Ухвала суду № 130314501, 18.09.2025, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/1088/25

Провадження 2/681/732/2025

УХВАЛА

"18" вересня 2025 р. м.Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючої судді Горгулько Н.А.,

розглянувши у місті Полонному в порядкуспрощеного позовного провадження без повідомлення сторінцивільнусправу запозовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

29.08.2025 позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» (далі Товариство) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №73851336 від 07.11.2024.

Ухвалою суду від 01.09.2025 у справі відкрито спрощене позовне провадження та постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін.

10.09.2025 представник позивача надіслав до суду заяву про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що відповідач сплатив заборгованість за кредитним договором, а отже, відсутній предмет спору, а також просив стягнути з ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

10.09.2025 представник відповідача подав заяву, у якій просить провадження закрити за відсутністю предмета спору та судові витрати покласти на позивача, оскільки заявлений розмір судових витрат на правничу допомогу є недійсним.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю.

Підстави для закриття провадження у справі визначені уст. 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першоїстатті 255 ЦПК Українивстановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Вказаний правовий висновок зазначений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.09.2021у справі№ 638/3792/20.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 добровільно сплатив для ТОВ «Фінпром маркет» заборгованість за кредитним договором №73851336 від 07.11.2024 та останній заборгованості перед позивачем не має, у зв`язку з чим між сторонами не залишилося неврегульованих питань, суд дійшов висновку, що на час ухвалення судом судового рішення відсутній предмет спору, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1ст. 255 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2ст. 255 ЦПК Українипро закриття провадження суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про повернення судового збору з державного бюджету.

Згідно з п. 5 ч. 1ст. 7 Закону України «Про судовий збір»сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Враховуючи закриття провадження у справі, позивачу слід повернути з державного бюджету України судовий збір в сумі 2422 грн 40 коп., сплачений ним в АТ «ОТП Банк» на рахунок ГУК у Хмельницькій області (Полонська мтг/22030101) згідно платіжної інструкції №579938864.1 від 27.08.2025.

Що стосується відшкодування витрат на правничу допомогу, то суд приходить до наступного.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.15ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

Згідно з ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Окрім того, відповідно до ч.ч. 1-3ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19) витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідноз ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Стороною позивача до матеріалів справи додано Договір про надання правової допомоги №01-11/24 від 01.11.2024, укладений між Товариством та адвокатом Ткаченко Ю.О., витяг з акту №16 про надання юридичної допомоги від 11.07.2025, платіжну інструкцію №579937082.1 від 11.07.2025.

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанови Верховного суду у справах №923/560/17, №329/766/18, №178/1522/18).

Відтак, звідповідача на користь позивача слід стягнути вказаний розмір витратна професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 137,255,260,353 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Провадження у цивільній справі за позовом товариства зобмеженою відповідальністю«Фінпром маркет» до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором закрити у зв`язку із відсутністю предмета спору.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій областіповернути товариству з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» (код ЄДРПОУ 43311346) з державного бюджету України судовий збір в сумі 2422 грн 40 коп., сплачений в АТ «ОТП Банк» на рахунок ГУК у Хмельницькій області (Полонська мтг/22030101) згідно платіжної інструкції №579938864.1 від 27.08.2025.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 грн.

Роз`яснити позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу судуякщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.А.Горгулько