Ухвала суду № 130336116, 19.09.2025, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/1589/25

2/0187/603/25

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 вересня 2025 року селище Петриківка Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Говоруха В.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Обухівської селищної ради про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

18.09.2025 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Васильцова О.М. до Обухівської селищної ради про визнання права власності, в якій позивачка та її представник просять суд:

1.Визнати продовженим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) строк для прийняття спадщини за законом після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

2.Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельну ділянку загальною площею - 7,0035 га, з них: ріллі - 5,9457 га, та кормові угіддя 1,0578 га, що розташована на території Миколаївської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ДП, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 116.

3.Витребувати у державного нотаріуса Петриківської державної нотаріальної контори Могильної Л.Г. копію спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

4.Судові витрати покласти на позивача.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що вказана позовна заява не відповідає вимогам ст.175, ст.177 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.

Відповідно до вимог п. 9 ч. 1 ст.176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна. Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач.

Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи (ч. 2 ст. 176 ЦПК України).

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (із змінами та доповненнями).

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Пунктом 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розміри ставок судового збору встановлено пунктом 2 статті 4 вказаного Закону. Зокрема, за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не майнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у 2025 році прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3 028 гривень.

Позивачем ОСОБА_1 до матеріалів позовної заяви додано документи, що підтверджують сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн. за платіжною інструкцією № 2.272199933.1 від 21.08.2025.

Однак, відповідно до довідки керівника апарату Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 19.09.2025 та виписки про зарахування судового збору зо спеціального фонду державного бюджету України судовий збір в розмірі 1211,20 грн. за платіжною інструкцією № @2PL299704 сплачений за подання позовної заяви ОСОБА_1 до Обухівської селищної ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини справа № 187/1409/25 (провадження № 2/0187/544/25).

Тобто, судовий збір сплачений за платіжною інструкцією № 2.272199933.1 від 21.08.2025 в розмірі 1211,20 грн. зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України та поєднаний з судовою справою 187/1409/25 (провадження № 2/0187/544/25). І не може бути зарахований як сплачений за позовом ОСОБА_1 до Обухівської селищної ради про визнання права власності.

Питання повторного використання платіжного документа при повторному поданні позовної заяви за умови повернення без розгляду попередньо поданої позовної заяви вже розглядалося Верховним Судом.

Так у постанові від 13 лютого 2019 року у справі №1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв`язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час ухвалення оскаржуваних у цій справі судових рішень стаття 6 Закону України «Про судовий збір» передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Тому, позивач, коли подає повторно позовну заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної позовної заяви, яку суд залишив без розгляду. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав позивача в частині обов`язку нести додаткові майнові витрати у зв`язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної позовної заяви, яка була залишена без розгляду.»

У поданому позові позивачем, крім позовної вимоги про визнання продовженим строку для прийняття спадщини за законом після смерті матері, заявлено вимогу про визнання права власності на земельну ділянку.

Позивачем ОСОБА_1 до матеріалів позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору за вимогою про визнання права власності, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Таким чином, в порушення ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивачем ОСОБА_1 до матеріалів позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Суд звертає увагу позивача на те, що до позовної заяви повинні бути додані докази щодо реальною вартості майна, яке є предметом позову саме на дату подання позовної заяви, з урахуванням якої і має бути визначено ціну позову та сплачено судовий збір як за вимогу майнового характеру щодо визнання права власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки, необхідно виправити зазначені недоліки, позовна заява підлягає залишенню без руху для їх усунення.

Виходячи з наведеного та керуючись ч. 1 ст. 185 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Обухівської селищної ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, а саме:

-визначити ціну позову, відповідно до вартості всього майна, що становить предмет позову та надати його докази;

-додати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору за вимогами майнового та немайнового характеру.

У разі якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя В.О.Говоруха