Рішення № 130331635, 10.09.2025, Галицький районний суд м. Львова

Справа №465/5211/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

10 вересня 2025 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Романюка В.Ф.,

з участю: секретаря судового засідання Салика С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (адреса: 02175, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19 офіс 2005, код ЄДРПОУ: 42986956) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся у суд із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за Кредитним договором №513105762 від 05.04.2023 року у розмірі 46315,80 грн., а також 2422,40 грн. судового збору та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

В обґрунтування поданого позову покликається на те, що 05.04.2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ОСОБА_2 уклали кредитний договір №513105762, на підставі якого відповідачем отримано кредит у сумі 9000,00 грн. строком на 30 днів із сплатою 2,10 % від суми кредиту за кожний день користування. У подальшому від первісного кредитора право вимоги було передано ТОВ «Таліон Плюс», яке передало ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а останнє ТОВ «ФК «Ейс». ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» своє зобов`язання по видачі кредиту, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача, виконало, але позичальник кредит не погашає, у зв`язку з цим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 25 червня 2025 року цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості передано за підсудністю до Галицького районного суду м. Львова.

Ухвалою суду від 18 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання з викликом сторін.

Ухвалою від 18 липня 2025 року клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» Тараненка А.І. про витребування доказів по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено.

01 серпня 2025 року від АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали суду від 18.07.2025 надійшли витребувані судом докази.

Ухвалою суду від 04 серпня 2025 року через неявку осіб, які беруть участь у справі судове засідання відкладено на 10 вересня 2025 року на 09 год. 40 хв.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, оскільки згідно позовної заяви просить суд проводити розгляд справи у його відсутності, позов підтримує та просить задоволити. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце проведення судового засідання шляхом скерування судового виклику за адресою місця проживання, що стверджується матеріалами справи, однак на адресу суду повернувся даний лист із відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою. Відповідно до вимогст. 128 ЦПК України, відповідач вважається таким, що повідомленим належним чином.

Крім цього, виклик відповідача до суду був здійснений через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (через веб сайт Галицького районного суду м. Львова).

Зважаючи на те, відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судових засідань, повторно не з`явився в судове засідання. Про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення чи про розгляд справи у відсутності відповідача до суду не надходило, а також відповідач не подав відзив на позовну заяву, тому суд, вважає за можливе слухати справу у відсутності відповідача, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов`язки та взаємовідносини сторін. Відтак, за згодою представника позивача, у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив справу розглядати у заочному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з ст.3ч.12ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд встановив, що 05.04.2023 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - Первісний кредитор) та ОСОБА_2 (далі - Відповідач) укладено Кредитний договір №513105762 (далі - Кредитний договір) у формі електронного документу з використанням електронного підпису.

Згідно ст.ст. 5, 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Суб`єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідач добровільно за допомогою мережі інтернет перейшов на офіційний сайт Товариства: moneyveo.ua, зареєструвався на даному сайті, створивши Особистий кабінет Позичальника, за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора заповнив та подав Заявку на отримання грошових коштів в кредит, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я по-батькові, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської карти для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання, пройшов належну перевірку (верифікацію), ознайомився та підтвердив згоду офертою, індивідуальною частиною Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною Кредитного договору, отримав на номер телефону, вказаний у заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який потім використав для підписання Кредитного договору, надав згоду на пропозицію Первісного кредитора щодо укладення Кредитного договору.

Вищевикладене підтверджує те, що волевиявлення Відповідача було вільним і відповідало його внутрішній волі, відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України.

Договір був вчинений в електронній формі, яка відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми.

Ініціатором щодо укладення кредитного Договору був Відповідач, маючи необмежену кількість часу для ознайомлення з умовами та порядком співпраці з Фінансовою установою самостійно обрав дату укладання Договору, а шляхом отримання від Товариства кредитних коштів та внесення грошових коштів в рахунок погашення заборгованості, повністю погодився з умовами кредитного Договору.

Відповідно до Алгоритму дій споживача в телекомунікаційній системі TOB «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору повідомляє, що Позичальник запрошується для переходу на сторінку для ознайомлення з офертою, яка містить в собі всі істотні умови договору та додатково повідомляється CMC-повідомленням, на номер телефону, вказаний Позичальником у Заявці на кредит. На цьому етапі інформаційно-телекомунікаційна система Товариства формує та надає Позичальнику на ознайомлення індивідуальну частину договору з Позичальником, шляхом підстановки у типовий договір, погоджений Національною комісією, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, введених Позичальником в Заявку на кредит даних.

Індивідуальна частина договору є офертою Товариства, відповідно до статті 641 Цивільного кодексу України та частини 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію». Позичальник має можливість завантажити собі на персональний комп`ютер проект договору (оферту) в електронному вигляді, як це передбачено абзацом 2 частини 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію». При цьому натиснувши на текст «Правилами надання грошових коштів в кредит». Одночасно з переходом на сторінку ознайомлення з офертою, Товариством генерується та відправляється, на номер телефону вказаний Позичальником в Заявці на кредит, персональний одноразовий ідентифікатор, який використовується Позичальником для підписання електронного договору.

