Рішення № 130292350, 12.09.2025, Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/1412/25

Провадження № 2/689/550/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 вересня 2025 року селище Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі головуючого - судді Мазурчака В.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Конфедерат Л.М.,

відповідача ОСОБА_1 та його представника адвоката Теліцина А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Ярмолинці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

1. Стислий виклад позиції Позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (далі Позивач, ФК «Еліт Фінанс») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі Відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивач просив стягнути 36034,05 гривень за договором про надання кредиту №500815869.

Позов обґрунтовано тим, що 05 квітня 2019 року АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 уклали договір про надання кредиту 500815869, відповідно до умов якого АТ «АЛЬФА-БАНК» надав позичальнику ОСОБА_1 кредит у сумі 25340,62 гривень. Строк кредиту становить 24 місяці. Кредит надано на споживчі потреби. Відсоткова ставка 23 % річних. Договір кредитної лінії укладено у електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Цей договір має силу договору, укладеного в письмовій формі та підписаного сторонами.

АТ «АЛЬФА_БАНК» виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок Відповідача ОСОБА_1 безготівковим шляхом кошти в сумі 25340,62 гривень. Останній свої обов`язки за договором не виконав.

22 лютого 2021 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «ФК ФОРТ» укладено договір факторингу, за умовами якого право вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК ФОРТ».

23 лютого 2021 року між ТОВ «ФК ФОРТ» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу, за умовами якого право вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК ФОРТ».

Згідно детального розрахунку заборгованості станом на 23 лютого 2021 року загальний розмір заборгованості Відповідача становив 36034,05 гривень, з яких тіло кредиту 25340,02 гривень, заборгованість по відсотках за користування кредитом 7493,43 гривень.

2. Стислий виклад заперечень Відповідача

Відповідач подав відзив на позов (а.с. 46-50).

Просив відмовити у позові з підстав: позивачем документально не підтверджено наявність заборгованості; він (Відповідач) не був письмово попереджений про переуступку; він ( ОСОБА_1 ) не укладав кредитний договір на суму кредиту 25340,62, банк кредитного договору на цю суму не надав; йому вказана сума не перераховувалася; доказами заборгованості є первинні документи, оформленні відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Позивач у підтвердження заборгованості надав лише розрахунок заборгованості, але він не є документом первинного бухгалтерського обліку, це лише односторонній арифметичний розрахунок Позивача.

3. Процесуальні дії та рішення у справі

Ухвалою від 05 серпня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у цивільній справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

4. Рішення щодо позову

Дослідивши матеріали справи та подані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, як окремо так і взаємний їх зв`язок, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити повністю з підстав.

5. Зміст спірних правовідносин

Між сторонами виникли спірні правовідносини за кредитним договором. Позивач наполягає, що видав кредит та просить стягнути заборгованість, а Відповідач заперечує докази Позивача про факт видачі Кредиту.

6. Фактичні обставини, встановлені судом, оцінка судом аргументів учасників справи, норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

05 квітня 2019 року ОСОБА_1 підписав особисто письмову Оферту на укладання угоди про надання кредиту №500815869, що підтверджується текстом цієї оферти (а.с. 9 тил.).

Зі змісту оферти вбачається, що ОСОБА_1 запропонував АТ «Альфа-Банк» укласти Угоду про надання споживчого кредиту, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб (далі Угоду), на таких умовах:

- тип кредиту «Кредит готівкою»;

- сума кредиту 33637,18 гривень;

- процентна ставка, % річних, - 23,00%. Тип ставки фіксована;

- строк кредиту 24 місяці.

- дата повернення кредиту 08 квітня 2021 року;

- цільове призначення кредиту для повернення заборгованості за кредитним договором №501036749 від 19 червня 2018 року;

- розмір кредиту 33637,18 гривень;

- спосіб видачі переказ коштів на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Альфа-Банк», МФО 300346.

Цього ж дня, 05 квітня 2019 року АТ «Альфа-Банк» в особі голови правління Михайльо В.В. підписав Акцепт пропозиції на укладання угоди про надання кредиту №500815869, у якому дослівно відтворив умови оферти ОСОБА_1 . Це підтверджується текстом Акцепту, що містить підпис ОСОБА_2 та відбиток печатки банку (а.с. 7 тил.).

Відповідно до ч.2 ст.638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Отже, ОСОБА_1 запропонував, а АТ «Альфа-Банк» прийняло його пропозицію.

За змістом паспорта споживчого кредиту від 05 квітня 2019 року сума кредиту становить 33637,18 гривень, строк кредитування 24 місяці, процентна ставка 23% річних (а.с.7).

Крім того, 05 квітня 2019 року ОСОБА_1 підписав особисто своїм підписом Анкету-заяву про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» (а.с. 6 тил.).

Також сторони, АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , підписали Додаток №1 до Угоди про надання кредиту №500815869 від 05 квітня 2019 року Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, що підтверджується копією цього письмового документа (а.с. 10).

Аналізуючи цей Графік, суд встановив, що сторони погодили видачу 33637,18 гривень одноразово. Це мало відбутися 05 квітня 2019 року (стрічка №1 в таблиці).

Таким чином, доводи Позивача про те, що за договором про надання кредиту 500815869 від 05 квітня 2019 року АТ «АЛЬФА-БАНК» мав надати кредит у сумі 25340,62 гривень не підтвердилися. Сторони не узгоджували кредит на цю суму.

Сторони узгодили суму кредиту, що становить 33637,18 гривень.

Банк у тексті позову не заявляв і не стверджував, що сторони погодили суму 33637,18 гривень як істотну умову кредитного договору, тобто як кредит (тіло кредиту) або ж як загальний розмір кредиту (сума коштів, які надані та/або можуть бути надані споживачу за договором про споживчий кредит) в редакції п.1 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції станом на 05 квітня 2019 року.

Доводи Позивача про те, що АТ «Альфа-Банк» виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок Відповідача ОСОБА_1 безготівковим шляхом кошти в сумі 25340,62 гривень також доказами не були підтвердженні.

У справі відсутні будь-які докази, які б підтверджували перерахунок 25340,62 гривень, та/або перерахунок 33637,18 гривень, та/або перерахунок будь-якої іншої суми банком ОСОБА_1 .

Також не надано доказів про будь-який інший спосіб надання кредиту (видача кредиту; погашення іншого кредиту, як про це зазначено в Оферті та Акцепті).

У зв`язку з цим доводи Відповідача та його представника про відсутність у матеріалах цивільної справи доказів надання кредиту підтвердилися.

Позивачем до матеріалів справи додано Виписку по особовим рахунках з 05 квітня 2019 року по 22 лютого 2021 року. Вона сформована 09 січня 2025 року. Ця виписка сформована АТ «СЕНС БАНК». Документ не підписаний та не завірений будь-якою особою (суб`єктом) (а.с. 26).

Суд відхиляє цей доказ за критерієм допустимості (ч.1 ст. 78 ЦПК України) (Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом). Це пов`язано з тим, що цей документ є анонімним; його начебто сформовано 09 січня 2025 року, можливо таким суб`єктом як АТ «СЕНС БАНК». При цьому цей суб`єкт станом на означену дату не є учасником спірних правовідносин тощо.

Щодо виписки на а.с. 27 позиція суду тотожна.

Позивачем до його позову додано Розрахунок заборгованості за кредитом у гривні у формі таблиці (а.с. 28).

З цієї таблиці вбачається, що сума кредиту становить 33637,18 гривень, залишок кредиту 25340,62 гривень (заборгованість за тілом) кредиту, заборгованість за відсотками за користування 7493,43 гривень, заборгованість за штрафом (за просрочку платежів) 3200 гривень.

Слід зазначити, що сума останніх трьох цифр становить 36034,05 гривень, що тотожна ціні позову. При цьому ні в мотивувальній, ні в прохальній частині позову банк не покликався з приводу штрафу 3200 гривень.

Водночас, з детального аналізу Розрахунку заборгованості (основна таблиця містить відомості щодо кредиту у 23 стрічках) неможливо встановити дату видачі кредиту і суму кредиту, яка видана в цю дату. Це не відображено за 05 квітня 2019 року. А колонка «Тіло кредиту» не містить підколонку «видано».

За критерієм достатності доказів (стаття 80 ЦПК України) Позивач не довів обставину про те, що грошові кошти за кредитним договором були перераховані, одержані Позичальником, тобто Відповідачем у справі.

Окрім, цього судом встановлено, що АТ Альфа-Банк» (Клієнт) та ТОВ «ФК ФОРТ» (Фактор) уклали договір факторингу №1 від 22 лютого 2021 року. У відповідності до нього, Акта приймання-передачі Реєстру Боржників та Витягу з додатку до договору факторингу №1 Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами Фактору відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №500815869 від 05 квітня 2019 року (а.с. 11-17).

ТОВ «ФК ФОРТ» (Клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» уклали договір факторингу №01-23-02/21 від 23 лютого 2021 року. У відповідності до нього, Акта приймання-передачі Реєстру Боржників, та Витягу з додатку до договору факторингу №01-23-02/21 Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами Фактору відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №500815869 від 05 квітня 2019 року (а.с. 18-25).

Суд вважає, що оскільки Позивач не довів видачу (перерахунок Відповідачу) кредиту, то й не довів своїх прав на підставці договорів факторингу, оскільки права за ними є похідними.

Визначення доказів, правил доказування, та їх оцінка судом врегульовано у статтях 76, 80, 81 та 89 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (частини 1, 5, 6 та 7 статті 81 ЦПК України).

Згідно частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач заперечував з приводу достатності доказів для задоволення позову.

Фактично Відповідач обґрунтував свою позицію тим, що надані Позивачем докази є недостатніми, тобто вони у своїй сукупності не дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (стаття 80 ЦПК України).

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд, відповідно до свого внутрішнього переконання, керуючись статтями 80 та 89 ЦПК України, відмовляє у позові у зв`язку з недостатністю доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи.

Позивач одержав відзив Відповідача та подав відповідь на відзив (а.с. 53-58).

Відповідь на відзив є видом заяви по суті (частина друга статті 174 ЦПК України). Відповідно до ч.1 ст.179 ЦПК України у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення. Згідно ч.3 ст.179 ЦПК України до відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п`ятою статті 178 цього Кодексу (тобто Позивач до відповіді на відзив має право додати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення Позивача).

Позивач знав про позицію Відповідача про відсутність доказів наявності заборгованості (щодо видачі кредиту тощо), мав можливість надати докази на її спростування. Однак, своїми правами не скористався, просив розглянути справу без участі представників Позивача (а.с. 43).

Таким чином, судом створено сторонам спору рівні умови для змагальності. Суд не має повноважень самостійно витребувати докази. Відсутні підстави для неприйняття рішення у першому судовому засіданні.

7. Розподіл судових витрат

Розподіл судових витрат не здійснюється у зв`язку з відмовою у позові

На основі викладеного та керуючись статтями 258, 264 та 265 Цивільного процесуального кодексу України,

вирішив:

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити повністю.

Учасники справи,а такожособи,які небрали участіу справі,якщо судвирішив питанняпро їхніправа,свободи,інтереси та(або)обов`язки,мають правооскаржити вапеляційному порядкурішення судуповністю абочастково.Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів здня йогопроголошення доХмельницького апеляційногосуду.Учасник справи,якому повнерішення судуне буловручене удень йогопроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження,якщо апеляційнаскарга поданапротягом тридцятиднів здня врученняйому повногорішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано . У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою: http://ym.km.court.gov.ua/sud2221/, а інформацію про зміст судових рішень у справі - за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Відомості про учасників справи:

1) Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (місцезнаходження юридичної особи: 03035, м. Київ, площа Солом`янська, 2; код ЄДРПОУ 40340222);

2) Відповідач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Повне рішення складено 17 вересня 2025 року.

Суддя В. Мазурчак