Рішення № 130279326, 17.09.2025, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2025 року ЛуцькСправа № 140/6590/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЛАНІ ГРУП» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕЛАНІ ГРУП» (далі ТОВ «МЕЛАНІ ГРУП», позивач) звернулося із позовом до Волинської митниці (далі митниця, митний орган, позивач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2025/000135/2 від 27.03.2025.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, та в порушення положень Митного кодексу України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових митної вартості.

На переконання позивача, декларантом на підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи. Ці документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну товару.

Натомість, зазначені митницею у рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

Позивач вважає, що зауваження митного органу були зроблені без будь-якого аналізу змісту наданих до митного оформлення документів, тому просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України).

У відзиві на позовну заяву від 01.07.2025 представник відповідача проти позову заперечив та у його задоволенні просив відмовити з підстав правомірності прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2025/000135/2 від 27.03.2025. Відповідач посилається на норми частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України (далі МК України), відповідно до яких митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, письмово запитувати від декларанта встановлені статтею 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Вказує, що під час здійснення митного контролю за митними деклараціями було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах і за результатами проведеного опрацювання виявлено ряд розбіжностей. Встановлено, що основні документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані не в повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтвердженими та піддаються обчисленню, а тому митну вартість товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.

Ухвалою суду від 02.07.2025 відмовлено в задоволенні клопотання представника Волинської митниці про розгляд справи із викликом (повідомленням) сторін.

Інших заяв по суті справи від сторін не надходило. Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.

Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Як слідує з матеріалів справи, 08.11.2024 між компанією NINGBO OLAI ENGINEERING MACHINERY CO., LTD (Китай) (Продавець) та ТОВ «МЕЛАНІ ГРУП» (Покупець) укладено контракт №3-0811, Предметом контракту є поставка товару - промислового обладнання.

Відповідно до п.1.1 договору Продавець приймає на себе зобов`язання поставляти і передавати у власність Покупця промислове обладнання, а Покупець зобов`язується приймати і оплачувати Товар, в порядку та на умовах визначених даним контрактом.

Відповідно до п. 1.3. контракту асортимент товару, номенклатура товару, одиниця товару, кількість товару, ціна товару, га інші дані, необхідні для організації поставок товару, визначаються в Проформах - інвойсах, погоджених сторонами, які є невід`ємною частиною даного контракту.

Умови оплати обумовлені п.2.1. контракту, а саме: попередня оплата в розмірі 100% або попередня оплата частинами протягом відповідного терміну, узгодженого сторонами проформи -інвойсу або оплата за товар після постачання Товару. Відповідно до п.п.2.2. контракту сторони домовились, що детальні умови оплати зазначаються та погоджуються Сторонами в Проформах -інвойсах, умови поставки в інвойсах до цього контракту.

Пунктом 2.4. сторони обумовили, що поставка товару здійснюється відповідно до правил INCOTERMS 2010.Конкретні умови поставки зазначаються в інвойсах до нього контракту.

Відповідно до п.2.5. контракту у вартість товару включається вартість маркування, вартість упаковок, палет, навантаження, сертифікату походження товару. Витрати, пов`язані з виконанням даного Контракту розподіляються між Сторонами відповідно до правил «INCOTERMS 2010».

Пунктом 3.1. Контракту сторони обумовили, що ціна товару визначається в Проформах- інвойсах, які є невід`ємною частиною даного Контракту. Ціна товару включає вартість експортної тари (упаковки), маркування, митних зборів в країні Продавця, (п.3.2.). Розрахунок Покупцем за товар здійснюється в доларах США (п.3.5.).

26.03.2025 для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України товарів декларантом позивача подано МД №25UA205140019051U6 від 26.03.2025 року на товар:

1) Верстати для обробки труб, трубок, без числового програмного керування, нові: Верстат для згинання арматури GW40 380В/5 0Гц/3кВт - потужність двигуна 3 кВт, напруга 380 В, швидкість обертання 1440 об/хв , діаметр сталевих прутків, що згинаються 6-40 мм (Q235A), діаметр арматури 6-36 мм, призначений для згинання прутків з арматурної сталі - 8 шт. Верстат для згинання арматури GW50 380В/50Гц/4кВт - потужність обертання 1440 об/хв, діаметр сталевих прутків, що згинаються 6-50 мм, діаметр арматури 6-42 мм, призначений для згинання прутків з арматурної сталі - 10 шт. Автоматичний верстат для згинання арматури GW40A 380В/50Гц/3кВт -потужність 3 кВ т, напруга 380 В, привід електромеханічний, ємність мастила 9 л, діаметр арматур и 6-36 мм, діаметр сталевого прутка 6-40 мм, швидкість обертання диску 8 об/хв, призначений для згинання прутків з арматурної сталі, обладнаний механізмом автоматичного повернення згинального диска в стандартне положення -12 шт. Автоматичний верстат для згинання арматури GW50A 380В/50Гц/4кВт - потужність 4 кВт, напруга 3 80 В, привід електромеханічний, ємність мастила 15 л, діаметр арматури 6-42 мм, діаметр сталевого прутка 6-50 мм, швидкість обертання диску 7 об/хв, призначений для згинання прутків з арматурної сталі, обладнаний механізмом автоматичного по вернення згинального диска в стандартне положення - 20 шт. Торгова марка: «MAST Bautechnik». Виробник: Ningbo Olai Engineering Machinery Co., Ltd, CN

