Єдиний державний реєстр судових рішень
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
17 вересня 2025 року м. РівнеСправа №460/15717/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративної справи за позовом:
ОСОБА_1 доВідділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови,В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області (далі відповідач), у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 13.08.2024 №064586.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підставою для винесення спірної постанови слугував акт перевірки від 20.06.2024 транспортного засобу марки DAF, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебуває у власності позивача. Разом з тим, вказаним актом зафіксований факт перевезення перевізником ФОП ОСОБА_2 вантажу згідно з товарно-транспортною накладною № 1 від 19.06.2024, в якій вказано транспортний засіб MAN, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . Позивач зауважила, що вона є приватною особою, не зареєстрована як підприємець та не здійснює підприємницьку діяльність, пов`язану з перевезенням вантажів, працює вчителем, а перебування у її власності вантажного автомобіля не свідчить, що вона є суб`єктом відповідальності за порушення правил перевезення, яким вона не займається. Вважає, що вона не є перевізником в розумінні ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт». Крім того, зазначила, що зареєстрована та проживає з 26.04.2019 за в місті Нетішин Хмельницької області та про наявність оскаржуваної постанови дізналась випадково із застосунку ДІЯ про відкриття виконавчого провадження лише 20.12.2024. Вважає, що спірна постанова винесена відповідачем без з`ясування всіх обставин, необхідних для прийняття відповідного рішення, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.
Ухвалою від 30.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву, а позивачем відповіді на відзив.
Відповідач подав відзив, у якому заперечив проти позовних вимог. Зокрема, зазначив, що 20.06.2024 працівниками органу Укртрансбезпеки було проведено рейдову перевірку транспортних засобів, якими здійснюється перевезення пасажирів та вантажів в межах України і міжнародному сполученні, за додержанням вимог транспортного законодавства. В ході рейдової перевірки транспортного засобу марки DAF, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та причепа марки JANMIL, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , власником яких є позивач, встановлено порушення ст. 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», під час перевезення вантажів перевізник не забезпечив водія транспортного засобу документами, а саме: відсутній протокол повірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, про що складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 20.06.2024 №056000. Зазначив, що 13.08.2024 на підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято постанову №064586, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт". Під час проведення перевірки водієм ОСОБА_3 було надано товарно-транспортну накладну №1 від 19.06.2024, де автомобільним перевізником зазначено ОСОБА_2 . Вказана накладна міститься в матеріалах справи та була врахована інспектором при складенні Акту. Однак, під час розгляду справи (про розгляд якої було належним чином повідомлено позивача, однак на розгляд не з`явилась) ВДНК у Рівненській області було досліджено зміст ТТН №1 від 19.06.2024 та було встановлено, що в графі "автомобіль" зазначено транспортний засіб MAN НОМЕР_4 , тобто це не той автомобіль, який був 20.06.2024 предметом перевірки (DAF ВК4984CE, JANMIL НОМЕР_5 ). Також в цій ТTH зазначено іншого водія ОСОБА_2 , а за кермом перебував ОСОБА_3 . З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 є власником транспортного засобу DAF НОМЕР_1 , JANMIL НОМЕР_5 та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. Викладене свідчить про неможливість в цій справі використання ТТН, як документа, на основі якого визначається автомобільний перевізник, з огляду на дефект заповнення. Стверджує, що в даному випадку, т/з, що зареєстрований на позивача, здійснювалось вантажне перевезення.
Зазначив, що для підтвердження наявності статусу автомобільного перевізника, що здійснює перевезення вантажу у розумінні частини першої статті 33 Закону України Про автомобільний транспорт слід встановити дві ознаки: 1) наявність договору про перевезення вантажу транспортним засобом; 2) використання транспортного засобу на законних підставах. Одночасне встановлення двох із наведених умов є підставою стверджувати, що відповідний суб`єкт є автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажу. Відповідно до ч. 2 ст. 48 вказаного Закону документ, який засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, для автоперевізника є обов`язковим документом для здійснення внутрішніх перевезень вантажів. Відсутність такого документа є порушенням законодавства про автомобільний транспорт, за яке передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу.
