Постанова № 130326572, 17.09.2025, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 196/906/25

№ провадження 2-а/196/16/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2025 року с-ще Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Костюкова Д.Г.,

за участю секретаря судового засідання: Грищенко А.Ю.,

? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? позивача:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Царичанка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управлінняНаціональної поліціїв Дніпропетровськійобласті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕНА №5350869 від 30.07.2025р. про накладення адміністративного стягнення в розмірі 3 400 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 30 липня 2025 року лейтенантом поліції Колесником Іваном Олександровичем, працівником? ? ВП №4 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області, було винесено у відношенні нього постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, стосовно мене. Вважає зазначену постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що транспортний засіб, на якому його зупинили, не є мопедом та за своїми характеристиками прирівнюється до електровелосипеда (потужність електродвигуна до 3 кВт). Пристрій було придбано у магазині «Цитрус». Потужність двигуна 2000 Вт, що підтверджується технічним паспортом та фотофіксацією. Крім того, постанову винесено одразу на місці, без надання можливості скористатися правом на захист, подати докази, заявити клопотання або скористатися правовою допомогою. Відеофіксація правопорушення не здійснювалась; причина зупинки не була повідомлена; тест на алкоголь показав негативний результат.

Позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №5350869 від 30.07.2025р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та накладення?адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 3 400 грн., а справу закрити.

Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 12 серпня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до лейтенанта поліції Колесника Івана Олександровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення залишено без руху та позивачу було надано строк для усунення недоліків позовної заяви (а.с.14).

У встановлений судом строк, позивач ОСОБА_1 усунув недоліки шляхом спрямування на адресу суду адміністративного позову з усуненими недоліками та доказами (а.с.17-27).

Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2025 року адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Роз`яснено обов`язок відповідачу, у відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, надати всі матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, з приводу яких подано позов (а.с.28).

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2025 року за клопотанням позивача ОСОБА_1 замінено у справі за позовом? ? ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, первісного відповідача Управління патрульноїполіції вДніпропетровській областіДепартаменту патрульноїполіції Національноїполіції України на належного відповідача - Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

04.09.2025 через систему "Електронний суд" від представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, відповідно до якого представник прохав у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на наступні обставини. Вважають постанову про накладення адміністративних стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 30.07.2025 року серії ЕНА № 5350869, якою зафіксовано порушення позивача, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 126 КУпАП, законною та складеною з урахуванням норм діючого законодавства. Згідно п. 2 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена статтею 126 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. Як вбачається зі змісту постанови про адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 30.07.2025 року серії ЕНА № 5350869, поліцейським офіцером громади сектору взаємодії з громадянами відділу превенції Дніпровського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Колесник Іваном Олександровичем, зафіксовано, що 30.07.2025 о 12:45 в с.Лисківка, Царичанського району Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1 керував електроскутером путужність 2 кв, та не маючи відповідної категорії , чим порушив п.2.1.а.ПДР- керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ. Таким чином, вважають, що у діях позивача вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП (а.с.68-76).

08.09.2025 через систему "Електронний суд" від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив відповідача, в якій позивач зазначив, що його транспортний засіб (2 кВт) не є механічним, тому вимога посвідчення категорії А1 не застосовується. Відсутні належні докази правопорушення та було порушено його процесуальні права під час винесення постанови. Відзив містить неточності (різні дати: 04.06.2025, 20.07.2025 замість 30.07.2025) та граматичні помилки, що свідчить про його необґрунтованість. Посилання на внутрішні інструкції МВС не може замінювати вимог закону. Таким чином, просить задовольнити позовні вимоги? ? в повному обсязі: визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №5350869 від 30.07.2025, закрити провадження у справі у справі про адміністративне правопорушення (а.с.78-80).

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та прохав їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позові.

Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в судове засідання не з`явився, у надісланому до суду відзиві на позов прохали розгляд справи провести у відсутність їх представника та у задоволені позовних вимог відмовити.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що постановою пронакладення адміністративногостягнення посправі проадміністративне правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього руху,зафіксоване нев автоматичномурежимі,серії ЕНА № 5350869 від 30.07.2025 року, винесену поліцейським офіцером громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Колесником І.О., позивач визнаний винним у вчиненні правопорушення,передбаченого ч.2ст.126 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 400 грн. (а.с. 23).

У постановівказано,що 30.07.2025р. близько 12.45 год. в с.Лисківка, водій ОСОБА_1 керував електроскутером потужність 2 кв, та не маючи відповідної категорії А1, чим порушив вимоги п.2.1 а ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.126 КУпАП.

Відповідно до вимог ч.2 ст.77КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача суб`єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 2 статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Стаття 126КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює цю норму більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.

Положеннями ст.16 Закону України «Про дорожній рух» визначено основні права та обов`язки водія транспортного засобу якими, зокрема, передбачено, що водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

У п.1.10 ПДР України наведені терміни, що використовуються у цих Правилах та мають наступне значення:

- транспортний засіб - це пристрій призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів;

- механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

З аналізу вищенаведених положень вбачається, що критерієм для розмежування понять «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» є наявність двигуна внутрішнього згорання або потужність електродвигуна. Тобто всі механічні транспортні засоби є транспортними засобами, але не всі транспортні засоби є механічними, оскільки транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна перевищує межу 3 кВт.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі? ? №278/3362/15-к від 01.03.2018.

