Ухвала суду № 130331313, 15.09.2025, Рахівський районний суд Закарпатської області

Єдиний унікальний номер 305/858/25

Номер провадження 1-кп/305/284/25

УХВАЛА

Іменем України

15.09.2025 м. Рахів

Рахівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12025071140000015 від 10.01.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , одруженого, механіка з ремонту устаткування ТОВ «Гама ВБ», військовозобов`язаного, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 Кримінального кодексу України,

встановив:

У провадженні суду на стадії судового розгляду перебуває дана кримінальна справа, що надійшла 14.03.2025 із Тячівської окружної прокуратури з обвинувальним актом, відповідно до якого ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.

Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Згідно ст. 3 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан та Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошено мобілізацію.

Згідно ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України від 12.12.1991 № 1975-XII «Про альтернативну (невійськову) службу» альтернативна служба є службою, яка запроваджується замість проходження строкової військової служби та має на меті виконання обов`язку перед суспільством. В умовах воєнного або надзвичайного стану, як передбачено ч. 2 цієї статті, можуть встановлюватися окремі обмеження права громадян на проходження альтернативної служби із зазначенням строку дії цих обмежень. Право на альтернативну службу згідно зі ст. 2 Закону мають громадяни України, якщо виконання військового обов`язку суперечить їхнім релігійним переконанням і ці громадяни належать до релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю.

За змістом ч. 1 ст. 1 Закону альтернативна служба запроваджується замість проходження строкової військової служби на яку призивають громадян зазначених у ст.15 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок та військову службу» (далі - Закон № 2232-XII), віком 18-25 років. Можливості заміни в означений спосіб військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період Закон не передбачає.

ОСОБА_4 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

25.10.2024, ОСОБА_4 , будучи військовозобов`язаним, перебуваючи в приміщенні пункту постійного збору військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 по АДРЕСА_2 пройшов військово-лікарську комісію, яка на час проведення загальної мобілізації засідає за вищевказаною адресою, на предмет визначення ступеня придатності призовників до військової служби.

Згідно довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 №262/01 від 25.10.2024, виданої відповідно до наказу МОУ «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» №402 від 14.08.2008, ОСОБА_4 визнано придатним до військової служби, за результатами якої підлягає призову на військову службу під час мобілізації.

В подальшому, ОСОБА_4 , з метою призову на військову службу, ІНФОРМАЦІЯ_4 був зарахований в команду № НОМЕР_1 та згідно повістки про відправку йому було наказано з`явитися о 09 год 00 хв, 11.12.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою АДРЕСА_2 для подальшого призову військовозобов`язаного під час мобілізації на військову службу, однак ОСОБА_4 , будучи належним чином попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, перебуваючи в приміщенні пункту постійного збору військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 по АДРЕСА_2 , 10.12.2024 відмовився від отримання повістки, про що головним сержантом ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , складено акт №12 про відмову від отримання та підписання повістки на відправку.

Таким чином, ОСОБА_4 , будучи військовозобов`язаним, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, ухилився від виконання свого конституційного обов`язку по захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а саме призову на військову службу під час мобілізації, тим самим порушивши вимоги ст. 65 Конституції України, положення Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» та вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не маючи на це законних підстав передбачених ст. 23 цього ж Закону.

