Рішення № 130353712, 18.09.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2025 року Справа№200/5751/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (далі відповідач 1), Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба (далі відповідач 2) з вимогами про:

- визнання протиправною бездіяльності військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті за період з 01.03.2018 року по 07.03.2022 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078;

- зобов`язання військово-юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення розміром 4248,95 гривень за період з 01.03.2018 року по 07.03.2022 року включно у розмірі 204771,97 гривень, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що в період з 10.08.2017 по 07.03.2022 проходив військову службу на посаді курсанта Військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, який перебуває на фінансовому забезпеченні в Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.

Зазначає, що у період проходження військової служби нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося не в повному обсязі, а саме: за період навчання з 01.03.2018 року по 07.03.2022 року позивачу не виплачена індексація-різниця грошового забезпечення у фіксованому розмірі 4248,95 грн. на місяць.

10.07.2025 року позивачем направлено заяви до відповідачів із проханням надати інформацію про виплачену індексацію грошового забезпечення у період проходження військової служби.

У відповідь на заяву відповідачем 1 зазначено, що Військово-юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого не є юридичною особою, не має власних реєстраційних рахунків в органах Державної казначейської служби України, не є розпорядником бюджетних коштів і не може являтися розпорядником інформації щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення та індексації.

Відповідач 2 надав надав довідки про нараховане та виплачене позивачу грошове забезпечення в період з серпня 2017 року по травень 2022 року.

З зазначених підстав позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (письмового провадження).

Згідно з нормами частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Відповідач 1 надав письмовий відзив 02.08.2025 року. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що Військово-юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого не є належним відповідачем у даній справі.

Військово юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (далі ВЮІ НЮУ) є військовим навчальним підрозділом Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (далі НЮУ) і провадить свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, Статуту та Положення про Військово-юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України та Міністерства оборони України від 23.04.2020 № 540/132. Управління ВЮІ НЮУ у межах компетенції здійснюють Міноборони та МОН.

ВЮІ НЮУ підпорядковується Департаменту юридичного забезпечення Міністерства оборони України та з питань освітньої діяльності керівництву Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

Відповідно до частини 1 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань в реєстрі за ідентифікаційним кодом 24971145 зареєстровано філію (інший відокремлений підрозділ) - Військово юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Відокремлений підрозділ - Військово-юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого належить до юридичної особи Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (ЄДРПОУ 02071139).

З зазначених причин просить відмовити у позовних вимогах ОСОБА_1 .

Відповідачем 2 також надано письмовий відзив 11.08.2025 року. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що в березні 2018 року на адресу університету надійшло розпорядження Департаменту фінансів МО України № 248/1485 щодо забезпечення нарахування індексації з квітня 2018 року, після надходження відповідного фінансування та в разі перевищення встановленого порогу індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Таким чином, якщо з 01.03.2018 року підвищено посадові оклади, то обчислення індексу для проведення індексації має здійснюватися з квітня 2018 року.

Порівняння підвищення грошового забезпечення із сумою індексації здійснюється в умовах березня 2018 року, тобто береться грошове забезпечення березня до підвищення посадових окладів та грошове забезпечення березня після підвищення посадових окладів. При цьому, враховуються всі складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру.

Вважає, що індексація у березні 2018 року не нараховується, у зв`язку з тим, що підвищення грошового забезпечення перевищує суму індексації, яка склалась у місяці підвищення доходу. За таких умов підстав для нарахування щомісячної фіксованої суми індексації за спірний період немає.

Відповідачем додатково прикладено приклад розрахунку індексації грошового забезпечення в умовах місяця, у якому відбулося підвищення посадового окладу (березень 2018 р.): грошове забезпечення збільшилось на суму більшу, ніж сума індексації грошового забезпечення з базовим місяцем січень 2008 р., відповідно, з урахуванням положень пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації - різниці складає нуль гривень (примітка до розрахунку) (Додаток 1).

Звертає увагу, що згідно з п.1.9 Розділу І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 р. № 260 (що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.

Грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий.

За таких умов вважає, що відсутні підстави для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період 01.03.2018 07.03.2022 з врахуванням вимог абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 у частині розрахунку індексації, як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу, тому просить просить відмовити у позовних вимогах ОСОБА_1 .

Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність позову.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить ІD-паспорт № НОМЕР_1 , виданий 18.11.2022 року.

10.08.2017 наказом начальника військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (по стройовій частині) від 10.08.2017 № 166 ОСОБА_1 був зарахований до списків особового складу факультету та зарахований на всі види забезпечення і призначений на посаду курсанта.

07.03.2022 наказом начальника військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (по стройовій частині) від 07.03.2022 № 55 ОСОБА_1 був виключений зі списків особового складу інституту та направлений на посаду помічника командира бригади з правової роботи начальника юридичної служби військової частини НОМЕР_2 .

