Рішення № 130300194, 17.09.2025, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 725/5211/25

Провадження № 2/727/2283/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

17 вересня 2025 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:

головуючого судді Дубець О.С.

за участю секретаря судового засідання Вовкун Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Шевченківського районного суду м. Чернівців за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Зміст позовних вимог та процесуальні дії вчинені в ході справи

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до Чернівецького районного суду м. Чернівців із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 200347925 від 02 червня 2021 року. Ціна позову становить 44837,27 грн. Також позивач просить стягнути з відповідачки судові витрати, які складаються з 2422,40 грн судового збору та 7000,00 грн витрати на правову допомогу.

Ухвалою Чернівецького районного суду м. Чернівців від 07 липня 2025 року цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Чернівців.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 30 липня 2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи вирішено проводити з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачці наданий строк для подання заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та надання відзиву на позовну заяву.

Заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від відповідачки не надійшло.

Правом на подання відзиву відповідачка не скористалася.

Згідно з частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачкою відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, скориставшись своїм правом, передбаченим частиною 3 статті 211 ЦПК України, клопотав про розгляд справи у його відсутності, вимоги, викладені в позові, підтримав повністю та просив їх задовольнити, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідачка до суду не з`явилася, про час і місце судового розгляду повідомлялася належним чином за зареєстрованим місцем проживання в порядку, передбаченому положеннями статтями 130, 131 ЦПК України, про що у справі є належні докази. Про причини неявки не повідомила.

Відповідно до статті 280ЦПКУкраїни суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідачка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання; відповідачка не з`явилася в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідачка не подала відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням викладеного, а також наявністю згоди позивача на проведення заочного розгляду даної справи, суд вважає за можливе, на підставі статті 280 ЦПК України, розглянути вказану справу у відсутності відповідачки, на підставі наявних у справі доказів та ухвалити у справі заочне рішення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК, постановив здійснювати розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у справі доказів.

Стислий виклад позиції позивача

Позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» обґрунтовує такими доводами.

02 червня 2021 року між Акціонерним товариством «БАНК ФОРВАРД» (далі Банк) та ОСОБА_2 (далі Клієнт) укладено кредитний договір №200347925, відповідно до умов якого відповідачці було випущено платіжну катку, відкрито поточний рахунок та встановлено ліміт, в межах якого позичальник має право здійснювати операції з використанням картки за рахунок наданого Банком кредиту, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі відповідно до умов Договору.

АТ «БАНК ФОРВАРД» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачці кредит на потрібну суму. Відповідачка зі свого боку не виконала умови договору, в результаті чого у неї виникла заборгованість перед АТ «БАНК ФОРВАРД».

27 липня 2024 року АТ «БАНК ФОРВАРД» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» уклали Договір відступлення прав вимоги №GL1N426202/1, згідно з умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками АТ «БАНК ФОРВАРД», включно і до ОСОБА_2 за кредитним договором №200347925 від 02 червня 2021 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №GL1N426202/1 від 27 липня 2024 року сума заборгованості відповідачки становить 44837,27 грн, з них: прострочена заборгованість за тілом кредиту - 25653,76 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків 19183,51 грн.

Відповідачка існуючу заборгованість не погасила, тому, у зв`язку із порушенням ОСОБА_2 умов кредитного договору, а також відповідно до статей 509, 526, 1054 ЦК України, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось до суду із вказаним позовом.

ІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, встановлені судом

Дослідивши докази по справі судом встановлені такі фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 02 червня 2021 року між Акціонерним товариством «БАНК ФОРВАРД» (далі Банк) та ОСОБА_2 (далі Клієнт) укладено кредитний договір №200347925 (далі Договір), шляхом підписання Анкети - заяви №200347925 про акцепт Публічної пропозиції Акціонерного товариства «Банк Форвард» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб в Акціонерному Товаристві «БАНК ФОРВАРД».

