Рішення № 130317714, 18.09.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2025 рокусправа № 459/3414/22

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними дій, пов`язаних із доставленням у приміщення органу поліції та адміністративного затримання, застосування поліцейських заходів примусу (фізичної сили, кайданок),

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі-відповідач, ГУ НП у Львівській області), у якому просить:

-визнати протиправними діяння (дії) працівників відділу реагування патрульної поліції Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області (Павлика С.В., ОСОБА_2 , Шевчук К. В. та Андрухів В. В.) щодо доставляння його 05.08.2022 року у приміщення Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області та адміністративного затримання відповідно до протоколу АА №128607 про адміністративне затримання за ст.260 КУпАП, застосування до нього заходів поліцейського примусу у вигляді фізичного впливу (сили) та спеціальних засобів кайданок.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є особою з інвалідністю по загальному захворюванню і йому взагалі протипоказана важка фізична праця. Однак, 05.08.2022, близько 20:00 год він один йшов від гаражного кооперативу 1, у м. Червонограді, що по вул. Івасюка, в напрямку свого будинку по вул. Набережній, 13. Коли доходив по вул. Івасюка до будівлі КП «ЦПМСД у м. Червонограді», що на перехресті вулиць Івасюка та Стуса, неподалік від гаражного кооперативу № 1, то побачив попереду, як по його стороні на заїзді перед «ЦІМСД у м. Червонограді» зупинився автомобіль «Жигулі», в якому було двоє старших людей, водій (біля 80-ти років) і пасажир (мабуть його дружина, трохи молодшого віку), як в подальшому встановлено - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . В цей час, по вул. Івасюка проїжджав поліцейський патрульний автомобіль, який спочатку проїхав по вул. Івасюка повз вказаний автомобіль «Жигулі», а потім розвернувся і під`їхав до тих старших людей, де поліцейські почали щось з`ясовувати з водієм. Екіпаж складався із працівників поліції ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .

Наблизившись до них, позивач почув, як поліцейські говорили водію, що він, нібито, щось порушив, хоча він не бачив ніяких порушень коли йшов від гаражного кооперативу в їх напрямку.

Позивач вступився за цих людей, і сказав поліцейським, щоб вони задарма не чіплялись до них. В цей час під`їхав ще один поліцейський автомобіль з екіпажем в складі поліцейських Шевчук К. В. та ОСОБА_6 . Позивачу поліцейські сказали, щоб не заважав, хоча він їх не зачіпав, до них близько навіть не наближався, і їх навіть не торкався, а все його спілкування було словесним.

Незважаючи на це, поліцейські, раптово ззаду застосували до нього фізичну силу, кинули на землю, закрутили за спину обидві руки, і наділи кайданки ( ОСОБА_5 ), щоб знерухомити його, хоча потреби в такому не було, при цьому йому була розірвана сорочка в області правого плеча, було боляче та руки затерпали. Позивач просив поліцейських відпустити його та припинити знущання, однак його прохання залишив поза увагою. Але вони не слухали, і не зважали навіть на те, що він є інвалідом, про що наголошував. Не встановлюючи його особи, поліцейські посадили позивача у поліцейський автомобіль з кайданками за спиною, та в такому положенні відвезли в приміщення Червоноградського РВП, де протримали близько 30 хвилин на першому поверсі біля чергової частини. Там з ним не вчиняли будь-яких дій, а звідти в кайданках на поліцейському автомобілі відвезли в Червоноградську міську лікарню для освідування на алкоголь, де вся процедура зайняла близько 2-х годин за участі ОСОБА_7 , який бачив, що позивач в кайданках. Після освідування поліцейські відпустили позивача додому, а коли він прийшов до себе в квартиру, в такому стані його побачила дружина та повнолітня донька, з порваною сорочкою, і в прибитому стані. Коли він намагався зняти порвану сорочку, то дружина і дочка зауважили, що у нього мабуть перелом правої руки, оскільки плечова кістка цієї руки вище ліктя була зігнута. У зв`язку з цим, в цей же вечір, він викликав швидку медичну допомогу, яка доставила його в Червоноградську ЦМЛ, де йому провели рентген і діагностували закритий відламковий перелом нижньої третини правої плечової кістки зі зміщенням, який, на його думку, був спричинений поліцейськими при незаконному застуванні фізичної сили та одяганні кайданок. Тривалий час позивач знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Червоноградської ЦМЛ. Таким чином, вказує, що в кайданках він був постійно, з моменту коли їх одягнули вперше і до моменту коли відпустили з лікарні більше 2-х годин, що вже є порушенням незалежно від підстав застосування кайданок. Кайданки були зняті після освідування на вулиці, де на території лікарні і був складений відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення за непокору, працівникам поліції за ст. 185 КУпАП.

