Рішення № 130331947, 19.09.2025, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.09.2025 Справа №607/17092/25 Провадження №2-а/607/682/2025

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді: Кунцьо С.В.

з участюсекретаря с/з: Гайдук М.В.

та представника позивача : адвоката Рукавця О.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Рукавець Олександр Володимирович,

до: Головного управління Національної поліції в Тернопільській області

про: скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Рукавець О.В., звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із адміністративним позовом до відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що постановою поліцейського СРПП ВП №4 (м. Збараж) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Возного А.Б. серії ББА №272549 від 08.08.2025 р. на нього накладено адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. Відповідно до даної постанови 08серпня 2025 року о 09.30 год. в с. Байківці Тернопільського району по вул. Корольова, 5 він керував транспортним засобом марки «Hyundai Sonata», державний номерний знак НОМЕР_1 , при цьому не маючи посвідчення водія відповідної категорії, а також перед початком руху не увімкнув світловий покажчик повороту, чим порушив вимоги п. 2.1 «а», п. 9.2 «а» Правил дорожнього руху України. Із зазначеною постановою позивач не згідний, вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки під час дії воєнного стану та протягом одного року після його закінчення дозволено користуватись посвідченням водія, яке було видане на 2 роки та строк дії якого закінчився. Також звернув увагу на відсутність доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, з невідомих суду на те причин, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.

Представник позивача адвокатРукавець О.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити, скасувавши оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Куриляк М.Г. в судове засідання не з`явилась, однак на адресу суду подала відзив на позовну заяву, в якому просила справу розглядати у її відсутності, а також заперечила проти задоволення позову, вказавши, що оскаржувана постанова була винесена відносно ОСОБА_1 правомірно у відповідності до об`єктивних обставин справи за порушення позивачем Правил дорожнього руху, а саме за те, що він керував транспортним засобом, не маючи посвідчення водія відповідної категорії, а також перед початком руху не увімкнув світловий покажчик повороту. Також зазначила, що термін дії посвідчення водія, виданого позивачу, закінчився 06.06.2025 р., а подія відбулась 08.08.2025 р. До відзиву на позовну заяву представником відповідача долучено диск із відеозаписом з нагрудного відеореєстратора працівника поліції.

За наявності вказаних обставин, з урахуваннямдумки представникапозивача,який незаперечив щодорозгляду справибез участіпозивача та представника відповідача, суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов у відсутності вказаних учасників судового розгляду.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши думку представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.

Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ББА №272549 від 08.08.2025 р. на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 126, ст. 36 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. Відповідно до даної постанови 08серпня 2025 року о 09.30 год. в с. Байківці Тернопільського району по вул. Корольова, 5 громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Hyundai Sonata», державний номерний знак НОМЕР_1 , при цьому не маючи посвідчення водія відповідної категорії, а також перед початком руху не увімкнув світловий покажчик повороту, чим порушив вимоги п. 2.1 «а», п. 9.2 «а» Правил дорожнього руху України.

У відповідностідо п. 2.1 «а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Також згідно п. 9.2 «а» Правил дорожнього руху України перед початком руху і зупинкою водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку.

За порушення правилкористування попереджувальними сигналами при початку руху передбачено відповідальність згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП. Крім того згідно ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАПобов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Крім того згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність складення ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем Правил дорожньогоруху України. Однак, незважаючи на вимоги КУпАП, всупереч ч.2 ст.77 КАСУ, відповідачем не представлено суду жодних належних доказів на підтвердження викладених поліцейським у постанові обставин та спростування заперечень у позові ОСОБА_1 проти цього та не представлено доказів, які підтверджують наявність в діях позивача складу правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 126 КУпАП, і які б дозволили вказати на достовірність порушення позивачем Правил дорожнього руху України.

