Рішення № 130289742, 15.09.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/47794/24

Провадження № 2/761/4332/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарях: Габунії М.Г., Герасько Д.М., Широковій С.Е., Фоміній О.Д.,

за участі

представника вдповідача: ОСОБА_3.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, спричиненої працівником, -

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2024 року через систему Електронний суд надійшла вказана позовна заява ТОВ «НоваПей», подана адвокатом Полюхович О.В., до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, спричиненої працівником.

В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 309 621,12 грн.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що з 14 листопада 2022 року відповідач перебував у трудових відносинах з позивачем - ТОВ «НоваПей» та займав посаду касира пункту надання фінансових послуг філії №1, з яким було укладено договір про індивідуальну матеріальну відповідальність.

До трудових функцій відповідача входило здійснення видачі грошових переказів, зокрема у ПНФП ТОВ «НоваПей» №10116 за адресою: м.Київ, проспект Берестейський, 94/1.

Як зазначає позивач, при видачі 19.02.2024 грошового переказу на суму 249 245,00 грн на ім`я ОСОБА_2 , відповідач не здійснив належним чином верифікацію клієнта, в результаті чого виплата грошових коштів здійснена неналежному отримувачу, особу якого верифіковано за паспортом ID - картою № НОМЕР_1 , що згідно з інформацією з сайту Державної міграційної служби України є недійсним.

Після звернення 12 березня 2024 року клієнта ОСОБА_2 із заявою, у якій він повідомив, що не отримував грошовий переказ, позивач провів службове розслідування, задовольнив вимогу клієнта про виплату грошових коштів на суму 249 245,00 грн, а також сплатив як податковий агент 60 376,12 грн, з яких військовий збір - 4 644,32 грн., податок з доходів фізичних осіб - 55 731,80 грн, що разом становить 309 621,12 грн.

01 березня 2024 року відповідача було звільнено із займаної посади у зв`язку із втратою довір`я на підставі п.2 ст.41 КЗпП України, однак ним як на час звільнення, так і на час звернення позивача з цим позовом до суду не було проведено відшкодування, спричиненої ним товариству матеріальної шкоди.

Позивач вважає, що Законом передбачені підстави для стягнення матеріальної шкоди з відповідача як матеріально-відповідальної особи, оскільки: в результаті порушення ним посадових обов`язків грошові кошти клієнта видані неналежному отримувачу; підприємство понесло пряму дійсну шкоду коли провело повторну виплату грошових коштів належному клієнту зі сплатою податків та зборів; між діями відповідача та заподіяною позивачу шкодою є причинно-наслідковий зв`язок - повторна виплата грошових коштів, і ця дія є наслідком протиправних дій відповідача; наявна вина працівника, встановлена висновком службової перевірки.

Відзив на позовну заяву стороною відповідача до суду не надано, натомість у судовому засіданні, яке вібулось 23.04.2025 року для приєднання до матеріалів справи надано письмові пояснення відповідача на позовну заяву, у яких викладено заперечення щодо задоволення позову.

Так, у поясненнях зазначено, що дійсно відповідач працював у позивача на підставі укладеного трудового договору, а також з ним було укладено договір про повну матеріальну індивідуальну відповідальність, ознайомлено з правами та обов`язками, передбаченими посадовою інструкцією. Разом з тим, позивачем не було ознайомлено відповідача з висновком службової перевірки, проведеної за заявою клієнта ОСОБА_2 . Вказаний висновок містить переважно припущення щодо вини відповідача, а не об`єктивні дані. У одному з пунктів висновку перевірки вказано не про порушення, а про необхідність вдосконалення механізму верифікації клієнтів при видачі значних сум грошових коштів, що свідчить про визнання самим позивачем недосконалості механізму верифікації, який діяв на момент заподіяння шкоди. Відсутні і посилання на конкретні пункти посадової інструкції касира ТОВ «НоваПей», які б порушив відповідач.

У судовому засіданні, яке відбулось 23.04.2025 представник позивача - адвокат Полюхович О.В., позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. В судове засідання, яке відбулось 08.09.2025 року представник позивача не з`явилась, 04.09.2025 через систему Електронний суд подала заяву про розгляд справи без її участі, у якій зазначала, що сторона позивача підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі, просить їх задовольнити та не заперечує проти винесення заочного рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти задоволення заявлених вимог з підстав, викладених в поясненнях на позовну заяву.

Враховуючи положення статті 223 ЦПК України суд продовжив розгляд справи у відсутність представника позивача.

Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, врахувавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу «Про прийняття на роботу» №3041-к від 11.11.2022 ОСОБА_1 було прийнято на роботу на посаду касира пункту надання фінансових послуг філії №1 ТОВ «НоваПей» з 14.11.2022 по 31.01.2023 на умовах строкового трудового договору, у зв`язку з сімейними обставинами, на основне місце роботи на умовах підсумкового обліку робочого часу, з погодинною оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу з режимом роботи на умовах повного робочого часу.

Сторонами фактично не заперечувалось, що на підставі зазначеного наказу відповідач працював у позивача і станом на лютий 2024 року. Тобто по закінченню строкового трудового договору відповідач продовжив працювати у позивача на умовах безстрокового трудового договору.

14.11.2022 відповідача було ознайомлено з посадовою інструкцією касира пункту надання фінансових послуг філії №1, яка затверджена наказом від 04.01.2022, а також з ним укладено Договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, про що свідчать його підписи у вказаних документах. Відповідачем не заперечується факт укладення роботодавцем з ним договору про матеріальну відповідальність, як і факт ознайомлення його з посадовою інструкцією.

Так, у п.1 Договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність визначено: «працівник, що займає посаду та виконує роботу, безпосередньо пов`язану із збереженням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих йому матеріальних цінностей приймає на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження ввірених йому цінностей приймає на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження ввірених йому підприємством матеріальних цінностей у зв`язку з викладеним зобов`язується: а) дбайливо ставитися до переданих йому на збереження або з іншою метою матеріальних цінностей підприємства і вживати заходів для попередження збитків; б) своєчасно повідомляти керівництво підприємства про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереження ввірених йому матеріальних цінностей; в) вести облік, складати і передавати у визначеному чинним законодавством України порядку товарно-грошові та інші звіти про рух та рештки ввірених йому матеріальних цінностей; г) брати участь у інвентаризації ввірених йому матеріальних цінностей.». У випадку незабезпечення з вини працівника збереження ввірених йому матеріальних цінностей, визначення розміру збитків, завданих підприємству, та їх відшкодування відбувається у відповідності до чинного законодавств, зокрема, але не виключно, згідно зі ст.135-3 КЗпП України (перше речення пункту 3 Договору). Згідно з пунктом 4 Договору працівник не несе матеріальної відповідальності, якщо збитки заподіяні не з його вини. Дія даного Договору розповсюджується на весь час роботи із ввіреними працівникові матеріальними цінностями підприємства.

При цьому до обов`язків підприємства згідно з п.2 Договору віднесено: - а) створення працівникові умов, необхідних для нормальної роботи та забезпечення повного збереження ввірених йому матеріальних цінностей; - б) ознайомлення працівника з чинним законодавством щодо матеріальної відповідальності працівників за збитки, нанесені підприємству, установі, організації, а також із чинними інструкціями, нормативами та правилами збереження, приймання, обробки, продажу (збуту), перевезення або застосування у процесі виробництва переданих йому матеріальних цінностей; в) проведення в установленому порядку інвентаризації матеріальних цінностей.

Відповідно до п.2.13 розділу 2 Посадової інструкції касира пункту надання фінансових послуг філії ТОВ «НоваПей», затвердженої 04.01.2022, з якою відповідач був ознайомлений 14.11.2022, при виконання обов`язків старшого касира на ПНФП касир зобов`язаний під час виконання своїх службових обов`язків сумлінно дотримуватись вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також вимог Єдиних Правил внутрішнього фінансового моніторингу небанківської фінансової групи «НоваПей» та інших внутрішніх документів Товариства з питань фінансового моніторингу, зокрема: - проводити належну перевірку клієнтів, у тому числі ідентифікацію та верифікацію клієнта (його представника) та встановлення (розуміння) мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції; - підтверджувати під час проведення ідентифікації/верифікації відповідність оформлення наданих клієнтом офіційних документів вимогам законодавства та перевіряти їх чинність; - засвідчувати копії документів, наданих клієнтом/представником клієнта власним підписом із зазначенням дати отримання копій документів.

Згідно з п.4.1.16, 4.1.17 розділу 4 Посадової інструкції касир несе, зокрема, але не виключно персональну відповідальність у відповідності з чинним законодавством України та внутрішніми документами Товариства за: втрату/знищення/пошкодження матеріальних та інших цінностей, які касир отримав для здійснення своїх посадових обов`язків; - порушення порядку проведення операцій з Клієнтами, порядку верифікації та/або ідентифікації.

