Рішення № 130282018, 17.09.2025, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 вересня 2025 року м. Рівне№460/10772/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Войтюк К.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник адвокат Гатало М.Я. в режимі відеоконференції,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" доРівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" (далі - позивач, Товариство) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненської митниці (далі - відповідач, Митниця), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів №UA204130/2025/000016/2 від 19.03.2025.

Обґрунтовуючи позов, Товариство вказує, що декларант надав Митниці для митного оформлення товарів всі необхідні документи, які підтверджували визначення митної вартості товарів за першим методом - за ціною договору. Однак відповідач після консультацій з декларантом безпідставно визначив митну вартість імпортованих товарів за резервним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів. Позивач доводить, що Митниця безпідставно поставила під сумнів весь поданий декларантом пакет документів і необґрунтовано витребувала додаткові документи, оскільки відповідачем не доведено обставин, які б свідчили про виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів.

Ухвалою від 27.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено строк для подання відзиву та витребувано від відповідача додаткові докази.

У встановлений судом строк відповідач через підсистему "Електронний суд" подав відзив на позовну заяву, в якому позов заперечив повністю. Зазначив, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення позивачем, Митницею встановлено наявність в документах неточностей та розбіжностей. У зв`язку з цим декларанту направлено електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи, а саме виписку з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості імпортованих товарів на заявлених комерційних умовах поставки; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими організаціями; товарно-транспортні документи, які б стосувалися задекларованого товару (накладна УМВС). Вказує, що необхідність витребовування додаткових документів передусім є способом упевнитися в тому, що декларант правильно визначив митну вартість товару. Зауважив, що декларантом не забезпечено надання відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У зв`язку з цим прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та визначено митну вартість на підставі інформації щодо митної вартості аналогічного товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 19.12.2024 № 24UA204130020172U8. Оскаржене рішення вважає таким, що прийняте в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. З огляду на наведене, просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою від 07.07.2025 суд задовольнив клопотання Рівненської митниці, перейшов до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначив судове засідання на 23.07.2025.

Ухвалою від 14.07.2025 суд задовольнив заяву представника позивача адвоката Гатало Мар`яни Ярославівни про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Протокольною ухвалою від 23.07.2025 відкладено судовий розгляд справи до 04.08.2025.

Ухвалою від 04.08.2025 відкладено судовий розгляд справи до 13.08.2025 у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги.

Протокольною ухвалою від 13.08.2025 відкладено судовий розгляд справи до 27.08.2025.

В судовому засіданні 27.08.2025 представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення з підстав, наведених в заявах по суті справи.

Протокольною ухвалою від 27.08.2025 в судовому засіданні оголошено перерву до 10.09.2025.

В судовому засіданні 10.09.2025 суд закінчив з`ясування обставин справи та їх перевірку доказами та перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

Встановлені судом обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" зареєстроване як юридична особа 07.07.2022; види діяльності за КВЕД: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (а.с. 8).

11.01.2023 між компанією-нерезидентом "Xiamen Xintuotian Import & Export Co., Ltd" (КНР) (Постачальник) та ТОВ «ПЕРЕМОГА ФУД» (Покупець) укладено Контракт № PF/ХХТ001 (далі також Контракт), відповідно до умов якого Постачальник поставляє товари, найменування та асортимент яких зазначені в рахунках-фактурах, а Покупець приймає і оплачує товари (п.1.1.).

Відповідно до пункту 1.3. Контракту, товарні позиції, кількість, ціна за одиницю повинні бути визначені в рахунках-проформах або рахунках-фактурах, які Постачальник надає Покупцю.

Пунктом 4.2. Контракту визначено, що умови оплати вказані в рахунках-проформах або рахунках-фактурах до цього Контракту.

За змістом п. 4.3 Контракту загальна вартість Контракту складається з вартості всіх рахунків-проформ або рахунків-фактур. Вартість окремих поставок по цьому Контракту повинна бути вказана в рахунках-проформах або рахунках-фактурах, які є невід`ємною частиною Контракту. Даний Контракт реалізується (товари поставляються і оплачуються, відповідно) поетапно у відповідності до попереднього рахунку-проформи або рахунку-фактури до Контракту.

Пунктом 6.3. Контракту визначено, що Постачальник повинен здійснити поставку товару Покупцю на умовах ІНКОТЕРМС 2020, зазначених у відповідному рахунку-проформі або рахунку-фактурі до цього Договору.

Згідно з п. 6.4 Контракту, Постачальник надає Покупцю з товаром наступні документи: рахунки-фактури (інвойси), виписані на ім`я Покупця; коносамент/CMR; пакувальні листи; прайс-лист, завірений Постачальником; специфікація; оригінали і належним чином завірені копії якісних посвідчень виробника на всю партію товару; сертифікат походження товару/EUR-1; сертифікат здоров`я (а.с.28-31).

