Постанова № 130337284, 19.09.2025, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/1011/25

провадження № 3/631/552/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2025 року селище Нова Водолага

Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Трояновська Тетяна Михайлівна, розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Головного управління Державної податкової служби у Харківській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , працює фізичною особою підприємцем, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

До Нововодолазького районного суду Харківської області від Головного управління Державної податкової служби у Харківській області надійшов адміністративний матеріал, складений відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення № 1457/20-40-07-30, складеного 28 серпня 2025 року головним державним інспектором Головного управління Державної податкової служби у Харківській області Капінос Алевтиною Валеріївною, убачається, що ОСОБА_1 , будучи фізичною особою підприємцем, яка здійснює господарську діяльність у магазині, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , вчинила порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а саме: не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій; не видача розрахункового документу встановленої форми; проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку; не забезпечено створення та зберігання звітів (контрольних стрічок).

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 1 статті 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення як порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась завчасно та у відповідності до приписів Кодексу України про адміністративні правопорушення. Згідноінформації з вебсайту АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРПОШТА» за відстеженням трекінгу за № 0610278766155 встановлено, що судова повістка про виклик ОСОБА_1 у судове засідання, призначене на 19 вересня 2025 року, була вручена останній 17 вересня 2025 року.

Про поважність причин своєї неявки ОСОБА_1 суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи чи пояснень по суті справи на адресу суду не надсилала. У протоколі про адміністративне правопорушення № 1457/20-40-07-30 від 28 серпня 2025 року ОСОБА_1 зазначила, що з протоколом ознайомлений, просить розглянути справу за його відсутності, результати повідомити засобами телефонного зв`язку.

З цього приводу суддя вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 1 статті 17Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі статті 6 Конвенції, оскільки здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року, в якому зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Положеннями статті 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено п`ятнадцятиденний строк розгляду справ про адміністративні правопорушення, при цьомустаття 38 Кодексу України про адміністративнівизначає кінцевий строк притягнення до адміністративної відповідальності, який становить три місяці з дня вчинення правопорушення.

Таким чином, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, враховуючи те, що останній було достеменно відомо про складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, та надано достатньо часу для реалізації процесуальних прав на захист, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Тим більше, що положення статті 268 Кодексу України про адміністративні не містять імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративні правопорушення застаттею 155-1 Кодексу України про адміністративніза відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Суддя, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.

Положення частин 1 та 2 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За правилами статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

У відповідності до приписів частини 1 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушенняадміністративне правопорушення (проступок) це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245 Кодексу України про адміністративне правопорушення).

Положеннями статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачаєтьсяіз матеріалівсправи, ОСОБА_1 є фізичною особою підприємцем, яка здійснює свою діяльність у магазині, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 .

28серпня 2025року підчас проведенняпрацівниками Головногоуправління Державноїподаткової службиу Харківськійобласті фактичноїперевірки щододотримання Фізичноюособою підприємцем ОСОБА_1 норм законодавстваз питаньрегулювання готівки,порядку здійсненняплатниками податківрозрахункових операцій,ведення касовихоперацій,було виявленофакт порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а саме: не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій та не видача розрахункового документу встановленої форми та змісту на суму покупки у розмірі 30 гривень 00 копійок; проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій без зазначення цифрового значення штрихового коду акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями у сумі 6334 гривні 00 копійок згідно додатку до першого примірника акту; не забезпечено створення контрольних стрічок у паперовій та/або електронній формі та їх зберігання.

