Рішення № 130324442, 17.09.2025, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/949/25

Номер провадження 2/541/655/2025

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 вересня 2025 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Третяка О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Олешко Н. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 13 вересня 2019 року між Акціонерним товариством «Юнекс Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0.002.149.0919.ФО_К, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит в розмірі 20 000 грн 00 коп. терміном користування до 13 вересня 2020 року (день остаточного повернення кредиту). Відповідач зобов`язався повернути кредит разом з нарахованими відсотками і комісією у визначений сторонами строк, проте своє зобов`язання не виконав.

28.03.2021 року на електронному майданчику ТОВ «Смарттендер» відбувся електронний аукціон з продажу лоту № 1, до складу якого входять: Права вимоги за кредитними договорами фізичних осіб, організатором аукціону та власником активів якого було АТ «Юнекс Банк», Переможцем електронного аукціону є ТОВ «ФК «Омега Фінанс». 31.03.2021 року між АТ «Юнекс Банк» та ТОВ «ФК «Омега Фінанс» укладено Договір факторингу № 31/03-2021, на підставі якого АТ «Юнекс Банк» відступило ТОВ «ФК «Омега Фінанс» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за кредитним договором № 0.002.149.0919.ФО_К від 13.09.2019.

Станом на 31.03.2021 відповідно до реєстру прав вимоги розмір заборгованості відповідача за кредитним договором № 0.002.149.0919.ФО_К від 13.09.2019 становить 51 461 грн 81 коп., з яких: 20000,00 грн прострочена заборгованість по тілу кредиту; 3,10 грн прострочені проценти за кредитом; 29280,00 грн прострочена комісія за обслуговування кредиту; 2178,71 грн штрафи, пені.

Оскільки боржником умови договору не виконані, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 51461 грн 81 коп., а також судові витрати: судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21.03.2025 року справу за вищевказаним позовом постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомлення (викликом) сторін, передбаченого статтями 274-279 ЦПК України, встановлено відповідачу строк на подання до суду відзиву на позовну заяву та роз`яснено право та порядок такого подання. Заяв, клопотань, відзиву на позовну заяву, зустрічного позову, відповіді на відзив, заперечень відповідач не надав.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, в позовній заяві просив розглядати справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі (а.с. 6 на звороті).

Відповідач у судове засідання не з`явився повторно. Про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив (а. с. 65, 68, 69, 72, 75, 77, 79, 80, 82).

17 вересня 2025 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

В зв?язку з неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши докази по справі кожний окремо та в їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13 вересня 2019 року між АТ «Юнекс Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0.002.149.0919.ФО_К (а.с.9 на звороті-10), на підставі якого відповідачу надані кредитні кошти на споживчі потреби у розмірі 20000 грн, терміном користування до 13 вересня 2020 року (день остаточного повернення кредиту). При цьому позичальник зобов`язався повернути отримані кредитні кошти, сплатити комісії, нараховані проценти за користування кредитом та інші платежі в порядку, в строки та на умовах, передбачених цим Договором, а також виконати інші умови цього Договору (п 1.1 Договору).

В цей же день сторони підписали графік погашення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів за кредитним договором № 0.002.149.0919.ФО_К від 13.09.2019, що є додатком до договору (а.с. 11).

Надання кредиту банком одноразово в безготівковій формі здійснюється, протягом 1 банківського дня від дати укладення цього Договору, шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 в Банку, код Банку 322539 (п. 2.2 Договору).

За користування кредитом позичальник сплачує:

1.4.1. проценти за користування кредитом - щомісячно, із розрахунку фіксованої процентної ставки 0,01 % процентів річних;

1.4.2. комісію за надання кредиту - одноразово, не пізніше дня отримання надання кредиту, в розмірі 1,5 % від суми кредиту, зазначеної в п.1.1. цього Договору;

1.4.3. комісію за обслуговування кредиту - щомісячно, в розмірі 0,4 % за кожен календарний день від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1 цього Договору, яка включається до складу щомісячних ануїтетних платежів.