Так, на підтвердження вчинення ОСОБА_1 вказаних адміністративних правопорушень представником відповідача надано суду аудіовізуальний диск із відеозаписом з нагрудного відеореєстратора працівника поліції, однак вказаним відеозаписом не підтверджується факт порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, зокрема неувімкнення світлового покажчика повороту перед початком руху, адже на ньому взагалі не зафіксовано рух автомобіля марки «Hyundai Sonata», державний номерний знак НОМЕР_1 , а міститьсялише записрозгляду справипро адміністративнеправопорушення. Таким чином зазначений відеозапис не може бути врахований судом як належний доказ вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Окрім того у матеріалах справи також відсутні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП. При цьому слід зазначити, що згідно ч. 9ст. 15 Закону України «Про дорожній рух»право керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 вперше отримав посвідчення водія категорії В серії НОМЕР_2 , строк дії якого встановлено до 06.06.2025 року. Відтак, 08.08.2025 р. позивач керував автомобілем, маючи посвідчення водія, термін дії якого закінчився 06.06.2025 р.

Разом з тим згідно підпункту 1 пункту 1постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання допуску водіїв до керування транспортними засобами» № 184 від 03.03.2022 рокувстановлено, що у період дії воєнного стану та протягом року з дня припинення або скасування дії воєнного стану особа допускається до керування транспортними засобами за наявності у неї національного посвідчення водія України, виданого їй вперше на право керування транспортними засобами відповідної категорії, строк дії якого закінчився.

ЗгідноУказу ПрезидентаУкраїни №64/2022від 24.02.2022 р., затвердженогоЗаконом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, строк якого в подальшому неодноразово продовжувався та станом на 08.08.2025 р. скасований не був.

Водночас під час складення відносно позивача ОСОБА_1 оскаржуваної постанови відповідачем не було з`ясовано наведених обставин, а відтак оскаржувана постанова прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття об`єктивного та обґрунтованого рішення.

З урахуванням викладеного, а також шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов`язку доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративних правопорушень. Суд вважає, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху,оскількивматеріалах справивідсутнібудь-якідокументитаматеріали,якібмогли бутивизнанісудомяк належнітадопустимідокази вчиненняадміністративнихправопорушень,асама постановапро накладенняадміністративного стягненняне даєсуду достатніхпідстав зробитивисновок проте,що позивачвчинив адміністративніправопорушення,передбачені ч.2ст.122,ч.2ст.126КУпАП, при цьому відповідач, заперечивши проти задоволення позовних вимог, не представив суду жодних документів та матеріалів, які б могли бути визнані судом як докази вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог частини 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, прийнятим без повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню.

Крім тогопри задоволенніпозову судвважає,що позивачуслід відшкодуватиза рахунокбюджетних асигнуваньГоловного управлінняНаціональної поліціїв Тернопільськійобласті сумусплаченого нимсудового зборупри зверненнііз адміністративнимпозовом всуд,відповідно довимог ч.1 ст. 139 КАС України.

На підставі ст.55 Конституції України, ст.9, 122, 126, п.1 ст.247, ст.251, ст.289, ч.1 ст.293 КУпАП, та керуючись ст.ст. 9, 72-77, 132, 134, 139, 143, 242, 244-246,257,271,286КАС України, Правилами дорожнього руху України, затверджених постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001 року, суд,-

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Рукавець Олександр Володимирович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА №272549 від 08.08.2025 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень.

Стягнути в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області суму судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із адміністративним позовом в суд, що становить 484,48 грн. (чотириста вісімдесят чотири гривні 48 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду складено 19 вересня 2025 року.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , місце проживання с. Жеребки Підволочиського району Тернопільської області.

Представник позивача: адвокат Рукавець Олександр Володимирович, РНОКПП НОМЕР_4 , м. Тернопіль, вул. О. Теліги, 8.

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, код ЄДРПОУ - 40108720, місцезнаходження вул. Валова, 11, м. Тернопіль.

Головуючий суддяС. В. Кунцьо