За даним фактом спричинення йому поліцейськими тілесних ушкоджень середньої тяжкості ТУ ДБР у м. Львові проводиться досудове розслідування в рамках кримінального провадження № 42022140000000230 від 10.08.2022 року за ч.2 ст. 365 КК, по факту перевищення своїх службових обов`язків працівниками Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області. Крім того, вказує, що 27.09.2023 Червоноградським міським судом закрито провадження в адміністративній справі № 459/2125/22 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП (непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків) на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ 793889, складеного поліцейським ВРПП Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області 05.08.2022 , за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення. З посиланням на норми матеріального права вважає дії працівників поліції щодо його адміністративного затримання відповідно до ст.260 КУпАП, застосування до нього заходів поліцейського примусу у вигляді фізичного впливу (сили) та спеціальних засобів кайданок, доставляння в приміщення Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області протиправними. Також позивач зазначає, що про його адміністративне затримання не повідомлявся Червоноградський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що підтверджується відповіддю цього центру від 2.09.2022. У зв`язку з наведеним, позивач просить позов задовольнити у повному обсязі.

10.01.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 2114). Відповідач зазначає, що члени дисциплінарної комісії у межах проведення службового розслідування, оцінюючи докази, пояснення опитаних осіб, переглядаючи відео з нагрудної боді-камери поліцейського, встановили, що документування адміністративного правопорушення до моменту його припинення здійснювалося у межах чинного законодавства; дії поліцейських були правомірними, спецзасіб «кайданки» застосовані поліцейськими для затримання особи та припинення адміністративного правопорушення відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», водночас під час застосування спецзасобів будь-яких тілесних ушкоджень громадянину ОСОБА_1 завдано не було. Висновком службового розслідування, затвердженим в.о. начальника Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області Василем Шимоном 09.09.2022, встановлено, що факти неналежного виконання службових обов`язків окремими поліцейськими Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області свого підтвердження не знайшли. Також відповідач наголошує на безпідставності доводів позивача щодо необхідності врахувати під час розгляду справи, як доказ протиправності дій працівників поліції, постанови Червоноградського міського суду Львівської області від 27.09.2022 у справ № 459/2125/22, відповідно до якої провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП закрито у зв`язку з відсутність складу адміністративного правопорушення. Відповідач зазначає, що суд у межах цієї справи не досліджував питання наявності або відсутності протиправних дій працівників поліції, пов`язаних із доставлянням позивача у приміщення органу поліції та адміністративного затримання, а надави правову оцінку обставинам наявності або відсутності вчинення ним адміністративного правопорушення. Також відповідач зазначає, що згідно рапорту від 05.08.2022 інспекторі поліції Павлик С. В. повідомив т.в.о. начальника Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області Василя Шимона про застосування поліцейськими спецзасобу «кайданки» та фізичної сили відповідно до статей 42-25 Закону України «Про Національну поліцію». Також зазначає, що згідно з відеозапису з нагрудної боді-камери поліцейського, події адміністративного затримання гр. ОСОБА_1 , що мала місце 05.08.2022, встановлено, що о 20:42 год працівниками поліції знято спецзасіб «кайданки» з останнього, та надано можливість перепочити за змінити положення рук. Відповідач у задоволенні позову просить відмовити повністю.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2023 апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Національної поліції у Львівській обл. задоволено частково. Прийняті Червоноградським міським судом Львівської області рішення від 31.08.2023р. та додаткове рішення від 07.09.2023р. в адміністративній справі № 459/3414/22 скасовано. Справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними дій щодо доставлення в приміщення органу поліції, адміністративного затримання, застосування заходів поліцейського примусу у вигляді фізичного впливу (сили) та спеціальних засобів (кайданків) направлено на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду за встановленою підсудністю.

