Рішення № 130312885, 18.09.2025, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/22121/25

Провадження № 2/947/4069/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2025 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Куриленко О.М.,

за участю секретаря судового засідання Солтановської Ю.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Одесі в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

13 червня 2025 року через систему «Електронний суд» (зареєстровано 16.06.2025 року), представник позивача звернулася до суду з позовом, в якому просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України кошти в розмірі понесених витрат 94 499,53 грн. регламентна виплата за шкоду пов`язану з пошкодженням транспортного засобу; 4152,40 грн. витрати пов`язані зі встановлення розміру збитків та судові витрати.

Свої вимогимотивувала тим,що 26липня 2024року о22:55в м.Одеса повул.Фонтанськадорога водій ОСОБА_1 керуючи транспортнимзасобом «BMW»,д.н.з. НОМЕР_1 ,не дотримався безпечногоінтервалу,внаслідок чогоскоїв зіткненняз транспортнимзасобом «КІА»,д.н.з. НОМЕР_2 ,який рухавсяв попутномунапрямку.Внаслідок дорожньо-транспортноїпригоди транспортнізасоби отрималимеханічні пошкодження.Зазначає,що ПостановоюКиївського районногосуду м.Одесивід 19серпня 2024року відповідачабуло визнановинним увчиненні правопорушення,передбаченого ст.124КУпАП.При цьомувказаним судовимрішенням буловстановлено фактпорушення відповідачем,як водіємтранспортного «BMW»,д.н.з. НОМЕР_1 ,вимог п.13.1Правил дорожньогоруху України,що призвелодо ДТП. 18.12.2024 року МТСБУ здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 94 499,53 грн. за шкоду заподіяну в результаті фізичного знищення транспортного засобу.

З огляду на викладене, а також в зв`язку із невідшкодуванням збитків відповідачем в добровільному порядку, представник позивача звертається із даним позовом до суду та просить задовольнити його вимоги повністю.

Ухвалою судді від 17.06.2025 року провадження у справі було відкрито та призначено справу для розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

Представник позивача Моторно (транспортного) страхового бюро України у судове засідання не з`явилася, 16.09.2025 року звернулася з заявою, в якій просила здійснювати розгляд справи за їх відсутності, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце його проведення повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Судова кореспонденція, скерована на ім`я ОСОБА_1 а повернута до суду без вручення з підстав відсутності адресата за вказаною адресою. Клопотання про відкладення справи до суду від відповідача не надходили. Відзив на позовну заяву відповідач не надав.

Частиною 8 ст. 128 ЦПК Українипередбачено, що днем вручення судової повістки є зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також, відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у Постанові від 10.05.2023 року у справі №755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, який сповіщений про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Дослідивши докази та матеріали справи, суд доходить до висновку про можливість задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено,що 26липня 2024року о22:55в м.Одеса повул.Фонтанська дорогаводій ОСОБА_1 керуючи транспортнимзасобом «BMW»,д.н.з. НОМЕР_1 ,не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого скоїв зіткнення з транспортним засобом «КІА», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Київського районного суду м.Одеси від 19 серпня 2024 року по справі №947/24006/24 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

За нормою частини четвертоїст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною шостою цієї ж статті визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з відомостями Централізованої бази даних МТСБУ, даними довідки про ДТП та повідомлення про ДТП вбачається, що винуватець ДТП, а саме: відповідач керував автомобілем «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 , без полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та страхового сертифікату «Зелена картка».

Відповідно до ст. 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.

Згідно з ст. 999 ЦК України, Законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 Закону).

25.09.2024 року представник власника пошкодженого транспортного засобу «КІА», д.н.з. НОМЕР_2 , з метою отримання відшкодування збитків, на виконання вимог ст.35 Закону № 1961-IV, звернувся до МТСБУ з відповідною заявою, а також надав копії документів, що підтверджували, право власності потерпілої особи на транспортний засіб, та повноваження представника. Крім того, до заяви було долучено копію витягу з ЦБД МТСБУ про наявність договору ОСЦПВ, який був чинним на момент ДТП щодо пошкодженого транспортного засобу. Копії заяви, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, довіреності та витягу додаються.