Отже, транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна більша ніж 3 кВт. У зворотному випадку транспортний засіб не буде вважатись механічним, однак все ж таки залишатиметься транспортним засобом.

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні доказів, електроскутер моделі «BIRD», яким керував ОСОБА_1 , має наступні технічні характеристики: розміри 1900х700х1260мм, ємність акумулятора 3312 Вт/год., максимальне навантаження 180 кг, максимальна швидкість 45 км/год., потужність мотор 2000 Вт (а.с.24-26).

Також, факт керування ОСОБА_1 електроскутером потужністю 2 кВт встановлено працівником поліції при винесенні оскаржуваної постанови.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що електричний транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , не відноситься до механічних транспортних засобів, оскільки має потужність двигуна меншу за 3 кВт.

Поміж тим, як встановлено в судовому засіданні відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення вимог п.2.1 (а) ПДР України.

Відповідно до п.2.1 (а) ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Суд зауважує, що вищевказаний обов`язок розташований у Розділі 2 ПДР України "Обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів".

Тобто,вищевказані обов`язкипередбачені дляводіїв виключномеханічних транспортних засобів,у зв`язкуз чимвимога матипосвідчення водіяна правокерування транспортним засобомвідповідної категорії до осіб, що керують немеханічними транспортними засобами, не передбачена нормами чинного ПДР України та не ґрунтується на законі.

Більш того, пунктом 10.1 ПДР України визначено, що водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

При цьому, транспортний засіб з електродвигуном потужністю до 3 кВт не підпадає під жодну з категорій, що визначена у п.2.13 Правил, оскільки не є механічним транспортним засобом та не підлягає державній реєстрації.

З урахуванням наведеного, не може вважатися водієм в розумінні ПДР особа, яка керує транспортним засобом з електродвигуном потужністю до 3 кВт, так як в неї відсутній обов`язок в отриманні відповідного посвідчення водія категорії А1.

Більш того, суд зауважує, що чинне законодавство, зокрема ПДР України, взагалі не має визначеного поняття «електроскутер», яке зазначено працівником поліції в оскаржуваній постанові.

Таким чином, встановлені судом обставини беззаперечно виключають наявність факту порушення позивачем п.2.1 а) Правил дорожнього руху та свідчать про те, що ОСОБА_2 в даному випадку не є суб`єктом правопорушення, яке передбачено ч.2 ст.126 КУпАП.

Також, відповідно до вимог ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Водночас, процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затвердженаНаказом МВС України від 07.11.2015 року №1395, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 року за № 1408/27853 (далі - Інструкція).

Додатком 5 до Інструкції №1395 передбачено зазначення у постанові про адміністративне правопорушення доказів вчинення правопорушення (пункт 7 - «До постанови додаються…»).

Однак, будь-які докази, які підтверджують факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом (електроскутером) без права керування таким транспортним засобом відповідної категорії, відповідачем у спірній постанові не зазначені та до справи не долучені, хоча для притягнення до адміністративної відповідальності поліцейський, щонайменше, мав зафіксувати саме факт керування позивачем транспортним засобом.

Суд наголошує, що спірна постанова від 30.07.2025р. серії ЕНА №5350869 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення правопорушення, адже саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою відповідного порушення. Така постанова по своїй правовій природі є актом індивідуальної дії (рішенням суб`єкта владних повноважень) щодо наслідків розгляду зафіксованого адміністративного правопорушення, якому й передує його фіксування. Візуальне спостереження за дотриманням ПДР працівниками УПП може бути доказом у справі виключно у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку.

У свою чергу, дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Відповідна правова позиція, була викладена Верховним Судом у своїх постановах від 15.11.2018р. у справі №524/5536/17, від 30.05.2018р. у справі №337/3389/16 та від 17.07.2019р. у справі №295/3099/17.

Таким чином суд доходить висновку, що при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення працівниками поліції не було дотримано вимог ст.ст. 245, 280, 283 КУпАП.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП.

Встановлені судом обставини є свідченням того, що оскаржуване рішення не відповідає критеріям, встановленим п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки обов`язок доказування в даних справах покладається на відповідача, суд вважає, що саме відповідачем не надано суду безспірних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача виконані вимоги вищевказаних приписів КУпАП, у зв`язку з чим доходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування.

Згідно п. 3 ч. 3 ст.286КАСУкраїни за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

У зв`язку з вищевикладеним, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

Згідно із ч. 1 ст.139КАСУкраїни якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 605,60 грн., а тому з відповідача Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь позивача необхідно стягнути витрати понесені на його сплату у розмірі 605,60 грн. (а.с. 1).

Керуючись ст. ст. 2, 77, 90, 139, 241-246, 255, 286, 295, 297 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до Головного управлінняНаціональної поліціїв Дніпропетровськійобласті про скасуванняпостанови посправі проадміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №5350869 від 30.07.2025р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 зач.2ст.126КУпАП та справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_3 витрати, понесені на сплату судового збору у розмірі 605 грн. 60 коп. (шістсот п`ять грн. шістдесят коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 40108866, адреса місцезнаходження: 49101, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул. Троїцька, буд. 20-а.

Суддя ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Д.Г. Костюков