Рішення № 130315979, 18.09.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2025 рокуСправа № 160/10079/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 054450004745 від 14.02.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання в автошколі з 01.10.1981 до 07.01.1982, періоду роботи у колгоспі «ім. ХХІ з`їзду КПСС» з 1981 року до 1993 року, періоду роботи у КП «АКВА ПЛЮС» ВМТГ» з 01.01.2022 до 17.05.2024, тобто до фактичного внутрішнього переміщення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком, зарахувавши до страхового стажу період навчання в автошколі з 01.10.1981 до 07.01.1982, період роботи у колгоспі «ім. ХХІ з`їзду КПСС» з 1981 року до 1993 року, період роботи у КП «АКВА ПЛЮС» ВМТГ» з 01.01.2022 до 17.05.2024, тобто до фактичного внутрішнього переміщення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що після досягнення віку 60 років позивач неодноразово звертався до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком. Рішеннями Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 054450004745 від 27.03.2024, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області № 054450004745 від 16.04.2024, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 054450004745 від 01.05.2024 та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 054450004745 від 14.02.2025 було відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, вважає його протиправним, необґрунтованим, прийнятим без урахування усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення. Трудова книжка колгоспника містить відомості про виконання позивачем встановленого мінімуму трудової участі, тому відповідачем безпідставно не враховано період роботи у колгоспі «ім. ХХІ з`їзду КПСС» (у подальшому реорганізованому в Агрофірму «НИВА») з 1981 року до 1993 року. На підтвердження періоду навчання в автошколі з 01.10.1981 до 07.01.1982 позивач надав свідоцтво № 005995 від 08.01.1982. Відсутність у свідоцтві інформації про присвоєння кваліфікації не може бути підставою для незарахування періоду навчання до страхового стажу. Трудова книжка позивача містить запис про його працевлаштування 17.06.2013 у КП «АКВА ПЛЮС» ВМТГ», проте запис про звільнення відсутній. З січня 2022 року та після повномасштабного вторгнення позивач фактично виконував свої трудові обов`язки у КП «АКВА ПЛЮС» ВМТГ» для забезпечення водопостачанням місцевого населення у с. Новоукраїнка, однак заробітну плату не отримував, страхові внески за нього не сплачувалися. Позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 29.05.2024. Директор Агрофірми «НИВА» надав позивачу скан-копії довідок для підтвердження періоду роботи у колгоспі. Отримати оригінали довідок позивач не має можливості. Наявність заборгованості підприємства зі сплати страхових внесків не може бути підставою для незарахування до страхового стажу позивача періоду його роботи з 01.01.2022 до 17.05.2024, тобто до фактичного внутрішнього переміщення. Заяву про призначення пенсії формував працівник Пенсійного фонду, який не роз`яснив позивачу про необхідність повідомлення у заяві про призначення пенсії тієї обставини, що позивач не одержує пенсію від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації.

Ухвалою від 11.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи, витребувано у відповідача докази, які постановлено надати в строк для подання відзиву.

Копія ухвали про відкриття провадження вважається врученою відповідачу 14.04.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

06.06.2025 від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду надійшли клопотання про долучення до матеріалів справи витягу з електронної пенсійної справи позивача.

Станом на час розгляду справи від відповідача до суду відзив не надійшов. Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на те, що відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, своїм правом на подання відзиву відповідач не скористався, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус внутрішньо переміщеної особи, його місце проживання зареєстровано у с. Новоукраїнка Мар`їнського району Донецької області, фактичне місце проживання у м. Вільногірськ Дніпропетровської області, що підтверджується копією довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1244-5003306925 від 29.05.2024.