27.06.2024 Постачальником виписано позивачу комерційний рахунок № ХТT42404 на суму 6097,60 доларів США на товар "Шампіньойони цілі мариновані" 580 мл, вага нетто торгової марки «Долина желаний» (а.с.11, 12).

Згідно з пакувальним листом від 27.06.2024 до рахунку № ХТТ42404 кількість коробок товару 2060, вага брутто 22866,00 кг, вага нетто 12360,00 кг (а.с.13, 14).

Оплата підтверджується платіжним документом від 16.09.2024 на суму 6097,60 доларів США як передоплата за товари (консервування овочів) згідно Контракту № PF/ХТT001 від 11.01.2023, рахунок ХТT 42404 від 27.06.2024 (а.с.32, 33).

18.03.2025 з метою митного оформлення ввезеного на територію України товару, а саме: консервовані гриби з додаванням оцту чи оцтової кислоти в скляних банках - печериці мариновані делікатесні відбірні цілі 580 мл (500 г нетто * 12 банок в упаковці) - 2060 упаковок, чиста вага 12360 кг, Виробник "Xiamen Xintuotian Import & Export Co., Ltd", Країна виробництва: Китай, декларант позивача подав до Рівненської митниці електронну митну декларацію № 25UA204130004708U7, зазначивши в графі 22 загальну суму за рахунком 6097,69 дол. США, метод визначення митної вартості (графа 43) -1 за ціною договору (а.с.117-118).

До митної декларації декларантом долучені документи: інвойс № ХТТ42404 від 27.06.2024; пакувальний лист № б/н від 27.06.2024; сертифікати здоров`я № 224N46030004078001 та № 224N46030004079001 від 28.06.2024; сертифікат походження № С247841793780180 від 08.08.2024; експортна декларація країни відправлення № 425820240000750106; супровідний документ Т1 № 24UA403070ККZFSQJ7 від 04.11.2024; накладна СМСГ від 08.10.2024; рахунок на оплату № 47 від 19.09.2024; платіжна інструкція № 740 від 24.09.2024; рахунок № UAIM0388175 від 19.09.2024; платіжна інструкція від 16.06.2024 на оплату імпортованого товару, про що зазначено в графі 44 митної декларації.

Дослідженням вищевказаних документів під час судового розгляду встановлено, що такі документи належним чином ідентифікують відправника та отримувача товару, ціну товару, умови поставки; якісні та кількісні характеристики товару, країну походження; транспортування товару з врахуванням перевантаження.

Митницею 19.03.2025 направлено декларанту електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості імпортованих товарів на заявлених комерційних умовах поставки; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; товаро-транспортні документи, які б стосувалися задекларованого товару (Накладна УМВС).

Того ж дня 19.03.2025 декларантом на електронне повідомлення Митниці стосовно необхідності надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів надано лист від ТОВ «Фаворит Брокер» про те, що ТОВ «ПЕРЕМОГА ФУД» не має наміру надавати додаткових документів до декларації №25UA204130004708U7 від 18.03.2025, та прохання винести рішення (а.с. 119, 120).

Суд встановив, що 19.03.2025 Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204130/2025/000016/2, яким митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МК України (а.с. 9).

Митну вартість товару визначено на підставі інформації щодо митної вартості аналогічного товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 19.12.2024 №24UA204130020172U8 (товар: Консервовані гриби з доданням оцту чи оцтової кислоти в скляних банках:- Печериці мариновані делікатесні відбірні цілі (Mushrooms). Торгівельна марка: DREAM VALLEY. Виробник: "XIAMEN XINTUOTIAN IMPORT & EXPORT CO., LTD". Країна виробництва: CN. Умови поставки FOB на рівні 1,75 дол. США/кг. Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 21630,00 USD, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 896336,385 грн (1,75USD /кг*41,4395грн/USD* 12360,00кг).

Випуск товару у вільний обіг здійснено за МД від 19.03.2025 №25UA204130004768U4 (а.с. 10).

Сума додатково нарахованих митних платежів становить 206663,90 грн (за курсом НБУ на день випуску товару у вільний обіг).