На підставі наказу №751-к від 01.03.2024 «Про припинення трудового договору» з 05.03.2024 року ОСОБА_1 , касира ПНФП філії №1 ТОВ «НоваПей» звільнено у зв`язку з втратою довір`я згідно з п.2 ст.41 КЗпП України. Підставою видання наказу, серед іншого зазначено висновок службової перевірки.

Як пояснила представник відповідача в судовому засіданні, ОСОБА_1 не оскаржував наказ про звільнення.

З висновку службової перевірки від 28.02.2024, проведеної на підставі претензії клієнта ОСОБА_2 щодо видачі його грошових переказів стороннім особам, а також інших документів, що містяться у матеріалах справи, судом встановлено наступні обставини щодо видачі 19.02.2024 грошових переказів на ім`я ОСОБА_2 .

Так, 19.02.2024 відповідач виконував обов`язки касира ПНФП N10116, розташованого у відділенні ТОВ «Нова Пошта» за адресою: м.Київ, проспект Берестейський 94/1 та здійснив видачу грошових переказів отримувачу ОСОБА_2 на суму 249 245,00 грн за експрес накладними у кількості 154 штуки на суми від 1120,00 грн до 4280,00 грн., номери яких вказані у реєстрі операцій з видачі грошових переказів в ПНФП 10116.

Дані обставини не заперечувались стороною відповідача.

Відділом безпеки ТОВ «НоваПей» проведено службову перевірку за претензією клієнта ОСОБА_2 щодо видачі грошових коштів на загальну суму 249 245,00 грн. сторонній особі, за результатами якої складено висновок від 28.02.2024. У висновку, зокрема, зазначено: з урахуванням всіх матеріалів службової перевірки, рекомендувати керівництву Компанії задовольнити претензію клієнта ОСОБА_2 в повному обсязі; за порушення вимог «Інструкції по роботі в ПЗ «NovaPay» щодо порядку ідентифікації та верифікації клієнта», що, в свою чергу, спричинило матеріальну шкоду Компанії рекомендувати звільнити касира ОСОБА_1 з займаної посади на підставі п.2 ст.41 КЗпПУ - у зв`язку із втратою довір`я; матеріали службової перевірки передати до юридичного департаменту для вирішення питання щодо звернення до правоохоронних органів після виплати компенсації клієнтові; рекомендувати юридичному департаменту розглянути можливість звернення до суду з метою стягнення з касира ОСОБА_1 суми завданої матеріальної шкоди; відповідним підрозділам Компанії розглянути необхідність доопрацювання «Інструкції по роботі в ПЗ «NovaPay» щодо порядку ідентифікації та верифікації клієнта» для більш детального опису саме цих дій касира під час здійснення ідентифікації/верифікації клієнта, а також розробити додаткові перевірочні заходи при здійсненні видачі значних сум грошових коштів.

У мотивувальній частині висновку наведені обставини, які на думку суду свідчать про наявність підстав для висновку щодо порушення відповідачем порядку ідентифікації та верифікації клієнта.

Сторона відповідача не заперечувала обставини, викладені у висновку службового розслідування та не надала доказів на їх спростування.

При цьому, доводи сторони відповідача про те, що у пункті №10116 не працював сканер для верифікації клієнтів і це підтверджує відсутність вини відповідача, на думку суду не підтверджено належними та допустимими доказами та не спростовують висновків перевірки.

12.03.2024 до позивача надійшла заява ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчена 11.03.2024 року приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Леденьовим В.М., в якій зазначено, що вказана особа користується послугами ТОВ «Нова Пошта» та ТВ «НоваПей» (отримує грошові перекази за відправлений товар), проте грошові перекази 19.02.2024 у пункті надання фінансових послуг №10116 (м.Київ, проспект Берестейський, 94/10) він не отримував, документи на видачу коштів не підписував, дану інформацію, у разі необхідності, може підтвердити у правоохоронних органах та суді, у зв`язку з чим просив розглянути цю заяву та прийняти рішення про виплату йому грошових коштів по 154 експрес накладних на загальну суму 249 245,00 грн.

15.03.2024 позивач здійснив виплату ОСОБА_2 грошових коштів на суму 249 245,00 грн згідно видаткового касового ордеру № 327 від 15.03.2024. Виплата проведена згідно службової записки по реєстру експрес накладних.