Підписавши анкету-заяву власноручним підписом, відповідачка підтвердила, що беззастережно приймає Публічну пропозицію АТ «БАНК ФОРВАРД» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб (далі ДБО), яка розміщена на сайті https://www.forward-bank.com, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДБО, так і послуг, що можуть бути надані їй в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що дана анкета-заява разом з Публічною пропозицією АТ «БАНК ФОРВАРД» та Тарифами складає Договір про банківське обслуговування фізичних осіб, умови якого зобов`язався виконувати (п.п. 2.1.2, 2.1.3 кредитного договору).

Відповідно до п.2.1.1. Договору відповідачці був відкритий поточний рахунок у гривні.

02 червня 2021 відповідачка ОСОБА_2 також підписала Паспорт споживчого кредиту, в якому визначені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, розмір реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту, наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором тощо, та підтвердив факт отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування, а також отримання всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до її потреб та фінансової ситуації, зокрема, шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі, суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для неї, в тому числі, в разі невиконання ним зобов`язань за таким договором.

З боку Банку Паспорт був підписаний Головою Правління АТ «БАНК ФОРВАРД» шляхом проставляння аналогового власноручного підпису.

Згідно з Паспортом споживчого кредиту, ОСОБА_2 була надана відновлювальна кредитна лінія, строком на 11 місяців зі сплатою фіксованої процентної ставки в розмірі 48% річних. Сума кредиту становила до 100000,00 грн під час укладення договору. Метою отримання кредиту є: на споживчі потреби. Кредит надається безготівковим шляхом протягом банківського дня, наступного за активацією картки споживачем.

Відповідно виписки по особовим рахункам ОСОБА_2 , станом на 24.07.2024 за відповідачкою обліковується заборгованість за кредитним договором № 200347925 від 02.06.2021 в розмірі 25653,76 грн та заборгованість по простроченим відсоткам в розмірі 19183,51 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 200347925 від 02.06.2021, станом на 25.07.2024 по клієнту ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 обліковується заборгованість в розмірі 44837,27 грн, яка складається з: заборгованість за тілом кредиту: 25653,76 грн та заборгованість за відсотками: 19183,51 грн.

Судом також встановлено, що 25.07.2024 між АТ «БАНК ФОРВАРД» та ТОВ «Фінансова компанія» Кредит-Капітал» було укладено договір про відступлення права вимоги № GL1N426202/1, згідно з яким АТ «БАНК ФОРВАРД» відступило, а ТОВ «Кредит-Капітал» набуло права вимоги до боржників зазначених у додатку №1 до договору.

Згідно з Витягом з Реєстру договорів, права за якими відступаються, ТОВ «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №200347925 від 02.06.2021, що становить 44837,27 грн, з них: прострочена заборгованість за тілом кредиту - 25653,76 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків 19183,51 грн.

Відповідно до досудової вимоги № 23730384 від 09.06.2025 ТОВ «Фінансова компанія Кредит-Капітал» зверталось до ОСОБА_2 з повідомленням про наявну заборгованості та вимогою виконання зобов`язань.

З урахуванням наведеного судом встановлено, що предметом даного позову є стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості по отриманому та неповернутому кредиту, процентам за користування отриманими коштами.

Релевантні джерела права й акти, їх застосування та позиція суду

Відповідно до положень статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Щодо укладення кредитного договору в електронному вигляді та надання кредиту

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частина друга статті 639 ЦК України визначає, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що 02.06.2021 між АТ «БАНК ФОРВАРД» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 200347925, шляхом підписання його з боку відповідачки власноручним підписом, а з боку Банку - аналоговим власноручним підписом Голови Правління «БАНК ФОРВАРД».

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» кредитний договір, укладений в електронній формі, вважається такими, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суду постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18; від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19; від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 і від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.

Щодо стягнення суми заборгованості за основною сумою кредиту та процентам

У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Відповідно до пункту 1 статті 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (чинний на день укладення кредитного договору), «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

Судом встановлено, що відповідно до умов укладеного 02.06.2021 між АТ «БАНК ФОРВАРД» та ОСОБА_2 кредитного договору № 200347925, Банк відкрив відповідачці Товариство надало відповідачці грошові кошти у сумі 25653,76 грн, що підтверджується інформацією, з виписки по особистим рахункам. ОСОБА_2 зобов`язувалася повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом у термін, встановлений Договором, та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

За положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050ЦКУкраїниправо кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.

