Рішення № 130308695, 12.08.2025, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

12.08.2025 Єдиний унікальний номер 205/11069/24

Єдиний унікальний номер судової справи 205/11069/24

Номер провадження 2/205/849/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

12 серпня 2025 року

Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі: головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Вороніної М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, треті особи: Виконавчий комітет Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 , про визнання основним квартиронаймачем, -

ВСТАНОВИВ:

27.08.2024 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, третя особи: Виконавчий комітет Дніпровської міської ради, про визнання основним квартиронаймачем.

Позов обґрунтовано тим, що позивач зареєстрований з 01.11.1995 року і проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана квартира була передана в користування матері позивача ОСОБА_3 на підставі обмінного ордеру від 25.05.1983 року. Ордер було видано на вселення ОСОБА_3 з членами її сім`ї: чоловіка ОСОБА_4 , дітей: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і ОСОБА_1 . 28.12.1998 року ОСОБА_5 виписався з квартири. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті матері у квартирі залишилися зареєстрованими позивач і ОСОБА_6 . 22.12.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради з заявою про зміну умов договору найму займаного неприватизованого жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач подав заяву про зміну договору найму відповідно до вимог Порядку надання виконавчим комітетом Дніпровської міської ради дозволу про зміну умов договору найму займаного неприватизованого жилого приміщення, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 389 від 23.04.2019 року. 28.04.2023 року позивач отримав відмову, яка обґрунтована тим, що ОСОБА_1 не надав документи, що підтверджують причини розбіжностей в площі квартири: згідно з ордером квартира складається з 2 кімнат житловою площею 40 кв.м., а в технічному паспорті з 3 кімнат житловою площею 50,4 кв.м. Для з`ясування відомостей на зауваження Департаменту житлового господарства ДМР представник позивача зверталася з адвокатськими запитами до компетентних органів, але інформація щодо зайвої житлової площі в архівних матеріалах відсутня. Позивач стверджує, що сім`я Май весь час мешкала в цій квартирі самостійно, за адресою: АДРЕСА_1 , існує один особовий рахунок, який оформлений на ОСОБА_3 . Згідно з рахунками, які отримувала сім`я Май для сплати квартирної плати, площа, за яку вони сплачували дорівнює 66 кв.м., тобто відповідає площі, зазначеній у технічному паспорті на квартиру. На даний час у квартирі проживають позивач і ОСОБА_6 .

На підставі викладеного просить визнати за ОСОБА_1 право користування неприватизованим житловим приміщенням кватирою АДРЕСА_2 , визнавши його основним квартиронаймачем зазначеної квартири.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.09.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі в порядку загального позовного провадження, а також залучено в якості третьої особи ОСОБА_2 .

13.09.2024 року від ОСОБА_2 надійшло пояснення щодо позову. У поясненні зазначила, що вона і позивач фактично мешкають у спірній квартирі разом із своїми родинами. Після смерті матері ними було прийняте рішення про зміну умов договору найму квартири на користь позивача. ОСОБА_2 надає згоду на оформлення особистого рахунку саме на позивача. На підставі викладеного просить суд позов задовольнити.

02.10.2024 року від представника виконавчого комітету Дніпровської міської ради Ревякіної Н.М. надійшло пояснення, у якому заперечувала проти задоволення позову. Заперечення обґрунтовано тим, що надання дозволу на зміну умов найму здійснюється шляхом прийняття рішення виконавчим комітетом. Не можна вважати лист Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради № 3/16-4730 від 28.04.2023 року відмовою в наданні дозволу на зміну умов договору найму. зазначеним листом позивачу повідомлено про відсутність правових підстав для підготовки проекту рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради про зміну умов договору найму у зв`язку з тим, що поданий пакет документів містив недоліки, а саме відсутні документи, що підтверджують причини розбіжностей в частині площ відповідно до ордеру від 27.05.1983 року № 1624 квартира АДРЕСА_2 , складається з 2 кімнат житловою площею 40 кв.м., а в технічному паспорті на зазначену квартиру вказано, що вона складається з 3 кімнат житловою площею 50,4 кв.м. У долучених до позову копій рахунків за постачання теплової енергії вказано опалювальну площу 66,6 кв.м. Але документів, з яких вбачалось би, що нарахування за квартирну плату здійснювалось на площу 50,4 кв.м., до матеріалів справи не додано. Також доказів порушення прав позивача на користування житловим приміщенням не надано. На підставі викладеного просить відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 24.01.2025 року, постановленою без оформлення окремого документа, підготовче провадження по справі закрито, призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 22.04.2025 року, постановленою без оформлення окремого документа, задоволено клопотання представника позивача про допит свідків.

У судове засідання учасники справи не з`явилися.

У судовому засіданні 22.04.2025 року представник позивача Резніченко Л.І. позов підтримала, просила задовольнити. 12.08.2025 року подала до канцелярії суду заяву, у якій просить провести судове засідання без її участі, позов підтримує, просить задовольнити. Заперечень проти заочного розгляду справи не надала.

