Ухвала суду № 130315639, 18.09.2025, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову в ухваленні додаткового рішення

18 вересня 2025 року ЛуцькСправа № 140/3305/25 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Смокович В.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо здійснення з 01.01.2025 виплати ОСОБА_1 пенсії в обмеженому розмірі із застосуванням понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, відповідно до положень статті 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» та Постанови КМУ від 03.01.2025 №1; зобов`язати відповідача виплатити ОСОБА_1 з 01.01.2025 фактично нараховану пенсію без будь-яких обмежень її загальної суми максимальним розміром, враховуючи рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 у справі № 140/24348/23, від 05.07.2024 у справі №140/4853/24. без застосування положень статті 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» та понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, визначених відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсії деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених коштів; визнати протиправними дії відповідача щодо здійснення ОСОБА_1 з 01.03.2025 виплати пенсії в обмеженому розмірі без урахування фактично нарахованих сум підвищень (щомісячної індексації) основного її розміру за 2025 рік, установленою Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 із застосуванням понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, відповідно до положень статті 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» та Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1; зобов`язати відповідача виплачувати ОСОБА_1 з 01.03.2025 фактично нараховану пенсію без будь-яких обмежень її загальної суми максимальним розміром, враховуючи рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 у справі № 140/24348/24, від 05.07.2024 у справі №140/4853/24 без застосування положень статті 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» та понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, визначених відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсії деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», із збереженням підвищень (щомісячної індексації) основного розміру пенсії установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», з урахуванням виплачених раніше коштів.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 у даній справі адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Волинській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо застосування з 01.01.2025 коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», при нарахуванні та виплаті позивачу пенсії та зобов`язано відповідача здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2025 перерахунок та виплату пенсії без застосування коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправними дії відповідача щодо невиплати позивачу з 01.03.2025 підвищення пенсії у розмірі 1500,00 грн, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», у зв`язку з обмеженням пенсії максимальним розміром та зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2025 виплату підвищення пенсії у розмірі 1500,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Від представника ОСОБА_1 13.08.2025 надійшла заява про винесення додаткового рішення, яка обґрунтована тим, що вирішуючи питання про задоволено позову не було розглянуто питання щодо зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2025 виплату підвищення пенсії у розмірі 1500,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум без застосування понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення відповідно до положень статті 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» та пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсії деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».

На думку заявника, відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), є підстави для ухвалення додаткового рішення.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для ухвалення додаткового рішення з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною третьою статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Враховуючи, що розгляд адміністративної справи №140/3305/25 на підставі ухвали судді Волинського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) згідно з вимогами статті 262 КАС України, то розгляд заяви представника відповідача про ухвалення додаткового рішення судом також здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Зазначений перелік підстав, передбачених у частини першої статті 252 КАС України для прийняття додаткового рішення є вичерпним.

Тобто, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Верховний Суд у постанові від 21.12.2019 у справі №240/6150/18 вказав, що додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Окрім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.

Верховний Суд у постанові від 17.12.2021 у справі №120/432/20-а зазначив, що додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов`язки осіб, які не брали участі у справі. Крім того, спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту порушеного права. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. Для встановлення чи зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе встановлення чи зміна способу виконання рішення до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки встановлюючи чи змінюючи спосіб виконання основного судового рішення, суд не може змінювати рішення по суті.

Згідно із частиною першою статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Як слідує з матеріалів справи, предметом судового розгляду у даній справі було визнання протиправних дій щодо виплати пенсії в обмеженому розмірі із застосуванням понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, відповідно до положень статті 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» та Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсії деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», а також визнати протиправних дії відповідача щодо здійснення з 01.03.2025 виплати пенсії в обмеженому розмірі без урахування фактично нарахованих сум підвищень (щомісячної індексації) основного її розміру за 2025 рік, установленою Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» із застосуванням понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, відповідно до положень статті 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» та Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсії деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».

В мотивувальній частині рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 у даній справі суд дійшов висновку, що дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо виплати позивачу пенсії з 01.01.2025 із застосуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону №4059-ІХ та пунктом 1 Постанови №1, якими змінюються умови та/чи норми пенсійного забезпечення, є протиправними.

Постанова Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» здійснює регулювання пенсій (пенсійних виплат), серед іншого, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму. Отже без нормативного регулювання Постановою Кабінету Міністрів України №1 стаття 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» використовуватись не може.

У зв`язку із наведеним, в резолютивній частині рішення, серед іншого, визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо застосування з 01.01.2025 коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», при нарахуванні та виплаті позивачу пенсії та зобов`язано відповідача здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2025 перерахунок та виплату пенсії без застосування коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум.

Відтак, суд зазначає, що здійснення перерахунку пенсії без застосування коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» з 01.01.2025 включає в себе здійснення нарахування та виплати пенсії позивача в подальшому, кожного місяця, включаючи період з 01.03.2025, а тому судом ухвалено рішення щодо всіх позовних вимог, з приводу яких досліджувались докази, та суд, вирішивши питання про право, визначив спосіб виконання судового рішення.

Зазначивши у резолютивній частині рішення зміст дій, які зобов`язане вчинити ГУ ПФУ у Волинській області з 01.03.2025, врахувавши спосіб захисту порушеного права без застосування додаткового уточнення «без застосування положень статті 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» та понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, визначених відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсії деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», оскільки наявність даного застереження наявна в абзаці третьому резолютивної частини рішення та включає в себе період з 01.03.2025 та відсутність такого уточнення у вигляді пояснення, внесеного з метою надання більшої точності не змінює зміст дій, які суд зобов`язав вчинити відповідача.

Таким чином, у даній справі судом ухвалено рішення щодо всіх позовних вимог ОСОБА_1 , з приводу яких позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду в межах цієї справи. Суд, вирішивши питання про право, визначив спосіб виконання судового рішення та вирішив питання про судові витрати.

З урахуванням наведеного, відсутні правові підстави, визначені частиною першою статті 252 КАС України, для задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.

За приписами частини четвертої статті 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 248 та 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Представнику ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя В.І. Смокович