В дійсний час позивач безперервно проходить військову службу на різних посадах в Збройних Силах України.

У період проходження військової служби нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося не в повному обсязі і не в спосіб, передбачений Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

У зв`язку з наведеним, 10.07.2025 позивачем надіслано заяву на адресу начальника Військово-юридичного інституту та на адресу начальника Харківського національного університету Повітряних Сил (у зв`язку із тим, що Військово-юридичний інститут перебуває на фінансовому забезпеченні у зазначеній установі) щодо надання інформації про нарахування йому індексації грошового забезпечення відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

Начальник Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету листом від 14.07.2025 № 618 надав запитувані витяги із наказів щодо зарахування та виключення зі списків особового складу інституту.

Щодо надання довідок про грошове забезпечення та надання інформації про здійснення індексації грошового забезпечення повідомив, що Військово-юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого не є юридичною особою, не має власних реєстраційних рахунків в органах Державної казначейської служби України, не є розпорядником бюджетних коштів і не може являтися розпорядником інформації щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення та індексації.

Начальник Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба листом від 24.07.2025 № 176/176/100/753/2259/ПС надав довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення в період з серпня 2017 року по травень 2022 року та повідомив про те, що позивачу виплачувалась індексація грошового забезпечення.

Однак, перевіривши додані до відповіді довідки про нараховане та виплачене позивачу грошове забезпечення, останній встановив, що в період з 01.03.2018 по 07.03.2022 йому не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення відповідно до чинного законодавства та в повному обсязі.

Водночас, позивач вважає, що відповідачем в порушення норм абзаців 4, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» не виплачено на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 07.03.2022 у фіксованій величині 4248,95 грн. в місяць, яку він розрахував, як: (48 місяців х 4248,95 грн.) + 822,37 грн.(за 6 днів березня 2022 року) = 204 771, 97 грн., посилаючись при цьому на практику Верховного Суду.

Відповідно до наданої відповідачем 2 довідки позивачу грудня 2018 року почала нараховуватися індексація в сумі 25,23 гривень, яка нарахована по лютий 2019 року.

З березня 2019 року по квітень 2019 року нараховано 47,74 гривень індексації.

В травні 2019 року нараховано 49,92 гривень індексації.

В червні 56,42 гривень індексації.

З липня по вересень 2019 року 73,34 гривень індексації.

В жовтні 2019 року 0,00 гривень.

З листопада 2019 року по вересень 2020 року 82,92 гривень індексації.

З жовтня 2020 року по січень 2021 року 93,58 гривень індексації.

З лютого 2021 року по квітень 2021 року нараховано 132,64 гривень індексації.

З травня 2021 року по липень 2021 року 166,26 гривень.

З серпня 2021 року по лютий 2022 року 206,23 гривень індексації.

В березні 2022 року позивачу нараховано 246,20 гривень індексації.

Усього за вказаний період позивачу нараховано 4467,61 гривень індексації.

Проте, позивач не погоджується з такою сумою індексації, оскільки вважає, що відповідач мав нараховувати індексацію-різницю грошового забезпечення з розрахунку фіксованої суми 4248,95 гривень в місяць у спірному періоді з 01 березня 2018 року по 07 березня 2022 року.

Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення у період з 01.03.2018 року по 07.03.2022 року у фіксованому розмірі 4248,95 гривень, суд виходить з такого.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (надалі - Закон № 1282-ХІІ), індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ч. 1 № 1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.

Стаття 3 Закону України № 1282-ХІІ передбачає, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі Порядок № 1078).

Згідно з п. 1-1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка, а з 2016 року - 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

За змістом п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (вказана норма застосовується з 01.12.2015 року).

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці.

Суд зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

При цьому, нормами Закону № 1282-ХІІ та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Пунктом 6 Порядку №1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов`язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів всіх рівнів.

У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.08.2019 року по справі №825/694/17, від 10 вересня 2020 року у справі №200/9297/19-а, яка враховується відповідно до положень частини 5 статті 242 КАС України.

За спірний період служби нарахування індексації, оклади військовослужбовцям підвищувалися двічі: в січні 2008 року відповідно до постанови КМУ від 07.11.2007 року № 1294 та в березні 2018 року згідно постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704.

На офіційному публічному веб - ресурсі Державної служби статистики України розміщено індекси споживчих цін у 1991-2022 роках за електронним посиланням: http://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ct/cn_rik/isc/isc_u/isc_m_u.htm.

Згідно зазначених даних, величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації в розмірі 101 відсоток (поріг до законодавчих змін, які набрали законної сили 01.01.2016 року) в лютому 2008 року.

Отже, з лютого 2008 року по дату наступного підвищення окладу - 01.03.2018 року за посадою позивача закріпилось право на індексацію, базовим місяцем для розрахунку якої є січень 2008 року.