Ухвалою від 25.12.2023 суддя прийняла справу № 459/3414/22 до провадження та призначила розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що згідно протоколу про адміністративне затримання АА № 128607 від 05.08.2022 року, складеного інспектором ВРПП Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області Павликом С.В., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був доставлений в службове приміщення Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області за адресою: м. Червоноград, вул. Св. Володимира,8а, 05.08.2022 року о 20 год 08 хв для припинення адміністративного правопорушення, встановлення особи, складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Як видно з тексту протоколу про адміністративне затримання, звільнення позивача від кайданок та припинення адміністративного затримання мало місце 05.08.2022 року о 22 год 20 хв у зв`язку з завершенням складання протоколу про адміністративне правопорушення. В графі про роз`яснення прав та обов`язків та реалізації права на отримання безоплатної правової допомоги та в графі про повідомлення про місце перебування затриманої особи міститься інформація про відмову ОСОБА_1 та неповідомлення будь-яких даних, та вказаний час 21.09 год.

Цей спір стосується оцінки законності дій працівників Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області щодо:

- адміністративного затриманням позивача,

- доставляння його 05.08.2022 року в приміщення Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області,

- застосування до нього заходів поліцейського примусу у вигляді фізичного впливу (сили) та спеціальних засобів кайданок.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Так, ст. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, визначено, що основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

За ч. 1 ст. 260 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Порядок адміністративного затримання, особистого огляду, огляду речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з метою, передбаченою цією статтею, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно переглянутого судом відеозапису з бодікамер поліцейських Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області, позивач втрутився в розмову поліцейського ОСОБА_8 під час його спілкування з іншою особою (свідком ОСОБА_9 ) щодо оформленням матеріалів про адміністративне правопорушення відносно нього. Події відбувались в громадському місці, в присутності інших осіб, в т.ч. жінок та дітей, зовнішній вигляд позивача був неохайним, сорочка розстібнута, наявні зовнішні ознаки алкогольного сп`яніння. Звертання позивача до поліцейського мало місце в зухвалій, агресивній та принижуючій формі з використанням лайливих епітетів, на зауваження поліцейського позивач не реагував, вимогу поліцейського «відійти та не підходити» позивач не виконував, спілкувався виключно грубою нецензурною лайкою, вказівку поліцейського припинити таку поведінку не виконав, відмовився пред`явити документи, що посвідчують особу. Суд не може привести в судовому рішенні дослівне звертання позивача до поліцейського внаслідок відсутності цензурних слів в такому. Після відмови пред`явити документи, поліцейським було здійснено попередження про майбутнє затримання, після чого таке було здійснено. При цьому, з відеозапису також вбачається, що сорочка на позивачеві була розірвана його ж собакою, в той момент, коли йому одягали кайданки на землі. Відразу після того, як позивачу одягнули кайданки, він заявив, що являється інвалідом 3 групи. Після цього поліцейські посадили його в машину та повезли до райвідділу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що адміністративне затримання позивача відповідало ст.260 КУпАП, оскільки було проведено з метою: 1) встановлення особи, яку позивач відмовлявся назвати на місці правопорушення та пред`явити на вимогу поліцейського документи, що посвідчують його особу; 2) складання протоколу про адміністративне правопорушення ВАБ №7938889 за ст.185 КУпАП, оскільки складення такого на місці вчинення правопорушення було неможливим внаслідок відмови пред`явити документи та власної поведінки позивача.

