Рішення № 130353308, 19.09.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
19.09.2025
Номер справи
160/14433/25
Номер документу
130353308
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2025 рокуСправа №160/14433/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

УСТАНОВИВ:

19.05.2025 ОСОБА_1 (далі - позивач) через систему «Електронний суд» звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить:

- скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.01.2025 №0052370708, від 29.01.2025 №00523807083.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що фактична перевірка магазину ФОП ОСОБА_1 була проведена Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області з порушеннями вимог чинного податкового законодавства щодо підстав та порядку проведення фактичних перевірок. Свої доводи в цій частині позивач аргументує тим, що наказ і направлення були вручені продавцю ОСОБА_2 у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому, позивач особисто не отримувала наказ та направлення на проведення фактичної перевірки, не має жодного відношення до продавця ОСОБА_2 та не пов`язана із зазначеним в акті перевірки магазином « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за вказаною адресою. Таким чином, наказ та направлення на проведення фактичної перевірки суб`єкта господарської діяльності - ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) вважається не врученим, висновки акту фактичної перевірки - протиправними, а дії посадових-осіб (ревізорів), які вийшли на перевірку - не правомірними та такими, що не відповідають нормам чиного законодавства України. Крім того, звертала увагу суду, що акт фактичної перевірки не підписаний ФОП ОСОБА_1 або її уповноваженою особою, перевірка проведена без присутності ФОП ОСОБА_1 або її уповноваженої особи, тим самим, податковий орган позбавив можливості суб`єкта господарювання скористатися своїм правом бути присутнім під час проведення фактичної перевірки, надавати пояснення з питань, що виникають під час вказаної перевірки та вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків, як передбачено пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 ПК України. Отже, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню. Крім того, позивач категорично заперечує факт порушень, які зазначені в акті перевірки, оскільки під час вказаної перевірки посадовими особами не було проведено належного та всебічного аналізу наявних документів безпосередньо на торговельній точці, зокрема, не було належним чином встановлено, який саме суб`єкт господарювання фактично здійснює підприємницьку діяльність у цьому місці, в інтересах якого продавець ОСОБА_2 реалізовувала товар, а також у кого офіційно працевлаштована ОСОБА_2 , яка здійснювала розрахункову операцію відповідно до висновків акта перевірки. За результатами перевірки відповідачем, прийняті податкові повідомлення-рішення форми «С» №0052370708 від 29.01.2025 про застосування штрафних санкцій в сумі 11 401,03 грн за проведення розрахункових без застосування РРО та без видачі відповідного розрахункового документу, та податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №0052380708 від 29.01.2025 про застосування штрафних санкцій в сумі 1 020,00 грн за ненадання у повному обсязі всіх документів під час перевірки.Таким чином, позивач вважає, що перевірка проводилась протиправно та прийняті за її результатами рішення також є протиправними, у зв`язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 23.06.2025, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

28.05.2025 представником відповідача через систему «Електронний суд» подано письмовий відзив на позов, у якому у задоволенні позову просив відмовити повністю, посилаючись на те, що працівниками ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі пп.80.2.5, п.80.2 ст.80 ПК України з метою здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання порядку здійснення, ведення касових операцій, наявності ліцензій та дозвільних документів, вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки), дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, винесено наказ №5977-п від 22.11.2024 «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі цього наказу та направлень від 26.11.2024 №10719, №10720 проведено фактичну перевірку магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 . В ході проведення фактичної перевірки встановлені порушення: - п. 1, 2 ст. 3 розд. ІІ Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) в частині проведення розрахункових операцій без застосування РРО, КОРО, РК та без роздрукування та видачі відповідних розрахункових документів встановленого зразка: (не проведено розрахункову операцію на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, на загальну суму 25 302,05 грн; - п.85.2 ст.85 ПК України, в частині не надання у повному обсязі посадовим особам контролюючого органу документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки. За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки №3932/04/36/07/08/РРО/ НОМЕР_1 від 09.12.2024, в якому відображені вищезазначені порушення. На підставі вказаного акту фактичної перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області були винесені податкові повідомлення-рішення від 29.01.2025: №0052370708, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 11 401,03 грн, та №0052380708, яким застосовано штраф в сумі 1 020,00 грн. При прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Головне управління ДПС у Дніпропетровській області діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, складеними на підставі та у відповідності до норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для їх скасування.

Також, 28.05.2025 від відповідача до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 02.06.2025 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залишення позову без руху відмовлено.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як платник єдиного податку .

