Ухвала суду № 130279396, 15.09.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

15 вересня 2025 р.Справа №160/26019/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С. розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у адміністративній справі №160/26019/25, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 12.09.2025 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

-визнати протиправним та скасувати висновок Військово-лікарської комісії КП Слобожанська центральна лікарня Слобожанської селищної ради від 22.08.2025 р., відповідно до якого його визнано придатним до військової служби;

-визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.08.2025 року в частині його призову на військову службу за під час мобілізації, на особливий період до ВЧ НОМЕР_1 ;

-визнати протиправним та скасувати наказ командира ВЧ НОМЕР_1 по стройовій частині в частині призначення та зарахування його до списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 року позовна заява була залишена без руху через невідповідність приписам ст.161 КАС України та запропоновано позивачу протягом десяти днів усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду доказів доплати судового збору у розмірі 482,88 грн.

Разом з позовною заявою до суду було подана заява про забезпечення позову, в якій позивач просить: заборонити ВЧ НОМЕР_1 в особі її посадових/службових осіб вчиняти дії щодо направлення його для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі.

Заява позивачем обґрунтована тим, що він 22.08.2025 р. був затриманий співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_1 , в той же день без направлення пройшов військово-лікарську комісію в КП Слобожанська центральна лікарня Слобожанської селищної ради, як результат видано наказ про його мобілізацію та поіменний список на відправку до ВЧ НОМЕР_2 . Проте, ним подано через дію документи на бронювання в ТОВ «ВЕТО», та він мав ряд хронічних захворювань, глухота, проходження відновлення після проходження хімічного лікування раку, його представник звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 з адвокатським запитом про надання інформації стосовно його місцезнаходження та просив повідомити процедуру мобілізації, хто та яким чином здійснив її відносно нього. 04.09.2025 р. від ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов лист №195/1/3138, де повідомлено, що 22.08.2025 р. він пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією, за результатами якої визнаний придатним до військової служби. 22.08.2025 р. він знятий з військового обліку, як призвана чи мобілізована / призвана особа на військову службу. Листом від 28.08.2025 р., ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлено, що відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації згідно із ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не надавалась. Проте, у листі не зазначено підстави взяття позивача на військовий облік. Крім того, позивач ще з 14.02.2024 р. та на момент мобілізації до лав ЗСУ був працівником підприємства, яке визначено на підставі розпорядження начальника Дніпропетровської обласної військової адміністрації №752/0/52724 від 01.04.2025 р. критично важливим для економіки області, та саме він перебував в процесі бронювання підприємством. Невжиття заходів забезпечення позову у даному випадку може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та його інтересів у разі задоволення пред`явленого ним позову, зумовить необхідність докладати значні зусилля для поновлення цих прав у спірних правовідносинах або навіть може призвести до незворотних наслідків. А тому, наявна підстава для забезпечення позову, яка передбачена п.1 ч.2 ст.150 КАС України.

Проаналізувавши доводи заяви про забезпечення позову та додані до неї матеріали, суд вважає вказану заяву такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно із ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Вичерпний перелік підстав забезпечення позову визначений частиною 2 статті 150 КАС України, відповідно до якої забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З наведених норм Закону вбачається, що загальною вимогою для розгляду і вирішення питання про забезпечення позову за ініціативою позивача є наявність відповідних підстав.

Тобто, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Суд зазначає, що загальною вимогою для розгляду і вирішення питання про забезпечення позову за ініціативою позивача є наявність відповідних підстав.

Тобто, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Отже, заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1) якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; 2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Таким чином, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Спосіб забезпечення позову має бути безпосередньо пов`язаним з предметом спору, співмірним суті порушеного права та водночас запобігати порушенню прав інших осіб, тобто в основі має бути принцип збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких позивач звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, зокрема, шляхом зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення його прав, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25.04.2019 р. у справі № 826/10936/18, від 11.01.2022 р. у справі №640/18852/21.

В той же час, відповідно до пункту 10 частини 3 статті 151 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

Отже, процесуальний закон містить пряму заборону вживати заходи забезпечення позову, шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

У зв`язку з військовою агресією російською федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 днів та у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією рф проти України військовий стан продовжено, в тому числі, по теперішній час.

Таким чином, на час проходження позивачем військової служби та на дату звернення до суду із заявою про забезпечення позову в Україні діє воєнний стан, в умовах якого існує заборона зупинення дії наказів відданих військовослужбовцю.

Слід звернути увагу на те, що у заяві позивач фактично просить суд заборонити ВЧ НОМЕР_1 в особі її посадових / службових осіб вчиняти дії щодо направлення його для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини, приймати накази щодо його переміщення, відкомандирування, переводу оскільки вказані дії можуть здійснюватися лише на виконання відповідних наказів.

В зв`язку із вищенаведеним, суддя не вбачає наявності обставин для застосування заходів забезпечення позову, а тому приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.150, 151, 154, 243, 248, 256, 295, 297 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у адміністративній справі №160/26019/25.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку статті 256 КАС України та може бути оскаржена в строки передбачені статтею 295 КАС України.

Суддя К.С. Кучма