Рішення № 130296665, 16.09.2025, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/5219/25

Провадження №2/442/1585/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Крамара О.В.

з участю секретаря судового засідання Малик О.Я.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Дрогобич цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Східницької селищної ради Львівської області про визнання права власності на спадкове майно, третя особа: приватний нотаріус Дрогобицького районного нотаріального округу Петрів Віолета Янівна, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд із вказаним вище позовом, в обґрунтування якого покликається на те, що він є сином та єдиним спадкоємцем першої черги за законом, який прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яка померла у віці ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після смерті матері ОСОБА_2 залишилось належне їй спадкове майно, в тому числі й житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

З метою оформлення своїх спадкових прав на майно, що залишилось після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , він подав заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що належало матері на час її смерті, до приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Петрів В.Я., спадкова справа №74112264 (у нотаріуса №60/2025).

Нотаріус відмовила позивачу, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , з підстав неподання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 .

Із врахуванням наведеного вище, а також з метою оформлення своїх спадкових прав після смерті матері він змушений звернутись до суду із цією позовною заявою в порядку загального позовного провадження про визнання права власності на спадкове майно.

Позивач в судове засідання не з`явився, від нього поступило клопотання про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує повністю, просить такий задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи у їх відсутності. Проти задоволення позову не заперечують.

Третя особа: Приватний нотаріус Дрогобицького районного нотаріального округу Петрів Віолета Янівна, подала клопотання про розгляд справи у її відсутності.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов слід задоволити, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме на: житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Згідно ст. 66-69 ЗУ "Про нотаріат", п.4.15 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв.наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленум Верховного Суду України від 30.05.2008 N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до п. 1 Постанови спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Згідно ст. 524 ЦК УРСР в редакції 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Стаття 525 ЦК УРСР (1963 року) вказує, що часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК УРСР (1963 року) регламентовано, що місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

Згідно ст. 534 ЦК УРСР (1963 року), кожний громадянин може залишити за заповітом - усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Відповідно до вимог ст. 548 цього Кодексу для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Статтею 549 ЦК УРСР (1963 року) передбачено, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Із довідки № 540 від 02.06.2025 виданої старостою Опаківського старостинського округу на підставі погосподарської книги № 1 за 2001-2005 роки, яка велася на території Смільнянської сільської ради, житловий будинок з господарськими спорудами який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 рахується за ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . На день смерті ОСОБА_1 постійно був зареєстрований та проживав в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Отже, із наведеного вище, вбачається, що ОСОБА_1 фактично прийняв спадщину, що відкрилася після смерті матері ОСОБА_2 , що підтверджується їхнім постійним проживанням за місцем відкриття спадщини, інших спадкоємців не має.

Умовою переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину мотивована нотаріусом відсутністю документа про право власності на нерухоме майно.

У пункті 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127, міститься перелік об`єктів (будівельних робіт), які не належать до самочинного будівництва.

Зокрема, зазначено, що до самочинного будівництва не належать індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 05 серпня 1992 року.

Відповідно до пункту 42 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку, господарської (присадибної) будівлі та споруди, прибудови до них, побудованих до 05 серпня 1992 року, є технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна.

Із технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами АДРЕСА_2 , виготовленого ФОП ОСОБА_3 , вбачається, що такий будинок 1950 року побудови.

Враховуючи наведене, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 05 серпня 1992 року не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Враховуючи вище наведене, зокрема те, що спадкоємець вчинив усі дії, які були необхідними для видачі свідоцтва про право на спадщину, однак з незалежних від нього причин у видачі такого йому було відмовлено, а тому суд приходить до переконання, що позов є підставним та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 247, 258, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок садибного типу загальною площею 66,7 кв.м., житловою площею 41,7 кв.м., з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Дата складення рішення - 16.09.2025.

Суддя О.В. Крамар