Рішення № 130311964, 16.09.2025, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/445/25

провадження № 2/631/575/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2025 року селище Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Трояновської Т. М.,

за участі секретаря судового засідання Семенко А. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Представник АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТ БАНК» Тереняк Вікторія Ігорівна, яка діє на підставі довіреності № 15463-К-Н-О від 30 жовтня 2024 року, звернулась до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором б/н від 03 січня 2020 року у розмірі 35461 гривня 61 копійка, з яких: 32824 гривні 46 копійок заборгованість за тілом кредиту, 2637 гривень 15 копійок заборгованість за простроченими відсотками, а також стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 гривні 40 копійок.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що 21 травня 2021 року ОСОБА_1 ознайомився з умовами кредитування та підписав Паспорт кредиту. Крім того, 03 січня 2020 року відповідач підписав Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив наступні умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту відновлювана кредитна лінія до 50000 гривень 00 копійок; тип кредитної карти картка «Універсальна»; строк кредитування 12 місяців з пролонгацією; процентна ставка 43,2 % річних, проте в процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки до 42,0 % річних; кількість та розмір платежів, періодичність сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту; розмір мінімального обов`язкового платежу 5 % від заборгованості, але не менше ніж 100 гривень 00 копійок щомісячно, або 10 % від заборгованості, але не менше 100 гривень 00 копійок щомісячно у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення; проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 60,00 %.

Як вказав представник позивача, заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг ОСОБА_1 підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови Національного банку України від 13 грудня 2019 року № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».

На підставі укладеного договору ОСОБА_1 отримав платіжний інструмент кредитну картку № НОМЕР_1 , зі строком дії до 10/23, тип картки Універсальна. Згодом відповідачем були отримані наступні картки: кредитна картка № НОМЕР_2 , зі строком дії до 02/25, тип картки Універсальна; кредитну картку № НОМЕР_3 , зі строком дії до 02/27, тип картки Універсальна; кредитну картку № НОМЕР_4 , зі строком дії до 08/27, тип картки Універсальна.

За твердженням представника позивача, ОСОБА_1 користувався кредитним лімітом, відповідно до виписки по рахунку вчиняв операції, таким чином, згідно до «Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів», що затвердженого Постановою Національного банку України № 164 від 29 липня 2022 року, відповідач є власником рахунку та держателем платіжного інструменту для здійснення операцій за рахунком.

Відповідно до статті 1054 Цивільного процесуального України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки, а саме згідно пункту 1.4 шляхом внесення клієнтом коштів у розмірі мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту.

Як зазначила представник позивача, АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» виконало умови договору та надало відповідачу кредитні картки, кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту, що підтверджується випискою по рахунку. ОСОБА_1 користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою за рахунком. Таким чином, у порушення умов договору, а також приписів статтей 509, 526 та 1054 Цивільного кодексу України, ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором не виконав.

18 вересня 2023 року відповідач підписав власноручно Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та Додаткову угоду № SAMDN55000044976824_01 до Кредитного договору від 18 вересня 2023 року, у пункті 1 якої сторони узгодили змінити умови кредитного договору шляхом внесення в Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг наступних змін: тип кредиту невідновлювана кредитна лінія; строк кредитування 12 місяців з пролонгацією, але не більше 5 років з дати укладення цієї Додаткової угоди; процентна ставка 12,0 % річних; мінімальний платіж зменшено до 1 % від заборгованості, але не менше ніж 100 гривень 00 копійок щомісячно протягом перших шести календарних місяців з дати укладення цієї додаткової угоди, із збільшенням до 3 % починаючи із 7 місяця календарного місяця з дати укладення цієї додаткової угоди до дати повного погашення кредиту.

Отже, АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» пішло на зустріч ОСОБА_1 та враховуючи фінансовий стан останнього, сторони погодили пільгові умови обслуговування. Згідно пункту 2 Додаткової угоди сторони узгодили, що в разі порушення відповідачем зобов`язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180-ти днів з моменту виникнення таких порушень, на підставі статтей 212, 611, 651 Цивільного кодексу України терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту. На 180-й день з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту клієнт зобов`язаний повернути банку кредит, проценти за користування кредитом, неустойку та виконати інші зобов`язання за договором в повному обсязі. Тобто сторони згідно до статті 212 Цивільного кодексу України передбачили відкладальну обставину внаслідок виникнення якої, терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань відповідача з погашення кредиту.

На даний час ОСОБА_1 продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за кредитним договором, що є порушенням законних прав ті інтересів позивача.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 08 квітня 2025 року має заборгованість у розмірі 35461 гривня 61 копійка, яка складається з наступного: 32824 гривні 46 копійок заборгованість за тілом кредиту, 2637 гривень 15 копійок заборгованість за простроченими відсотками.

Оскільки позичальником, ОСОБА_1 , так і не були повернені кошти за кредитним договором, позивач змушений звернутися до суду з позовом про стягнення зазначених коштів у судовому порядку.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 22 травня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 16 вересня 2025 року визначено про заочний розгляд справи за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

Інших процесуальних дій (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) у цивільній справі судом не вживалось.

Уповноважений представник АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися завчасно та відповідно до приписів статті 128 Цивільного процесуального кодексу України. У прохальній частині позовної заяви представник позивача просила суд розгляд справи провести за відсутності представника банку, зазначивши, що у разінеявки всудове засіданнявідповідача, проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення у справі не заперечують.

Відповідач, ОСОБА_1 , у судове засідання повторно не з`явився, хоча про дату,час імісце розглядусправи бувсповіщений завчасновідповідно доприписів статті128Цивільного процесуальногокодексу Україниза адресоюреєстрації місцяпроживання,вказаної уповідомленні Центрунадання адміністративнихпослуг Нововодолазькоїселищної радиХарківського районуХарківської області№ 04.01-35/118від 07травня 2025року. Так, згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, виплату грошового переказу № 0691009384963, № 0691016843612, № 0691022343486 та № 0691025867877 судові повістки про виклик на 18 червня 2025 року, 09 липня 2025 року, 18 серпня 2025 року та 16 вересня 2025 року ОСОБА_1 отримав особисто 28 травня 2025 року, 05 липня 2025 року, 05 серпня 2025 року та 02 вересня 2025 року відповідно.

До того ж, у судове засідання, призначене на 16 вересня 2025 року ОСОБА_1 викликався шляхом розміщення судового оголошення на офіційному вебсайті судової влади України (https://nv.hr.court.gov.ua/sud2028/pres-centr/11/1869637).

Про причини своєї неявки ОСОБА_1 суд не повідомляв, заяви про відкладення розгляду справи або про її розгляд за його відсутності, а також відзив на позовну заяву, у відповідності до статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, не надсилав, станом розгляду справи не цікавився.

З цього приводу слід зазначити, що відповідно до пунктів 2 та 7 частини 2 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Положеннями частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В даному випадку відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про дату судового розгляду справи, враховуючи наявні в матеріалах справи довідки поштового відділення.

Окрім цього,частиною 11статті 128Цивільного процесуальногокодексу Українивизначено,що з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) (частина 4 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України).

Також відповідно до частини 1статті 280 Цивільного процесуального кодексу Україниу зв`язку із неявкою в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, зі згоди позивача по справі, суд вирішив за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

В даному випадку суд також бере до уваги позицію, викладену Верховним Судом у постановах від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 та від 24 жовтня 2024 року у справі № 752/8103/13-ц, в яких зазначено, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що відповідач будучи завчасно належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, повторно, без зазначення причин свого неприбуття, не з`явився у судове засідання, а сторона позивача звернулась на адресу суду з заявою про розгляд справи за їх відсутності, де зазначили, що проти ухвалення рішення в заочному порядку не заперечують, враховуючи те, що підстав для визнання явки учасників справи обов`язковою для надання особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності, при цьому відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши доводи позовної заяви, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі обставини справи в межах заявлених вимог, перевіривши їх доказами, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до положень часини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. При цьому, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогокодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).

Положеннями частини 1 статті 77 вказаного нормативно-правового документа регламентовано, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частина 2 статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Аналогічні приписи передбачені частиною 3 статті 12 та частиною 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.

Частиною 2 статті 77 та частиною 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Так, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.

Як свідчать наявні в матеріалах справи докази, 03 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послу, у зв`язку з чим підписав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг. У вказаній заяві ОСОБА_1 зазначив свої персональні дані, такі як прізвище, ім`я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, дані свого паспорта, адресу місця проживання та реєстрації, й вказав, що згідно статті 634 Цивільного кодексу України приєднується до розділів «Загальні положення», «Кредитні картки», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка» Умов та Правил надання банківських послуг АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» (далі Договір), що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, в редакції, затвердженій Протоколом засідання Правління Банку № 8 від 19 лютого 2019 року.

У вказаній заяві сторони погодили наступні умови договору: у пункті 1.2, що тип кредиту та розмір кредитного ліміту відновлювана кредитна лінія до 50000 гривень 00 копійок для карт «Універсальна» та 75000 гривень 00 копійок для карт «Універсальний Gold»; строк кредитування 20 років; мета отримання кредиту споживчі цілі; спосіб та строк надання кредиту безготівковим шляхом; можливі види (форми) забезпечення кредиту без забезпечення; у пункті 1.3 міститься інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, а саме: процентна ставка 43,2 % для карт «Універсальна» та 42,0 % для карт «Універсальний Gold»; тип процентної ставки фіксована; загальні витрати за кредитом 53185 гривень 77 копійок для карт «Універсальна» та 61687 гривень 16 копійок для карт «Універсальний Gold»; у пункті 1.4 зазначено кількість та розмір платежів, періодичність внесення повернення кредиту здійснюється шляхом: договірного списання з рахунку клієнта, у тому числі за рахунок кредитного ліміту, у розмірі процентів, що підлягають сплаті за цим Договором, 1-го числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов`язань клієнта; шляхом внесення клієнтом коштів у розмірі мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту. Розмір мінімального обов`язкового платежу: 5 % від заборгованості, але не менше ніж 100 гривень 00 копійок, щомісячно; у разі прострочення з 31-го дня 10 % від заборгованості; у разі прострочення з 181-го дня 100 % від заборгованості. Також сторонами узгоджено, що проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 60,00 % (пункт 1.5 та підпункт 2.1.1.2.12 Договору).

Надалі, 21 травня 2021 року ОСОБА_1 підписав Паспорт споживчого кредиту, який містить основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, а саме: тим кредиту відновлювальна кредитна лінія, шляхом встановлення кредитного ліміту на кредитній картці; сума/ліміт кредиту до 50000 гривень 00 копійок; строк договору та строк кредитування 12 місяців з пролонгацією; пільговий період 55 днів (пільгова ставка діє за умови погашення до 25-го числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості); мета отримання кредиту споживчі потреби; спосіб та строки надання кредиту безготівковим шляхом (на картковий рахунок). Також у Паспорті споживчого кредиту міститься інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, яка у пільговий період складає 0,00001% річних; річна процентна ставка поза межами пільгового періоду 42 % річних (для кредиту до 50000 гривень 00 копійок); загальні витрати за кредитом (при одноразовому користуванні лімітом за межами пільгового періоду та при погашенні мінімальними щомісячними платежами) 44194 гривні 00 копійок (для кредиту до 50000 гривень 00 копійок); орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у тому числі тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі), (при одноразовому користуванні лімітом, користуванні лімітом за межами пільгового періоду та при погашенні мінімальними щомісячними платежами) 64194 гривні 00 копійок (для кредиту до 50000 гривень 00 копійок); реальна річна процентна ставка (при користуванні лімітом за межами пільгового періоду та при погашенні мінімальними 51,09 % річних (для кредиту до 50000 гривень 00 копійок); процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту 84,00 % річних (для кредиту до 50000 гривень 00 копійок).

18 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» та підписав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг, Паспорт споживчого кредиту, а також уклав з АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» додаткову угоду № SAMDN55000044976824_01 до кредитного договору від 18 вересня 2023 року, відповідно до яких сторони узгодили змінити умови кредитного договору шляхом внесення в Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та дійшли наступного, що тип кредиту невідновлювана кредитна лінія, строк кредитування 12 місяців з пролонгацією, але не більше 5 років з дати укладення цієї Додаткової угоди; процентна ставка складає 12% річних; загальні витрати за кредитом (за припущення, що сума використаного кредитного ліміту становить 20000 гривень 00 копійок та погашення кредиту відбувається мінімальними щомісячними платежами) 5673 гривень 75 копійок; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у тому числі тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 25673 гривень 75 копійок; реальна річна процентна ставка 12,68 % річних; мінімальний платіж зменшено до 1 % від заборгованості, але не менше ніж 100 гривень 00 копійок щомісячно протягом перших шести календарних місяців з дати укладення цієї додаткової угоди, із збільшенням до 3 % починаючи із 7 місяця календарного місяця з дати укладення цієї додаткової угоди до дати повного погашення кредиту; процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту 12 % річних.

У пунктах 2 4 Додаткової угоди сторони узгодили, що в разі порушення клієнтом зобов`язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180-ти днів з моменту виникнення таких порушень після дати укладення цієї додаткової угоди, на підставі статей 212, 611, 651 Цивільного кодексу України терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту. На 180-й день з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту клієнт зобов`язаний повернути банку кредит, проценти за користування кредитом, неустойку та виконати інші зобов`язання за договором в повному обсязі. Сторони узгодили, що на дату підписання цієї Додаткової угоди заборгованість за Договором становить 36580 гривень 62 копійки, із них: основна сума боргу за кредитом в сумі 34597 гривень 74 копійки, нараховані, але несплачені проценти за користування кредитом 1982 гривень 88 копійок. При цьому сторони узгодили, що розмір основної суми боргу та нарахованих процентів може відрізнятися від зазначених в цьому пункті у випадку здійснення клієнтом операції (операцій) за рахунком в день укладення цієї Додаткової угоди. Строк дії кредитного договору становить 5 років, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Додаткова угода вступає в дію з моменту її підписання сторонами та діє до закінчення строку кредитного договору.

При цьому відповідачем не заперечувався факт підписання вказаних вище Заяв про приєднання до Умов та Правил надання послуг, Паспортів споживчого кредиту, а також Додаткової угоди № SAMDN55000044976824_01 до кредитного договору від 18 вересня 2023 року.

На підставі укладеного кредитного договору та додаткової угоди ОСОБА_1 надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на рахунок, відкритий у банку, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 43,2 % та видано банківські карти: № НОМЕР_1 , строком дії до жовтня місяця 2023 року, тип «Універсальна»; № НОМЕР_2 , строком дії до лютого місяця 2025 року, тип «Універсальна»; № НОМЕР_3 , строком дії до лютого місяця 2027 року тип «Універсальна»; № НОМЕР_4 , строком дії до серпня 2027 року, тип «Універсальна».

Таким чином, із наданих позивачем доказів встановлено, що ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

З виписки за договором за період з 01 січня 2020 року по 08 квітня 2025 року вбачається, що за період з 03 січня 2020 року по 23 серпня 2024 року ОСОБА_1 активно користувався кредитними коштами, а саме проводив операції з зняття готівки у банкоматах, поповнення рахунку, сплачував товари та послуги тощо. Усього витрат було здійснено на суму 251484 гривень 18 копійок, надходження у сумі 216022 гривень 57 копійок.

Вказані обставини свідчать про дотримання письмової форми правочину та укладення кредитного договору, відповідно до якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у погодженому сторонами розмірі.

Крім мотивів, викладених вище, суд також враховує правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 04 квітня 2018 року по справі № 357/12292/16-ц, в якій зазначено, що неоспорювання кредитного договору, часткове його виконання відповідно до статті 204 Цивільного кодексу Українисвідчить про правомірність цього правочину. Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою позичальника щодо прийняття умов цього договору.

Отже, між сторонами було укладено договір приєднання відповідно до частини 1статті 634 Цивільного кодексу України.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що у зв`язку з порушенням ОСОБА_1 виконання зобов`язань за кредитним договором з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, станом на 08 квітня 2025 року, останній має заборгованість у розмірі 35461 гривня 61 копійка, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 32824 гривні 46 копійок, заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 2637 гривень 15 копійок.

Вказаний розрахунок заборгованості відповідачем не заперечувався та у встановленому законом порядку не спростовано.

Вирішуючи даний спір суд виходить з положень Цивільного кодексу України, що регулюють спірні правовідносини.

Так, відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України укладений між сторонами по справі кредитний договір, за своєю правовою природою, є правочином, тобто дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язав (частина 2 статті 11 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).

Стаття 204Цивільного кодексуУкраїни закріплюєпрезумпцію правомірностіправочину.Ця презумпціяозначає,що вчиненийправочин вважаєтьсяправомірним,тобто таким,що породжує,змінює абоприпиняє цивільніправа іобов`язки,доки цяпрезумпція небуде спростована,зокрема,на підставірішення суду,яке набралозаконної сили.

Таким чином,у разіне спростуванняпрезумпції правомірностідоговору всіправа,набуті сторонамиправочину зацим договором,повинні здійснюватися,а створеніобов`язки підлягаютьвиконанню.

Із матеріалів справи вбачається, що з моменту укладання кредитного договору від 03 січня 2020 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТ БАНК» та ОСОБА_1 , а також Додаткової угоди № SAMDN55000044976824_01 до кредитного договору від 18 вересня 2023 року, ніхто зі сторін до цього часу не заявив про намір його припинити. У свою чергу, відповідач не надав суду доказів щодо звернення до банку з письмовою заявою про закриття карткового рахунку.

Приписи частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України встановлюють обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самі сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самі кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплатити проценти, належні йому відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

Стаття 1056-1 Цивільногокодексу Українизакріплює,що процентнаставка закредитом можебути фіксованоюабо змінюваною.Тип процентноїставки визначаєтьсякредитним договором. Розмірпроцентів,тип процентноїставки (фіксованаабо змінювана)та порядокїх сплатиза кредитнимдоговором визначаютьсяв договорізалежно відкредитного ризику,наданого забезпечення,попиту іпропозицій,які склалисяна кредитномуринку,строку користуваннякредитом,розміру обліковоїставки таінших факторівна датуукладення договору. Фіксованапроцентна ставкає незмінноюпротягом усьогостроку кредитногодоговору.Встановлений договоромрозмір фіксованоїпроцентної ставкине можебути збільшенокредитодавцем водносторонньому порядку.Умова договорущодо правакредитодавця змінюватирозмір фіксованоїпроцентної ставкив односторонньомупорядку єнікчемною. Якщоінше невстановлено законом,у разізастосування змінюваноїпроцентної ставкикредитодавець самостійно,з визначеноюу кредитномудоговорі періодичністю,має правозбільшувати тазобов`язаний зменшуватипроцентну ставкувідповідно доумов ів порядку,встановлених кредитнимдоговором.Кредитодавець зобов`язанийписьмово повідомитипозичальника,а вразі збільшенняпроцентної ставки-поручителя таінших зобов`язанихза договоромосіб прозміну процентноїставки протягом15календарних днів,що настаютьза днем,з якогозастосовується новаставка. Уразі незгодипозичальника іззбільшенням процентноїставки позичальникзобов`язаний погаситизаборгованість задоговором уповному обсязіпротягом 30календарних днівз дняотримання повідомленняпро збільшенняпроцентної ставки.З дняпогашення заборгованостіза кредитнимдоговором уповному обсязізобов`язання сторінза такимдоговором припиняються.При цьомудо моментуповного погашеннязаборгованості,але небільше 30календарних днівз датиотримання повідомленняпро збільшенняпроцентної ставки,застосовується попереднійрозмір процентноїставки. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен забезпечувати точне визначення розміру процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитодавець не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

При цьому, згідно вимог статтей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України у встановлений строк.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені положеннями статті 611 Цивільного кодексу України. Так, згідно вищевказаної норми права, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Положеннями статті 614 Цивільного кодексу України регламентовано, що яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Як вбачається з матеріалів справи, зобов`язання не виконані з вини відповідача.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (стаття 625 Цивільного кодексу України).

Отже, після підписання кредитного договору (позики) у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у позичальника виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання повернути суму отриманого кредиту та сплатити проценти.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Таким чином, під час судового розгляду встановлено, що вимоги кредитного договору відповідачем належним чином не виконані, що є порушенням?статтей 526 530 Цивільного кодексу України.

Даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за вказаним вище договором у добровільному порядку відповідачем ОСОБА_1 за час розгляду справи в суді не надано.

Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до статті 617 Цивільного процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що між сторонами по справі виникли кредитні правовідносини, відповідно до яких відповідач отримавши кошти у кредит, своїх зобов`язань з їх повернення і сплати процентів за користування грошима належним чином не виконав.

З урахуванням вищевикладеного, при заочному розгляді справи суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 03 січня 2020 року у розмірі 35461 гривня 61 копійка, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у сумі 32824 гривні 46 копійок, заборгованості за простроченими відсотками у сумі 2637 гривень 15 копійок, підлягають задоволенню, оскільки відповідно до статті 77 Цивільного процесуального кодексу України, підтверджені належними доказами.

При цьому суд наголошує, що судове доказування це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

У відповідності до частини 1 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 12 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 2 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 11 жовтня 2023 року у справі № 756/8056/19 зробила правовий висновок, відповідно до якого принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

У даній справі на виконання свого процесуального обов`язку, відповідачем не надано доказів повернення кредиту чи спростування встановлених судом обставин на час розгляду справи.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», суд відповідно до пункту 6 частини 1 статті 264 Цивільного процесуального кодексу України вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу між сторонами справи судових витрат.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частини 1 та 2 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1, підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України від 08 листопада 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Із даним позовом АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» звернулось до суду у 2025 році.

Статтею 7 Закону України № 4059-IX від 19 листопада 2024 року «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб в сумі 3028 гривень 00 копійок, а тому за подання до суду цієї позовної заяви позивач повинен був б сплатити судовий збір у розмірі 3028 гривень 00 копійок.

Водночас частиною 3 статті 4 Закону України від 08 листопада 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З данимпозовом АКЦІОНЕРНЕТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙБАНК «ПРИВАТБАНК»звернулась досуду звикористанням підсистеми«Електронний суд»Єдиної судовоїінформаційно-комунікаційноїсистеми,а томуяк убачаєтьсяз матеріалівсправи,позивачем приподачі позовноїзаяви досуду булосплачено судовийзбір з урахуваннямпонижуючого коефіцієнту 0,8 у розмірі 2422 гривень 40 копійок, що підтверджується копією платіжної інструкції № ZZ424B2AH8 від 14 квітня 2025 року, надавач платіжних послуг платника АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК».

Частиною 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача (пункт 1 частини 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України).

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМКРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» підлягають задоволенню в повному обсязі, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 гривні 00 копійок.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 14 16, 202, 204, 509, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 625, 626, 627, 629, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, статтями 1 5,7,10 13, 76 81,83,128 131,133,137,141,частиною 1 статті 142, статтями 206, 211,214, частиною 1 статті223,статтею 235, пунктом 2 частини 1 та частиною 3 статті258, статтями 259, 263 265,267, 268, частинами 5 та 11 статті272, частинами 1 і 2 статті 273, статтями 280 283, частиною 1 статті 352, статтями 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором від 03 січня 2020 року у розмірі 35461 (тридцять п`ять тисяч чотириста шістдесят одна) гривня 61 копійка, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у сумі 32824 гривні 46 копійок, заборгованості за простроченими відсотками у сумі 2637 гривень 15 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_5 ,на користьАКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВАКОМЕРЦІЙНИЙ БАНК«ПРИВАТ БАНК»понесені судовівитрати посплаті судовомузбору урозмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду безпосередньо, або шляхом використання підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються при проголошенні рішення:

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570, адреса місцезнаходження: вулиця Грушевського, будинок № 1-Д, місто Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Т. М. Трояновська