Крім цього, відповідач вказав, що позивач не здійснив належне оформлення транспортного засобу, що підтверджено відсутністю таких відомостей в ЄДР, а отже, відповідальність, яка виникла у зв`язку із виявленим порушенням, є тим тягарем, який покладається на умовного перевізника за визначенням документів у водія. Вважає, що орган державного контролю діяв у межах, у спосіб та на підставі повноважень, визначених чинним законодавством, а тому оспорена постанова є правомірною. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
У відповіді на відзив позивач підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити повністю.
З`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив такі обставини.
20.06.2024 о 19:05 год. уповноваженими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області на відрізку автомобільної дороги Н-10 Чернівецька область км 249+800 було здійснено перевірку транспортного засобу марки DAF, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та причіпа JANMIL, державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , які відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належать на праві власності ОСОБА_1 . Автомобілем керував водій ОСОБА_3 .
За наслідками перевірки Відділом державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 20.06.2024 №056000, у якому зафіксовано порушення, а саме: при перевезенні вантажу на момент проведення перевірки у водія відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, чим порушено ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт. Крім того, зазначено, що транспортний засіб належить ФОП ОСОБА_2 згідно з ТТН, адреса реєстрації Хмельницька область м. Ізяслав; ОСОБА_1 , адреса реєстрації м. Острог Рівненської області згідно зі свідоцтвом про реєстрацію т/з. Водій від пояснень та від підпису акта відмовився.
Справа про порушення, яке зафіксоване в акті АР № 056000, призначена до розгляду Відділом державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області 31.07.2024, про що було листом повідомлено ФОП ОСОБА_2 .
31.07.2024 ФОП ОСОБА_2 надав пояснення Державній службі України з безпеки на транспорті (вх. № 29440/0/22-24) про те, що до правопорушення, зафіксованого в вищевказаному акті, він жодного стосунку не має, а в ТТН № 1 від 19.06.2024 зазначена фіктивна інформація.
В подальшому акт перевірки від 20.06.2024 №056000 листом Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області від 01.08.2024 №26679/42/18-24 надісланий за належністю до Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області для подальшого прийняття рішення та вжиття заходів, оскільки згідно наданих пояснень ОСОБА_2 за № 29440/0/22-24 від 31.07.2024 автомобільним перевізником є ОСОБА_1 , місцезнаходження Рівненська область.
Відділом державного нагляду (контролю) у Рівненській області на ім`я позивача надіслано повідомлення від 02.08.2024 №66499/37/24-24 про розгляд справи щодо порушення чинного законодавства у сфері автомобільного транспорту 13.08.2024 о 10:00 год. Повідомлення надіслане позивачу 02.08.2024 рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення за №0600948651634 на адресу: АДРЕСА_1 .
13.08.2024 за результатами розгляду справи про порушення чинного законодавства у сфері автомобільного транспорту начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області винесено постанову №064586 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою до ОСОБА_1 за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Законом України "Про автомобільний транспорт" (перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт"), застосовано штраф у сумі 17000,00 грн.
Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу направлено позивачу засобами поштового зв`язку супровідним листом за вих.№ 70480/37/24-24 від 14.08.2024.
Вважаючи постанову органу Укртрансбезпеки протиправною, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулюється Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-III (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон №2344-III).
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Частиною четвертою статті 6 Закону №2344-III та підпунктом 1 пункту 4 Положення №103 встановлено, що реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення №103 до завдань Укртрансбезпеки належить, зокрема, здійснення відповідно до законодавства державного нагляду (контролю) з питань безпеки на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті та ведення дорожнього господарства.