Положеннями пунктів 1, 2, 10 і 11 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95 ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що суб`єктипідприємницької діяльності,які здійснюютьрозрахункові операціїв готівковійта/абов безготівковійформі (іззастосуванням платіжнихкарток,платіжних чеків,жетонів тощо)при продажутоварів (наданніпослуг)у сферіторгівлі,громадського харчуваннята послугзобов`язані: проводитирозрахункові операціїна повнусуму покупки(наданняпослуги)через зареєстровані,опломбовані увстановленому порядкута переведеніу фіскальнийрежим роботиреєстратори розрахунковихоперацій абочерез зареєстрованіфіскальним серверомконтролюючого органупрограмні реєстраторирозрахункових операційзі створенняму паперовійта/абоелектронній формівідповідних розрахунковихдокументів,що підтверджуютьвиконання розрахунковихоперацій,або увипадках,передбачених цимЗаконом,із застосуваннямзареєстрованих увстановленому порядкурозрахункових книжок;надавати особі,яка отримуєабо повертаєтовар,отримує послугуабо відмовляєтьсявід неї,включаючи ті,замовлення абооплата якихздійснюється звикористанням мережіІнтернет,при отриманнітоварів (послуг)в обов`язковомупорядку розрахунковийдокумент встановленоїформи тазмісту наповну сумупроведеної операції,створений впаперовій та/абоелектронній формі(утому числі,але невиключно,з відтворюваннямна дисплеїреєстратора розрахунковихоперацій чидисплеї пристрою,на якомувстановлений програмнийреєстратор розрахунковихоперацій QR-коду,який дозволяєособі здійснюватийого зчитуваннята ідентифікаціюіз розрахунковимдокументом заструктурою даних,що вньому міститься,та/абонадсиланням електронногорозрахункового документана наданийтакою особоюабонентський номерабо адресуелектронної пошти);створювати контрольністрічки упаперовій та/абоелектронній форміі забезпечуватиїх зберігання: нареєстраторах розрахунковихоперацій (завиключенням автоматівз продажутоварів (послуг) протягомтрьох років; напрограмних реєстраторахрозрахункових операційу разіздійснення розрахунковихоперацій урежимі офлайнвідповідно доцього Закону-до моментупередачі електроннихрозрахункових документів,електронних фіскальнихзвітів,електронних фіскальнихзвітних чеківдо фіскальногосервера контролюючогооргану; проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Враховуючи відсутністьзаперечень збоку ОСОБА_1 щодо факту вчинення нею правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя доходить висновку, що позиція правопорушника не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Відповідно достатті 280Кодексу Українипро адміністративніправопорушення орган(посадоваособа)при розглядісправи проадміністративне правопорушеннязобов`язанийз`ясувати:чи буловчинено адміністративнеправопорушення,чи виннадана особав йоговчиненні,чи підлягаєвона адміністративнійвідповідальності,чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, вина ОСОБА_1 підтверджується даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення № 1457/20-40-07-30, складеному 28 серпня 2025 року головним державним інспектором Головного управління Державної податкової служби у Харківській області Капінос Алевтиною Валеріївною, який особисто підписаний ОСОБА_1 із зазначенням «з протоколом ознайомлена», копії акту фактичної перевірки від 28 серпня 2025 року, реєстраційний номер 35479/20/16/РРО/2776711062 від 28 серпня 2025 року.

Вказані доказижодних сумнівівщодо їхдостовірності тадопустимості невикликають,оскільки вониоформлені увизначеному процесуальнимзаконом порядку,з урахуваннямчого суддядоходить висновку,що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена повністю, а її дії правильно кваліфіковані за частиною 1 статті 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення як порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Доказів на спростування даних, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення судді не надано.

Згідно з частиною 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до частини 2 статті 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом`якшуючими і обставини, не зазначені в законі.

В якості обставини, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, суддя вбачає відсутність діючих адміністративних стягнень у ОСОБА_1 .

Обставин,що обтяжуютьвідповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, відповідно до статті 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддею не вбачається.

Обираючи вид адміністративного стягнення правопорушникові, суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують відповідальність, а також відсутність обставин, що її обтяжують.

Відтак, керуючись принципом верховенства права, з урахуванням вимог статей 33, 245, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень та досягнення мети адміністративного покарання, беручи до уваги характер скоєного адміністративного правопорушення, особу правопорушника та ступень його вини, суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції частини 1 статті 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з урахуванням вимог статтей 34 та 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Саме ця міра покарання, на думку судді, буде достатньою для виправлення правопорушника та запобігання вчинення нею нових адміністративних правопорушень.

В порядку частини 5 статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд вирішує питання про стягнення судового збору з особи, на яку накладається адміністративне стягнення.

Відповідно до вимог статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідночастини 1 та пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VI від 08 липня 2011 року «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі, яка дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому він справляється.

Статтею 7 Закону України № 4059-IX від 19 листопада 2024 року «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб в сумі 3028 гривень 00 копійок.

В зв`язкуз вищевикладеним,вважаю занеобхідне стягнутиіз ОСОБА_1 судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у розмірі 605 гривень 60 копійок, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 9, 34, 35, 40-1, частиною 1 статті 155-1, статтями 245, 256, частиною 2 статті 268, статтями 277, 279, 280, 283 285, частиною 2 статті 287 та статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п`ять) гривень 00 копійок, який стягнути на користь держави (номер рахунку (IBAN): UA UA948999980313010106000020559, код класифікації доходів бюджету: 21081100, отримувач: ГУК Харків обл/СТГ Нова Вод/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП електронне адміністрування податку).

Відповідно доЗакону України«Про судовийзбір» стягнутиз ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП електронне адміністрування податку), номер рахунку (IBAN) UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

В разі не сплати штрафу у строк встановлений частиною 1 статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення у порядку примусового виконання постанови стягується штраф у подвійному розмірі (170 гривень 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький суд Харківської області протягом десяти днів з моменту її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку, у разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Строк пред`явлення до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Т. М. Трояновська