Крім того, при виплаті вказаної суми позивачем як податковим агентом було додатково сплачено військовий збір у розмірі 4 644, 32 грн та податок з доходів фізичних осіб на суму 55 731,80 грн, що разом становить 60 376, 12 грн. Сплата вказаних сум підтверджується платіжними інструкціями №ПФ40556 від 14.03.2024 та №ПФ40564 від 14.03.2024.

Отже, виплачена позивачем клієнту ОСОБА_2 сума коштів 249 245,00 грн, а також сума сплачених податків і зборів 60 376,12 грн, що разом становить 309 621,12грн, є прямою дійсною шкодою, спричиненою товариству діями працівника.

Посилання відповідача на те, що він не ознайомлений з висновком службової перевірки від 28.02.2024 та останній містить переважно припущення, а жодних об`єктивних даних, які б підтверджували його вину у заподіянні шкоди товариству, у ньому не наведено, не спростовують обставин, встановлених судом з усіх наявних у матеріалах справи доказів. Зі змісту висновку службової перевірки, який був долучений позивачем до позовної заяви при зверненні до суду, вбачається, що відповідач ОСОБА_1 надавав під час службової перевірки свої власноручні письмові пояснення, а отже починаючи з кінця лютого - початку березня 2024 року (час звільнення) він міг самостійно поцікавитись про результати перевірки і отримати у роботодавця вказаний документ для ознайомлення.

Крім того, як встановлено судом, з 05.03.2024 відповідача ОСОБА_1 було звільнено з посади касира ПНФП філії №1 ТОВ «НоваПей» на підставі п.2 ст.41 КЗпП України у зв`язку з втратою довір`я, підставою для чого був і висновок службової перевірки.

У випадку незгоди з підставами для звільнення, відповідач міг оскаржити їх до суду, проте таких доказів суду надано не було.

Доказів того, що відповідач звертався до відповідних компетентних органів про порушення стосовно нього законодавства про працю матеріали справи також не містять.

Після звільнення відповідач на вимогу позивача не відшкодував добровільно у повному обсязі завдану ним матеріальну шкоду, яка разом із сплаченими податками та зборами на день звернення до суду становить 309 621,12грн.

Згідно положень ч. ч. 1, 2 статті 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

За змістом ст.135-1 КЗпП України письмовий договір про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівником, який досяг вісімнадцятирічного віку та займає посаду або виконує роботу, безпосередньо пов`язану із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або використанням у процесі виробництва переданих йому цінностей.

Відповідно до п. 1 ст.134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до ст.135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Як встановлено судом, при прийнятті на роботу між позивачем та відповідачем було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, згідно з яким працівник прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження ввірених йому матеріальних цінностей і зобов`язувався дбайливо ставитися до переданих йому на збереження матеріальних цінностей підприємства та вживати заходів для попередження збитків, своєчасно повідомляти керівництво підприємства про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереження ввірених йому матеріальних цінностей; вести облік, складати й передавати у визначеному чинним законодавством України порядку товарно-грошові та інші звіти про рух та рештки ввірених йому матеріальних цінностей.

Відповідно до ст.136 КЗпП України покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника. У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач - ОСОБА_1 є матеріально відповідальною особою, з яким позивач відповідно до ст.135-1 КЗпП України уклав Договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

Як встановлено судом, що 19.02.2024 відповідач виконував обов`язки касира ПНФП N10116 та здійснив видачу грошових переказів отримувачу за даними ОСОБА_2 на загальну суму 249 245,00 грн за експрес накладними у кількості 154 штуки, однак клієнт ОСОБА_2 вказаних коштів не отримав, про що зазначив у нотаріально посвідченій заяві та підтверджено службовою перевіркою.

Позивачем здійснено виплату клієнту ОСОБА_2 грошових коштів на загальну суму 249 245,00 грн, а також як податковим агентом при виплаті додаткового блага сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір на загальну суму 60 376,12 грн.

За таких обставин, враховуючи, що з вини відповідача, який є матеріально відповідальною особою, внаслідок порушення ним своїх трудових обов`язків, завдано позивачу, як роботодавцю, матеріальну шкоду у розмірі 309 621,12 грн, яка до даного часу залишається невідшкодованою, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача відповідно до ст.141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду у розмірі 4 644,32 грн.

Керуючись ст.ст. 77-81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей» (ЄДРПОУ 38324133, адреса: 03026, м.Київ, Столичне шосе 103, оф.1309) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) про відшкодування шкоди, спричиненої працівником - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей» матеріальну шкоду у розмірі 309 621 (триста дев`ять тисяч шістсот двадцять одна) гривна 12 копійок та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 644,32 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Н.Г. Притула