Згідно з пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
За змістом розпорядження Кабінету Міністрів України 02.12.2021 №1579-р територіальним органом Укртрансбезпеки на території Рівненської області є Відділ державного нагляду (контролю) у Рівненській області, на території Хмельницької області - Відділ державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області, на території Чернівецької області - Відділ державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області,
Статтею 6 Закону №2344-III визначено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України (ч.12).
Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (ч.14).
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України (ч.17).
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується (ч.18).
Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право, зокрема, здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути (ч.19).
Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) та порядок здійснення габаритно-вагового контролю визначаються Кабінетом Міністрів України (ч.21).
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, для виконання покладених на нього завдань та функцій має право отримувати інформацію з державних електронних інформаційних ресурсів, у тому числі з реєстру товарно-транспортних накладних (ч. 22).
Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт, визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Порядок №1567).
Пунктом 4 Порядку №1567 встановлено, що рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.
Пунктом 12 Порядку №1567 визначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин (п.13 Порядку №1567).
Згідно з пунктом 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Відповідно до пункту 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Згідно з ч.1 ст.48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Частиною другою статті 48 Закону №2344-III встановлено, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Відповідно до статті 1 Закону №2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
При цьому, автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (ст. 33 Закону №2344-III).
Крім того, положенням статті 34 Закону №2344-III передбачено обов`язок автомобільного перевізника забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.
Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
Таким чином, вказана норма визначає, що суб`єктом відповідальності за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, є саме автомобільний перевізник.
Суд зауважує, що на місці здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт водій повинен пред`явити ті документи, які від нього вимагаються (стаття 48 Закону № 2344-III). Під час такої перевірки можуть виникати ситуації, коли обсяг (перелік) наданих документів недостатній для встановлення всіх обставин, які мають значення для настання відповідальності. Але й адміністративно-господарський штраф (відповідно до статті 60 Закону № 2344-III) накладається не на місці проведення перевірки. Для цього призначається розгляд справи, під час якого посадова особа територіального органу Укртрансбезпеки має з`ясувати, зокрема, особу порушника, адже видається очевидним, що автомобільний перевізник не може встановлюватися на основі самої лише інформації, яка зафіксована в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом в постанові від 22.02.2023 у справі № 240/22448/20.
Як встановлено судом з матеріалів справи, спірна постанова прийнята відповідачем на підставі акта перевірки Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області від 20.06.2024 №056000, складеного старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області на відрізку автомобільної дороги Н-10 км 249+800 Чернівецька область.
За змістом вказаного акта транспортний засіб марки DAF з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 належить ФОП ОСОБА_2 згідно з ТТН, адреса реєстрації Хмельницька область м. Ізяслав; ОСОБА_1 , адреса реєстрації м. Острог Рівненської області згідно зі свідоцтвом про реєстрацію т/з. Автомобілем керував водій ОСОБА_3 .
Також у акті зафіксовано порушення, а саме: при перевезенні вантажу на момент проведення перевірки у водія відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, чим порушено ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт.
Разом з тим, акт перевірки не містить жодної інформації щодо здійснення вищевказаним транспортним засобом перевезення вантажу.
При цьому, наявна в матеріалах судової справи, а також в матеріалах справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт товарно-транспортна накладна від 19.06.2024 №1 не може слугувати підставою для висновку про здійснення перевезення вантажу транспортним засобом марки DAF з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 , оскільки вона за змістом стосується перевезення вантажу транспортним засобом МAN з державним реєстраційним номером НОМЕР_2 , перевізник та водій ФОП ОСОБА_2 .
Не підтверджує здійснення перевезення вантажу транспортним засобом марки DAF (д.р.н. НОМЕР_6 ) і фото такого транспортного засобу, долученого відповідачем до відзиву.
Суд зазначає, що автомобільним перевізником є той, хто здійснює перевезення вантажу, а не власник/користувач транспортного засобу.