27.11.2024 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, керуючись ст. 19-1, ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, на підставі пп. 80.2.2, п. 80.2 ст. 80, пп. 69.2-1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХПодаткового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, прийнято наказ від 22.11.2024 №5977-п «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 », яким вирішено провести фактичну перевірку магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, введення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

На підставі наказу від 22.11.2024, направлень на проведення фактичної перевірки від 26.11.2024 №10719 та №10720 Головним управління ДПС у Дніпропетровській області було проведено фактичну перевірку магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: АДРЕСА_1 .

Копії наказу та направлень на проведення фактичної перевірки було вручено продавцю ОСОБА_2 , оскільки вона є особою, що фактично здійснювала розрахункові операції.

За результатами перевірки складено відповідний акт фактичної перевірки від 09.12.2024 №3932/04/36/07/08/РРО/ НОМЕР_1 .

В акті фактичної перевірки від 09.12.2024 відображені встановлені порушення, а саме:

- п. 1, 2 ст. 3 розд. ІІ Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) в частині проведення розрахункових операцій без застосування РРО, КОРО, РК та без роздрукування та видачі відповідних розрахункових документів встановленого зразка, а саме: (не проведено розрахункову операцію на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, на загальну суму 25 302,05 грн;

- п.85.2 ст.85 Податкового Кодексу України, в частинні не надання у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Згідно акту про відмову від отримання примірника акту (довідки) фактичної перевірки або неможливості його вручення та підписання від 06.12.2024 уповноважена особа відмовився від підписання акта фактичної перевірки.

Акт перевірки №3932/04/36/07/08/РРО/1756100300 від 09.12.2024 з додатками було надіслано позивачу засобами поштового зв`язку за юридичною адресою: АДРЕСА_2 .

Проте, рекомендований лист повернутий до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 26.12.2024 у зв`язку з неврученням платнику податку.

10.01.2025 позивач надіслала відповідачу заперечення на акт, в яких просила прийняти доводи, викладені в запереченнях на акт до уваги під час вирішення питання щодо прийняття податкових повідомлень-рішень.

Листом від 24.01.2025 №4883/6/04-36-07-08-16 відповідач, за результатами розгляду заперечень на акт, повідомив позивача про те, що перевірку проведено з дотриманням норм діючого законодавства, порушення встановлені в ході перевірки, зафіксовано правомірно та обґрунтовано, інформація, яку надав суб`єкт господарювання до заперечень врахована комісією з розгляджу заперечень.

На підставі акту фактичної перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області були винесені податкові повідомлення рішення:

- №0052370708 від 29.01.2025 форми «С», яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 11 401,03 грн на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, п. 15 Розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за не проведення розрахункової операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО, не роздруковано та не видано відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункових операцій;

- №0052380708 від 29.01.2025 форми «ПС», яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 1 020,00 грн на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 і абз. 1.2 п.121.1 ст. 121 ПК України, за ненадання платником податків контролюючим органам всіх документів, що стосуються об`єкта перевірки.

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 29.01.2025 форми «С» №0052370708 на суму 11 401,03 грн та форми «ПС» №0052380708 на суму 1 020,00 грн.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).

Згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі ПК України), контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами п.п. 75.1.3. п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

У відповідності до п. п. 80.1, 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з передбачених підстав, зокрема:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (п.п. п.п. 80.2.2, 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України).

Пунктом 80.10 ст. 80 ПК України визначено, що порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

За змістом п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів, як направлення на проведення такої перевірки, копії наказу на проведення перевірки, службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Отже, ПК України закріплює таку обов`язкову вимогу щодо змісту наказу про проведення перевірки як найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, а також необхідність відображення підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом.

Відтак, під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті зазначення платника податків, який має перевірятися, та чіткого визначення у наказі правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.

Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 26 березня 2024 року в справі № 420/9909/23 викладено наступний правовий висновок:

«У спорах цієї категорії перевірці підлягають як питання наявності обґрунтованих підстав для призначення перевірки, так і дотримання контролюючим органом вимог абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України під час оформлення рішення про призначення перевірки у формі наказу, їх узгодженість між собою. У випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення. Покликання у наказі на підпункт 80.2.2 пункт 80.2 статті 80 ПК України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Тому такий наказ не можна вважати протиправним.

Отже, якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, якій містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним.».

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачем проведено фактичну перевірку позивача відповідно до наказу від 22.11.2024 №5977-п «Про проведення фактичної перевірки», який прийнятий на підставі пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80, пп. 69.2-1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, у якому підставу для призначення перевірки зазначено, як з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, введення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Щодо предмету перевірки, то у зазначеному наказі вказано про необхідність проведення фактичної перевірки магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: АДРЕСА_1 .

Перевірка проведена відповідно до направлень на перевірку від 26.11.2024 №10719 та №10720.

Отже, в основу проведення фактичної перевірки платника податків відповідачем покладено пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України.

