Рішення № 130297079, 18.09.2025, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/275/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.09.2025 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Васільєва С.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (далі - ТОВ «ФК «Ейс») звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 30 792,00 грн.

Позовна заява мотивована тим, що 01.03.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали кредитний договір №486471774 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит шляхом перерахунку на його банківську карту.

Згідно розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 486471774 від 01.03.2021 становить 30792,00 грн., та складається із: 11 000 грн - заборгованість по тілу кредиту та 19792,00 грн - заборгованість по відсотках.

На підставі викладеного ТОВ «ФК «Ейс» просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором кредитної лінії № 486471774 від 01.03.2021 в сумі 30 792,00 грн та понесені судові витрати (судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 7000 грн.).

Ухвалою суду від 28.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та доданими документами направлялась на адресу реєстрації позивача, однак до суду повернувся конверт із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Враховуючи норми п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Також секретарем судового засідання 09.06.2025 відповідача повідомлено телефонограмою про відкриття провадження у справі.

10.06.2025 відповідач отримала копію ухвали про відкриття провадження особисто.

Таким чином, судом було вжито усіх доступних заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

01.03.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії №486471774 у формі електронного документа, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 11 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (пункт 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору, кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (дисконтний період).

На період строку, визначеного п. 1.2 Договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 215,35 процентів річних, що становить 0,59 відсотків від суми кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.4.1 Договору).

За умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.3 Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2 Договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 539,24 процентів річних, що становить 1,48 процентів в день від суми кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.4.2 Договору).

Згідно п. 1.4.3 Договору, у випадку користування кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п. 1.3 Договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту, і застосовується базова процентна ставка в розмірі 620,50 процентів річних, що становить 1,70 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування кредитом, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду.

Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку дисконтного періоду, виключно за умови, якщо розмір базової процентної ставки більший ніж 1,70 відсотків від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється за відповідно до умов цього пункту Договору.

Сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду блокує можливість отримання позичальником нових траншів за договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах: зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду. Наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 (вісімсот тридцять дев`ять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним (п. 1.7, 1.7.1. 1.7.2. Договору).

Проценти, в розмірі визначеному пунктами 1.4 або 1.7.2. договору, нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня надання траншу за договором та до дня фактичного повернення всієї суми кредиту позичальником (п. 1.8 Договору).

Строк дії цього договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання кредиту визначеного в п.1.2 договору. Строк дії договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання кредиту передбачених п. 1.3. та п. 1.7. договору. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору (після 90 дня від дати закінчення дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, у розмірі визначеному в п. 1.7.2. Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (п. 4.2, 4.3 Договору).

Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту.

На виконання умов договору ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснено переказ коштів ОСОБА_1 в сумі 11 000,00 грн. для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією платіжного доручення від 01.03.2021.

Належність відповідачу банківської карти та переказ коштів підтверджується листом АТ «Ощадбанк» від 20.03.2025.

Договором № 486471774 від 01.03.2021 визначено, що кредитодавець має право укласти договір відступлення права вимоги за Договором або договір факторингу з будь-якою третьою особою, відповідно до чого, Кредитодавець в будь-який час, в тому числі після закінчення Дисконтного періоду, має право відступити право вимоги до Позичальника будь-якій третій особі ( пункт 2.1.1.5 Договору)

Так, 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язується відступити ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до боржників за договорами, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.

У подальшому ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19 від 28.11.2019, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020, при цьому інші умови договору залишилися без змін.

31.12.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року.

В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 за № 28/1118-01.

31.12.2021 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.

31.12.2022 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року .

31.12.2023 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду № 32 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2024 року.

При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №136 від 01.06.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 28 369,00 грн.

Відповідно до п.5.3.3 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього) визначено, що Фактор (ТОВ «Таліон Плюс») має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04 серпня 2021 року.

Відповідно до Додаткової угоди №2 від 03 серпня 2021 року до договору факторингу №05/08200-1 від 05 серпня 2020 року, укладеного між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон плюс» сторони договору дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу до 31 грудня 2022 року включно.

Відповідно до Додаткової угоди №3 від 30 грудня 2022 року до договору факторингу №05/08200-1 від 05 серпня 2020 року, укладеного між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон плюс» сторони договору дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу до 31 грудня 2024 року включно .