Погашення кредиту, комісії за обслуговування кредиту та нарахованих процентів здійснюється позичальником щомісячно до 10 (включно) число кожного місяця протягом строку дії цього Договору, починаючи з місяця, наступного за місяцем підписання цього Договору, в сумі 4107,00 гривень. Якщо 10-те число припадає на неробочий день, погашення платежу здійснюється позичальником в останній робочий день перед таким неробочим днем. Погашення останнього платежу здійснюється не пізніше останнього дня строку кредиту, визначеного в п. 1.1 цього Договору (п. 2.3 Договору).

Погашення заборгованості за кредитом, комісії за обслуговування кредиту та процентами, а також інших платежів, передбачених умовами цього Договору, здійснюється банком за рахунок платежу, розмір та порядок внесення якого визначено в п. 2.3 Договору. При цьому платіж який був внесений на поточний рахунок № НОМЕР_1 позичальника, та суми інших платежів (за наявності) зараховуються на відповідні рахунки Банку з обліку заборгованості позичальника а повному обсязі, на рахунок № НОМЕР_2 в АТ «ЮНЕКС БАНК», код банку 322539 (надалі - Рахунок) (п. 2.4 Договору).

За порушення строків повернення кредиту, комісії за обслуговування кредиту та нарахованих процентів позичальник сплачує Банку штраф за кожен випадок такого порушення у розмірі 0,1 % від суми невиконаного зобов`язання, але не менше 200,00. У випадку порушення або невиконання/часткового виконання позичальником зобов`язань стосовно повернення кредиту, сплати процентів, комісій та інших платежів за користування кредитом у визначені кредитним договором строки, позичальник сплачує Банку пеню за кожний день порушення грошових зобов`язань у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого/несвоєчасного сплаченого платежу, але не більше ніж 15 % суми простроченого платежу (п. 2.10 Договору).

Факт видачі АТ «Юнекс Банк» та отримання відповідачем коштів в розмірі 20000,00 грн за Договором підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача за період з 13.09.2019 по 31.03.2021 (а.с. 19-34).

28 березня 2021 року на електронному майданчику (електронна торгова система) ТОВ «Смарттендер» відбувся електронний аукціон з продажу лоту № 1, до складу якого входять права вимоги за кредитними договорами фізичних осіб, організатором аукціону та власником активів якого було АТ «Юнекс Банк».

Переможцем електронного аукціону є ТОВ «Фінансова компанія «Омега Фінанс», що підтверджується протоколом електронного аукціону № UA-PS-2021-03-19-000106-1 від 28.03.2021 року (а.с. 44-45).

31 березня 2021 року між АТ «Юнекс Банк» та ТОВ «ФК «Омега Фінанс» укладено Договір факторингу № 31/03-2021, відповідно до умов якого АТ «Юнекс Банк» відступає шляхом продажу ТОВ «ФК «Омега Фінанс», а ТОВ «ФК «Омега Фінанс» приймає належні АТ «Юнекс Банк» права вимоги до боржників, вказаних у додатку до договору (а.с. 37-41).

Відповідно до Додатку № 1 договору факторингу № 31/03-2021 від 31 березня 2021 року - Реєстру прав вимоги, ТОВ «ФК «Омега Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 0.002.149.0919.ФО_К від 13.09.2019 в сумі 51461,81 грн (а.с. 42-43).

Факт сплати ТОВ «ФК «Омега Фінанс» коштів за вказаним договором підтверджується копією платіжного доручення № 63 від 31.03.2021. (а.с.45 на звороті).

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного, іншого технічного засобу зв`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (cт. 629 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

АТ «Юнекс Банк» свої зобов`язання за кредитним договором № 0.002.149.0919.ФО_К від 13.09.2019 виконало, надавши відповідачу кошти на споживчі потреби в розмірі, визначеному цим Договором.

У порушення умов кредитного договору, відповідач ОСОБА_1 своєчасно не виконав свої зобов`язання за кредитним договором № 0.002.149.0919.ФО_К від 13.09.2019, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 51461 грн 81 коп., яка станом на 31.03.2021 року складається з: 20000,00 грн прострочена заборгованість по тілу кредиту; 3,10 грн - прострочені проценти за кредитом; 29280,00 грн - прострочена комісія за обслуговування кредиту; 2178,71 грн - штрафи, пені.