Кожен з Позичальників ознайомившись з усіма істотними умовами оферти надає згоду шляхом направлення повідомлення Товариству, яке підписується відповідно до абзацу 2 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме шляхом введення у спеціальному полі під Акцептом, який містить усі істотні умови Договору, Одноразового ідентифікатора, який відповідає вимогам п. З ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та натиснення іконки «Відправити/Підписати». Зазначена іконка може стати активною лише після введення Одноразового ідентифікатора. Зазначений ідентифікатор генерується Товариством в Інформаційно- телекомунікаційній системі та надсилається Позичальникам в СМС-повідомлення.

Після підпису Електронного повідомлення Позичальником, зазначене повідомлення надходить в Інформаційно-телекомунікаційну систему Товариства та свідчить/ повідомляє Товариство про те, що Позичальник надав згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) Товариства щодо укладання кредитного Договору з Позичальником. Після зазначених дій Договір між Товариством та Позичальником вважається укладеним і Товариство здійснює дії передбачені умовами укладеного Договору щодо перерахування коштів Позичальнику на його банківський рахунок.

Одночасно з підписанням договору, Товариство відправляє на електронну адресу, вказану Позичальником у Заявці на кредит, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та з вкладеним в нього примірником електронного договору, у формі що унеможливлює зміну його змісту.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п. 4.2 Кредитного договору, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Товариством в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Договір про надання кредиту підписаний Відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Первісним кредитором та Відповідачем не був би укладений.

Кредитний договір №513105762 від 05.04.2023 року був підписаний Відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, одноразовий персональний ідентифікатор №MNV8P66D було направлено Позичальнику 05.04.2023 року на номер мобільного телефону вказаний ним в Заявці на отримання грошових коштів, одноразовий персональний ідентифікатор №513105762 було введено Позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства, 05.04.2023 Товариством було перераховано грошові кошти в сумі 9000,00 грн. на банківську карту № НОМЕР_2 , що належить Відповідачу, що в свою чергу слугує доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

Відповідно до умов Кредитного договору Первісний кредитор надав Відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 9000,00 грн. строком на 30 днів зі сплатою 2,10 процентів від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, починаючи з першого дня надання суми кредиту Позичальнику та до закінчення строку на який видавався кредит.

Згідно з ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Первісний кредитор свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит у розмірі, встановленому Кредитним договором.

Виконання Первинним кредитором обов`язку щодо надання грошових коштів у розмірі 9000,00 грн. Відповідачеві підтверджується платіжним дорученням №3fedf4aa-e81d-455e-9968-dbd372d97a4f від 05.04.2023 року. В свою чергу, Позичальник зобов`язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені Кредитним договором терміни, а також виконати інші свої зобов`язання згідно цього договору.

28.11.2018 року між Первісним кредитором та Товариство з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" (надалі - ТОВ "Таліон Плюс") було укладено Договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ "Таліон Плюс" перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором №513105762 від 05.04.2023.

27.05.2024 року між ТОВ "Таліон Плюс" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" (надалі - ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс") було укладено Договір факторингу №27/0524-01, відповідно до умов якого до ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" перейшло право грошової- вимоги до Відповідача за Кредитним договором №513105762 від 05.04.2023.

29.05.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та Позивачем укладено Договір факторингу №29/05/25-Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Як вбачається з письмових матеріалів справи, відповідач не надав своєчасно позикодавцям, а потім Товариству грошові кошти для погашення заборгованості за кредитами, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договорів, що має відображення у Розрахунках заборгованості за договорами. Таким чином, в порушення умов кредитного договору, а також вимог ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач зобов`язання за вказаним вище договором не виконав.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Як вбачається із матеріалів справи, загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором №513105762 від 05.04.2023 року, становить 46315,80 грн., яка складається з наступного: 9000,00 грн. - заборгованість по кредиту; 37315,80 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн. - штрафи та пеня.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язань і заборгованість за договорами не погашає.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено в судовому засіданні та доведено зібраними по справі доказами, відповідач умови укладеного договору належним чином не виконує, кредит та відсотки за користування кредитом не сплачує, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі і з відповідача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 46315,80 грн.

Щодо стягненняз відповідачавитрат направничу допомогуу розмірі7000,00грн.суд зазначаєнаступне.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Судові витрати, відповідно до ст. 133 ЦПК України, складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При цьому, згідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зауважила, на тому, які докази, є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».

Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18 було зроблено такий правовий висновок: «Згідно ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначається в договорі про надання правової допомоги.

Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару не дає, як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та\або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписамистатті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі №466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі №379/1418/18.

У заяві, що розглядається, позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано: договір про надання правничої допомоги від 29.05.2025 року; додаткову угоду №25770727018 від 30.05.2025 року; акт прийому-передачі наданих послуг.

Однак, позивачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження сплати коштів в розмірі 7000,00 грн., зокрема, не надано відповідної квитанції, або платіжного доручення чи будь-якого іншого розрахункового документу, що зареєстрований у встановленому порядку, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки та ін.), які б засвідчували факт того, що позивач дійсно поніс витрати на правничу допомогу.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про відмову у стягненні з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, ст. 509, 512, 514, 525, 526, 527, 530, 599, 610, 629, 1050, 1054, 1077, 1078, 1079, 1082, 1084 ЦК України, -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (адреса: 02175, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19 офіс 2005, код ЄДРПОУ: 42986956) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ,адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (адреса: 02175, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19 офіс 2005, код ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за Кредитним договором №513105762 від 05.04.2023 року у розмірі 46315,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ,адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (адреса: 02175, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19 офіс 2005, код ЄДРПОУ: 42986956) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2242,40 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення (складення). Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Романюк В. Ф.