Рішення № 130331239, 17.09.2025, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 686/16882/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2025 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді МИХАЙЛИШИН В. М., за участю секретаря Балега Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» звернулося до Берегівського районного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 41449,05 грн.. Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

Позовна заява мотивована тим, що 27.03.2018 року між ПАТ «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №Р25.00113.003807017. Після укладення Кредитного договору банк свої зобов`язання виконав і перерахував на банківський поточний рахунок позичальника грошові кошти у сумі 37000,00 гривень, з яких був сплачений на рахунок страховий платіж від імені позичальника. У подальшому, позичальник виконав свої зобов`язання з повернення суми кредиту разом з процентними платежами лише частково. У зв`язку з чим, станом на 2.03.2021 року сформувалася заборгованість у загальному розмірі 37155,39 гривень, що складається з наступного: 27832,71 гривень заборгованість за основним боргом; 9322,68 гривень заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ч. 1 ст. 278 ЦПК України, відповідач відзив щодо позову не подав.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 28.07.2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 281 ЦПК України, розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

В межах вимог ст. 280 ЦПК України, суд у даній справі на підставі наявних у ній документів ухвалює рішення при заочному розгляді справи. Позаяк, відповідачка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання; відповідачка не з`явилась в судове засідання без поважних причин і без повідомлення причин; відповідачка не подала відзив; позивач не заперечив проти такого вирішення справи.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 27.03.2018 року між ПАТ «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №Р25.00113.003807017.

Згідно з випискою руху коштів за кредитним договором від 27.063.2018 № Р25.00113.003807017, укладеним зі ОСОБА_1 відповідачка користувався кредитними коштами, однак, зобов`язання щодо погашення кредиту у повному обсязі не виконувала, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором від 27.063.2018 № Р25.00113.003807017 ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 37155,39 гривень, що складається з наступного: 27832,71 гривень заборгованість за основним боргом; 9322,68 гривень заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками.

Між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «СОНАТІ» (Фактор) 16.11.2023 року укладений договір факторингу № 16/11-23, за умовами якого, згідно реєстру боржників № 1 до ТОВ «ФК «Сонаті» перейшло право вимоги за кредитним договором від 27.063.2018 № Р25.00113.003807017, укладеним з ОСОБА_1 ..

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до положень статей 1077,1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі статтею 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про укладеність вищевказаного договору між відповідачем ОСОБА_1 та ПАТ «Ідея Банк», невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов`язань перед позивачем, який набув прав вимоги за вищевказаним договором про надання фінансового кредиту за договорами відступлення прав вимоги.

За приписами статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору. Зазначений договір недійсними не визнано.

При цьому, встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме.

За приписами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем не надано будь-яких доказів в розумінні положень ст.ст. 76-81 ЦПК України на спростування даних обставин як на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Тому, в силу вказаних вимог матеріального закону, суд доходить висновку, що згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти з користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.

Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку, наданий йому кредит в строк, передбачений кредитними договорами, не повернув. За змістом зазначених договорів відступлення прав вимоги та додатків до них, позивач набув право вимоги до відповідачки щодо сплати відповідної суми заборгованості за кредитними договорами. Після відступлення права вимоги до відповідачки остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ», ні на рахунки попередніх кредиторів.

Отже, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом з цим, суд вважає, що заявлений розмір витрат позивача на правову допомогу є неспівмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом роботи (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатами послуг та виконаних робіт, значенням справи для сторін. З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн., з яких вивчення матеріалів справи 500,00 грн.; складання позовної заяви 2000,00 грн..

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 525,526,530,629,634,638,639,1050,1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 206, 263, 265, 280, 284, 288, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), в користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «САНФОРД КАПІТАЛ» (м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, 5-й поверх, прим. 68,69, Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 43575686), заборгованість в загальному розмірі 41449 (сорок одну тисячу чотириста сорок дев`ять) гривень 05 копійок, що складається з: заборгованості за основним боргом 27832,71 гривень; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 9322,68 гривень; інфляційні втрати 3276,72 гривень; три проценти річних 1016,94 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «САНФОРД КАПІТАЛ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «САНФОРД КАПІТАЛ» судові витрати в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Віталій МИХАЙЛИШИН