Ухвала суду № 130330793, 19.09.2025, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/8998/25

Номер провадження 2/404/3241/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2025 року Суддя Фортечного районного суду міста Кропивницького Іванова Н.Ю. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сенчук Б.О. до ОСОБА_2 , третя особа: Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про звільнення спадкового майна з-під арешту

В С Т А Н О В И В

Представник ОСОБА_1 , адвокат Сенчук Б.О. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про звільнення спадкового майна з-під арешту, просив суд:

звільнити з-під арешту нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження: 13430860, зареєстровано: 25.12.2012 11:20:38 за N 13430860 реєстратором: Кіровоградська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, 25009, Кіровоградська обл., м. Кіровоград, вул. Габдрахманова, 3; підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, б/н, 25.12.2012, Кіровський ВДВС Кіровоградського МУЮ (Піскун В.В.); об`єкт обтяження: будинок, 31/100ч, адреса: АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

звільнити з під арешту нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження: 13430870, зареєстровано: 25.12.2012 11:21:13 за N 13430870 реєстратором: Кіровоградська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, 25009, Кіровоградська обл., м. Кіровоград, вул. Габдрахманова, 3; підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, б/н, 25.12.2012, Кіровський ВДВС Кіровоградського МУЮ (Піскун В.В.); об`єкт обтяження: будинок, 19/100ч, адреса: АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суддя, вивчивши матеріали позовної заяви та долучені до позову докази на предмет дотримання позивачем вимог цивільного процесуального законодавства щодо форми та змісту позовної заяви, приходить до наступних висновків.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (ч.1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України).

Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду, особа (позивач) наводить у позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес, ким воно порушено та спосіб його захисту.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення особи до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Так, під предметом позову розуміється матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів, а підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Виходячи з положень ст. 188 Цивільного процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Об`єднані можуть бути позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18 (провадження № 12-231гс18).

Отже, однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів), або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. Об`єднання позовних вимог може мати негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов`язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, збільшує коло учасників процесу, ускладнює розгляд та вирішення справи. Об`єднання позовів є правом, а не обов`язком суду (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.02.2019 у справі № 910/11811/18).

Неприпустимість зловживання процесуальними правами належить до основних засад (принципів) цивільного судочинства (ст. 2 ч. 3 п. 11 ЦПК України). ЦПК України передбачає, зокрема, що: учасники справи зобов`язані:

виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (ст. 43 ч. 2 п.п. 1, 6, 7);

учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ст. 44 ч. 1);

залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, вчинення дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи (ст. 44 ч. 2 п. 1).

Визначений частиною 2 статті 44 ЦПК України перелік дій, що можуть бути кваліфіковані як зловживання процесуальними правами, не є вичерпним, таким зловживанням можуть бути визнані й інші дії, поведінка учасника процесу залежно від конкретних обставин.

Отже, позивач, який складає та подає до суду заяву особисто, або представник позивача, який діє від його імені та складає і подає до суду заяву, зобов`язані виконати вимоги цивільного процесуального закону щодо форми та порядку подання заяви, а в разі їх невиконання при поданні заяви усунути відповідні недоліки, на які вказано суддею (судом) в ухвалі про залишення заяви без руху.

Невиконання таких вимог перешкоджає руху заяви.

Предметом спору є звільнення майна з-під арештів, реєстраційні номери обтяження: 13430860 та 13430870.

Наслідки порушення правил об`єднання в одне провадження кількох вимог у загальному порядку передбачені п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, згідно якому заява повертається у випадках, коли порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу: похідні позовні вимоги, множинність позовів чи сторін, крім вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом, та вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судами.

З наведеного вбачається, що за поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню декілька окремих спорів з різних підстав, виходячи з обраного позивачем способу захисту, що є підставою для повернення позовної заяви позивачу.

Суд звертає увагу, що навіть у випадку коли позивач правомірно об`єднав вимоги, пов`язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об`єднаних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Отже, враховуючи вищевикладене, сумісний розгляд об`єднаних позивачем вимог значно ускладнить судовий розгляд та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті.

При цьому, суд також виходить з того, що обсяг наданих матеріалів і доказів не дозволяє суду самостійно здійснити роз`єднання позовних вимог на підставі положень статті 188 Цивільного процесуального кодексу України.

Крім того, суд зазначає, що об`єднання позовних вимог є правом, а не обов`язком суду, а тому приходить до висновку, що об`єднання позовних вимог може мати негативні наслідки для виконання всіх завдань цивільного судочинства, встановлених в статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, додержання яких превалює над будь-якими іншими доводами учасників судового процесу, зокрема сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов`язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, ускладнює розгляд та вирішення справи по суті.

З огляду на викладене суд вважає за необхідне повернути поданий позов для роз`єднання позовних вимог.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав. Суб`єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб`єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб`єктивного процесуального права.

У ст. 44 ЦПК України передбачено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 185, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

У Х В А Л И В:

Повернути позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сенчук Б.О. до ОСОБА_2 , третя особа: Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про звільнення спадкового майна з-під арешту.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст ухвали суду складено 19.09.2025 року.

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Н. Ю. Іванова