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 до Договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 30792,00 грн.

Відповідно до п.п. 5.3.3 Договору факторингу Фактор має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.

26.12.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу № 26/12/Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

За цим договором Фактор зобов`язуються передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Відповідно до п.1.2. перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.

Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 26/12/Е від 26.12.2024 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 30792,00 грн. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 26/12/Е від 26.12.2024.

Згідно розрахунку заборгованості, проведеного первісним кредитором, та який передано за правом вимоги іншому кредитору, станом на 01.06.2021 ОСОБА_1 нарахована заборгованість за договором кредитної лінії, а саме: борг за тілом кредиту 11 000,00 грн., борг зі сплати процентів в розмірі 17 369,00 грн. (проценти нараховані з 01.03.2021 по 01.06.2021), а всього на суму 28 369,00 грн.. Також враховано часткову сплату 1947 грн.

Ця сума зазначена у витягу з реєстру боржників при продажу права вимоги ТОВ «Таліон Плюс».

Після набуття ТзОВ «Таліон Плюс» права вимоги за цим кредитним договором, останнім було нараховані проценти за користування кредитними коштами за період з 02.06.2021 по 28.07.2021 та загальна сума заборгованості склала 30792,00 грн. (враховуючи часткову сплату 9998 та 2000 грн.).

Ця сума зазначена у витягу з реєстру боржників №11 від 31.08.2023 при продажу права вимоги ТОВ «Онлайн Фінанс», та у витягу з реєстру боржників від 26.12.2024 при продажу права вимоги ТзОВ «ФК «Ейс» (прострочена заборгованість за сумою кредиту - 11 000,00 грн, прострочена заборгованість за процентами 19 792,00 грн.).

Згідно виписки з особового рахунку, складеної позивачем, станом на 14.01.2025 заборгованість ОСОБА_1 за договором кредитної лінії №486471774 від 01.03.2021 складає 30792,00 грн., в т.ч. прострочена заборгованість за сумою кредиту - 11 000,00 грн, прострочена заборгованість за процентами 19 792,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на таке.

Стосовно правонаступництва за борговими зобов`язаннями.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується та сторонами не оспорюється факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до позивача за кредитним договором, укладеним відповідачем.

Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 525, 526, 530 та 629 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до умов договору позикодавець надав відповідачу кошти, а останній зобов`язався, зокрема, повернути кошти та сплатити відсотки за користування ними, розмір яких визначений договором.

Договір кредитної лінії №486471774 підписано ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відправленого 01.03.2021 із застосуванням телефонного номеру.

Такий правочин (кредитний договір), згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договір, згідно зі статтею 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Дослідженні судом платіжне доручення про переказ коштів за кредитним договором та розрахунок заборгованості підтверджують видачу відповідачу кредитних коштів, неналежне виконання умов кредитного договору відповідачем та наявність заборгованості.

При цьому, з аналізу змісту договору слідує, що сторони погодили строк Дисконтного періоду, який становить 30 днів (пункти 1.2, 1.3 та 1.7 Договору).

Тобто, враховуючи, що відповідач не сплатив відсотки за користування кредитом та не повернув отримані кошти у період дії Дисконтного періоду та одразу після його закінчення, позикодавець отримав право нараховувати відсотки за користування кредитними коштами.

З наданих позивачем розрахунків слідує, що відповідачу за період з 01.03.2021 по 31.03.2021 нараховані відсотки за користування кредитом у Дисконтний період у розмірі 1947,00 грн. (64,90 грн. * 30 днів), що відповідає положенням пункту 1.4.1 кредитного договору.

31.07.2021 ОСОБА_1 було здійснено сплату в сумі 1947,00 грн.

Тому у подальшому, нарахування процентів проводилося згідно п. 1.4.2 Договору за індивідуальною процентною ставкою за період з 01.04.2021 по 29.04.2021 в розмірі 4 721,20 грн. (162,80 грн.*29 днів).

Оскільки відповідачем після закінчення дисконтного періоду не було здійснено оплати процентів, позичальником згідно п. 1.4.3 Договору було скасовано нараховані проценти за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду, та нараховано 04.05.2021 проценти за базовою процентною ставкою 1,7 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 5401,00 грн.

Та в подальшому нарахування процентів здійснювалося згідно п. 1.7.2 Договору в розмірі 2.30 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. За період з 05.05.2021 до 01.06.2021 розмір нарахованих первісним кредитором відсотків становив 6831,00 грн. (253,00 грн. * 28 днів).

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ Таліон Плюс за період з 01.06.2021 по 28.07.2021 проценти за користування кредитом становили 31 790,00 грн., з яких 14 421,00 грн. було нараховано ТОВ Таліон Плюс» (253 грн.*57 днів).

Відповідачем було частково сплачено проценти 25.06.2021 в сумі 9998,00 грн. та 30.06.2021 року в сумі 2000 грн.

Тому залишок несплачено боргу становив 30 792,00 грн., з яких: 11000,00 грн.- заборгованість за сумою кредиту, 19 792,00 грн. прострочена заборгованість за процентами.

При цьому, відповідно до наданого розрахунку, у подальшому відсотки за користування кредитом не нараховувалися.

Вказані обставини відповідач не заперечив, доказів на спростування зазначеного не надав.

Отже відповідач, в порушення умов укладеного кредитного договору, своєчасно не повернув кредитні кошти, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Таким чином, враховуючи, що позичальник не виконав своїх зобов`язань за кредитним договором, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню, та з відповідача на користь позивача належить стягнути заборгованість за кредитним договором.

Розподіляючи судові витрати, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Оскільки позов підлягає задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сплачений судовий збір.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.

Представництво позивача здійснював адвокат Тараненко А.І. на підставі Договору про надання правничої допомоги №27/12/24-01 від 27.12.2024 та Додаткової угоди №3 від 27.12.2024 до вказаного Договору, укладеного між ТОВ «ФК «Ейс» та АБ «Тараненко і партнери».

Згідно акту прийому-передачі наданих послуг від 27.12.2024, складеного між АБ «Тараненко і партнери» і ТОВ «»ФК «Ейс», адвокатським бюро було надано наступні послуги: складання позовної заяви (2 години витраченого часу) вартістю 5000,00 гривень, вивчення матеріалів справи (2 години витраченого часу ) вартістю 1000,00 грн., підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування коштів (1 година витраченого часу ) вартістю 500,00 грн., підготовка та подача клопотання про отримання інформації про зарахування кредитних коштів (1 година витраченого часу ) вартістю 500,00 грн ., а всього на суму 7000,00 гривень.

Тобто, позивач надав докази витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно частини четвертої цієї ж статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті, суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2024 року у справі № 490/7096/21 та від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-ц вказав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-ц також зауважено, що подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Отже, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При вирішенні питання стягнення витрати на правову допомогу, суд бере до уваги зазначений в акті обсяг виконаних адвокатом робіт: надання консультації, аналіз документів, підготовка позовної заяви.

Водночас, суд враховує, що предмет спору відноситься до справ незначної складності (справа є малозначною) та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви, з огляду на сталу практику національних судів зі спірних правовідносин. Дана категорія справ є поширеною.

При цьому переважна більшість тексту позову містить перелік норм чинного законодавства, використання яких є типовим для даного виду цивільно-правових спорів.

До позовної заяви додані документи, які були в наявності у позивача. Отже, справа не вимагала вжиття дій щодо збирання доказів, чи проведення розрахунків.

При цьому відповідно до Додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги містить інформацію щодо надання 27.12.2024 липня року юридичної допомоги по справам про стягнення заборгованості за 100 кредитними договорами (у т.ч. відповідача). Отже, така позовна заява не є унікальною.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, а також відсутність судових засідань у цій справі, слід дійти висновку про неспівмірність розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000 грн., який є очевидно завищеним.

У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн. Саме такий розмір витрат на оплату послуг адвоката суд вважає співмірним із складністю даної справи та обсягом виконаних робіт, витраченим на виконання таких часом, обсягом наданих послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторони.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 141, 264-265, 279, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 1048, 1049, 1050, 1056-1 ЦК України, суд,

ухвалив:

позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №486471774 від 01.03.2021 у розмірі 30 792 (тридцять тисяч сімсот дев`яносто дві) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору та 2000 (дві тисячі) грн. витрат на професійну правничу допомогу, а всього 4422 (чотири тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, адреса: 02090, м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст судового рішення складено 18.09.2025.

Суддя С. В. Васільєв