Ухвала суду № 130321667, 18.09.2025, Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/897/25

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

18 вересня 2025 року селище Брусилів

Суддя Брусилівського районного суду Житомирської області Миколайчук П.В., розглянувши матеріали справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Народицька селищна рада Коростенського району Житомирської області про встановлення факту, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заявлені вимоги обґрунтовані наявністю підстав для встановлення факту постійного проживання заявника в с. Стара Радча Коростенського (колишнього Народицького) району з 01.10.1991 р. по 19.08.1992 р. Вказує, що встановлення даного факту необхідно заявнику для підтвердження прав на пенсійні пільги, додаткові виплати, як особі, яка проживала на територіях, що були забруднені внаслідок Чорнобильської катастрофи в порядку Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Уст. 124 Конституції Українизакріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. Застаттею 125 Конституції України,судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Так, відповідно до ст.55,124 Конституції Українитаст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Частиною 7ст. 19 ЦПК Українивизначено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до положеньст. 293 ЦПК України,окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ч. 1ст. 315 ЦПК України,суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2ст. 315 ЦПК України).

Таким чином, у судовому порядку встановлюються тільки такі факти, які мають юридичні наслідки і від встановлення яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника і в судовому порядку можливе лише тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначеноЗаконом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII(далі - Закон № 796-XII).

Відповідно до ч. 1ст. 55 Закону № 796-XIIособам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку.

Згідно із ч. 5ст. 55 Закону № 796-XII,призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»і цьогоЗакону.

Згідно зіст. 65 Закону № 796-ХІІдокументами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та надають право користуватися пільгами, встановленими цимЗаконом, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до п. 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51(далі - Порядок № 51), посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленимиЗаконом № 796-XII, іншими актами законодавства.

Спірні питання щодо визначення статусу осіб, евакуйованих із зони відчуження у 1986 році, розглядаються відповідними комісіями Київської і Житомирської облдержадміністрацій на підставі довідок та інших документів, що засвідчують факт перебування в населеному пункті, віднесеному до зони відчуження, виданих місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (абз. п.12 Порядку № 51).

Таким чином, право на пенсію/пенсійні пільги відповідно доЗакону № 796-XIIмають лише ті особи, які отримали посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і (або) потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи. При цьому, чинним законодавством передбачено позасудовий порядок встановлення факту постійного проживання на територіях радіоактивного забруднення, який надає право на передбаченізакономпільги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23) зазначено, що «аналіз правових норм свідчить про те, що існують два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий. Не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов`язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових нагород. Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку, передбаченому законом. Аналогічний висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постановах від 08 листопада 2019 у справі № 161/853/19, від 18 грудня 2019 у справі № 370/2598/16-ц».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 569/7589/17 (провадження № 14-560цс18) за заявою про встановлення факту проживання заявника на території зони гарантованого добровільного відселення, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, зроблено висновок про те, що не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки законодавством передбачено позасудовий порядок встановлення факту постійного проживання на територіях радіоактивного забруднення, який надає право на передбаченізакономпільги. Встановлений нормативно-правовими актами порядок призначення пенсії на пільгових умовах передбачає і встановлення органом Пенсійного фонду України відповідного факту, а рішення вказаного органу щодо призначення пенсії підлягає оскарженню у встановленомузакономпорядку. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 162/760/17 (провадження № 14-550цс18) вказано, що «перелік підвідомчих суду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, наведений у частині першійстатті 256 ЦПК Україниу редакції, що діяла на момент звернення до суду із заявою. Встановлення факту проживання особи на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, до цього переліку не віднесено.

Разом з тим, згідно із ч. 2ст. 256 ЦПК Українив судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщозакономне визначено іншого порядку їх встановлення.

Аналіз наведених норм процесуального права дає підстави зробити висновок про те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно іззакономтакі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ч. 3, 4ст. 15 Закону № 796-XII,підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування».

Отже,закономпередбачено позасудовий порядок встановлення факту, про який просить заявниця, а рішення/відмова відповідного органу може бути оскаржене в судовому порядку.

Не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (заявником не поданого жодного документа на підтвердження статусу громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи).

Суддя звертає увагу заявника на правовий висновок, викладений у постанові Велика Палата Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 про те, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судовому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правиламиЦПК України.

Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 09 серпня 2024 року у справі № 539/5295/23 (провадження № 61-7455св24), в якій визначено, що в разі оскарження до суду відмови відповідного органу в установленні юридичного факту, який підлягає встановленню у позасудовому порядку, такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства і суди насамперед перевіряють, чи відповідає оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень критеріям, визначеним частиною другоюстатті другої КАС України, а відповідач в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень відповідно до частини другоїстатті 77 КАС Україниповинен довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності. Зазначені висновки наявні і в Постанові Верховного Суду від 07.05.2025 у справі № 704/1328/24.

При цьому судом проаналізовано практику Верховного Суду із даних питань, зокрема постанову від 07.02.2024 у справі № 700/541/22, з якої вбачається що громадянка звернулась до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, відхиляються судом апеляційної інстанції. Однак суд посилається на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 09 серпня 2024 року у справі № 539/5295/23, які узгоджуються із висновками Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 у справі № 162/760/17, а правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду, мають перевагу над висновками колегії суддів Верховного Суду, тому саме вони підлягають застосуванню.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 186 ЦПК України,суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суддя відмовляє у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, оскільки закономвизначено інший порядок встановлення факту, який просить встановити заявник, що унеможливлює розгляд такої заяви про встановлення факту в окремому провадженні в порядку цивільного судочинства.

Указане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 09 липня 2025 року у справі № 157/1238/24, постанові від 06 серпня 2025 року у справі № 285/5255/24.

Керуючись ст.186,293,294,315,353 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Народицька селищна рада Коростенського району Житомирської області про встановлення факту, що має юридичне значення.

Роз`яснити заявнику його право на звернення до суду шляхом подання позову на загальних підставах в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала складена та підписана 18.09.2025.

Суддя П. В. Миколайчук