Рішення № 130311412, 18.09.2025, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/8662/25

н/п 2-а/953/355/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2025 року м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Демченко С.В.,

за участю:

позивачки - ОСОБА_1 ,

представника позивачки - адвоката Кубай Ю.М.,

представника відповідача Ільченко Є.С.,

секретар судового засідання - Кошова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

УСТАНОВИВ:

20 серпня 2025 року адвокат Кубай Ю.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АХ № 1280067 від 05 серпня 2025 року, звернувся до суду з адміністративною позовною заявою до Департаменту патрульної поліції, в якій просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5512509 від 18 серпня 2025 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, а провадження у справі закрити. Крім того, просив суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивачки витрати, пов`язані зі сплатою судового збору.

В обґрунтуванняпозовних вимогзазначив,що 18серпня 2025року інспектор5роти 2батальйону УППв Харківськійобласті старшийлейтенант поліціїЄрмоленко А.С.склав стосовно ОСОБА_1 електронну постановусерії ЕНА№ 5512509про притягненняїї доадміністративної відповідальностіза ч.1ст.121-3КУпАП,за те,що позивачка13серпня 2025року о21годині 32хвилини,керуючи транспортнимзасобом заадресою:м.Харків,вул.Соборності,231А,наближаючись донерегульованого пішохідногопереходу,на якомуперебували пішоходи,не зменшилашвидкість тане зупиниласядля тогощоб датидорогу пішоходам,створивши їмперешкоду урусі,тим самимпорушила вимогип.18.1ПДР України,а такожздійснювала рухна транспортномузасобі безпереднього номерногознаку,чим порушилавимоги п.2.9в,30.2ПДР України,п.4.1ДСТУ 4278:2019,п.1розділу 8Наказу МВС№ 166від 02.03.2021,чим порушилап.2.9.вПДР,за щопередбачена відповідальністьч.1ст.121-3КУпАП.На переконаннясторони позивача,вказана постановавинесена зпорушенням нормчинного законодавства,а томупідлягає скасуванню.Зокрема,представник позивачкипосилався нате,що з відеозапису,долученого доматеріалів справивбачається,що розглядсправи щодопритягнення ОСОБА_1 до адміністративноївідповідальності розпочавсящодо начебтонаїзду напішохода напідставі заяви.Проте оскаржувана постановавинесена зач.1ст.121-3КУпАП,диспозиція якоїпередбачає відповідальність,зокрема,за керуванняабо експлуатаціютранспортного засобубез номерногознаку.Зауважив натому,що уматеріалах справивідсутні будь-якідокази напідтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення,передбаченого ст.121-3КУпАП.Отже,оскаржувана постановапро накладенняадміністративного стягнення,винесена за правопорушення, відмінне від того, що стало підставою для початку розгляду справи, а тому вона є незаконною та підлягає скасуванню. Окрім того, представник позивачки посилався на порушення працівниками поліції прав позивачки на захист, оскільки їй не було роз`яснено її права, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 22 серпня 2025 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.