Відповідно до пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Застосовуючи до спірних в цій справі правовідносин приведені висновки Верховного Суду відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, суд доходить висновку, що оскільки в наказі від 22.11.2024 №5977-п вказано, що підставою для призначення фактичної перевірки з питань дотримання норм законодавства, регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі обіг товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) є пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України, що за висновком Верховного Суду є мінімально достатнім в розумінні абзацу третього п. 81.1 ст. 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки.

Відтак, порушення положень законодавства в частині наявності підстав для проведення перевірки, які вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки, відповідачем не допущено.

Таким чином, в даному випадку, податковий орган діяв в межах та у спосіб передбачений законодавством України.

Твердження позивача про те, що фактична перевірка проведена відповідачем за відсутності ФОП ОСОБА_1 або її представника, а ОСОБА_2 взагалі не має ніякого відношення до діяльності позивача, суд оцінює критично, оскільки під час проведення перевірки в магазині була присутня ОСОБА_2 , яка представилась продавцем магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Суд звертає увагу, що в копіях направлень на перевірку від 26.11.2024 №10719 та №10720 наявний підпис представника магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » - Тіщенко О.І. про пред`явлення їй службових посвідчень та направлень на перевірку та вручення копії наказу 22.11.2024 №5977-п про проведення фактичної перевірки.

Надаючи оцінку вказаній обставині суд зазначає, що відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України при пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Суд бере до уваги, що ОСОБА_2 ознайомився з направленнями на перевірку, отримав копію наказу на проведення перевірки, жодних заперечень щодо недопуску до перевірки у направленнях на перевірку не зазначив та допустив посадових осіб позивача до проведення перевірки.

Отже, вказані обставини у сукупності свідчать, що фактична перевірка була проведена за місцем фактичної діяльності ФОП ОСОБА_3 .

Як зазначено судом раніше, пунктом 80.2 статті 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, визначених в підпунктах 80.2.1-80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Згідно пункту 81.1 статті 81 ПК України не пред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) визначених цим пунктом документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

Так, матеріали справи свідчать, що допуск посадових осіб відповідача до проведення перевірки відбувся.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

З аналізу викладеного вбачається, що документи про призначення перевірки (наказ про проведення перевірки, направлення на проведення такої перевірки, службові посвідчення) можуть бути пред`явленні або надісланні такому колу осіб: платнику податків, його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції.

Крім того, суд звертає увагу, що проведення фактичної перевірки можливе без особистої участі фізичної особи-підприємця, як суб`єкта, який фактично здійснює господарську діяльність, оскільки згідно з положеннями ПК України фактичні перевірки проводяться за участю особи, яка на правомірних підставах присутня в об`єкті перевірки і проводить розрахункові операції.

Суд критично оцінює доводи позивача про те, що особа, за участю якої посадові особи податкового органу проводили перевірку, не є її уповноваженою особою, а також те, що позивач не має жодного відношення до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », оскільки Тіщенко О.І., яка фактично здійснила розрахункову операцію, отримала готівкові кошти від посадової особи контролюючого органу, здійснила відпуск товару, проте не провела розрахункову операцію на повну суму покупки через реєстратори розрахункових операцій.

При цьому, особа, за участю якої посадові особи податкового органу проводили перевірку, відмовилась від підписання матеріалів перевірки та отримання копії акту перевірки, про що контролюючим органом складено відповідний акт відмови від підписання від 06.12.2024.

Крім того, особа, за участю якої посадові особи податкового органу проводили перевірку, згідно акту фактичної перевірки, не висловлювала жодних заперечень та не надала пояснення.

Твердження позивача про те, що за адресою перевірки остання не здійснює підприємницьку діяльність, суд розцінює критично, які заявлені з метою уникнення фінансової відповідальності за порушення норм податкового законодавства України, оскільки здійснення господарської діяльності за іншою адресою не підтверджено жодними доказами.

Таким чином, суд доходить висновку, що посадовими особами контролюючого органу дотримано визначену нормами законодавства процедуру проведення фактичної перевірки.

Щодо правомірностіприйняття податкового повідомлення-рішення №0052370708 від 29.01.2025, форми «С», яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 11 401,03 грн, суд зазначає наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі Закон № 265/95-ВР), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Пунктами 1, 2, 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані, зокрема:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);

12) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані, зокрема, вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Відтак, обов`язок щодо проведення розрахункових операцій на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, та видача особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, а також ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів, здійснення продажу лише тих товарів, що відображені в такому обліку. належить саме суб`єктам господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі.

Під час розгляду справи судом встановлено, що перед початком фактичної перевірки 27.11.2024 о 11:40 год. проведена контрольна розрахункова операція у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 на загальну суму 5 000,00 грн. (ковбаса, оливкова олія, молоко горіхове).