Як встановлено судом, відповідно до графи 33 спірного рішення, Митницею не було визнано митну вартість імпортованого товару за рівнем, визначеним декларантом, та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, у зв`язку з тим, що декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних Митницею відповідно до статті 54 МК України, а подані до митного оформлення документи містять неточності:

- банківський платіжний документ №497918404 від 16.09.2024 не кореспондується із контрактом PF/XXT001 від 11.01.2023;

- до декларації не додано специфікацію, коносамент, CMR, прайс-лист, завірений постачальником, які передбачено п. 6.4. Контракту № PF/XXT001 від 11.01.2023;

- в експортній декларації країни відправлення зазначено умови поставки FOB, але не зазначено пункт призначення;

- відсутній Договір (контракт) про перевезення з перевізником ТОВ «МАЙ ШИПІНГ», який зазначається в Рахунках-фактурах про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 19.09.2024 № 47 та від 19.09.2024 № UAIM0388175.

Вважаючи рішення Митниці від 19.03.2025 про коригування митної вартості товарів №UA204130/2025/000016/2 протиправним, а свої права порушеними, Товариство звернулось за судовим захистом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Згідно з частиною другою статті 1 Митного кодексу України відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно із частинами першою-третьою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

В силу вимог частини шостої цієї статті Кодексу митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За правилами частини сьомої цієї статті у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, то заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

В свою чергу, відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Стаття 57 глави 9 Митного кодексу України визначає такі методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. При цьому, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою цієї статті МК України встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною п`ятою цієї статті заборонено вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За правилами частини першої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

В силу вимог частини другої цієї статті метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною п`ятоюцієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною десятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажом на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною одинадцятою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною дев`ятоюстатті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Частиною першою статті 55 Митного кодексу України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З системного аналізу вищенаведених норм слідує, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові, але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності у нього небезпідставних підозр з приводудостовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою витребовування додаткових документів митницею є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли надані декларантом документи містять розбіжності, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, або наявні ознаки підробки.

Відповідно, наведені норми зобов`язують митний орган зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд зазначає, що не наведення митним органом врішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми, чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, випробовування додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.

Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

-невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Як встановлено судом, у графі 33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів відповідач зазначив, що подані до митного оформлення документи містять неточності.

Перевіряючи наведені відповідачем аргументи, суд встановив таке.

Щодо банківського платіжного документа № 497918404 від 16.09.2024 на суму 6097,60 дол. США (а.с. 32).

Як передбачено в п. 4.1, 4.2 Контракту № PF/ХХТ001 від 11.01.2023, ціни на товари та умови оплати зазначені в рахунку-проформі або рахунку-фактурі до цього договору.

В комерційному інвойсі № ХТТ42404 від 27.06.2024 передбачено умови оплати - 100% передоплату за товар, на суму 6097,60 дол.США.

Суд встановив, що в платіжному документі № 497918404 від 16.09.2024 зазначено номер та дату контракту, номер та дату рахунку, який підлягав до оплати.

За таких обставин суд відхиляє як безпідставні зауваження Митниці про те, що платіжний документ не кореспондується з контрактом.

Дослідженими судом доказами спростовуються застереження Митниці про те, що до митного оформлення не надано документи, визначені в п. 6.4 Контракту.

Що стосується ненадання CMR, то суд зауважує, що за обставинами справи транспортування товару від постачальника до покупця здійснювалося морським та залізничним перевезенням, без залучення автоперевізника, а відтак відсутні підстави для оформлення CMR.

Судом встановлено, що документи, які передбачені вимогами митного законодавства, були надані в розпорядження митного органу та зазначені як в графі 44 митної декларації, так і в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204130/2025/000076 (а.с.132-133).

Також з матеріалів справи встановлено, що з метою додаткового підтвердженням ціни (вартості) імпортованого товару, декларантом до митного оформлення було подано митну декларацію країни відправлення № 425820240000750106 від 08.07.2024, в якій визначено: Виробника та постачальника товару, Вантажоодержувача, країну відправлення; контракт, згідно якого відправляється товар; країну призначення; контейнер; порт розвантаження; вид товару; загальна кількість та вартість останнього, ціна товару за одиницю (а.с. 21,22).

Інші запитувані митницею додаткові документи в силу положень ч. 3 ст. 53 МК України є додатковими документами та надаються декларантом за наявності виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас у справі, що розглядається, такі обставини відсутні.

Окрім цього, суд зауважує, що Митницею ні в електронному повідомленні декларанту про необхідність надання додаткових документів, ні в оскарженому рішенні не обґрунтовано ні існування розбіжностей, ні способу, яким запитувані документи можуть їх усунути.

Суд вкотре підкреслює, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таку позицію викладено в постановах Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №400/3830/19, від 01.03.2023 у справі № 420/18880/21, від 15.02.2023 у справі № 815/2552/16.