06.02.2025 позивач звернувся до відділу обслуговування громадян № 10 (сервісного центру) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 054450004745 від 14.02.2025 відмовлено у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 31 рік та невиконанням умов пункту 14-4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV щодо повідомлення у заяві про призначення пенсії про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. У рішенні зазначено, що вік заявника становить 61 рік 01 місяць 03 дні, страховий стаж - 19 років 08 місяців 12 днів. До страхового стажу не зараховано період навчання в автошколі з 01.10.1981 до 07.01.1982, оскільки у свідоцтві № НОМЕР_1 не зазначено про присвоєння кваліфікації, та період роботи в колгоспі «ім. XXI з`їзду КПСС» з 1981 року до 1993 року, оскільки долучені довідки про період роботи не містять підстави видачі. Довідки потребують перевірки відділом контрольно-перевірочної роботи.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Надане вищевказаною статтею право деталізоване у Законі України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та Законі України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Згідно зі ст. 1 Закону № 1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 7 Закону № 1788-XII звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

Частиною 1 статті 26 Закону № 1058-IV встановлено, що починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно із ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Наведене кореспондується положеннями ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV, за якими страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з частинами першою-другою статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310 затверджено Основні положення про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, в яких зазначено, зокрема, таке:

- трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів;

- трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспів з моменту прийняття їх в члени колгоспу;

- в трудову книжку колгоспника вносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство в колгоспі: прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, припинення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання; відомості про нагородження і заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань, нагородження і заохочення за успіхи в роботі, передбачені статутом та правилами внутрішнього розпорядку колгоспу, інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди;

- всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою;

- заповнення трудових книжок і вкладишів до них виробляється на тій мові, на якій ведеться діловодство в даному колгоспі;

- відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок покладається на голову колгоспу;

- відповідальність за своєчасне і правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудова книжка колгоспника ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , заповнена вперше 15.11.1981, містить такі записи:

запис № 1 на сторінках 2, 3 - 02.10.1981 прийнятий у члени колгоспу «ім. XXI з`їзду КПСС» Мар`їнського району Донецької області;

перейменування колгоспу «ім. XXI з`їзду КПСС» з 01.01.1993 на Агрофірму «НИВА»;

реорганізацію Агрофірми «НИВА» з 10.04.2000 у СТОВ «Агрофірма «НИВА»;

запис № 2 на сторінках 2, 3 - 29.01.2001 звільнений за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України;

запис № 1 на сторінках 6, 7 - 02.10.1981 прийнятий на роботу у колгосп «ім. XXI з`їзду КПСС» Мар`їнського району Донецької області стажером водієм;

служба в лавах Радянської Армії з 22.04.1982 до 08.05.1984;

запис № 2 на сторінках 6, 7 22.06.1984 прийнятий на роботу водієм 3 класу;

запис № 3 на сторінках 6, 7 01.01.1994 переведений механіком гаражу;

запис № 4 на сторінках 6, 7 13.02.1995 переведений водієм;

запис № 5 на сторінках 6, 7 29.01.2001 звільнений за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України;

запис № 6 на сторінках 8, 9 19.11.2012 прийнятий вантажником до складу сировини та матеріалів ТОВ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ОНИКС»;

запис № 7 на сторінках 8, 9 09.04.2013 звільнений за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України;

запис № 8 на сторінках 8, 9 - 17.06.2013 прийнятий слюсарем аварійно-будівельних робіт у КП «АКВА ПЛЮС»;

запис № 9 на сторінках 10, 11 - 19.02.2021 згідно з рішенням Вугледарської міської ради від 19.02.2021 № 7/66-14 змінено назву КП «АКВА ПЛЮС» на КП «АКВА ПЛЮС» ВМР»;

запис № 10 на сторінках 10, 11 - 02.02.2022 згідно з рішенням Вугледарської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області від 02.02.2022 № 39/205-22 змінено назву КП «АКВА ПЛЮС» ВМР» на КП «АКВА ПЛЮС» ВМТГ».

Згідно із записами у військовому квитку серії НОМЕР_3 від 22.04.1982 ОСОБА_1 був призваний на дійсну військову службу та направлений у частину 22.04.1982, тп звільнений (демобілізований) 08.05.1984 (дату і місяць звільнення виправлено без засвідчення). У військовому квитку містяться відомості про періоди військової служби у військовій частині НОМЕР_4 - з 01.09.1982 до 21.10.1982, у військовій частині НОМЕР_5 - з 26.10.1982 до 08.05.1984.