Щодо посилання позивача на ту обставину, що постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 27.09.2022 року № 459/2125/22 провадження в адміністративній справі відносно нього було закрито, а відтак ним не вчинялось злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, то суд вважає, що в даному випадку ця обставина не має значення при оцінці правомірності дій поліцейського, оскільки метою адміністративного затримання позивача було саме встановлення його особи та складання протоколу про адміністративне правопорушення, а не припинення адміністративного правопорушення, що може являти собою самостійну підставу адміністративного затримання, а відтак і подальше доставляння його до відділу поліції саме з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення відповідає ст.259 КУпАП України, а тому суд не вбачає ні фактичних, ні правових підстав для визнання таких дій поліцейських протиправними.

Разом з тим, за ст. 261 КУпАП про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім`я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмови затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган. Органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання, про кожний випадок адміністративного затримання осіб інформують у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, крім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника.

Як встановлено судом, після доставляння позивача до Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області 05.08.2022 року о 20.08 год про його адміністративне затримання було складено протокол АА № 128607.

В графі про роз`яснення прав та обов`язків та реалізації права на отримання безоплатної правової допомоги та в графі про повідомлення про місце перебування затриманої особи міститься інформація про відмову ОСОБА_1 та неповідомлення будь-яких даних та вказаний час 21.09 год. Таким чином, вимоги закону щодо складання протоколу про адміністративне затримання дотримано.

Згідно статті 262 КУпАП адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може провадитися лише органами (посадовими особами), уповноваженими на те законами України. Адміністративне затримання провадиться органами внутрішніх справ (Національною поліцією), зокрема, при вчиненні дрібного хуліганства, вчиненні домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису, порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, при поширюванні неправдивих чуток, вчиненні злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі поліцейського, а також в інших випадках, прямо передбачених законами України. Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години (ч. 1 ст. 263 КУпАП). В матеріалах справи відсцтні відомості, які б свідчили про перевищення строку адміністративного затримання позивача більше ніж на 3 години.

Одночасно, правові засади організації та діяльності Національної поліції України встановлені Законом України «Про Національну поліцію». Зокрема ст. 37 закладено повноваження працівників поліції затримувати особу на підставах, у порядку та на строки, визначені Конституцією України, Кримінальним процесуальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також іншими законами України. Відлік часу утримання затриманої фізичної особи в спеціально відведених для цього приміщеннях рахується з моменту її фактичного затримання.

За ст. 42 ЗУ «Про Національну поліцію» під час виконання повноважень, визначених цим Законом, поліція уповноважена застосовувати спеціальні засоби як заходи примусу (це сукупність пристроїв, приладів і предметів, спеціально виготовлених, конструктивно призначених і технічно придатних для захисту людей від ураження різними предметами (у тому числі від зброї), тимчасового (відворотного) ураження людини (правопорушника, супротивника), пригнічення чи обмеження волі людини (психологічної чи фізичної) шляхом здійснення впливу на неї чи предмети, що її оточують, з чітким регулюванням підстав і правил застосування таких засобів та службових тварин). Засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки для зв`язування тощо) віднесені до спеціальних засобів, які можуть використовувати поліцейські для виконання своїх повноважень. Поліцейський зобов`язаний негайно зупинити застосування певного виду заходу примусу в момент досягнення очікуваного результату.

Згідно статті 43 ЗУ «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров`я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим.

Попередження може бути зроблено голосом. Вид та інтенсивність застосування заходів примусу визначаються з урахуванням конкретної ситуації, характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи, яка вчинила правопорушення.