Відповідач Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, однак, повторно в судове засідання представника не направив, про причини його неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні представник третьої особи виконавчого комітету Дніпровської міської ради Недосвітна С.В. проти позову заперечувала, просила в його задоволенні відмовити. 12.08.2025 року подала до канцелярії суду заяву, у якій просить провести розгляд справи без фіксації судового процесу технічними засобами, проти позовних вимог заперечує, просить у їх задоволенні відмовити.

Від третьої особи ОСОБА_2 надійшла заява, у якій просить провести розгляд справи без її участі, позов задовольнити.

Відповідно до вимогст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ч.3 ст.211, ч.4 ст.223, ч.1 ст.280, ст.281 ЦПК України, суд постановив розглядати справу за відсутності відповідача на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.

Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, заслухавши представника позивача і виконавчого комітету Дніпровської міської ради, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

У ході судового розгляду встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська № 295 «Про дозвіл обміну житлової площі», яким дозволено ОСОБА_3 обмін житлової площі 2-кімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_3 , площею 27,4 кв.м. на 2-кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , площею 40 кв.м.(а.с.19), 27.05.1983 року Бюро обміну житлової площі виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів видало ОСОБА_3 обмінний ордер на квартиру АДРЕСА_2 , для її вселення з сім`єю: чоловіком ОСОБА_4 , дітьми: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 . У ордері зазначено, що його видано на 2-кімнатну квартиру площею 40 кв.м. (а.с. 10).

Згідно з листом КП «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради № 155 від 22.12.2022 року рахунок за адресою: АДРЕСА_1 , відкрито на ОСОБА_3 (а.с.16).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 (а.с. 12). ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 (а.с.13).

Відповідно до довідки № 6307 про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 14.12.2022 року у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_1 з 02.11.1995 року і ОСОБА_7 (до шлюбу ОСОБА_8 з 11.05.1993 року (а.с.14).

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 з квартири виписався до смерті основного квартиронаймача ОСОБА_3 , позивач мешкає у квартирі з народження, на даний час у квартирі проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зі своїми сім`ями.

Згідно з листом КП «ДМБТІ» ДОР № 2745 від 15.03.2022 року станом на 31.12.2012 року в інвентаризаційній справі за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні відомості щодо реєстрації права власності за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та будь-якою іншою особою. Відомості про наявність самочинного переобладнання квартири згідно з матеріалами інвентаризаційної справи відсутні. Житловий будинок по АДРЕСА_4 , у який увійшла квартира АДРЕСА_5 , зареєстрований за ВАТ «Дніпроважмаш» (а.с.44).

Відповідно до листа Департаменту житлового господарства ДМР № 3/9-1521 від 26.03.2025 року житловий будинок за адресою: АДРЕСА_6 , списано з балансу КП «Жилсервіс-5» (а.с.230).

08.11.2022 року інженером з інвентаризації нерухомого майна виготовлено технічний паспорт на квартиру, згідно з яким загальна площа квартири становить 68 кв.м., житлова 50,4 кв.м. Відповідно до акта інженера від 08.11.2022 року під час обстеження квартири АДРЕСА_2 , встановлено, що загальна та житлова площа квартири змінилася за результати уточнення лінійних розмірі, визначених у процесі безпосередніх обмірів та перерахунку площ, улаштування арки між по.1 та поз.2 замість дверного прорізу, часткового закладання дверного прорізу між поз. 5 та поз. 6 зі збереженням ніші з боку поз. 6, а також за рахунок включення до загальної площі площ балкону з коефіцієнтом k=0,3, що згідно з вимогами Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженою Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 року за № 582/5773, із змінами, внесеними Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2018 року № 186, та Постанови КМУ від 07.06.2017 № 406 «Про затвердження будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію» (зі змінами), не належить до самочинного будівництва (а.с.54-59).

ОСОБА_1 звернувся до Департаменту житлового господарства ДМР з заявою про надання дозволу про зміну умов договору найму займаного неприватизованого жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , на яку отримав відповідь № 3/16-4730 від 28.04.2023 року. У відповіді відповідач повідомив позивача, що не має правових підстав для підготовки проекту рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради про зміну умов договору найму, оскільки доданий позивачем до заяви пакет документів має недоліки, а саме: відсутні документи, що підтверджують причини розбіжностей в частині площ - відповідно до ордеру від 27.05.1983 року № 1624 квартира АДРЕСА_2 , складається з двох кімнат житловою площею 40 кв.м., а в технічному паспорті на цю квартиру складається з 3 кімнат житловою площею 50,4 кв.м. (а.с.43).

Відповідно до листа КП «ДМБТІ» ДМР № 3210 від 27.03.2025 року КП «ДМБТІ» ДМР технічна інвентаризація квартири за адресою: АДРЕСА_1 , як окремого об`єкту нерухомого майна не проводилась, технічна документація не складалась; згідно з матеріалами інвентаризаційної справи за адресою: АДРЕСА_6 , станом на дату проведення технічної інвентаризації будинку (1966 рік) по трикімнатній квартирі АДРЕСА_5 житлова площа складає 50,3 кв.м., загальна 66,6 кв.м. (без урахування площі балкону) (а.с.230).

