Ухвала суду № 130308336, 15.09.2025, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 163/246/25

Провадження № 2/0203/1109/2025

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

УХВАЛА

15 вересня 2025 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

за участю секретаря Погрібного О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі в залі суду у загальному провадженні цивільну справу у паперовій формі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Мініагротехніка», про визнання права власності на рухоме майно за набувальною давністю, -

ВСТАНОВИВ:

У січні2025року позивач за представництва адвоката Приступи Сергія Анатолійовича вперше звернулася до Любомльського районного суду Волинської області з позовом, пред`явленим до ОСОБА_2 на предмет визнання за ним, як особою, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти рухомим майном протягом більше п`яти років, право власності за набувальною давністю на транспортний засіб міні-трактор «Сінтай» (ХТ-244 з номером шасі НОМЕР_1 та двигуна L 130453787В), 2015 року випуску, марка та модель двигуна TY2100; потужність (кВт): 17,6, об`єм (см. куб.): 2100, вагою (кг): 1040, що знаходиться у АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначається, що в травні 2019 року позивач взяв у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вищевказаний міні-трактор «Сітай», для виконання робіт на присадибній земельній ділянці, який по теперішній час використовує в особистому підсобному господарстві, самостійно доглядає за ним, проводить технічне обслуговування та ремонт, використовує як в підсобному господарстві за місцем свого проживання, так і допомагає сусідам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та іншим обробляти присадибні земельні ділянки.

Так, в жовтні 2024 року, коли позивач проводив ремонт трактора, виникла необхідність в обробленні свого земельного паю біля сусіднього села Глинянка міні-трактором «Сітай», однак щоб доїхати вказаним трактором до земельного паю необхідно було скористатися вулично-дорожньою мережею загального користування, а для цього потрібно мати реєстраційні номери та документи на вказаний трактор. Після цього, позивач вирішив звернутися до ОСОБА_3 за місцем проживання останнього м. Ковель, зокрема за реєстраційними номерами та документами на вищевказаний міні-трактор, однак дізнався, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, а спадкоємцем після його смерті є його донька ОСОБА_2 , яка зареєстрована в м. Дніпро. Цього ж дня, родичі померлого ОСОБА_3 передали позивачу транзитні номери на міні-трактор АІ 38282, серії ІІ № 167947 від 28 квітня 2016 року та інші документи, а саме: договір купівлі-продажу міні трактора «Сітай» № ДКП 738-94 від 26 квітня 2016 року, виданий ТзОВ «Мініагротехніка», сертифікат відповідності серії ВГ, зареєстрованого в реєстрі за № UA1.057.0008983-16, акт прийому-передачі міні-трактора № 764 від 26 квітня 2016 року, виданого ТзОВ «Мініагротехніка», форму МД-2 від 09 березня 2016 року ТзОВ «Мініагротехніка» та «Технічний опис та керівництво по експлуатації».

Позивач зазначає, що міні-трактор «Сітай» не був зареєстрований за ОСОБА_3 в технічному відділі Держпродспоживслужби у Волинській області, у зв`язку із чим, після смерті ОСОБА_3 , родина останнього не вирішила питання, пов`язані з реєстрацією (перереєстрацією) та успадкування вказаного міні-трактора.

До того ж, згідно вимог законодавства ОСОБА_3 в другому кварталі 2016 року мав би звернутися до територіальних органів Держпродспоживслужби у Волинській області задля поставлення мін-трактора на облік, а також отримання державного реєстраційного номеру та технічного паспорту на міні-трактор, однак ОСОБА_3 не зробив вказаних дій, а тому позивач вважає, що ОСОБА_3 не є належним власником міні-трактору та до складу спадкової маси вказаний трактор не включений та спору між спадкоємцем ОСОБА_2 та позивачем стосовно цього міні-трактору немає.

Таким чином, позивач має на руках оригінали документів на спірний міні-трактор, та на думку позивача, вказані обставини підтверджують факт того, що він володіє вказаним транспортним засобом добросовісно та відкрито, про що обізнані також односельці позивача.

Ухвалою Любомльського районного суду Волинської області від 29 січня 2025 року зазначену позовну заяву передано за підсудністю до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська.

З відкриттям загального позовного провадження, після усунення недоліків позовної заяви, за ухвалою суду від 03 квітня 2025 року з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду цієї справи по суті на засадах диспозитивності проведена її письмова підготовка без виникнення процесуальних ускладнень, проте з потребою у витребуванні у державного нотаріуса Ковельської державної нотаріальної контори Волинської області Саганюк Н.Г. належним чином завіреної копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та вказані копії спадкової справи надійшли до суду 04 червня 2025 року.

Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 09 червня 2025 року закрите підготовче провадження у зазначеній цивільній справі та призначено до судового розгляду по суті.

23 квітня 2025 року від відповідачки ОСОБА_2 за собами поштового зв`язку надійшов відзив на позов, в якому вона, окрім зазначення про те, що позов визнає, жодних мотивів своєї позиці не виклала. Про обізнаність з процесуальними наслідками такої процесуальної дії не зазначала.

Також 30 травня 2025 року, 08 липня та 09 вересня 2025 року від відповідачки надійшли до суду надійшли заяви про розгляд справи у її відсутності, визнання позову та відсутність претензій до позивача.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якійстадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів. Суб`єкти господарювання, що здійснюють торгівлю транспортними засобами та придбали транспортний засіб, який перебував на державній реєстрації, для його наступного продажу, звільняються від обов`язку здійснення державної реєстрації такого транспортного засобу. У разі наявності обтяжень реєстрація (перереєстрація) транспортного засобу здійснюється за наявності згоди обтяжувача (обтяжувачів), справжність підпису (підписів) якого (яких) засвідчено нотаріусом.

Порядком державноїреєстрації (перереєстрації),зняття зобліку автомобілів,автобусів,а такожсамохідних машин,сконструйованих нашасі автомобілів,мотоциклів усіхтипів,марок імоделей,причепів,напівпричепів,мотоколясок,інших прирівнянихдо нихтранспортних засобівта мопедів встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), присвоєння буквено-цифрової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформлення і видачі реєстраційних документів та/або їх формування в електронній формі.

Цей Порядок є обов`язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов`язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень.

Як видно з матеріалів справи спірний міні-трактор придбаний ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу № ДКП 738-94 від 26 квітня 2016 року у ТОВ «Мініагротехніка», що ввезло цей транспортний засіб на митну територію України 24 лютого 2016 року (а.с.12).

Відповідач ОСОБА_2 є спадкоємцем ОСОБА_3 та, відповідно, є власником спадкового майна з часу відкриття спадщини в силу ч.5 ст. 1268 ЦК України, проте належне оформлення реєстрації транспортного засобу у відповідності до наведених норм чинного законодавства не здійснювала.

Таким чином, визнання позову суперечить статті Закону України «Про дорожній рух» внаслідок чого право визнати позов вимагає його попереднього доведення належними та допустимими доказами виконання публічних формальностей для визначення особи власника, що можливо лише з проведенням повного, всебічного об`єктивного дослідження доказів під час розгляду по суті в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 206,258- 260 ЦПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_2 у прийнятті визнання позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Мініагротехніка», про визнання права власності на рухоме майно за набувальною давністю.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченомуст.261 ЦПК Українита оскарженню не підлягає.

Ухвала складена і підписана 15.09.2025.

Суддя О.В. Колесніченко