Рішення № 130293094, 17.09.2025, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1276/25

Провадження № 2/347/744/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2025 року м. Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської областів складі:

головуючої судді: Крилюк М.І.,

секретаря: Лазорик Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів цивільнусправу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 11 листопада 2023 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» (Первісний кредитор) та ОСОБА_1 (Відповідач) було укладено кредитний договір №1113076. Укладання цього договору здійснювалося через інформаційно-технологічну систему Товариства за допомогою особистого кабінету на веб-сайті. Ідентифікація Позичальника здійснювалася шляхом перевірки коду, надісланого на його мобільний номер, а також введенням пароля доступу.

Усі умови кредитування, включаючи порядок нарахування процентів, повернення кредиту, пролонгації, права та обов`язки сторін, були погоджені сторонами під час укладення договору. Підписанням договору Позичальник підтвердив ознайомлення з "Правилами надання коштів у позику", які є публічною офертою у розумінні ст. 641, 644 ЦК України.

30 травня 2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу №30052024, відповідно до якого Первісний кредитор відступив Позивачу право вимоги до ряду боржників, серед яких був і ОСОБА_1 . Передача прав вимоги підтверджена Актом приймання-передачі Реєстру боржників, який є невід`ємною частиною договору факторингу.

Згідно з витягом з Реєстру боржників, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 27 110 грн, з яких: 5 000 грн заборгованість за основною сумою кредиту; 22 110 грн заборгованість за нарахованими процентами.

Згідно з положеннями ст. 512, 514 та 1082 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні може здійснюватися шляхом відступлення права вимоги. При цьому боржник зобов`язаний здійснити платіж новому кредитору, за умови належного повідомлення про такий перехід.

ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» було зобов`язане повідомити боржника про відступлення права вимоги в межах 10 робочих днів. Однак навіть у разі відсутності такого повідомлення, згідно зі ст. 516 ЦК України, Відповідач мав можливість виконати зобов`язання шляхом сплати коштів на рахунок Первісного кредитора, що було б належним виконанням. Разом з тим, Відповідач не здійснив жодного платежу ні на рахунок Первісного кредитора, ні на рахунок нового кредитора ТОВ «ФК «ЄАПБ». Водночас, з моменту переходу права вимоги (30.05.2024), Позивач не здійснював нарахування штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» непогашену заборгованість за кредитним договором №1113076 у розмірі 27 110 грн, з яких: 5 000 грн основний борг; 22 110 грн проценти за користування кредитом.

У зв`язку з тим, що Відповідач добровільно не погасив заборгованість, Позивач змушений звернутися до суду з відповідною вимогою про її стягнення.

Представник позивача подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач був належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, однак у судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив.

За таких обставин, відповідно до статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, тому вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до статті 281 Цивільного процесуального кодексу України, Косівським районним судом Івано-Франківської області 17.09.2025 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши надані сторонами докази, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 11 листопада 2023 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» (Первісний кредитор) та ОСОБА_1 (Позичальник, Відповідач) було укладено кредитний договір №1113076. Доказом цього є копія кредитного договору з додатками, що міститься в матеріалах справи.

Укладання договору відбулося через інформаційно-технологічну систему ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» шляхом авторизації Відповідача в особистому кабінеті на веб-сайті компанії, що підтверджується положеннями договору (п.п. 1.1, 9.6) та порядком електронної ідентифікації через одноразовий ідентифікатор, надісланий на мобільний номер Позичальника. Вказане відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 2.1 Кредитного договору, кошти надавалися у безготівковій формі шляхом зарахування на банківську картку, зазначену Позичальником. Відповідно до п. 2.4 договору, кредит вважається наданим з моменту зарахування коштів. Усі умови кредитування, включно з порядком нарахування відсотків, поверненням кредиту, пролонгацією та ін., визначені у договорі, підписаному сторонами. Також, відповідно до п. 9.8, Позичальник підтвердив ознайомлення та згоду з "Правилами надання коштів у позику", які є публічною офертою згідно зі ст. 641, 644 ЦК України.

30 травня 2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (Позивач) укладено договір факторингу №30052024, відповідно до якого первісний кредитор відступив Позивачу права грошової вимоги до ряду боржників, включаючи Відповідача. Факт відступлення права вимоги підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру боржників, який є невід`ємною частиною договору факторингу.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 27 110 грн, у тому числі: 5 000 грн основна сума боргу; 22 110 грн заборгованість за нарахованими процентами.

Згідно зі ст. 512, 514 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений шляхом відступлення права вимоги іншій особі, при цьому новий кредитор набуває усіх прав первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу права.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж новому кредитору за умови належного повідомлення.

Матеріали справи містять положення п. 1.3 договору факторингу, яке передбачає обов`язок первісного кредитора повідомити боржника про відступлення прав вимоги протягом 10 робочих днів. Водночас, навіть у разі неповідомлення, згідно зі ст. 516 ЦК України, боржник не звільняється від зобов`язання, оскільки мав можливість виконати його на користь первісного кредитора.

Жодних доказів здійснення Відповідачем платежів ані на адресу первісного кредитора, ані на користь нового кредитора (ТОВ «ФК «ЄАПБ») у матеріалах справи не надано. Цей факт підтверджується як твердженнями Позивача, так і відсутністю документів про оплату зі сторони Відповідача.

Крім того, як зазначено в матеріалах справи, з моменту набуття права вимоги (30.05.2024) Позивач не нараховував жодних штрафних санкцій або пені, що свідчить про дотримання ним принципу добросовісності.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має перед Позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» непогашену заборгованість за кредитним договором №1113076 у розмірі 27 110 грн, яка складається з: 5 000 грн основна сума боргу; 22 110 грн сума заборгованості за процентами.

У зв`язку з невиконанням Відповідачем грошового зобов`язання у добровільному порядку, вимоги Позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Підписуючи договори, Відповідач підтвердив отримання в чіткій та зрозумілій формі всієї необхідної інформації, передбаченої частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також інформації про свої права та обов`язки відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» і Закону України «Про захист персональних даних» (підпункт 8.3.3 пункту 8 Договору позики).

У відповідності до підпункту 9.1 Договорів, укладення вказаних договорів відбувалося в інформаційно-телекомунікаційній системі. Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою Особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено: "Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом."

Згідно з умовами Кредитного договору Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.

У відповідності до статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у які мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»). Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Приписами пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Таким чином, суд доходить висновку, що будь який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

Згідно з приписом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до приписів частини 1 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Нормою статті 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з положеннями частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

За змістом частини 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Судом встановлено, що відповідач незважаючи на повідомлення направлені на його адресу, не виконує свої зобов`язання за умовами кредитних договорів. Після відступлення права грошової вимоги відповідач не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

Згідно представлених банком розрахунків заборгованості видно, що з моменту отримання права вимоги до Відповідача, Позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Встановлено, що ОСОБА_1 має перед Позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» непогашену заборгованість за кредитним договором №1113076 у розмірі 27 110 грн, яка складається з: 5 000 грн основна сума боргу; 22 110 грн сума заборгованості за процентами.

Таким чином, враховуючи вище наведене, підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача в справі, ОСОБА_1 заборгованості за Договорами кредиту в загальному розмірі 27 110 грн.

Згідно ч.1ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на користь позивача з відповідача слід стягнути оплачений судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

На підставі наведеного, ст.ст.526, 530, 612, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити: IBAN НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості за кредитним договором № 1113076 у розмірі 27 110 грн (двадцять сім тисяч сто десять гривень 00 копійок), а також 3 028 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) у відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: М.І.Крилюк