Ухвала суду № 130344716, 16.09.2025, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/2330/20

Провадження № 1-кс/0182/851/2025

У Х В А Л А

Іменем України

16.09.2025 року м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області,

ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 , в режимі відеоконференції,

захисника ОСОБА_4 , в режимі відеоконференції,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополі заяву про самовідвід головуючого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_6 під час розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 , за ч.1 ст.115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду по суті надійшла заява про самовідвід головуючого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №182/2330/20 (провадження №1-кп/0182/680/2025) стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Як вбачається зі змісту заяви про самовідвід, 18.03.2023 на підставі протоколу автоматизованого розподілу в провадження головуючого судді ОСОБА_6 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020040340000342 від 01.02.2020 р., за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.

02.09.2025 р. на адресу судді ОСОБА_6 надійшло звернення/заява від обвинуваченого ОСОБА_5 , а саме російськомовні вірші, які на думку судді містять «любовний підтекст». На переконання судді, обвинувачений виявляє до неї інтерес не тільки як до судді, а як до жінки, що може викликати обґрунтований сумнів у її об`єктивності у стороннього спостерігача. Тому, для неї є неможливим винесення об`єктивного судового рішення у цій справі. Копію звернення ОСОБА_5 , яка написана в рифмованому стилі долучено до заяви про самовідвід. Дотримуючись положень п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді», суддя ОСОБА_6 заявила собі самовідвід.

ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомив, що він особисто пише вірші, в яких висловлює свої погляди на світ та закони. В віршах не будо жодного натяку на будь-які посягання на честь головуючого судді. Він висловив віршами свій життєвий шлях, свою позицію щодо невизнання висунутого обвинувачення і хотів, щоб його почули і звернули увагу на його правову позицію, яку він висловив у формі віршів. Покладався на розсуд суду під час вирішення самовідводу головуючого судді.

Захисник ОСОБА_4 заперечував проти відводу, оскільки підстави для його задоволення, передбачені законом, відсутні.

Прокурор в судовому засіданні вважав заяву про самовідвід необґрунтованою, оскільки у зверненні ОСОБА_5 він не вбачає прояву особистого інтересу до судді ОСОБА_6 поза межами процесуальних відносин. До того ж, обвинувачений спростував доводи для самовідводу, зазначені в заяві, які є фактично припущенням судді.

Вивчивши заяву про відвід, заслухавши думку учасників процесу, суддя дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно із ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Відповідно до ч.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

- "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Зокрема в пункті 104 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява № 7577/02) від 03.05.2007 зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 року, у справі №5-15п12).

В пункті 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» (заява № 33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Отже, для вирішення питання щодо відводу судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника про недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій), що має бути належним чином обґрунтовано.

В заяві про самовідвід зазначено, що підставою для самовідводу стало звернення ОСОБА_5 до головуючого судді у віршованому стилі, який на думку судді, свідчить про прояв зі сторони обвинуваченого ОСОБА_5 надмірного особистого інтересу до неї, як до жінки і містить любовний підтекст. В судовому засіданні досліджено текст звернення, який написаний у віршованому стилі і який не містить прямих звернень, які б вказували на прояв особистого інтересу саме до головуючого судді ОСОБА_6 як до жінки, висловлювань неповаги або навпаки возвеличення її.

Крім того, сторони провадження не вважають таке звернення обвинуваченого підставою для виникнення сумнівів в обґрунтованості щодо об`єктивності у упередженості головуючого судді.

ОСОБА_5 в судовому засіданні спростував припущення викладенні в заяві про самовідвід. Враховуючи думку прокурора, захисника обвинуваченого , які теж не вбачали законних підстав для задоволення самовідводу головуючого судді, суд не находить законних підстав для задоволення заяви про самовідвід судді ОСОБА_6 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 76, 309 КПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву про самовідвід головуючого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_6 під час розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 , за ч.1 ст.115 КК України залишити без задоволення.

Копію ухвали направити зацікавленим особам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено о 08.30 год. 19.09.2025 р.

Суддя: ОСОБА_1