Згідно зі статтею 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Отже, за змістом наведених положень закону, боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Відповідно до статті 509 ЦК України між сторонами виникло зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Згідно положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями пунктів 11, 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

За ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Отже, судом встановлено, що 13.09.2019 року між АТ «Юнекс Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0.002.149.0919.ФО_К, і відповідач отримав кредит в розмірі 20000,00 грн.

Сторони в договорі погодили розмір та порядок нарахування і сплати відсотків за користування кредитом.

Однак, відповідач умови договору порушив, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі: 20000,00 грн - прострочена заборгованість по тілу кредиту; 3,10 грн - прострочені проценти за кредитом.

Враховуючи факт отримання відповідачем кредитних коштів, та узгодженням сторонами розміру відсотків, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині вказаних сум є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача простроченої комісії за обслуговування кредиту у сумі 29 280,00 грн суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Тобто, споживчим є будь-який кредит наданий споживачу для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит (ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування»).

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (частина п`ята статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»).

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 зазначено, що згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групі доказів).

У справі встановлено, що відповідно до п. 1.4.3 кредитного договору, позичальник сплачує комісію за обслуговування кредиту - щомісячно, у розмірі 0,4% за кожен календарний день від суми кредиту, яка включається до складу щомісячних ануїтетних платежів.

Суд звертає увагу на те, що позивач не надав доказів наявності додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія, їх переліку та докази їх погодження первісним кредитором АТ «Юнекс Банк» зі споживачем при укладенні даного кредитного договору, а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача 29280,00 грн - простроченої комісії за обслуговування кредиту необхідно відмовити.

Вирішуючи позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу та пені за кредитним договором, суд зазначає наступне.

Позивач, крім інших вимог, прохав стягнути з відповідача заборгованість за штрафом та пенею в розмірі 2178 гривень 71 копійка, які передбачені п. 2.10 кредитного договору № 0.002.149.0919.ФО_К від 13.09.2019 року.

Однак позивачем не надано суду розрахунку заборгованості за пенею і штрафами, порядку та механізму нарахування цих штрафних санкцій, за який період здійснювалося таке нарахування, а лише вказано, що станом на 31.03.2021 року сума прострочення складає 538 днів.

Тому суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову в цій частині в зв`язку з необґрунтованістю заявлених позовних вимог.

Щодо вимог в частині стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн., то суд вказує на таке.

За змістом ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. 1, 2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Представником позивача на виконання вказаних вище вимог, а саме підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн, суду надано договір про надання правової допомоги від 03 лютого 2025 року; акт наданих послуг від 04 березня 2025 року; платіжну інструкцію № 1997 від 04.03.2025 на суму 6000,00 грн (а.с. 46-50).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від у справі № 910/12876/19, суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати щодо сплати за надану правничу допомогу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вимоги ст. 137 ЦПК України, а також співмірність витрат на оплату послуг адвоката із тривалістю і складністю справи та виконаною адвокатом роботою, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, предметом позовних вимог та значенням справи для сторін, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача суму витрат на правничу допомогу, в розмірі 2332,20 грн (6000/100 х 38,87 %), що пропорційно задоволеним позовним вимогам (20003,10 грн х 100 / 51461,81 грн = 38,87 %).

Крім того, позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн (а.с. 9).

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом задоволено позовні вимоги частково на суму 20003,10 грн, що становить 38,87 %, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 941,59 грн (позовні вимоги підлягають задоволенню на 20003,10 грн.*100% : 51461,81 грн ціни позову = 38,87 %, тобто 38,87 % від ціни позову 38,87 % *2422,40 грн : 100%), що пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 549, 610, 625, 1046-1050, 1054, ст.ст. 4, 12, 13, 18, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 0.002.149.0919.ФО_К від 13.09.2019 в розмірі 20003 (двадцять тисяч три) гривні 10 копійок, яка складається із: 20000,00 - простроченої заборгованості по тілу кредиту; 3,10 грн - прострочених процентів за кредитом, станом на 31.03.2021.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 941,59 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 2332,20 грн, а всього 3273 (три тисячі двісті сімдесят три) гривні 79 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс», ЄДРПОУ 42436323, місцезнаходження: 01042 м. Київ, вул. Саперне поле, буд. 12, офіс 1007.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_3

Суддя: О. Г. Третяк