Ухвала суду № 130297008, 17.09.2025, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/70/25

Провадження №2/603/86/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2025 рокум. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Пасічника А.З.,

за участі секретаря судового засідання Лучкович Н.В.,

прокурорки Петрівської І.А.,

представниці позивачки ОСОБА_1 адвокатки Думич О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою керівника Бучацької окружної прокуратури Носовського Михайла Володимировича, в інтересах держави в особі Монастириської міської ради до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕРЗ КАРПАТИ» про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и в:

В провадженні Монастириського районного суду перебуває цивільна справа за позовом керівника Бучацької окружної прокуратури Тернопільської області Носовського М.В., який звернувся до суду в інтересах держави в особі Монастириської міської ради Тернопільської області із позовом до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕРЗ КАРПАТИ» (далі - ТзОВ «КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕРЗ КАРПАТИ»), в якому просить витребувати на користь Монастириської міської територіальної громади в особі Монастириської міської ради Тернопільської області із незаконного володіння відповідачів земельну ділянку з кадастровим номером 6124289200:01:004:0411, загальною площею 0,934 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану в межах населеного пункту с. Лядське Чортківського району Тернопільської області, а також стягнути на користь Тернопільської обласної прокуратури судові витрати.

В підготовчому судовому засіданні суд звернув увагу учасників судового засідання на те, що частина позовних вимог, а саме вимога про витребування з чужого незаконного володіння ТОВ «КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕРЗ КАРПАТИ» земельної ділянки є вимогою, що заявлена в інтересах Монастириської міської ради до товариства належить до господарської юрисдикції. У зв`язку з чим суд виніс на обговорення питання про можливість закриття провадження в цій частині.

В судовому засіданні прокурорка Петрівська І.С. із необхідністю закриття провадження в цій частині погодилась, оскільки спір за вимогами до ТОВ «КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕРЗ КАРПАТИ» не підсудний суду загальної юрисдикції.

Відповідач ТОВ «КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕРЗ КАРПАТИ» не забезпечили явку представника в підготовче засідання. Належно повідомлялися про час та місце розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, її інтереси представляє представниця адвокатка Думич О.І., яка в судовому засіданні щодо вирішення цього питання поклалась на думку суду.

Визначаючись із вказаним питанням суд керувався наступним.

У статті 124Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18Закону України«Про судоустрійі статуссуддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

У статті 19ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно з приписами частини першої статті 2ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, згідно з частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18.

Відповідно до статті 4ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 20ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Земельні спори між територіальною громадою та юридичною особою, належать до господарської юрисдикції, що виключає його розгляд у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства.

До аналогічного висновку прийшов Верховний суд у постанові від 14 травня 2025 року у справі № 205/1876/23, провадження № 61-2233св25.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи наведене, провадження за позовною вимогою до ТОВ «КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕРЗ КАРПАТИ» про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння підлягає закриттю.

Разом з тим, у відповідності до частини 1 статті 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Керуючись ст. 255, 256, 258, 260 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Провадження у цивільній справі №603/70/25 за позовною заявою керівника Бучацької окружної прокуратури Носовського Михайла Володимировича, в інтересах держави в особі Монастириської міської ради до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕРЗ КАРПАТИ» про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння в частині позовних вимог керівника Бучацької окружної прокуратури Носовського Михайла Володимировича, в інтересах держави в особі Монастириської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕРЗ КАРПАТИ» про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння закрити.

Роз`яснити позивачу його право звернутися із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТІНЕНТАЛ ФАРМЕРЗ КАРПАТИ» про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння до суду господарської юрисдикції.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя А.З. Пасічник