Вирок № 130296586, 15.09.2025, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 15.09.2025

Справа № 334/7085/24

Провадження № 1-кп/334/314/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2025 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши впорядку спеціальногосудового провадження(inabsentia),у відкритомусудовому засіданніу залісуду вмісті Запоріжжякримінальне провадженняза обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Якимівка, Мелітопольського району, Запорізької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1КК України,

ВСТАНОВИВ:

Громадянин України ОСОБА_5 , перебуваючи на території Якимівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області, яка з 24.02.2022 року по теперішній час є тимчасово окупованою територією збройними формуваннями держави-агресора Російської Федерації, будучи громадянином України та водночас проросійськи налаштованою особою, діючи умисно, із власних корисливих мотивів, маючи відповідну освіту, фахові знання, управлінські навички, досвід роботи, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, маючи проросійські погляди та критичне ставлення до діючої законної влади в Україні, в порушення діючих норм Конституції, Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, прийняв пропозицію від невстановлених під час досудового розслідування осіб, із числа представників військової окупаційної адміністрації держави-агресора Російської Федерації, та приблизно у травні 2022 року (точні дата та час органом досудового розслідування не встановлені) добровільно зайняв посаду начальника відділу земельних відносин (мовою оригіналу: «начальник отдела земельных отношений») у незаконно створеному на тимчасово окупованій території Мелітопольського району Запорізької області органі влади - т.зв. «Акимовская военно-гражданская администрация» (адміністративна будівля якої знаходиться за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, смт. Якимівка, вул. Ігоря Щербини, буд. 6), яка пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

Формулювання обвинувачення:

Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і РФ 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

За загальновідомим фактом, всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент російської федерації володимир путін та інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади російської федерації, діючи всупереч вимогам п.п. 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст.2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 №36/103, від 16.12.1970 №2734 (XXV) від 21.12.1965 №2131 (XX), від 14.12.1974 №3314 (XXIX), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, та віддали відповідні накази на вторгнення підрозділів ЗС російської федерації на територію України з метою її незаконного збройного захоплення та подальшої військової окупації.

Президент російської федерації 22 лютого 2022 року направив до ради федерації звернення про використання збройних сил російської федерації за межами російської федерації, яке було задоволено.

Так, приблизно о 5 годині 00 хвилин 24 лютого 2022 року президент російської федерації оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України та віддав відповідний наказ підрозділам збройних сил та іншим збройним формуванням російської федерації про військове вторгнення на територію суверенної України. На виконання вищевказаних наказів військово-політичного керівництва російської федерації, військовослужбовці ЗС російської федерації, шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, інших областях та здійснити збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, після чого здійснити військову окупацію частин території суверенної України, в тому числі і територію Мелітопольського району Запорізької області.

З метою відсічі військової агресії російської федерації, 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України затверджених Верховною радою України, зокрема Указом Президента України від 23 липня 2024 року №469/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 3891-ІХ від 23.07.2024, яким строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 08 серпня 2024 року строком на 90 діб, тобто до 09 листопада 2024 року.

Відтак, Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 року (зі змінами) «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», вся територія Якимівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області внесена до вказаного переліку, та з 24.02.2022 року по теперішній час є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року (в редакції від 07.05.2022, далі за текстом - Закон №1207-VII), тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Тимчасова окупація російською федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав.

За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території.

Порядок створення органів місцевого самоврядування, обрання сільських, селищних, міських голів, встановлюється Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування України» та іншими Законами та ґрунтується на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Тимчасово окупованою територією, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону №1207-VII, є частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.

Відповідно до п. 2 ст. 1 Закону України «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії російської федерації як держави - терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну» від 22.05.2022, органи держави-терориста (держави-агресора) - органи державної влади, у тому числі правоохоронні органи (міліція, поліція тощо), збройні сили, органи судової влади, внутрішні війська, підрозділи спеціального призначення, органи, відповідальні за охорону та захист державного кордону, органи, відповідальні за здійснення податкової та митної політики, органи, відповідальні за проведення дізнання або досудового (попереднього) слідства, прокуратура, органи, відповідальні за державну безпеку або безпеку вищого керівництва держави-терориста (держави-агресора), підрозділи, відповідальні за виконання миротворчих місій, інші збройні, військові, воєнізовані, парамілітарні або інші силові формування держави-терориста (держави-агресора), їх складові або структурні підрозділи, у тому числі формування, найменування яких не відповідають офіційним назвам, прийнятим у державі-терористі (державі-агресорі), але які за здійснюваними функціями належать до зазначених органів чи формувань, а також медіа, в яких держава-терорист (держава-агресор) має частку власності (корпоративних прав) безпосередньо або через третіх осіб, у тому числі через органи державної влади, органи місцевого самоврядування, державні підприємства тощо.