Згідно з інформацією Управління архівної справи Дніпровської міської ради при поаркушному перегляді документів архівного фонду «Виконавчий комітет Ленінської районної Ради народних депутатів м. Дніпропетровська» за 1983-1988 роки відомостей стосовно об`єднання кімнат в квартирі АДРЕСА_2 , не виявлено (а.с.37-38).

У зв`язку з тим, що документи містять суперечливі дані щодо площі займаної сім`єю позивача квартирою, між сторонами виник спір щодо визнання ОСОБА_1 основним квартиронаймачем, який підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЖК України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Статтею 61 ЖК України встановлено, що користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Як встановлено судом, позивач правомірно на підставі ордеру, в якому він зазначений як член сім`ї основного квартиронаймача, вселився в квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , за вказаною адресою зареєстрований з 1995 року та фактично проживає і на даний час. Отже, з матеріалів справи вбачається, що він має право користування вказаною квартирою. При цьому, як встановлено з листа КП «ДМБТІ» ДМР № 3210 від 27.03.2025 року КП «ДМБТІ» ДМР під час інвентаризації будинку за адресою: АДРЕСА_6 , у 1966 році квартира АДРЕСА_5 була 3-кімнатною і мала житлову площу 50,3 кв.м., а загальну 66,6 кв.м. (без урахування площі балкону), а за технічним паспортом 2022 року квартира має загальну площу 68 кв.м., житлову 50,4 кв.м., яка змінилася, як вбачається з акту інженера з інвентаризації внаслідок уточнення лінійних розмірів, включення балкону до загальної площі квартири та змін, які не є самочинним будівництвом.

Представник виконавчого комітету Дніпровської міської ради у письмових поясненнях зазначила, що право позивача на користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , не оспорюється. Разом з тим, у відповіді відповідача щодо відмови у підготовці проекту рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради про зміну умов договору найму, звернуто увагу на те, що ордер, який видано на 2-кімнатну квартиру житловою площею 40 кв.м., містить розбіжності з технічним паспортом на цю ж квартиру, відповідно до якого квартира є 3-кімнатною та має житлову площу 50,4 кв.м. Враховуючи, що зазначене є підставою для відмови у підготовці проекту рішення зміні договору найму, тобто фактичне невизнання права позивача на користування 3-кімнатною квартирою, житлова площа якої становить 50,4 кв.м., а не 2-кімнатною житловою площею 40 кв.м., суд дійшов висновку, що для захисту житлових прав позивача позов у частині визнання його права на користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , слід задовольнити.

Згідно зі ст. 106 ЖК України повнолітній член сім`ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім`ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім`ї наймача. У разі відмови наймодавця у визнанні члена сім`ї наймачем за договором найму спір може бути вирішено в судовому порядку.

Статтею 824 ЦК України визначено, що на вимогу наймача та інших осіб, які постійно проживають разом з ним, та за згодою наймодавця наймач у договорі найму житла може бути замінений однією з повнолітніх осіб, яка постійно проживає разом з наймачем. У разі смерті наймача або вибуття його з житла наймачами можуть стати усі інші повнолітні особи, які постійно проживали з колишнім наймачем, або, за погодженням з наймодавцем, одна або кілька із цих осіб. У цьому разі договір найму житла залишається чинним на попередніх умовах.

Як встановлено судом, основний квартиронаймач ОСОБА_3 померла, її син - позивач, який постійно проживав з нею та має право користування квартирою, виявив бажання стати основним квартиронаймачем, його сестра ОСОБА_2 , яка також зареєстрована і мешкає в цій квартирі письмово повідомила, що згодна на оформлення особистого рахунку саме на позивача. Враховуючи встановлені обставини справи, у тому числі неможливість позивачем усунути невідповідності в площі квартири, що унеможливлює зміну договору найму житла в позасудовому порядку, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині визнання позивача основним квартиронаймачем квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник виконавчого комітету Дніпровської міської ради зазначила, що лист, наданий у відповідь на заяву позивача про надання дозволу про зміну договору найму житлового приміщення не є рішенням про відмову в наданні дозволу. Проте суд не бере вказаний аргумент до уваги, оскільки це не впливає на наявність спору між сторонами щодо зміни договору найму квартири. Так, відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 30.01.2018 року у справі № 686/15695/15-ц, відсутність вмотивованої відмови виконавчого органу місцевого самоврядування, в контексті положень статті 106 ЖК Української РСР, не позбавляє особу права звернутися за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права до суду, та не є підставою для залишення позову без задоволення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. При зверненні з позовом ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн. Враховуючи обставини справи, а також те, що позивач не просить стягнути судовий збір з відповідача, суд дійшов висновку про можливість покладення судового збору на позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст. 47 Конституції України, ст.ст. 61, 106 ЖК України, ст.ст.4-6, 76-81, 141, 265,353-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, треті особи: Виконавчий комітет Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 , про визнання основним квартиронаймачем задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) право на користування неприватизованим житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_2 , визнавши ОСОБА_1 основним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_2 .

Судові витрати віднести за рахунок позивача.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н.Г.Остапенко