Ухвала суду № 130332194, 16.09.2025, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/3805/25

н\п 2/490/2848/2025

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2025 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Черенкової Н.П.,

при секретарі Романовій К.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП», в особі свого представника, звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути заборгованість за Кредитним договором №2241757 від 22.04.2024 року у розмірі 16824,00 грн та понесені судові витрати.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2025 року дану справу передано на розгляд судді Черенковій Н.П.

Після виконання приписів ст. 187, ухвалою судді від 21.05.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторони до судового засідання не з`явилися, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження переходу права вимоги до ОСОБА_1 , до позову додано Договір факторингу №25092024, укладеного 25.09.2024 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», яке не є учасником договірних відносин з відповідачем, оскільки Договір про споживчий кредит №2241757 укладений 22.04.2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ОСОБА_1 .

Обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції то захист драв людини і основоположних, свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Сторони у процесі користуються своїми правами на власний розсуд, обирають спосіб захисту порушених прав, надають суду докази на підтвердження своєї правової позиції та спростування заперечень іншої сторони, при цьому тягар доказування повністю покладається на сторони.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (Постанова ВП ВС від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц)

Крім того, відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У відповідностідо ст.12ЦПК України,цивільне судочинствоздійснюється назасадах змагальностісторін. Учасникисправи маютьрівні праващодо здійсненнявсіх процесуальнихправ таобов`язків,передбачених законом. Кожнасторона повиннадовести обставини,які маютьзначення длясправи іна яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Суд,зберігаючи об`єктивністьі неупередженість: 1)керує ходомсудового процесу; 2)сприяє врегулюваннюспору шляхомдосягнення угодиміж сторонами; 3)роз`яснює увипадку необхідностіучасникам судовогопроцесу їхніпроцесуальні правата обов`язки,наслідки вчиненняабо невчиненняпроцесуальних дій; 4)сприяє учасникамсудового процесув реалізаціїними прав,передбачених цимКодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до п. 2. ч. 1 ст. 43 ЦПК учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв`язку з положеннями ст. 44 повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства. Відповідно до п. 2 та 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Неподання позивачем доказів або неможливість їх отримання, а також неподання клопотання про їх витребування дає можливість витребування судом доказів в порядку ст. ст. 44, 43, ч. 7 ст. 81, ч.ч. 5, 6 ст. 84 ЦПК України.

У відповідностідо ч.ч.5,6ст.84ЦПК України,суд можеуповноважити наодержання доказівзаінтересовану сторону. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

За такого, керуючись ст. 12 ЦПК України, а також беручи доуваги предметспору,заявлені вимогиі наявніу матеріалахсправи докази, зметою повнотивстановлення фактичнихобставин справита длязабезпечення можливостівинесення об`єктивногорішення,суд вважаєзанеобхідне судове засідання відкласти та витребувати від ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» докази переуступлення ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» права вимоги до ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит №2241757 від 22.04.2024 року (Договір факторингу, витяг з реєстру боржників, акт прийому-передачі тощо).

Згідно ч.2 ст.258 ЦПК України, процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого строку з підстав необхідності витребування нових доказів.

Згідно ч. 9 ст. 223 ЦПК України, про відкладення розгляду справи постановляється ухвала.

Суд, відповідно до вимог ст.223ЦПК України у зв`язку з витребування нових доказів вважає необхідним судове засідання відкласти.

Керуючись ст.12, 81, 84,223 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» докази переуступлення Товариством зобмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» Товариству зобмеженою відповідальністю «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» права вимоги до ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит №2241757 від 22.04.2024 року (Договір факторингу, витяг з реєстру боржників, акт прийому-передачі тощо).

Роз`яснити, що відповідно до ч.7-9 ст.84ЦПК України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

З урахуванням надмірного навантаження відкласти судовий розгляд справи на 18.11.2025року на 09.00 год.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.П. Черенкова