Стосовно підтвердження транспортних витрат суд встановив, що Митниці на день митного оформлення декларантом було надано Договір з ТОВ "Май Шиппінг" транспортного експедирування № МШ-ПФ001 від 19.04.2024, за яким було здійснено морське перевезення вантажу в контейнері СМАU0675837 з порту Qingdao (Китай) в порт Constanta (Румунія); рахунок за надані послуги № 47 від 19.09.2024 (а.с. 34,38).

Послуги експедитора були оплачені Товариством на день митного оформлення, про що Митниці надано платіжну інструкцію № 7450 від 24.09.2024 (а.с.39).

Крім цього, суд встановив, що перевезення вантажу наземним транспортом було здійснено компанією СМА CGM S.A. на підставі Договору № 26-12/22-PF від 26.12.2022, в контейнері СМАU0675837 за маршрутом Constanta (Румунія) - Тернопіль (залізничне перевезення); у зв`язку з цим виставлено рахунок № UAIM0388175 від 19.09.2024 (а.с. 40, 43).

Встановлені судом обставини дають підстави вважати, що декларантом разом із митною декларацію було подано документи, які відповідали приписам частини 2 статті 53 МК України та у своїй сукупності підтверджували визначену декларантом митну вартість товару та її складові.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що відповідач не довів належними та достатніми доказами, що надані декларантом документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Щодо умов поставки, суд враховує, що поставка товару в досліджуваній ситуації здійснювалась на комерційних умовах поставки FOB - Китай. Відповідач у зв`язку з цим звертає увагу на незазначення в експортній декларації пункту відправлення. Однак, слід взяти до уваги, що експортна декларація підлягає оформленню в країні експорту відповідно до існуючих правил, які регламентують митні процедури при їх оформленні вантажовідправником. Водночас митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 Митного кодексу України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів.

Враховуючи, що відповідно до приписів митного законодавства України митна декларація країни відправлення є додатковим документом, який може бути витребувано в разі розбіжностей в поданих документах, відтак, незазначення пункту відправлення в означеній декларації не може слугувати підставою для виникнення сумнівів в правильності визначення митної вартості імпортованого товару.

Окрім цього, як встановлено судом, в спірній ситуації Митницею було скориговано митну вартість товару за резервним методом на підставі інформації щодо митної вартості товару за митною декларацією від 19.12.2024 № 24UA204130020172U8 (а.с.115).

Під час судового розгляду справи з пояснень представників сторін встановлено, що вищевказана декларація була складена на підставі рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів UA204130/2024/000026/1 від 18.12.2024. Вказане рішення було визнано протиправним та скасовано рішенням Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 460/7952/25, яке набрало законної сили 24.07.2025, що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень.

Також суд враховує, що інформація щодо вартості аналогічних товарів не може бути самостійною підставою для витребування митним органом додаткових документів з метою підтвердження заявленої митної вартості, якщо при цьому подані до митного оформлення разом з митною декларацією документи не містять розбіжностей, ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

А відтак поведінку відповідача не можна вважати обґрунтованою та розсудливою.

Підсумовуючи наведене вище у сукупності суд доходить висновку, що позивач під час митного оформлення надав відповідачу усі необхідні документи, які належно ідентифікували імпортований товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору. Відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів та протиправність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході судового розгляду справи відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування та не підтвердив належними й допустимими доказами правомірності оскарженого рішення про коригування митної вартості товарів. Натомість позовні вимоги відповідають встановленим обставинам, ґрунтуються на приписах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Враховуючи результати судового розгляду справи відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору суд присуджує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень.

Крім цього, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

Понесені позивачем витрати на письмовий переклад документів з англійської та китайської мови на українську мову підтверджуються рахунком ФОП ОСОБА_1 № 58 від 24.04.2025 за послуги перекладу, на суму 2860,00 грн; платіжною інструкцією № 370 від 19.05.2025 на суму 2860,00 грн (а.с.44,45).

Отже такі витрати пов`язані з розглядом справи суд присуджує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці.

Позивач також просив суд стягнути на його користь понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

У зв`язку з цим суд враховує, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За правилами, встановленими ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, відповідно до приписів ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд зазначає, що матеріали судової справи не містять документально підтверджених доказів понесення позивачем витрат на правничу допомогу, а відтак заявлені позивачем витрати на правничу допомогу відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" до Рівненської митниці задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів № UA204130/2025/000016/2 від 19.03.2025.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненської митниці судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3095,29 грн та витрати, пов`язані перекладом документів, в сумі 2860,00 грн.

В стягненні на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" витрат на правничу допомогу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" (вул. Дмитрівська, 44А, кім.11,м. Київ,01054, ЄДРПОУ/РНОКПП 44860440)

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Повний текст рішення складений 17 вересня 2025 року

Суддя Н.О. Дорошенко