У довідці ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1113 від 04.04.2024 зазначено, що ОСОБА_1 проходив строкову військову службу з 22.04.1982 до 08.05.1984.

Відповідно до розрахунку стажу позивача (форма РС-право) від 01.05.2024 до страхового стажу під час попереднього звернення за призначенням пенсії із заявою від 24.04.2024 було зараховано період військової строкової служби з 22.04.1982 до 08.05.1984, періоди роботи: 30.04.1993-29.01.2001, 05.01.2010-28.02.2010, 01.10.2012-02.10.2012, 19.11.2012-09.04.2013, 17.06.2013-31.12.2021.

Розрахунку стажу позивача (форма РС-право), здійсненого відповідачем після звернення позивача із заявою про призначення пенсії від 06.02.2025, матеріали справи не містять, у зв`язку з чим немає можливості встановити, які періоди роботи були зараховані відповідачем до страхового стажу позивача тривалістю 19 років 08 місяців 12 днів. Як зазначено в оскаржуваному рішенні, до страхового стажу не зараховано лише період навчання з 01.10.1981 до 07.01.1982 та період роботи у колгоспі з 1981 року до 1993 року.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі - Порядок № 637), встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За змістом пунктів 23, 24 Порядку № 637 документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності). Для підтвердження стажу роботи приймаються лише ті відомості про період роботи, що внесені до довідки на підставі документів, або відповідно до вимог цього Порядку. Довідки, видані колгоспами при залишенні членом колгоспу роботи, а також довідки, видані в більш пізній період колгоспами, які згодом припинили свою діяльність, можуть братися до уваги й тоді, коли вони не містять підстав видачі.

Трудова книжка колгоспника серії НОМЕР_2 містить відомості про професію спеціальність водій, виконання ОСОБА_1 річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві: 1981 рік 92 (прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі - 92); 1982 рік 86 (мінімум 86); 1984 рік 252 (мінімум 252); 1985 рік - 304 (мінімум 280); 1986 рік - 344 (мінімум 280); 1987 рік - 292 (мінімум 280); 1988 рік - 337 (мінімум 280); 1989 рік - 293 (мінімум 280); 1990 рік - 297 (мінімум 280); 1991 рік - 341 (мінімум 280); 1992 рік - 336 (мінімум 260); 1993 рік - 321 (мінімум 260); 1994 рік - 301 (мінімум 260); 1995 рік - 289 (мінімум 260); 1996 рік - 295 (мінімум 260); 1997 рік - 324 (мінімум 260); 1998 рік - 295 (мінімум 260); 1999 рік - 321 (мінімум 260). Однак, записи у розділі про трудову участь у громадському господарстві не містять підстав їх внесення та не засвідчено підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

Видані директором СТОВ «Агрофірма «НИВА» 23.04.2024 довідки та відомості про кількість вироблених трудоднів ОСОБА_1 від 23.04.2024 за підписом керівника та головного бухгалтера СТОВ «Агрофірма «НИВА» засвідчені печатками, однак не містять підстав видачі.

У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наявні відомості про статус СТОВ «Агрофірма «НИВА» (код ЄДРПОУ 00695479, місцезнаходження: Донецька область, Мар`їнський район, село Новоукраїнка) зареєстровано.

В оскаржуваному рішенні про відмову у призначенні пенсії зазначено про необхідність перевірки довідок про роботу позивача у колгоспі відділом контрольно-перевірочної роботи. Однак, станом на час розгляду справи відсутні відомості про здійснення такої перевірки та її результати.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786, с. Новоукраїнку Вугледарської міської територіальної громади Волноваського району Донецької області включено до переліку територій активних бойових дій (дата початку бойових дій 22.02.2024, дата завершення бойових дій 29.10.2024), та до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України (дата початку тимчасової окупації 30.10.2024).

