Ухвала суду № 130312953, 18.09.2025, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 947/25765/25

Провадження № 6/947/302/25

УХВАЛА

про відмову у заміні сторони у виконавчому провадженні

18.09.2025 м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Цирфи К.А., за участі секретаря судового засідання Дімової Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2025 року до Київського районного суду м.Одеси через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» із заявою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого напису №30004, вчиненого 23.09.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором.

Ухвалою суду від 21.07.2025 справу призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням та викликом учасників справи.

У судове засідання, 18.09.2025, представник заявника та заінтересовані особи, повідомлені належним чином, не з`явилися. Про причини неявки не повідомили.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч.5 ст.442 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви з таких підстав.

Як убачається із заяви, на виконанні у приватного виконавця Парфьонова Г.В. перебуває виконавче провадження №67397188, відкрите 04.11.2021 на підставі виконавчого напису №30004, вчиненого 23.09.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. в порядку п.2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості відбувається у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999, про стягнення у безспірному порядку з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Дінеро» заборгованості за кредитним договором №AG2995602 від 22.02.2020 в розмірі 27398 грн.

03.04.2025 між ТОВ «Дінеро» (правонаступник ТОВ «ФК «Дінеро») та ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» укладено договір факторингу №571/ФК-25, зокрема і щодо кредитного договору №AG2995602 від 22.02.2020.

Ураховуючи зазначені обставини ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» просить здійснити заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні №67397188, відкритому 04.11.2021 на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст. 2 ЦПК України).

У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив (ч.1, 2 ст. 55 ЦПК України).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч.1 ст.512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч1 ст.514 ЦК України).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню (ч.1 ст.1 Закону «Про виконавче провадження»).

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (ч.1, 2 ст.442 ЦПК України).

Відповідно до вимог п.4 ст. 264 ЦПК України при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником полягає в поширенні на правонаступника законної сили судового рішення з усіма її наслідками незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю. Отже, у випадку неможливості виконання судового рішення за відсутності підстав для поновлення строків для виконання наказу суду (виконавчого листа) або у випадку, якщо судове рішення не підлягає виконанню у примусовому порядку через органи виконавчої служби, правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 (справа № 34/425).

При цьому у виконавчому провадженні як рішення суду та і рішення інших органів (посадових осіб), в тому числі і виконавчий напис ототожнюються, а тому питання заміни сторони, щодо яких висловилась Велика Палата Верховного Суду, регулюють правові висновки як стосовно виконання рішень суду, так і виконавчих написів.

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років (ч.1 ст.88 Закону).

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч.2 ст. 87 Закону).

Так, на час вчинення виконавчого напису нотаріусом 08.09.2020, остання керувалася приписами Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку, відповідно до якого для одержання виконавчого напису на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Натомість постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, Постанова №662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10.12.2014, втратила чинність (у вказаній вище частині) 22.02.2017, з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17.

Судом установлено, що у справі, що розглядається, виконавчий напис вчинений нотаріусом 23.09.2021, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14.

Відповіднодо Закону України«Про внесеннязміни дорозділу XIII«Прикінцеві таперехідні положення» Закону України«Про виконавчепровадження» забороняється відкриття виконавчих проваджень на підставі виконавчих написів нотаріусів, вчинених на кредитних договорах, які не посвідчені нотаріально.

Наведене дозволяє суду дійти висновку, що виконавчий напис №30004, вчинений 23.09.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. про стягнення у безспірному порядку з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Дінеро» заборгованості за кредитним договором №AG2995602 від 22.02.2020 в розмірі 27398 грн не підлягає виконанню у примусовому порядку через органи виконавчої служби, а тому правонаступник кредитора не може бути замінений у такому виконавчому провадженні, незважаючи на сам факт його відкриття.

З урахуванням викладеного, керуючисьст. 353, 354, 442 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» у задоволенні заяви про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя К. А. Цирфа