Судом встановлено, що відповідно до кредитного договору № 200347925 від 02.06.2021 ОСОБА_2 була надана відновлювальна кредитна лінія, строком на 11 місяців зі сплатою фіксованої процентної ставки в розмірі 48% річних. Сума кредиту становила до 100000,00 грн під час укладення договору. Метою отримання кредиту є: на споживчі потреби. Кредит надається безготівковим шляхом протягом банківського дня, наступного за активацією картки споживачем.

Судом також встановлено, що відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 200347925 від 02.06.2021, станом на 25.07.2024 по клієнту ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 обліковується заборгованість в розмірі 44837,27 грн, яка складається із: заборгованість за тілом кредиту - 25653,76 грн та заборгованість за відсотками - 19183,51 грн.

Разом з тим відповідачка не надала суду докази, які б спростовували як факт надання кредиту в розмірі, визначеному договором, так і розмір боргу, що є процесуальним обов`язком боржника.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Стаття 514 ЦК України визначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Судом встановлено, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_2 на підставі договору про відступлення права вимоги № GL1N426202/1, згідно з яким АТ «БАНК ФОРВАРД» відступило, а ТОВ «Кредит-Капітал» набуло права вимоги до боржників зазначених у додатку №1 до договору. Згідно з Витягом з Реєстру договорів, права за якими відступаються, ТОВ «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 200347925 від 02.06.2021, що становить 44837,27 грн, з них: прострочена заборгованість за тілом кредиту - 25653,76 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків 19183,51 грн.

З урахуванням наведеного вище ОСОБА_2 має непогашену заборгованість за договором фінансового кредиту, який є предметом даного позову, перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Висновки судузарезультатамирозглядусправи

Щодо суті позовних вимог

Таким чином оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_2 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що зобов`язання не виконуються з вини відповідачки та з урахуванням наведеного в мотивувальній частині обґрунтування позиції суду, з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» підлягає стягненню заборгованість за кредитним Договором № 200347925 від 02 червня 2021 року в розмірі 44837,27 грн, з них: прострочена заборгованість за тілом кредиту - 25653,76 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків 19183,51 грн.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин 1 статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вони понесли і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Судом встановлено, що між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «АПОЛОГЕТ» був укладений договір про надання правничої допомоги № 0206 від 02 червня 2025 року.

Відповідно до договору про надання правничої допомоги № 0206 від 02 червня 2025 року сторони домовились, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» доручило Адвокатському об`єднанню «АПОЛОГЕТ» надати юридичну допомогу по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним із ОСОБА_2 .

Так, зокрема, позивач просить стягнути з відповідачки понесені витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 7000,00 грн., на підтвердження яких долучив до матеріалів справи:копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 0206 від 02 червня 2025 року, копію акту №199 від 09 червня 2025 року до договору про надання правової (правничої) допомоги, детальний опис наданих послуг від 09 червня 2025 року за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0206 від 02 червня 2025 року.

Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката відповідачкою не заявлено.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що витрати на правничу допомогу, понесені позивачем по даній справі, становлять 7000,00 грн та є обґрунтованими.

Так, частинами першою, другою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги те, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» задоволені повністю, стягненню з відповідачки на користь позивача підлягає сума судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 133, 141, 259, 263-265, 273, 280-282, 284, 351-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» заборгованість за кредитним договором № 200347925 від 02 червня 2021 року в розмірі 44837,27 грн (сорок чотири тисячі вісімсот тридцять сім грн 27 коп.), з них: прострочена заборгованість за тілом кредиту - 25653,76 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків 19183,51 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.) та послуги на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн (сім тисяч грн 00 коп).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його повного складання до Чернівецького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», юридична адреса: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4-ий поверх, м. Львів, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Дата складання повного судового рішення 17 вересня 2025 року.

Суддя Дубець О.С.