Ст. 45 ЗУ «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський для забезпечення публічної безпеки і порядку застосовує спеціальні засоби, визначені цим Законом.

Загальні правила застосування спеціальних засобів: 1) кайданки та інші засоби обмеження рухомості застосовуються: а) до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення та чинить опір поліцейському або намагається втекти; б) під час затримання особи; в) під час конвоювання (доставляння) затриманого або заарештованого; г) якщо особа своїми небезпечними діями може завдати шкоду собі і оточуючим; ґ) проведення процесуальних дій з особами у випадках, коли вони можуть створити реальну небезпеку оточуючим або собі.

Поліцейський зобов`язаний у письмовій формі повідомити свого керівника про застосування до особи спеціального засобу.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Таким чином, чинне законодавство України чітко регламентує підстави та порядок як адміністративного затримання особи, так і застосування спеціальних засобів як заходів примусу. Застосування посадовими особами поліції до осіб спеціальних засобів становить істотне втручання в права таких осіб, зокрема в право особистої недоторканності, свободу пересування, у зв`язку з чим таке втручання має бути законним, пропорційним та відповідати конкретній легітимній меті. Вид та інтенсивність застосування заходів примусу визначаються з урахуванням конкретної ситуації, характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи, до якої він застосовується

Таким чином, чинне законодавство України чітко регламентує підстави та порядок як адміністративного затримання особи, так і застосування спеціальних засобів як заходів примусу. Застосування посадовими особами поліції до осіб спеціальних засобів становить істотне втручання в права таких осіб, зокрема в право особистої недоторканності, свободу пересування, у зв`язку з чим таке втручання має бути законним, пропорційним та відповідати конкретній легітимній меті. Вид та інтенсивність застосування заходів примусу визначаються з урахуванням конкретної ситуації, характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи, до якої він застосовується

Враховуючи те, що мало місце правомірне адміністративне затримання позивача, то суд не бере до уваги доводи позивача про безпідставність та незаконність застосування до нього спеціальних засобів (кайданок), оскільки таке застосування відповідало меті та обставинам. Позивачем не доведено про його перебування в кайданках більше двох годин поспіль.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Незважаючи на те, що позовні вимоги позивача стосуються визнання протиправними діяння (дії) працівників відділу реагування патрульної поліції Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області (Павлика С.В., ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 ) щодо доставляння його 05.08.2022 року в приміщення Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області та адміністративного затримання відповідно до протоколу АА №128607 про адміністративне затримання за ст. 260 КУпАП, застосування до нього заходів поліцейського примусу у вигляді фізичного впливу (сили)та спеціальних засобів кайданок, проте з тексту позовної заяви вбачається, що позивачем одночасно вказувалось і про невиконаний обов`язок повідомити Центр надання безоплатної вторинної правової допомоги про адміністративне затримання позивача.

Однак, згідно відповіді з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернівецькій області від 07.07.2023 № 538/04-13, видно, що 05.08.2023 року повідомлень про адміністративне затримання ОСОБА_1 до Центру не надходило, а відтак доручення адвокату про здійснення його захисту не видавалось.

Вказана обставина не може залишатись поза увагою суду, а тому вважає, що у цій частині права позивача є порушеними внаслідок допущеної відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, протиправної бездіяльності, яка полягала у неповідомленні відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про адміністративне затримання позивача, оскільки за змістом п.1-2ч.1ст.18Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних)обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 19-21, 72-77, 242-246, 255, 264, 293, 295 КАС України, суд

у х в а л ив:

1.Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління національної поліції у Львівській області (м.Львів, пл. Григоренка,3, ЄДРПОУ40108833) про визнання протиправними дії- задовольнити частково.

2.Визнати протиправною бездіяльність працівників Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області щодо неповідомлення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернівецькій області про адміністративне затримання ОСОБА_1 05.08.2022 року.

3.У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 536,80 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяГрень Наталія Михайлівна