За змістом пунктів 3, 4 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 18-1 від 10.11.2006, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за № 1231/13105 (далі також Порядок № 18-1) підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії (далі - Комісії). Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов`язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники профспілок та організацій Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об`єднань профспілок на національному рівні та регіональних організацій роботодавців та їх об`єднань.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 18-1 основним завданням Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття за результатами їх розгляду рішень про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи.

Пунктом 7 Порядку № 18-1 визначено, що для виконання покладених на Комісію завдань їй надається право:

заслуховувати на своєму засіданні особу, яка подала заяву про підтвердження стажу роботи (далі - заявник), або її законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально;

запрошувати на засідання як консультантів та експертів фахівців центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій;

отримувати від заінтересованих органів інформацію, необхідну для підтвердження стажу роботи, у встановленому порядку;

інформувати територіальні органи Пенсійного фонду України з питань, що входять до компетенції Комісії.

Згідно з пунктом 12 цього Порядку територіальні органи Пенсійного фонду України надають заявникам допомогу у зборі необхідних документів та отриманні через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі для підтвердження стажу роботи.

За змістом пункту 15 Порядку № 18-1 рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку.

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) з червня 2013 року (14 днів) до грудня 2021 року страхувальником ОСОБА_1 було Комунальне підприємство «АКВА ПЛЮС» Вугледарської міської територіальної громади (код ЄДРПОУ 36414848, місцезнаходження: Донецька область, Волноваський район, село Новоукраїнка, Вугледарська ТГ, вул. Молодіжна, будинок 15). Відомості за 2022, 2023 роки відсутні. За 2024 рік страхувальником ОСОБА_1 зазначено Комунальне підприємство «АКВА ПЛЮС» Вугледарської міської територіальної громади (код ЄДРПОУ 36414848), відомості про суми заробітку та сплату страхових внесків відсутні. Також за липень 2024 року-лютий 2025 року наявні відомості про страхувальника філію «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» (код ЄДРПОУ 39389830), суми заробітку та сплату страхових внесків.

У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наявні відомості про статус Комунального підприємства «АКВА ПЛЮС» Вугледарської міської територіальної громади (код ЄДРПОУ 36414848) зареєстровано.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно із ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Наведене кореспондується положеннями ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV, за якими страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною четвертою статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

За змістом статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Згідно із статтею 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до статті 106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів.

Страхові внески є умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті.

За змістом вищезазначених норм, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки воно здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11.10.2023 у справі № 340/1454/21.

У постанові від 17.07.2019 у справі № 144/669/17 Верховний Суд дійшов висновку, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період навчання з 01.10.1981 до 07.01.1982 суд дійшов такого висновку.

Згідно зі свідоцтвом № 005995, виданим 08.01.1982 Красногорівським середнім СПТУ № 3, ОСОБА_1 навчався з 01.10.1981 до 07.01.1982 за програмою підготовки водія транспортних засобів категорії «С». На випускних іспитах отримав такі оцінки: будова, технічне обслуговування та правила технічної експлуатації добре, правила дорожнього руху, практичне водіння відмінно. Видано посвідчення серії НОМЕР_6 від 08.01.1982 Волноваською державтоінспекцією.

Пунктом «д» частини третьої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Частиною першою статті 17 Закону України «Про професійно-технічну освіту» визначено, що заклад професійної (професійно-технічної) освіти - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійній (професійно-технічній) освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я.

Статтею 18 Закону України «Про професійно-технічну освіту» встановлено, що до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належить, зокрема, професійно-технічне училище відповідного профілю.

За змістом пункту 8 Порядку № 637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Беручи до уваги зміст свідоцтва № 005995, виданого 08.01.1982 Красногорівським середнім СПТУ № 3, ним підтверджується здобуття позивачем професійно-технічної освіти за професією водія транспортних засобів категорії «С», період навчання з 01.10.1981 до 07.01.1982. Крім того, бланком вказаного свідоцтва не передбачено внесення відомостей про присвоєння кваліфікації, тому суд відхиляє доводи відповідача щодо незарахування періоду навчання позивача з 01.10.1981 до 07.01.1982 до його страхового стажу з підстави незазначення у свідоцтві про присвоєння кваліфікації.

