Ухвала суду № 130309199, 18.09.2025, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/735/20

1-кп/189/478/25

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

18.09.2025 року селище Покровське Дніпропетровської області

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_3 ,

потерпілий ОСОБА_4 ,

захисник обвинуваченого ОСОБА_5 ,

обвинувачений ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту,-

встановив:

З Дніпровського апеляційного суду до Покровського районного суду Дніпропетровської області надійшло кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019040540000572 від 12.12.2019 року.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18.06.2025 року вирок Покровського районного суду Дніпропетровської області від 11.04.2025 року щодо ОСОБА_6 скасований та призначений новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвалою суду від 16.07.2025 року прийнято до провадження судді ОСОБА_1 кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019040540000572 від 12.12.2019 року за ч. 2 ст. 286 КК України, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019040540000572 від 12.12.2019 року відносно ОСОБА_6 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286ККУкраїни призначено до підготовчого судового засідання.

04.09.2025року наадресу судунадійшло клопотаннязахисника обвинуваченого ОСОБА_6 -адвоката ОСОБА_5 про поверненняобвинувального актупрокурору.Посилався нате,що данийобвинувальний актв порушеннявимоги п.5ч.2ст.291КПК України-не міститьпосилання намотив вчиненнякримінального правопорушення.Також,в порушеннявимог п.5ч.2ст.291КПК Україниобвинувальний актповністю (словов слово)дублює повідомленняпро підозру.Також,в порушенняп.9ч.2ст.291КПК України-обвинувальний актне міститьні місця(конкретноїадреси)затвердження даногообвинувального,а нідати йогозатвердження. Окрім того зазначає, що певні матеріали даного кримінального провадження є сфальсифікованими, а саме сфальсифіковані його підписи), не виключено, що навіть на повідомленні про підозру. Також зазначив, що ОСОБА_6 звернувся з відповідною заявою стосовно фальсифікації процесуальних документів до Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого в м. Полтава та Офісу Генерального прокурора. В зв`язку з чим просить: повернути прокурору Покровського відділу Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області обвинувальний акт відносно вчинення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 злочину відповідальність за який передбачено ч. 2 ст. 286 КК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений та його захисник підтримали дане клопотання, просили його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 заперечив проти заявленого клопотання та повідомив, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, просив відмовити в задоволенні вищевказаного клопотання.

Потерпілий погодився з прокурором.

Заслухавши учасників судового провадження, перевіривши матеріали судового провадження, проаналізувавши обґрунтування заяви і релевантні положення законодавства, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення, зокрема, про повернення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК: Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

У ст. 291 КПК України встановлюються такі вимоги щодо обвинувального акту: Обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем.

Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.

Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

До обвинувального акта додається:

1) реєстр матеріалів досудового розслідування;

2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування;

3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу);

4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного;

5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.

Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що одним з організаційно-розпорядчих питань, що вирішуються судом під час підготовчого судового засідання при визначенні можливості призначення обвинувального акту до судового розгляду є питання відповідності обвинувального акту вимогам кримінального процесуального законодавства. При цьому вимоги до обвинувального акту встановлюються лише положеннями ст. ст. 291, 292 КПК України, то суд під час підготовчого судового засідання здійснює перевірку обвинувального акту на предмет відповідності тільки цим статтям.

У Постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.07.2023 у справі № 127/12269/20 висловлено правову позицію, відповідно до якої під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактично моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Відповідно до ст.291 КПК України не є підставою, для повернення обвинувального акту, якщо текст повідомлення про підозру є ідентичним тексту обвинувачення: думка захисника про те, що обвинувальний акт не містить формулювання обвинувачення є його суб`єктивним твердженням.

Стосовно твердження сторони захисту стосовно не зазначення в обвинувальному акті посилання на мотив вчинення кримінального правопорушення, то суд зазначає, що мотив це одна факультативних ознак суб`єктивної сторони складу злочину, яка дає можливість правильно зрозуміти психічний стан особи в момент вчинення злочину, виявити причини протиправної поведінки, визначити форму вини і ступінь суспільної небезпеки особи, і врешті-решт дати правильну кримінально-правову оцінку вчиненому. Дана ознака буде досліджена судом в процесі судового розгляду, як одна з обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні відповідно до ст.91 КПК України.

Крім того, зазначення захисника обвинуваченого, про те, що обвинувальний акт ні місця (конкретної адреси) затвердження, а ні дати затвердження не містить, є хибним. Оскільки в даному обвинувальні акті у відповідному кримінальному провадженні зазначена дата і повна адреса його складання і затвердження.

Щодо посилання захисника обвинуваченого на те, що певні матеріали даного кримінального провадження є сфальсифікованими, а саме сфальсифіковані його підписи, суд зазначає, що це є предметом розгляду справи по суті.

На додаток до цього суд звертає увагу на ті обставини, що підстави для повернення обвинувального акту не можуть тлумачитися та застосовуватися з надмірним формалізмом, оскільки останній може призвести не тільки до безпідставного повернення обвинувального акту, але і до затягування кримінального провадження, що також є неприпустимим для прав та інтересів обвинуваченого.

З огляду на зазначене, суд робить висновок, що оскільки п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України визначає можливість повернення обвинувального акта як право, а не обов`язок суду, то підставою для такого повернення не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам КПК України, а лише та, яка дійсно перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити чи дійсно створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність та недоліки обвинувального акту вимогам КПК України. Така правова позиція також міститься у Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі № 520/8135/15-к.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що стороною захисту не наведено, а судом не встановлено такої невідповідності обвинувального акта вимогам КПК України, яка б слугувала беззаперечною підставою для його повернення прокурору.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.291, 314-317 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019040540000572 від 12.12.2019 року відносно ОСОБА_6 за ч. 2 ст.286КК України - відмовити.

Ухвала не може бути оскаржена та набирає законної сили з моменту її оголошення. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 КПК України.

Суддя ОСОБА_1