15вересня 2025року наадресу судувід представникаДепартаменту патрульноїполіції ІльченкоЄ.С.надійшов відзивна позовнузаяву,в якомупросила відмовитиу задоволенніпозову.Зазначила,що 13серпня 2025року близько21години 36хвилин екіпажуправління патрульноїполіції вХарківській областіДепартаменту патрульноїполіції підчас патрулюванняміста Харкована службовийпланшетний пристрійотримав викликз приводутого,що дівчинанібито маєознаки алкогольногосп`яніння,перебуваючи закермом транспортногозасобу MERCEDESBENZML350,державний номернийзнак НОМЕР_1 ,фіолетового кольору,поводить себенеадекватно.Після чогоекіпаж прибувна місцеподії,де виявивводія,в особі ОСОБА_1 ,яка керувалатранспортним засобомMERCEDESBENZML350,державний номернийзнак НОМЕР_1 ,яка,наближаючись донерегульованого пішохідногопереходу,на якомуперебували пішоходи,не зменшилашвидкість тане зупинилась,щоб датидорогу пішоходам,створивши їмперешкоду урусі,чим порушилавимогу п.2.9.«в» 30.2Правил дорожньогоруху України,4.1ДСТУ 42782019,п.1розділу VIIIДСТУ 42762019Наказу МВС166від 02.03.2021року.Дії водіяоб`єктивно свідчилипро ознакипорушення пункту2.9«в» Правилдорожнього руху,затверджених постановоюКабінету МіністрівУкраїни від10.10.2001№ 1306.Вказані дії ОСОБА_1 стали юридичною підставою для реалізації поліцейських заходів, встановлених діючим законодавством. За результатом розгляду справи, інспектор виніс оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5512509 від 18 серпня 2025 року з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн. Посилалась на те, що зі змісту відеозапису з портативного відеореєстратора № 476014 вбачається, що 13 серпня 2025 року близько 21 години 32 хвилин екіпаж 5001 прибув на місце відпрацювання події, де знаходилась заявниця ОСОБА_2 , яка пояснила, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебували пішоходи, не зменшила швидкість та не зупинилась, щоб дати дорогу пішоходам, створивши їм перешкоду у русі. Під час відбирання заяви та пояснень заявниця ОСОБА_2 звернула увагу, що на транспортному засобі MERCEDES BENZ ML 350 відсутній передній номерний знак. Окрім того, на відеозаписі зафіксовано як позивачка ОСОБА_1 на питання інспектора: «куди подівся з вашого транспортного засобу номерний знак, який повинен знаходитись попереду» відповіла, що він знаходиться у багажнику. На переконання сторони відповідача, зібрані інспектором докази повністю відображають дійсні обставини справи, які у своїй сукупності надають право відповідачу аргументовано стверджувати про наявність порушення позивачкою вимог п.2.9 (в) Правил дорожнього руху.

Позивачка ОСОБА_1 та їїпредставник -адвокат КубайЮ.М.у судовомузасіданні позовнівимоги підтрималита просилиїх задовольнити,посилаючись надоводи,викладені впозовній заяві.Крім того,представник позивачкиакцентував увагуна тому,що сторонавідповідача ненадала жоднихдоказів напідтвердження фактукерування ОСОБА_1 13серпня 2025року близько21години 32хвилин транспортним засобомMERCEDESBENZML350,державний номернийзнак НОМЕР_1 , за адресою: м. Харків, вул. Соборності, 231А.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції Ільченко Є.С. у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що докази, які міститься у матеріалах справи підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Суд, вислухавши пояснення сторін по справі, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилались сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши матеріали справи, оцінивши ці докази в сукупності, визнає позов таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив,що 18серпня 2025року інспектор5роти 2батальйону УППв Харківськійобласті ЄрмоленкоА.С.склав електроннупостанову серіїЕНА №5512509, на підставі якої ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та на неї накладений штраф у розмірі 1190 грн.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом MERCEDES BENZ ML 350, державний номерний знак НОМЕР_1 , наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебували пішоходи, не зменшила швидкість та не зупинилася, щоб дати дорогу пішоходам, створивши їм перешкоду у русі, чим порушила вимоги п. 18.1 ПДР України, а також здійснювала рух на транспортному засобі без переднього номерного знаку, чим порушила вимоги п.2.9в, 30.2 ПДР України, п.4.1 ДСТУ 4278:2019, п.1 розділу 8 Наказу МВС №166 від 02.03.2021, чим порушила п.2.9.в ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.121-3 КУпАП.

Приписами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За змістом ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 7КУпАП гарантовано, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Нормами ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Правила дорожнього руху відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (ПДР України). Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п. 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Притягнути до адміністративної відповідальності можна лише ту особу, яка вчинила дії, що мають ознаки адміністративного правопорушення, та яка є або може бути суб`єктом адміністративного правопорушення.

Притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема поліцейського, а також встановлення ним факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена законодавством.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведеним конституційним положенням кореспондує частина перша статті 8 Закону України «Про Національну поліцію».

Згідно з п. 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

За змістом статті 222Кодексу Українипро адміністративніправопорушення органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожньогоруху - частини перша і друга статті 121-3. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Як вбачаєтьсязі змістуоскаржуваної постанови,13серпня 2025року о21годині 32хвилини ОСОБА_1 ,керувала заадресою:м.Харків,вул.Соборності,231А, транспортним засобом MERCEDES BENZ ML 350, державний номерний знак НОМЕР_1 , без переднього номерного знаку, чим порушила вимоги п.2.9в, 30.2 ПДР України, п.4.1 ДСТУ 4278:2019, п. 1 розділу 8 Наказу МВС №166 від 02.03.2021, чим порушила п.2.9.в ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Положеннями ч. 1 ст.121-3КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знаку, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.

Відповідно до п.п. 2.9 (в) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється: керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

За змістом п. 30.2. ПДР України, на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка. Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, крім випадку закріплення заднього номерного знака на додатковому обладнанні, що призначене для тимчасового перевезення багажу або вантажу, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чисті і достатньо освітлені.

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України «Про дорожній рух» забороняється експлуатація незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені чи підроблені, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає встановленим вимогам, або з номерними знаками, які закріплені у не встановлених для цього місцях, закриті іншими предметами чи забруднені, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів, перевернуті чи не освітлені, а також транспортних засобів, що підлягають обов`язковому технічному контролю, але не пройшли його, та у випадках, передбачених законодавством, без чинного на території України поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").

Частина 1 статті 121-3 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знаку, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці.

Таким чином, діюче законодавство чітко та однозначно забороняє експлуатацію транспортних засобів без номерного знаку або з номерними знаками, які закріплені у не встановлених для цього місцях.

Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п.27 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія підчас руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Експлуатація автомобіля передбачає, зокрема використання автомобіля за призначенням.

Відповідно до п.1.10ПДР України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керування транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Отже, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зрушення з місця, а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

В силу положень ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 75 КАС України достовірним є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а ч. 1, 2 ст. 76 КАС України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та суд вирішує питання про достатність доказів відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано доказів того, що позивачка керувала 13 серпня 2025 року о 21 годині 32 хвилини за адресою: м. Харків, вул. Соборності, 231А, транспортним засобом MERCEDES BENZ ML 350, без переднього номерного знаку.

Так,на відеозаписі з бодікамери поліцейського, який доданий до відзиву та досліджений у судовому засіданні, не зафіксований факт керування ОСОБА_1 автомобілем MERCEDES BENZ ML 350. Будь-яких інших доказів, окрім відеозапису, на якому б ґрунтувався висновок про вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, а також доказів на обґрунтування правомірності прийнятого стосовно неї рішення, суду не надано.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд робить висновок, що матеріали справи не містять даних на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом із відсутнім переднім номерним знаком, внаслідок чого наявні правові підстави для скасування оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Щодо доводів сторони позивача про порушення поліцейськими вимог ст. 268 КУпАП під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, то суд зазначає, що з долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що працівниками поліції були дотримані вимоги ст. 268 КУпАП, зокрема було повідомлено позивачці про розгляд щодо неї справи про адміністративне правопорушення, роз`ясненні її права та обов`язки.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи, що відповідач не довів правомірність винесення оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, тому вважає за необхідне постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5512509 від 18 серпня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладення штрафу скасувати, а провадження в адміністративній справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП закрити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене суд стягує на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції сплачений нею при зверненні до суду судовий збір у розмірі 484,48 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,9,72-78,242,243,244,246,286 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення -задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5512509 від 18 серпня 2025 року щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст.121-3КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 гривень, а провадження у справі - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривень 48 (сорок вісім) копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ: 40108646, місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3.

Суддя С.В. Демченко