Таке перевезення вантажу може передбачати використання (на законних підставах) транспортного засобу, який належить іншій особі, але ця обставина не змінює правового статусу перевізника в цих правовідносинах, особливо коли йдеться про застосування відповідальності, передбаченої абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III. Тому автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб (адже такі дані не завжди можуть збігатися).
Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постановах від 22.02.2023 у справі № 240/22448/20 та від 13.08.2024 у справі № 600/1407/22-а.
При цьому, необхідною умовою для набуття особою статусу автомобільного перевізника, передусім, є фактичне здійснення перевезення вантажів або пасажирів.
Разом з тим, наявні в матеріалах справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт документи, на підставі яких відповідачем прийнято спірну постанову, не підтверджують факту здійснення перевезення транспортним засобом DAF (д.р.н. НОМЕР_6 ) 20.06.2024 о 19:05 год. на відрізку автомобільної дороги Н-10 км 249+800 Чернівецька область.
Крім того, як встановлено судом, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відсутні відомості щодо реєстрації позивача фізичною особою-підприємцем, що виключає здійснення нею перевезення вантажу на комерційній основі та, як наслідок, визначення її перевізником в розумінні статей 1, 33 Закону №2344-III.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що акт перевірки, який складено без встановлення належного суб`єкта відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, а також без фіксування самого порушення, не може бути належною підставою у розгляді справи щодо притягнення такого суб`єкта до адміністративно-господарської відповідальності.
Однак, відповідач при розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт зосередив увагу на реєстраційних документах на транспортний засіб й відомостях акта перевірки від 20.06.2024 №056000, внаслідок чого необґрунтовано застосував адміністративно-господарський штраф до позивача.
Більше того, з витягу з Реєстру територіальної громади від 18.12.2024 №2024/015068731 суд встановив, що зареєстроване місце проживання позивача з 26.04.2019 за адресою АДРЕСА_2 .
Відповідно до п. 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Згідно з п. 9 Положення №103 Укртрансбезпека під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє з іншими державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, громадськими спілками, профспілками та організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також підприємствами, установами та організаціями.
Тобто територіальний орган Укртрансбезпеки під час виконання покладених на нього завдань наділений повноваженнями для перевірки зареєстрованого місця проживання (місцезнаходження) суб`єкта відповідальності.
Оскільки позивач зареєстрована та проживає на території Хмельницької області, а фіксування правопорушення здійснено на території Чернівецької області, то розгляд справи про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт відповідно до положень п. 25 Порядку №1567 уповноважений здійснювати Відділ державного нагляду (контролю) у Хмельницькі області або Відділ державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області за її письмовою заявою, а не Відділ державного нагляду (контролю) у Рівненській області.
Таким чином, в ході розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відповідачем не встановлено всіх обставин справи, зокрема, щодо наявності факту правопорушення, а також чи є він належним суб`єктом на розгляд такої справи.
Викладене жодним чином не спростоване відповідачем.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваної постанови, оскільки така прийнята із порушенням встановленого порядку розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та на підставі матеріалів, які складено без встановлення належного суб`єкта відповідальності, чим фактично перекладено тягар доказування у суді про відсутності порушень норм Закону №2344-III на самого позивача, що суперечить принципу презумпції невинуватості, істотною ознакою якого є те, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні протиправного діяння.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході судового розгляду справи відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування та не довів правомірності оскарженої постанови, натомість позивачем позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, а тому позов слід задовольнити повністю.
Враховуючи результати судового розгляду справи, суд присуджує на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області від 13.08.2024 №064586 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_7 )
Відповідач - Відділ державного нагляду (контролю) у Рівненській області (вул. Відінська, 8, м. Рівне, Рівненська обл., Рівненський р-н, 33023. ЄДРПОУ/РНОКПП 39816845)
Повний текст рішення складений 17 вересня 2025 року.
Суддя Н.О. Дорошенко
Судове рішення № 130281999, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 17.09.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 460/15717/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: