Постанова № 13029, 20.06.2006, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59

Постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2006 р. Справа № 19/121

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Тимошенко О.М. за участю секретаря судового засідання помічника судді Літвищенко А.А. розглянув справу

За позовом Рівненське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до відповідача Закрите акціонерне товариство "Управління будівництва Рівненської АЕС"

про стягнення в сумі 8 248 грн. 53 коп.

від позивача –Скарбарчук О.Г.;

від відповідача–не з'явився

Статті 27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства України роз’яснені.

Представник позивача відмовився від технічної фіксації судового процесу.

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 8248 грн. 53 коп. санкцій за недодержання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів в 2005р.

Відповідач в судове засідання не з'явився, заперечень на позов не надіслав, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Суд вважає можливим розглянути справу без участі представника відповідача за наявними матеріалами.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

що згідно із звітом ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС" про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005р. (форми №10-П) середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу в 2005 році складала 1712 осіб; чисельність інвалідів, які повинні працювати на підприємстві – 68 осіб, а працюючих інвалідів –штатних працівників – 67. Середньорічна заробітна плата штатного працівника на підприємстві становила 8248 грн 53 коп.

Звіт підписано 23.01.2006р. керівником та головним бухгалтером ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС", скріплено відбитком печатки підприємства.

Вважаючи, що на підприємстві у 2005р. не було працевлаштовано одного інваліда, - позивач нарахував 8248 грн. 53 коп. санкцій за незабезпечення середньооблікової чисельності працюючих інвалідів у межах нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (в редакції із змінами станом на 05.07.2001р., надалі в тексті Закон) –для підприємств незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 осіб –у кількості одного робочого місця. Стаття 20 Закону встановлює, що підприємства з середньообліковою чисельністю штатних працівників від 8 до 15 осіб, незалежно від форм власності і господарювання, на яких кількість працюючих інвалідів менша ніж встановлено нормативом, - щороку сплачують відповідним відділенням Фонду штрафні санкції, сума яких визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Згідно з ч.1 ст.18 цього Закону працевлаштування здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів (надалів тексті –органи працевлаштування інвалідів).

Відповідно до п.14 Положення “Про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів” (надалі в тексті –Положення про робоче місце інваліда), затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 03.05.1995р. №314 “Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів”, - підприємства (об’єднання), установи і організації у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів. Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно, крім іншого, введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Відповідно до пп.3 пункту 4 та пп.3 пункту 5 зазначеного Положення –Фонду надано право здійснювати контроль за своєчасним перерахуванням підприємствами сум штрафних санкцій за недодержання ними нормативів робочих місць для правцевлаштування інвалідів та проводити перевірки підприємств щодо додержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Відповідач не подав суду доказів створення у 2005 році одного робочого місця для працевлаштування інваліда, а також доказів сплати штрафних санкцій.

З урахуванням вищевикладеного, позов обгрунтований, підлягає задоволенню в сумі 8248 грн. 53 коп. На відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору на підставі п.3 ч.3 прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.

Керуючись ст. 94, ч.1 ст.158, ст.ст. 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС" (м. Кузнецовськ, Промзона, 1, Рівненська обл., код ЄДРПОУ 04630695), р/р 260061847 в АППБ "Аваль", МФО 333227 на користь Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м.Рівне, вул.Замкова,10-А/1), р/р 31212230500002 в ОУДК в Рівненській області, МФО 833017 - 8248 грн. 53 коп. штрафних санкцій за 2005 рік.

3. Стягнути з ЗАТ "Управління будівництва Рівненської АЕС" (м. Кузнецовськ, Промзона, 1, Рівненська обл., код ЄДРПОУ 04630695), р/р 260061847 в АППБ "Аваль", МФО 333227 в доход державного бюджету України 82 грн. 48 коп. державного мита (судового збору).

Видати виконавчі листи після набрання постановою законної сили.

Сторона, яка не погоджується з постановою має право на апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –згідно складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Тимошенко О.М.

Постанова підписана "21" червня 2006 р.