За таких обставин, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, - ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Під час судового розгляду захисником ОСОБА_5 23.07.2025 через підсистему «Електронний суд» подано до суду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, у якому просить звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України у зв`язку із зміною обстановки, а кримінальне провадження закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Клопотання мотивоване тим, що на підставі наказу ТОВ «Гама ВБ» № 304/2025 від 02.06.2025 ОСОБА_4 прийнятий на роботу з 04.06.2025 на посаду механіка з ремонту устаткування у ТОВ «Гама ВБ». Відповідно до розпорядження Закарпатської обласної військової адміністрації від 28.01.2025 № 49 ТОВ «Гама ВБ» віднесено до переліку підприємств, що відповідають критеріям та мають важливе значення для забезпечення потреб територіальних громад та є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення області в особливий період. Згідно з відомостями військово-облікового документа, обвинувачений ОСОБА_4 має відстрочку від призову на військову службу до 28.01.2026, тип відстрочки: бронювання. Вказана обставина також підтверджується копією повідомлення про результати бронювання військовозобов`язаного ОСОБА_4 . Таким чином, на момент розгляду кримінального провадження судом обвинувачений має право на відстрочку від мобілізації, оскільки є заброньованим. Вказані обставини, свідчать про те, що обстановка, яка оточувала обвинуваченого на момент вчинення кримінального правопорушення, змінилася таким чином, що позитивно впливає на нього і робить маловірогідним вчинення ним нового тотожного або однорідного кримінального правопорушення. У результаті таких змін в житті обвинуваченого істотно змінилась морально-юридична оцінка особи, у зв`язку з чим, втрачається доцільність застосування до нього заходів кримінально-правового впливу за вчинення ним дій, що були пов`язані з ухиленням від призову на військову службу. Кримінальне правопорушення, яке інкримінуються обвинуваченому, вчинено вперше і на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене обвинуваченим діяння втратило ознаки суспільної небезпечності, та як наслідок, особа обвинуваченого також перестала бути суспільно небезпечною. Збереження суспільної небезпечності вчиненого злочину на момент розгляду справи у суді не перешкоджає застосуванню ст.48 КК України у разі, коли у зв`язку із зміною обстановки особа, яка вчинила злочин, перестала бути суспільно небезпечною.

У наступному судовому засіданні, яке відбулося 24.07.2025, судом досліджено письмові докази сторони обвинувачення та сторони захисту, відкладено на 28.08.2025 та 15.09.2025 для виклику свідків обвинувачення та свідка захисту.

Захисник у судовому засіданні підтримала подане клопотання з підстав, наведених у ньому, ствердила, що злочин є нетяжким, вчинений вперше, до клопотання долучено відповідні докази, які підтверджують, що обвинувачений прийнятий на роботу в підприємство, яке віднесене до таких, що відповідають ознакам критичності, його заброньовано до 28.01.2026, вважає, що на момент розгляду судом обставини та обстановка навколо обвинуваченого змінилась таким чином, що виключає суспільну небезпечність як самого діяння, так і суспільну небезпечність особи, оскільки наявність відстрочки виключає вчинення обвинуваченим у подальшому однорідних чи тотожних злочинів, обвинуваченого слід звільнити від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження стосовно нього закрити.

Обвинувачений підтримав свого захисника та подане клопотання, хоча і не визнає вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, однак якщо є можливість скасування справи, то він згоден, вважає, що змінилися обставини.

Прокурор незаперечив проти задоволення клопотання захисту, вважає, що воно може бути задоволене, хоча у класичному вигляді зміна обстановки мала б бути шляхом призову обвинуваченого, тоді б не було ніяких сумнівів, поряд з тим і в даному випадку така зміна обстановки наявна.

Судом у судовому засіданні досліджено письмові докази, надані стороною обвинувачення та стороною захисту.

У зв`язку із переходом суду до розгляду клопотання сторони захисту про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, питання щодо винуватості (чи невинуватості) ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, наразі не вирішується, а докази аналізуються лише в тій частині, що стосується суті клопотання.

Згідно з довідкою про судимість ОСОБА_4 раніше не судимий, притягується до кримінальної відповідальності тільки у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до наказу (розпорядження) ТОВ «Гама ВБ» №304/2025 від 02.06.2025 «Про прийняття на роботу ОСОБА_4 », останнього прийнято на роботу з 04.06.2025 на посаду механіка з ремонту устаткування як основного працівника з тривалістю робочого тижня 40 годин, з окладом згідно штатного розпису, розпорядженням Закарпатської обласної державної адміністрації за № 49 від 28.01.2025 ТОВ «Гама ВБ» (код ЄДРПОУ 39903225) визначено як підприємство, що відповідає критеріям та має важливе значення для забезпечення потреб територіальних громад.