За фактом даної ДТП МТСБУ було відкрито регламентну справу № 105807.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

На підставі ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності) володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.

На підставі ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до п. п. а) п. 41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

На виконання своїх обов`язків, передбачених п.34.1 ст.34 Закону № 1961-IV, МТСБУ направило свого представника (працівника або експерта) для проведення огляду пошкодженого транспортного засобу. Внаслідок такого огляду, який був здійснений 15.08.2024 року, та проведення автотоварознавчого дослідження було складено Звіт № 35-08-24 від 21.09.2024 року.

Згідно з висновками Звіту № 35-08-24 від 21.09.2024 року було встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «КІА», д.н.з. НОМЕР_2 , з урахуванням зносу (119 298,94 грн.) перевищує вартість автомобіля на момент його пошкодження у ДТП (115 499,53 грн.).

Відповідно до п.30.1 ст.30 Закону № 1961-IV транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньотранспортної пригоди. Вартість такого дослідження, щодо розміру збитків становила 2 050,00 грн., що підтверджується доданими копіями рахунку, акту виконаних робіт та платіжної інструкції № 941964.

Відповідно до п.30.1 ст.30 Закону № 1961-IV якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Для визначення в подальшому розміру регламентної виплати, МТСБУ замовлено розміщення на ресурсах інтернет-аукціону інформації про пошкоджений автомобіль, з метою визначення залишкової вартості транспортного засобу (що підтверджується доданою копією зобов`язуючої пропозиції). Зокрема така становила 21 000,00 грн. Вартість такої послуги становила 2 102,40 грн., що підтверджується доданою копією платіжної інструкції № 944822.

На підставі отриманої інформації, МТСБУ було визначено розмір заподіяної потерпілій особі шкоди, що становило різницю між вартістю автомобіля до та після ДТП 94 499,53 грн.

Зазначена шкода, у визначеному спеціалістом розмірі, потерпілій особі особисто винуватцем ДТП відшкодована не була. При цьому договірних зобов`язань між МТСБУ, потерпілою особою та відповідачем не виникало.

Приписами ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Таким актом є Закон № 1961-IV, який містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин. В зв`язку з настанням події, передбаченої п.п. «а» п.41.1 ст.41 Закону № 1961-IV, з урахуванням лімітів страхової відповідальності та інформації, наявної в розпорядженні МТСБУ, останнє 18.12.2024 р. здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 94 499,53 грн. за шкоду заподіяну в результаті фізичного знищення транспортного засобу. Така виплата була здійснена на підставі наказу МТСБУ № 3.1/25278 від 17.12.2024 року, що підтверджується доданими копіями такого наказу та довідки про розмір відшкодування № 1 від 11.12.2024 року та платіжної інструкції № 944546. Відшкодування було здійснено на банківські реквізити представника, оскільки він був уповноважений на отримання такого відшкодування відповідно до довіреності від 02.08.2024 року.

Відповідно доч.1ст.1191ЦК України особа, яка відшкодувала особи шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України після сплати страхового відшкодування має право подати регрес ний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача по стягненню з відповідача на користь позивача відшкодування шкоди в порядку регресу є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Згідно з вимогами ст. ст. 124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

В порядкуст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.22,41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.1166,1187,1191 Цивільного кодексу України, ст.ст.2,10,49,76,77-81,82, 89,209, 210,223, 247,265,280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь «Моторного (транспортного) страхового бюро України», код ЄДРПОУ: 21647131, адреса: 02154, м. Київ, Русанівський б-р, 8, кошти в розмірі понесених витрат: 94499,53гривень регламентна виплатаза шкодупов`язану зпошкодженням транспортногозасобу;4152,40гривень витрати пов`язанізі встановленнярозміру збитків гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь «Моторного (транспортного) страхового бюро України», код ЄДРПОУ: 21647131, адреса: 02154, м. Київ, Русанівський б-р, 8, сплачений при поданні позову судовий збір в сумі 2422,40 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: О. М. Куриленко