отже, держава через Закон № 875-XII реалізує свою соціальну функцію, покладаючи на всіх роботодавців, незалежно від їх організаційно-правової форми, статусу чи виду діяльності, обов`язок забезпечувати працевлаштування осіб з інвалідністю. Зазначена норма є публічно-правовою та має на меті соціальну інтеграцію вразливої категорії населення, а не регулювання суто господарських відносин.

У справі, що розглядається, судом встановлено, що відповідач є юридичною особою та роботодавцем, оскільки у 2024 році використовував працю 15 осіб, подавав звіти про доходи працівників і сплачував внески до Пенсійного фонду України.

Відтак, відповідач підпадає під дію Закону №875-XII як роботодавець, який використовує найману працю.

Також, установлено (доказів протилежного суду не надано), що у 2024 році підприємство не виконало норматив (0 осіб з інвалідністю за необхідних 1), не подало державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, як того вимагає стаття 18 Закону № 875-XII, і не сплатило адміністративно-господарські санкції добровільно.

Верховний Суд у постанові від 24.04.2025 року у справі №280/3642/23 дійшов висновку, що з 06 листопада 2022 року, з набранням чинності Законом України від 18 жовтня 2022 року № 2682-IX, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю отримав повноваження застосовувати адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю (4 % від середньооблікової чисельності штатних працівників або одне місце для підприємств із 8- 25 працівниками) на основі автоматизованого аналізу даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, без необхідності проведення позапланових перевірок Держпраці, що робить правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 21 листопада 2022 року у справі №400/3957/21, неактуальною для спірних правовідносин через зміни в правовому регулюванні.

З урахуванням вказаного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень чинного законодавства України та сформованої практики Верховного Суду, дійшов висновку, що позивачем правомірно розраховано суму адміністративно-господарської санкції у розмірі 38570,50 грн та пеню 1639,65 грн, а тому позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 3028,00 грн.

Частиною другою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Таким чином, оскільки позивач, як суб`єкт владних повноважень, витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не поніс, підстави для розподілу судових витрат у справі відсутні.

Керуючись ст.ст.19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Будкомплекс" (код ЄДРПОУ 30513987) на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (код ЄДРПОУ 22217312) адміністративно-господарські санкції у розмірі 38570,50 грн (тридцять вісім тисяч п`ятсот сімдесят гривень 50 копійок).

Стягнути з приватного підприємства "Будкомплекс" (код ЄДРПОУ 30513987) на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (код ЄДРПОУ 22217312) пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1639,65 грн (одна тисяча шістсот тридцять дев`ять гривень 65 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК