Ухвала суду № 130311756, 17.09.2025, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/4791/25

Провадження № 2-с/466/129/25

У Х В А Л А

про повернення заяви без розгляду

17 вересня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Львова Глинська Д.Б. ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі №466/4791/25 за заявою Львівського комунального підприємства Варшавське-407 про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 заборгованості по оплаті за житлово - комунальні послуги,

В С Т А Н О В И В:

15 вересня 2025 року на електронну пошту суду надійшла заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі №466/4791/25 за заявою Львівського комунального підприємства Варшавське-407 про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 заборгованості по оплаті за житлово - комунальні послуги.

Заява про скасування судового наказу підлягає поверненню заявнику з наступних підстав.

Частиною 3 статті 3 ЦПК Цивільного процесуального України (далі по тексту ЦПК України) передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Форма і зміст заяви про скасування судового наказу та строки її подання має відповідати вимогам, які передбачені ст. 170 ЦПК України.

Частиною 4 статті 170 ЦПК України передбачено, що заява підписується боржником або його представником.

Однак, боржником ОСОБА_1 не підписано заяву про скасування судового наказу.

Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року становить 3 028,00 грн.

Відповідно до п.п. 4-2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду заяви про скасування судового наказу сплачується судовий збір в розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151,40 грн.

Крім того, слід зауважити, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Шевченківського районного суду м. Львова є загальнодоступною та оприлюднена на офіційних веб-сайтах Шевченківського районного суду м. Львова суду і «Судова влада України».

Заявником при зверненні до суду із заявою про скасування судового наказу не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 182 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України від 29 червня 2023 року № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі Закон № 3200-IX), який був розроблений для запровадження обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі ЄСІТС) представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями, оскільки особи, які за законом зобов`язані зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС, зволікають з виконанням свого обов`язку.

Статтею 14 ЦПК України, зокрема, передбачено, що у судах функціонує Єдина судова Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів.

Частинами п`ятою, шостою статті 43 ЦПК України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 24, 25 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, який затверджено рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі Положення про ЄСІТС) підсистема «Електронний суд» (далі Електронний суд) це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов`язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.

За правилом абзацу 2 частини 8 статті 14 ЦПК України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Отже, надсилання процесуальних документів до суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему "Електронний кабінет".

Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021 в справі № 9901/335/20, від 01.07.2021 у справі № 9901/76/21, від 12.02.2025 у справі №944/6062/23

Як установлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 заяву про скасування судового наказу до суду надіслала не за допомогою підсистеми "Електронний суд", а електронною поштою.

Таким чином, матеріали поданої ОСОБА_1 заяви не містять відомостей про підписання документа електронним цифровим підписом із застосуванням посиленого сертифіката відкритого ключа та перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на заяву з використанням підсистеми "Електронний суд".

Отже, ОСОБА_1 могла подати позовну заяву: 1) в письмовій формі; 2) в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету); або надіслати на адресу суду засобами поштового зв`язку.

Частиною 6 ст. 170 ЦПК України передбачено, що у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

З огляду на зазначене, у відповідності до положень ч. 6 ст. 170 ЦПК України заява є неналежно оформленою та такою, що підлягає поверненню заявникам без розгляду.

За таких обставин та з огляду на вимоги ч.6 ст. 170 ЦПК України суддя вважає, що вищезазначену заяву необхідно повернути заявнику без розгляду та роз`яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.

Керуючись ст. ст. 170, 259-261 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі №466/4791/25 за заявою Львівського комунального підприємства Варшавське-407 про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 заборгованості по оплаті за житлово - комунальні послуги- повернути заявнику без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Львова.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Д. Б. Глинська