Таким чином, у період служби позивача з 01.03.2018 року по 07.03.2022 року відповідач був зобов`язаний нарахувати індексацію з застосуванням місяця для обчислення базового місяця для обчислення споживчих цін березень 2018 року.

Щодо вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 07.03.2022 року включно у фіксованій величині відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 та стягнення індексації-різниці грошового забезпечення 4248,95 гривень в місяць відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 суд зазначає наступне.

За приписами ст. 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Відповідно до п. 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Обчислення індексу споживчих цін для визначення порогу індексації величини приросту індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком шляхом множення місячних індексів споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли за результатами такого обчислення величина індексу споживчих цін перевищить поріг індексації, який встановлено в розмірі 103 відсотка.

Після перевищення такого порогу індексації для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається знову, з місяця наступного за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив цей поріг індексації.

При цьому величина приросту індексу споживчих цін для проведення кінцевої індексації (коефіцієнт індексації), розрахована між цими проміжками, розраховується як добуток сум проміжних індексів споживчих цін перевищення порогу індексації помножений на коефіцієнт 100.

Відповідно до Порядку № 1078 індексації підлягає заробітна плата у межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина заробітної плати, яка перевищує прожитковий мінімум, індексації не підлягає), розмір якого щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України.

Розмір індексації розраховується за формулою:

І = Д x Кі / 100, де

І сума індексації;

Д індексований дохід (в межах прожиткового мінімуму);

Кі коефіцієнт індексації (величина приросту індексу споживчих цін).

Згідно абз. 2 п. 5 Порядку № 1078 з листопада 2018 року обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком для визначення наступного перевищення порогу індексації для проведення подальшої індексації заробітної плати починається знову.

З січня 2018 року по червень 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб було затверджено у розмірі 1762,00 грн.

Таким чином, сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року становить:

(1762,00 * 253,3) : 100 = 4463,15 гривень, де величина приросту індексу споживчих цін за період з січня 2008 року по березень 2018 року -253,3%;

Прожитковий мінімум для працездатних осіб, актуальний для березня 2018 року відповідно доЗакону України від 7 грудня 2017 року № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік»- 1762,00 гривень.

Аналогічна позиція щодо розміру суми можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року викладена Верховним Судом у постанові від 22.06.2023 року по справі № 520/6243/22.

Відтак, розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року в даному разі є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, тому, відповідно до абз. 4 п. 5 Порядку № 1078 сума належної індексації в березні 2018 року мала розраховуватися як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Позивач розрахував свій грошовий дохід внаслідок підвищення посадових окладів у березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року збільшився на: 432,60 грн. 218,40 грн. = 214,20 грн.

Розмір підвищення грошового забезпечення (А) нижчий за рівень можливої індексації (Б) (А).

(А)

Отже, розмір «індексації-різниці» складає 4463,15-214,40 =4248,95 грн.

Тому, з березня 2018 року відповідач мав виплачувати індексацію грошового забезпечення в розмірі 4248,95 грн. в місяць, а в разі коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103%, то в підвищеному розмірі, аж до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення грошового забезпечення (заробітної плати) перевищить вищезазначену суму індексації.

Аналогічна правова позиція щодо застосування абз. 4-6 п. 5 Порядку № 1078 викладена в постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі № 816/1728/16.

Таким чином, розрахунок індексації грошового забезпечення позивача у період з березня 2018 року по березень 2022 року відповідачем був проведений не відповідно до приписів Порядку № 1078.

Висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30 березня 2023 року про виправлення описки) та від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21 з подібними правовідносинами, яка в силу приписів частини5статті 242 Кодексу адміністративного судочинства Українипідлягає врахуванню під час розгляду даної справи.

Відповідно до п. 10 ч. 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії до відповідача 2, оскільки саме Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба проводив нарахування та сплату позивачу грошового забезпечення.

Стосовно виплати компенсації сум податку з доходів фізичних осіб суд зазначає таке.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу» унормовано, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримується з виплат, одержаних військовослужбовцями виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового 16 забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Підпунктом 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Підпунктом 164.1.2 пункту 164.1 статті 164, підпунктами 164.2.1, 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 ПК України встановлено, що загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту); інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Пунктом 168.5 статті 168 ПК України, встановлено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Пунктами 3-5 постанови Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами, що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що відповідно до п. 13 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях на підставі пункту 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», а тому судові витрати, що підлягають відшкодуванню, відсутні.

На підставі положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (61023, м. Харків, вул. Динамівська, буд. 4, код ЄДРПОУ 24971145) (відповідач-1), Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба (61023, м. Харків, вул. Сумська. буд. 77/79, код ЄДРПОУ 24980799) (відповідач-2) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації за період з 01.03.2018 року по 07.03.2022 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

Зобов`язати Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення розміром 4248,95 гривень за період з 01.03.2018 року по 07.03.2022 року включно у розмірі 204771,97 гривень, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 18 вересня 2025 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.Б. Голубова