Постанова № 130320250, 18.09.2025, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/3663/25

3/154/1873/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2025 Суддя Володимирського міського суду Волинської області Пустовойт Т.В., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

31.08.2025 року о 10-30 год. в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Устилуг» на напрямку в,їзд в Україну під час оформлення громадянина України, було виявлено ОСОБА_1 , щодо якого в базі даних «Оцінка ризиків» була відсутня інформація про виїзд з території України, в подальшому встановлено, що особа 23.07.2025 року здійснила незаконний перетин державного кордону поза пунктом пропуску з території України на територію Словаччини, чим порушила вимоги ст.ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України».

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 204-1 ч.1 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з,явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Захисник Погребняк В.О., який діє на підставі ордеру №1994564 від 08.09.2025 подав клопотання про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та просив обмежитись усним зауваженням, посилаючись на те, що в діях його підзахисного відсутній прямий умисел на незаконний перетин державного кордону, оскільки при поверненні в Україну ОСОБА_1 діяв відкрито та добросовісно, здійснював перетин кордону виключно через офіційний пункт пропуску, ним було пред`явлено паспортний документ, не намагався уникнути прикордонного контролю, не використовував підроблених чи недійсних документів, що на думку захисника свідчить про відсутність наміру приховати факт попереднього перетину кордону чи ухилитися від контролю. Навпаки, особа добровільно поставила себе в умови перевірки, де прикордонні органи і виявили відсутність відмітки про виїзд.

Суддя, вивчивши протокол про адміністративне правопорушення, матеріали справи, враховуючи позицію сторони особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Виходячи зі змісту положень ст.ст. 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та одних із засобів доказування у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП. За приписами КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення, у якому викладається суть правопорушення, при доведеності складу якого в діях певної особи, вона може бути піддана заходам кримінально-правового впливу, різновидом якого є стягнення у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.Згідно з ч. 1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Положеннями 204-1 ч.1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність особи за перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Об`єктивною стороною досліджуваного правопорушення, є перетин або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Суб`єктивна сторона цього правопорушення передбачає наявність прямого умислу, тобто виражається в навмисній формі вини, коли особа розуміє, що незаконно перетинає Державний кордон України, та бажає вчинити такі протиправні дії.Відповідно, досліджуючи докази у даній справі, суд повинен встановити наявність в діях ОСОБА_3 факту спроби перетину ним державного кордону з України поза встановленими пунктами пропуску та наявність прямого умислу на незаконний перетин державного кордону.

Охорона державного кордону України є невід`ємною складовою загальнодержавної системи захисту державного кордону і полягає у здійсненні Державною прикордонною службою України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах, а також Збройними Силами України у повітряному та підводному просторі відповідно до наданих їм повноважень заходів з метою забезпечення недоторканності державного кордону України.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України «Про державний кордон України», державним кордоном України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору. На суші він встановлюється по характерних точках і лініях рельєфу або ясно видимих орієнтирах.

Статтею 9 Закону України «Про державний кордон України» визначено порядок перетинання державного кордону України, який здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.

Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, автомобільних і пішохідних шляхах, в аеропортах (аеродромах), морських і річкових портах, включаючи частину їх акваторії (захищена повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об`єктами природного походження), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, на якій здійснюються прикордонний, митний контроль, інші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Положення про пункти пропуску через державний кордон України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України.

Дослідивши матеріали справи, вбачається, що провина ОСОБА_1 в інкримінованому правопорушенні підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 008459Е від 31.08.2025 року, копією паспорту громадянина України для виїзду за кордон в якому відсутній відтиск штампа про виїзд з України, поясненнями самої особи, який підтвердив, що перетинав кордон поза пунктом пропуску, інформацію щодо маршруту знайшов в «телеграмканалі».

Наведені докази, які доводять факт незаконного перетину державного кордону поза пунктом пропуску з території України, жодним чином не спростовані правопорушником.

Щодо позиції захисника про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та застосування усного зауваження, з причини, що в діях правопорушника відсутній прямий умисел на незаконний перетин державного кордону, та при поверненні в Україну діяв відкрито та добросовісно, здійснював перетин кордону виключно через офіційний пункт пропуску, не відповідають дійсності та не заслуговують на увагу, оскільки дії ОСОБА_1 щодо незаконного перетину державного кордону поза пунктом пропуску з території України на територію Словаччини, мали усвідомлений особою характер щодо порушення прикордонного режиму.

З урахуванням викладеного, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченийст. 204-1 ч. 1 КУпАП.

Обираючи вид адміністративного стягнення, враховуючи всі обставини справи, небезпечність вчиненого правопорушення, разом з ним беручі до уваги позицію правопорушника, який визнав свою провину у вчиненні адмінправопорушення, вважаю можливим застосувати до ОСОБА_1 ,стягнення у виді штрафу на користь Держави в мінімальних розмірах, передбачених санкцією ч. 1ст. 204-1 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 40-1, 221, 283-285 КпАП України, на підставі ч. 1 ст.204-1 КпАП України, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 ,винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходу громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Роз`яснити, що згідно зіст. 307 КУпАПштраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно ізст.308 КУпАПбуде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповіднійстатті цього Кодексута зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 грн. судового збору за наступними реквізитами: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ:37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, Володимирський міський суд Волинської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена у Волинському апеляційному суді протягом10 днів з дня винесення постанови.

В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Копію постанови протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої її винесено.

Суддя Тетяна Пустовойт