Після повної окупації території Мелітопольського району Запорізької області, представниками збройних формувань російської федерації фактично було узурповано всі владні повноваження на вище зазначеній території шляхом збройного захоплення адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, встановлення інституту військових комендатур, запровадження тотального контролю та жорсткого управління у всіх сферах життєдіяльності територіальних громад, фактичної ліквідації приватної власності, свободи слова, пересування та волевиявлення на захоплених територіях, а також шляхом повсякденного залякування населення, застосування фізичного і психологічного впливу до окремих категорій суспільства, в тому числі шляхом незаконного позбавлення волі діючих представників органів державної влади України та місцевого самоврядування.

Разом з тим, в період між третьою декадою квітня 2022 року та першою декадою травня 2022 року (більш точні дата та час органом досудового розслідування не встановлені), представниками збройних формувань Російської Федерації, всупереч порядку установленого Конституцією України, Законами України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншим діючим нормативно-правовим актам, цілеспрямовано створено окупаційну адміністрацію Мелітопольського району Запорізької області - т.зв. «военно-гражданскую администрацию Мелитопольского района», з метою подальшого утримання адміністративно-політичного контролю на захопленій військовим шляхом території та безпосередньої реалізації всіх узурпованих владних повноважень діючої Мелітопольської районної ради Запорізької області та відповідної державної адміністрації.

Продовжуючи встановлення тотального контролю та розповсюджуючи свою владу на захоплених військовим шляхом територіях Мелітопольського району Запорізької області, представники збройних формувань Російської Федерації разом із посадовими особами зазначеної окупаційної адміністрації Мелітопольського району Запорізької області, діючи за підтримки місцевих колаборантів та інших лояльних до держави-агресора верств місцевого населення, у невстановлені органом досудового розслідування точні дату та час, але не пізніше 26.04.2022 року, створили на території Якимівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області підконтрольний «военно-гражданской администрации Мелитопольского района» незаконний орган влади «Акимовская военно-гражданская администрация» (адміністративна будівля знаходиться за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Якимівка, вул. Ігоря Щербини, буд. 6), у склад якої серед іншого входять окупаційні адміністрації т.зв. «сельские совета Акимовской военно-гражданской администрации», які наділені всіма необхідними владними повноваженнями, узурпованими у діючих старостинських округів Якимівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області, які не припинили своєї діяльності відповідно до вимог чинного законодавства України, з метою подальшого утримання адміністративно-політичного контролю на захопленій військовим шляхом території, встановлення тотального контролю та реалізації всіх узурпованих владних повноважень.

Разом тим, зі створенням на тимчасово окупованій території незаконного органу влади (окупаційної адміністрації держави-агресора Російської Федерації) - «Акимовская военно-гражданская администрация» (адміністративна будівля знаходиться за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Якимівка, вул. Ігоря Щербини, буд. 6), у структурі вказаної адміністрації було створено відповідні структурні відділи, які відповідають за різні напрямки роботи адміністрації. Так, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше першої декади травня 2022 року у складі незаконного органу влади - «Акимовская военно-гражданская администрация» було утворено відділ земельних відношень (мовою оригіналу: отдел земельных отношений).

Так, положеннями п. 6 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що окупаційна адміністрація російської федерації - це сукупність державних органів і структур російської федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольними російській федерації самопроголошеними органами, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріуси та суб`єкти адміністративних послуг.

В свою чергу незаконними органами, посадовими та службовими особами відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Так, ОСОБА_5 , приблизно у травні 2022 року (точні дата та час органом досудового розслідування не встановлені), перебуваючи на території Якимівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області, яка з 24.02.2022 року по теперішній час є тимчасово окупованою територією збройними формуваннями держави-агресора російської федерації, будучи громадянином України та водночас проросійськи налаштованою особою, діючи умисно, із власних корисливих мотивів, маючи відповідну освіту, фахові знання, управлінські навички, досвід роботи, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, маючи проросійські погляди та критичне ставлення до діючої законної влади в Україні, в порушення діючих норм Конституції, Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, прийняв пропозицію від невстановлених під час досудового розслідування осіб, із числа представників військової окупаційної адміністрації держави-агресора російської федерації, та добровільно зайняв посаду начальника відділу земельних відносин (мовою оригіналу: начальник отдела земельных отношений) у незаконно створеному на тимчасово окупованій території Мелітопольського району Запорізької області органі влади - т.зв. «Акимовская военно-гражданская администрация» (адміністративна будівля якої знаходиться за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Якимівка, вул. Ігоря Щербини, буд. 6), яка пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, серед яких, зокрема: організація роботи та керівництво підпорядкованого йому відділу, розпорядження майном, яке наявне у відділі, оформлення документів, що стосуються земельних питань, вирішення земельних питань серед місцевого населення, здійснює облік і контроль земельних ресурсів на підконтрольній території, оформлює довідки місцевим мешканцям, здійснює оформлення земельних ділянок та їх розподіл.

В подальшому, ОСОБА_5 , займаючи вказану посаду, будучи незаконно наділеним представниками окупаційної адміністрації держави-агресора російської федерації обов`язками та функціями, маючи відповідні навички та досвід роботи, діючи умисно, з власних корисливих, політичних та ідеологічних мотивів, бажаючи проявити себе та довести окупаційній владі свою лояльність та відданість, вчиняв протиправні дії, які проявлялись, зокрема, в загальній організації роботи та управління вказаного відділу незаконного органу влади, підбиранні та формуванні колективу підпорядкованого їй відділу, наданні розпоряджень підлеглим, обов`язкових для виконання в інтересах окупаційної влади, що здійснюються від імені держави-агресора на тимчасово окупованій території Мелітопольського району Запорізької області, реалізація яких в свою чергу забезпечує становлення та зміцнення окупаційної влади російської федерації шляхом функціонування незаконно створеного окупаційного органу влади на тимчасово окупованій території України.

Вказаними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 111-1 КК України, а саме: добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.

Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого ОСОБА_5 (in absentia), який показань суду не надавав та будь-яких клопотань від останнього на адресу суду також не надходило.

Водночас, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисникаадвоката ОСОБА_4 , який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в у Донецькій та Запорізькій областях.

Повістки про виклик обвинуваченого ОСОБА_5 , а також інформацію про процесуальні документи надсилались та публікувались відповідно до вимогст. 323 КПК України.

Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_5 , який в свою чергу повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчить про його наміри від ухилення від кримінальної відповідальності.

В той же час, ухилення обвинуваченого ОСОБА_5 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п.«g» п.3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначила, що не мала можливості зв`язатися з обвинуваченим і з`ясувати в нього правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення. Просить врахувати, що у судовому засіданні не було отримано показів свідків які б вочевидь вказували на вчинення ним кримінального правопорушення та вважає, що кримінальне провадження підлягає закриттю у зв`язку з недоведеністю вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах даного провадження, що тимчасова окупація з боку рф частини території України, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20 лютого 2014 року та повномасштабного вторгнення рф на територію України 24 лютого 2022 року, а також анексія з боку рф частини території України є загально відомими фактами, які за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами рф, а також «нормативними актами» самопроголошених суб`єктів на території України, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого були прийняті такі акти; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування,а відтак ці факти не потребують окремого судового доказування.

На підтвердження винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.111-1КК України, стороною обвинувачення надано наступні докази, які були досліджені судом.

Допитані в судовому засіданні свідки, а саме:

Свідок ОСОБА_7 пояснив, він є місцевим жителем с. Якимівка, проживав там на момент окупації рф і до виїзду до м. Запоріжжя у серпні 2022 року. Причиною виїзду була загроза його життю, оскільки від відмовився від співпраці з окупаційною владою. Свідок був депутатом селищної ради, приватним підприємцем. З ОСОБА_5 був добре знайомий, він працював землевпорядником. Після повномасштабного вторгнення, ОСОБА_5 приїжджав на його підприємство тричі, представлявся як представник «нової» адміністрації, що він від ОСОБА_8 , нового «мера» Якимівки. У перший візит ОСОБА_5 пропонував співпрацю, розповів, що приїде телебачення на підприємство з метою знімання пропагандиського відео. Свідок відмовився приймати участь у такому заході. В другий раз, кои приїздив ОСОБА_5 вони розминулися на підприємстві, в третій раз ОСОБА_5 вже приймав участь у рейдерському захваті підприємства. Свідку довелося поспішно виїжджати с. Якимівка, оскільки на його адресу йшли погрози, вимагали від нього документи та печатки підприємства. Свідок вважає, що ОСОБА_5 пішов на співпрацю добровільно, наразі продовжує виконувати обов`язки в адміністрації, оскільки свідок його часто бачить на світлинах в телеграм каналі «Типичная Акимовка», як представника окупаційної влади.

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що є місцевим жителем с. Якимівка, проживав там на момент окупації рф і до виїзду до м. Запоріжжя 08.04.2022 року. З ОСОБА_5 дуже добре знайомий, він мешкав у сусідньому будинку. Крім того, свідок є останнім головою с. Якимівка до об`єднання територіальних громад, а ОСОБА_5 працював у земгеокадастрі, потім перейшов до земельного відділу, обіймав посаду у селищній раді та давав присягу на вірність Україні. ОСОБА_5 з батьком займалися пасажирськими перевезеннями до Криму, він одружений, має дитину, якій має бути 5-6 років зараз. Коли почалася окупація у с. Якимівка не було ні світла, ні хліба, поліція не працювала, тому була створена добровольча дружина для припинення мародерства, усі працівники селищної ради займалися організацію нагальних проблем запустили місцевий хлібзавод, вирішили питання зі світлом, організували чергування. На початку квітня 2022 року з`явилися представники окупаційної влади. Тому, свідок з дружиною виїхали до м. Запоріжжя, а наступного дня до свідка прийшли військові, вибили двері у будинку та шукали його. З ОСОБА_5 особисто спілкувався безпосередньо за кілька днів перед виїздом до м. Запоріжжя на робочі теми, у них кабінети поруч у будівлі селищної адміністрації. Свідок абсолютно впевнений, що ОСОБА_5 пішов на співпрацю добровільно.

Свідок ОСОБА_10 пояснив, що мешкав у с. Якимівка, займав посаду керівника комунального підприємства, виїхав з окупованої території 27.09.2022 року. Після окупації с. Якимівка практично до травня 2022 року усі працювали на своїх місцях, свідок продовжував виконувати свої обов`язки керівника комунального підприємства. Потім його викликали до окупаційної адміністрації, яка розміщувалася у селищній раді, де йому запропонували співпрацювати з новою адміністрацією. При цьому, в кабінеті був присутній ОСОБА_5 , якого навели як приклад особи, який вже погодився на співпрацю. У подальшому свідок довідався, що ОСОБА_5 продовжує працювати у земельному відділі. Також, свідок бачив ОСОБА_5 разом з ОСОБА_8 та іншими представниками окупаційної влади у супроводі російських військових, які проводили збори з місцевим населенням. На цій зустрічі з населенням, ОСОБА_5 виступав як представник окупаційної влади. Особисто з ОСОБА_5 не спілкувався, але вважає, що він добровільно зайняв посаду в окупаційній адміністрації.

Від допиту інших свідків прокурор відмовився.

Також суду було надані наступні письмові докази.

Протокол огляду від 08.08.2024 року, проведений слідчим 1-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_11 , шляхом пошуку інформації в браузері «Google Chrome» за параметрами пошуку «Качанов Євгений Акимовка», слідчим було оглянуто сторінку сайту «Миротворець», яка містила інформацію про ОСОБА_5 . У подальшому слідчим було здійснено огляд телеграм каналу із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », проте у судовому засіданні на диску, долученому до вказаного протоколу не вдалося відкрити вказані файли.

Протокол огляду від 07.08.2024 року у ході якого було проведено огляд протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних інформаційних систем від 10.11.2022 року з додатком резервної копії DVD-R диском №59/14/531т від 10.11.2022 року, згідно якого була оглянута інформація з акаунту «Телеграм», користувача із номером НОМЕР_1 , який належить громадянину російської федерації ОСОБА_12 , який призначений окупаційною владою на посаду заступника голови «військово цивільної адміністрації Запорізької області», в підменю «chats» наявний чат з назвою « ОСОБА_13 », у якому невстановленою особою 18.06.2022 року о 14:20:09 надіслано електронний файл з назвою «Апрель_списочный состав сотрудников». У вказаному файлі у таблиці з назвою «Списочный состав сотрудников Акимовской поселковой адміністрации за аперль 2022 года» під порядковим номером 16 зазначено - начальник відділу земельних відносин ОСОБА_5 , паспорт СЮ435401, «Акимовская поселковая администрация».

Інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначенихКПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

Одночасно слід зазначити, що суд не покладає в обґрунтування даного вироку в якості доказів вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1КК України, наступні матеріали та процесуальні документи, що надані стороною обвинувачення: витяги з ЄРДР, постанову про визначення групи прокурорів, постанови про визначення слідчих, постанови про доручення проведення слідчих (розшукових) дій, постанови про виділення матеріалів досудового розслідування в межах одного органу досудового розслідування, постанову про уточнення відомостей, які підлягають доказуванню у кримінальному провдаженні, повідомлення про підозру та виклик до слідчого ОСОБА_14 , постанови про оголошення у розшук підозрюваного ОСОБА_5 , протоколи огляду веб-сайті Офісу Генерального прокурора та у газеті «Урядовий кур`єр», повістки про виклик підозрюваного ОСОБА_5 , доручення про надання безоплатної правової допомоги, постанови про доручення призначити захисника для здійснення безоплатної правової допомоги у кримінальному провадженні, повістки про виклик, оскільки за своїм змістом вказані документи не містять ознак доказів, що мають значення для вирішення кримінального провадження, а лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону та належними особами.

Розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положеньч.1ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказівз точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає зазначені докази належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні нею інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1КК України, поза розумним сумнівом.

Виходячи з зазначеного, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_5 добровільно, будучи громадянином України, добровільно зайняв посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 111-1КК України.

У відповідності дост. 12 КК України, кримінальне правопорушення передбачене ч.5 ст.111 - 1КК Українивідноситься до тяжкого злочину.

Особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нового кримінального правопорушення.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_5 вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке віднесене до категорії тяжких злочинів, обставини його вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотив вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обставини, відповідно до ч.1ст. 66 КК України, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлені. Обставини, які обтяжує його покарання, судом не встановлені.

Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_15 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не засуджений, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, у межах санкції встановленої ч.5 ст.111-1КК України, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, із застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Також, призначаючи покарання суд враховує, що згідно ч.1ст. 59 КК Українипокарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого і що згідно ч.2ст. 52 КК Україниконфіскація майна відноситься до додаткових видів покарання.

При цьому, з огляду на вчинення ОСОБА_5 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, а також відсутність обставин, передбаченихст. 66 КК України, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених нею кримінального правопорушення, суд, при призначенні покарання ОСОБА_15 не вбачає підстав для застосування положеньст. 69 КК України.

Таке покарання стосовно ОСОБА_15 на переконання суду, є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним та іншими особами кримінальних правопорушень.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_16 слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного його затримання.

Цивільний позов не заявлявся. Речові докази і процесуальні витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст.349,368,370,374,376 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1КК України, та призначити йому покарання у вигляді 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади у органах державної влади, органах місцевого самоврядування на строк 15 років з конфіскацією всього належного йому майна.

Строк відбуття основного покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту його затримання на виконання цього вироку.

Строк додаткового покарання у виді позбавленням права обіймати будь-які посади у органах державної влади, органах місцевого самоврядування, слід рахувати з моменту відбуття основного покарання.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20.08.2024 року на майно, належне ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:

- автомобіль марки «Nissan Altima», 2014 року випуску, VIN НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_3 ;

- автомобіль марки «CHEVROLET LACETTI», 2007 року випуску, VIN НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_5 , державний номерний знак НОМЕР_6 ;

- автомобіль марки «TOYOTA CAMRY», 2008 року випуску, VIN НОМЕР_7 , номер кузова НОМЕР_7 , державний номерний знак НОМЕР_8 ;

- автомобіль марки «FIAT DOBLO», 2007 року випуску, VIN НОМЕР_9 , номер кузова НОМЕР_9 , державний номерний знак НОМЕР_10 ;

- автомобіль марки «KIA OPTIMA», 2014 року випуску, VIN НОМЕР_11 , номер кузова НОМЕР_11 , державний номерний знак НОМЕР_12 ,

- скасуванню не підлягає, для виконання додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Копію вироку після проголошення негайно вручити учасникам розгляду справи.

Вирок може бути оскаржений в Запорізького апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1