Військово-обліковим документом ОСОБА_4 , сформованим 28.06.2025 у додатку «Резерв+», стверджено, що йому надано відстрочку по типу бронювання до 28.01.2026.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши позиції сторін, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Положеннями ч. 1 ст. 285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Частина 3 ст. 288 КПК України встановлює, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно зі ст. 44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтею 48 КК України передбачено, що особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

У даному випадку стороні захисту, якою подано клопотання, необхідно довести, що: кримінальне правопорушення вчинено вперше (1), воно належить до кримінальних проступків або нетяжких злочинів (2) та не належить до кримінальних правопорушень, по яких заборонено застосовувати звільнення від кримінальної відповідальності (3), внаслідок зміни обстановки вчинене діяння втратило суспільну небезпечність або особа перестала бути суспільно небезпечною (4).

Аналізуючи вказані питання, суд констатує таке.

1.Відповідно до довідки про судимість, обвинувачений ОСОБА_4 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.

2.Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України, відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є нетяжким злочином, оскільки його санкція передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років.

3.Зазначене кримінальне правопорушення не належить до кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

4.Захист у поданому письмовому клопотанні стверджує, що внаслідок зміни обстановки перестала бути суспільно небезпечною саме особа обвинуваченого, а не що втратило суспільну небезпеку вчинене діяння, мотивуючи це отриманням бронювання від призову за мобілізацією на строк по 28.01.2026 у зв`язку із працевлаштуванням на підприємстві, що є критично важливим для функціонування економіки.

Однак, із такими твердженнями суд не погоджується та вважає, що відсутні підстави вважати, що особа обвинуваченого перестала бути суспільно небезпечною, виходячи з такого.

У постанові Верховного Суду від 13.04.2023 у справі №157/1091/22 викладено правовий висновок, відповідно до якого особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь. У результаті таких змін у житті істотно змінюється морально-юридична оцінка особи, у зв`язку з чим втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу.

Для встановлення того, що на час розгляду справи в суді обстановка змінилась, необхідно встановити, яка обстановка існувала під час вчинення кримінального правопорушення, а також у чому саме полягає її зміна на час розгляду справи.

З часу вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, що мало місце 11.12.2024, обставини стосовно особи обвинуваченого змінились виключно у тому, що він із 04.06.2025 прийнятий на роботу у ТОВ «Гама ВБ» та заброньований на строк до 28.01.2026, тобто на даний час не підлягає призову.

Однак, суд не вважає, що така обставина в даному випадку свідчить про відсутність можливості вчинення обвинуваченим кримінально караних діянь у майбутньому.

Так, обвинувачений вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав ні на стадії досудового розслідування, ані в суді, як і надалі не визнає свій конституційний обов`язок по захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що виражається у необхідності призову на військову службу під час мобілізації.

Надана обвинуваченому відстрочка від призову має лише строковий характер і не виключає повністю подальшого призову та повторного притягнення до кримінальної відповідальності через повторну відмову від призову.

Особа обвинуваченого не зазнала основної можливої зміни, а саме щодо наявності бажання (згоди) проходити військову службу за призовом під час мобілізації, за контрактом чи іншим способом.

Виходячи з наведеного, суд вважає клопотання сторони захисту необґрунтованим і приходить до висновку, що відсутні необхідні підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, на підставі ст. 48 КК України та відповідно для закриття кримінального провадження.

Керуючись статтями 284, 372 Кримінального процесуального кодексу України, суд

постановив:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ст. 336 КК України на підставі ст. 48 КК України у зв`язку зі зміною обстановки та закриття кримінального провадження № 12025071140000015 від 10.01.2025.

Копію ухвали після проголошення негайно вручити учасникам розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено 19.09.2025 о 08:30 год.

Суддя ОСОБА_7