Згідно з ч. 1 ст. 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Відповідно до записів у трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_2 від 15.11.1981 ОСОБА_1 прийнятий у члени колгоспу «ім. ХХІ з`їзду КПСС» 02.10.1981 та на роботу стажером водієм, тобто після початку навчання за програмою підготовки водія транспортних засобів. Днем закінчення навчання у свідоцтві № 005995 від 08.01.1982 зазначено 07.01.1982. У період з 22.04.1982 до 08.05.1984 позивач проходив строкову військову службу.

За змістом трудової книжці колгоспника серії НОМЕР_2 від 15.11.1981 перерви між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією, яка перевищує трьох місяців, не було.

Разом із тим, зарахування періоду навчання позивача з 01.10.1981 до 07.01.1982 у Красногорівському середньому СПТУ № 3 залежить від зарахування до його стажу періоду роботи у колгоспі «ім. ХХІ з`їзду КПСС» з 02.10.1981 до 21.04.1982 та з 22.06.1984 (дати прийняття на роботу після закінчення строкової військової служби) до 31.12.1992 (тобто до реорганізації колгоспу «ім. ХХІ з`їзду КПСС» в Агрофірму «Нива» 01.01.1993), за виключенням періоду проходження строкової військової служби з 22.04.1982 до 08.05.1984, який не є спірним.

Частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1, у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).

За змістом пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Відповідно до абз. п. 1.8 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Згідно з пунктом 4.3 розділу IV Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Частиною третьою статті 44 Закону № 1058-IV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Абзацом 1 пункту 4.7 Порядку 22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що право органів, які призначають пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, не повинно нівелювати обов`язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено у пункті 4.7 Порядку № 22-1.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Суд зазначає, що вищенаведені норми встановлюють виключний пріоритет трудової книжки перед іншими документами для визначення страхового стажу.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що трудова книжка колгоспника ОСОБА_1 містить неправдиві або недостовірні відомості щодо періодів трудової діяльності позивача.

Відповідач не зарахував до страхового позивача періоди його роботи у колгоспі згідно із записами у трудовій книжці колгоспника. При цьому не вжив заходів щодо перевірки достовірності записів про роботу позивача у межах наданих йому повноважень, дійшов передчасного висновку про відсутність необхідного страхового стажу у позивача та відмовив у призначенні пенсії за віком. Така відмова є необґрунтованою, прийнятою без урахування та оцінки всіх обставин, що мають значення при прийнятті цього рішення.

Згідно з пунктом 14-4 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію, виплата пенсії згідно з цим Законом проводиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.

У заяві позивача про призначення пенсії, прийнятій 06.02.2025 спеціалістом відділу обслуговування громадян № 10 (сервісного центру) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відсутнє повідомлення про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації.

Відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

У розписці-повідомленні про прийняття 06.02.2025 заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії не зазначено строк подання необхідних додаткових документів для призначення пенсії. Відомості про те, що позивач був обізнаний з вимогами про необхідність повідомлення у заяві про призначення пенсії про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації відсутні.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не виконано покладений ч. 2 ст. 77 КАС України обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 КАС України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. За змістом частин другої, четвертої цієї статті відзив повинен містити, зокрема, заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права, та до відзиву додаються, зокрема, докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Оскільки відповідачем не подано відзиву, не наведено заперечень щодо вказаних позивачем обставин та не додано доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення № 054450004745 від 14.02.2025 про відмову у призначенні пенсії, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання його протиправним та скасування.

Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати страховий стаж позивача.

Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З огляду на неналежне виконання визначеним пенсійним органом його повноважень щодо розгляду заяви позивача, що потягло за собою порушення прав позивача, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 06.02.2025 та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з виходом за межі позовних вимог у частині обрання способу захисту порушеного права позивача.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № 26 від 03.04.2025.

Відповідно до ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 139, 243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 054450004745 від 14.02.2025 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 06.02.2025 та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427.

Повний текст рішення складено 18.09.2025.

Суддя В.В. Рянська