При цьому, суб`єктом господарювання не проведено розрахункову операцію через програмний реєстратор розрахункових операцій та не роздруковано і не видано відповідний розрахунковий документ фіскальний чек.

На момент проведення фактичної перевірки реєстратор розрахункових операцій та/або програмний реєстратор розрахункових операцій був відсутній.

Між тим, в ході проведення перевірки особа, яка фактично проводила розрахункові операції ОСОБА_2 здійснила перерахунок наявної готівки та роздрукування термінального Х-балансу на місці проведення розрахунків, про що свідчить її особистий підпис на описі готівки та термінальний Х- балансу.

Отже, вказані дії ОСОБА_2 свідчать про проведення розрахункових операцій без застосування ПРРО ф.н. 4000393266 та без роздрукування та видачі відповідних розрахункових документів встановленого зразка:

- в готівковій формі на суму 15 254,00 грн. (згідно опису готівки (додаток 1);

- безготівковій формі на суму 10 048,05 грн. (згідно термінального Х-балансу (додаток 3),

чим порушено вимоги п. 1, 2 ст. 3 розд. ІІ Закону України від 06.07.1995 № 265/95- ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями).

В ході розгляду адміністративної справи позивачем встановлені порушення не спростовано.

Згідно із ст. ст. 1, 2 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», із змінами та доповненнями (далі - Закон №996-ХІV), бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до п. 2, 3 ст. 8, 9 Закону №996-ХІV питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Статтею 9 Закону №996-ХІV визначено, що відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

З огляду на те, що перевіркою встановлено фактипорушення в сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, та зазначені факти підтверджуються матеріалами справи, податковий орган правомірно застосував до ФОП ОСОБА_1 відповідальність у визначенийзаконодавством спосіб.

Таким чином, податкове повідомленнярішення№0052370708 від 29.01.2025, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 11 401,03 грн, прийнято правомірно та не підлягає скасуванню.

Щодовстановленогопорушення п.85.2 статті 85 ПК України, а саме ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.85.2 ст. 85 ПК Україниплатник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Пунктом121.1. ст. 121 ПК Українипередбачена відповідальність за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установленихстаттею 44 цього Кодексустроків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом.

В частині ненадання документів під час здійснення податкового контролю склад вказаного правопорушення полягає саме в поведінці платника податків, направленої на ухилення ним від виконання обов`язку з надання контролюючим органам оригіналів чи копій документів на їх законну вимогу, тим самим створюючи перешкоди для здійснення податкового контролю. В той же час у разі відсутності підстав для висновку про створення перешкод у його здійсненні, в тому числі шляхом ухилення від надання документів чи їх копій, зокрема через поважні та об`єктивні причини, поведінку платника податків не можна кваліфікувати як таку, що утворює склад правопорушення, передбаченого пунктом121.1 статті 121 ПК України.

Не підпадає під таку кваліфікацію поведінка платника податків і у разі, якщо під час перевірки ним надані усі наявні у нього документи, але вони визнані контролюючим органом такими, що не в повній мірі підтверджують правильність даних податкового обліку. В такому випадку контролюючий орган має підстави для констатації помилок у податковому обліку із встановленням відповідного складу податкового порушення та застосуванням відповідних наслідків у вигляді визначення грошових зобов`язань за наявності для цього підстав.

У постановах від 29 травня 2020 року у справі №826/27811/15, від 6 серпня 2019 року у справі №160/8441/18 Верховний Суд сформулював такий висновок. Надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

У даному випадку, судом було встановлено, на момент прийняття податкового повідомлення-рішення №0052380708 від 29.01.2025, форми «ПС», яким до позивача застосовано штрафну санкцію 1020,00 грн., фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не було надано посадовим особам контролюючого органуу повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, отже,така поведінка платника податків свідчить про поведінку, яканаправлена на ухилення ним від виконання обов`язку з надання контролюючим органам оригіналів чи копій документів на їх законну вимогу, тим самим створюючи перешкоди для здійснення податкового контролю, що в свою чергу підтверджує правомірність застосування податковим органом відповідальності, передбаченоїп.121.1 ст. 121 Податкового кодексу України.

Отже, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області правомірно прийняло податкове повідомлення-рішеннявід 29.01.2025 №0052380708 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій в розмірі 1020,00 грн.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0052370708 та №0052380708 від 29.01.2025 прийняті відповідачем правомірно та обґрунтовано, у зв`язку з чим не підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець

Часті запитання

Який тип судового документу № 130353308 ?

Документ № 130353308 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 130353308 ?

Дата ухвалення - 19.09.2025

Яка форма судочинства по судовому документу № 130353308 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 130353308 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 130353308, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 130353308, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 19.09.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 130353308 відноситься до справи № 160/14433/25

Це рішення відноситься до справи № 160/14433/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 130353307
Наступний документ : 130353309