2) Верстати відрізні, нові: Верстат для різання арматури MAST Bautechnik GQ40 - потужність двигуна 4 кВт, напруга 380В, швидкість обертання 2880 об/хв, діаметр арматури 6 - 42 мм, частота різу 32 рази/хв, діаметр круглого прутка 6-50 мм, призначений для різання арматури - 6 шт. Верстат для різання арматури MAST Bautechnik GQ5 0 - потужність двигуна 3 кВт, напруга 380 В, швидкість обертання 2880 об/хв, діаметр арматури 6-32 мм, частота різу 32 рази/хв, діаметр круглого прутка 6-40 мм, призначена для різання арматури - 10 шт. Торгова марка: «MAST Bautechnik». Виробник: Ningbo Olai Engineering Machinery Co., Lt d, CN.

До митної декларації додано наступні документи, а саме:

- контракт на поставку товарів №3-0811 від 08.11.2024 року;

- пакувальний лист б/н від 16.01.2025 року;

- проформу -інвойс OL20241108 від 08.11.2024 року;

- комерційний інвойс №01,25021 -ТТ0121 від 16.01.2025 року;

- платіжну інструкцію №LV 145902/241204 від 04.12.2024 року;

- платіжну інструкцію №LV 149286/250108 від 08.01.2025 року;

- платіжну інструкцію №L.V 150590/250122 від 22.01.2025 року;

- договір №1401/25/01 транспортного експедування від 14.01.2025 року;

- рахунок на оплату № РФ-24578 від 17.03.2025 року;

- фактура -проформа №0085/03/25/FVW від 25.03.2025 року;

- контракт№2-1003 від 10.03.2025 року;

- платіжну інструкцію №LV 156670/250325 від 25.03.2025 року

- договір - заявка №24/03/01 на міжнародні вантажні перевезення від 24.03.2025 року;

-довідка №143 від 24.03.2025 року;

- коносамент S0125010530 від 25.01.2025 року;

- міжнародна товарно -транспортна накладна CMR №240325-MG від 24.03.2025року;

- транзитна декларація ТІ MRN 25PL322080NSBL2VJ7 від 17.03.2025 року;

- технічні паспорти на товар від 26.03.2025 року.

Митну вартість товару заявлено за основним методом визначення митної вартості, про що свідчить інформація, внесена до гр. 12, 22 МД, на рівні 1947981,31 грн (вартість товару 40990,00 дол. США х на курс 41,6949 + 238907,36 грн витрат на транспортування).

За результатами аналізу поданих декларантом позивача до митного оформлення МД та долучених документів митницею встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, у зв`язку із чим декларанту було запропоновано надати додаткові документи.

На вимогу митниці декларантом надано лист - уточнення №10 від 27.03.2025 року, до якого додано платіжну інструкцію №LV 156670/250325 від 25.03.2025 року.

27.03.2025 митний орган за результатами перевірки митної декларації, а також інших документів, наданих відповідно до МК України, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2025/000135/2 та видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2025/000849, відповідно до якої відмовлено у митному оформленні товарів у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у статті 53 МК України.

У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено, що «Митна вартість товару №2, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять наступні розбіжності:

- відповідно рахунків на перевезення від 21.03.2025 № 1/2025, від 25.03.2025 № 0085/03/25/F\IV та від 17.03.2025 № РФ-24578 вартість наданих послуг становить 490 євро, 1300 дол. та 153585,93 грн, що суперечить заявленим транспортним витратам в загальній сумі 238907.36 грн. Для підтвердження транспортних витрат не надано числового розрахунку сум транспортних послуг. Також зазначаємо, що згідно рахунків на перевезення від 21.03.2025 № 1/2025, від 25.03.2025 № 0085/03/25/FVW банківських платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортних послуг не надано. Водночас, рахунок №РФ-24578 датується 17/03/2025, а термін сплати становить 3 банківських днів, в іншому випадку нараховується пеня. Платіжних документів, а також суми нарахованої пені не надано до митного оформлення;

- відповідно гр. 3.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 08.11.2024 №3-0811 до ціни товару включена вартість експортної тари (упаковка), маркування, митних зборів в країні Продавця та інші витрати відповідно до правил Інкотермс. З огляду на умови поставки, а також п. 3.3 контракту вартість послуг з навантажувально-розвантажувальних робіт несе Покупець, проте дані витрати не зазначені в гр. 21 ДМВ, що свідчить про їх невключенпя до митної вартості товару.

Декларантом на вимогу митниці надано: банківський платіжний документ від 25.03.2025 № LV156670/250325; листи ТОВ «МЕЛАНІ ГРУП» від 27.03.2025 №10, №11.

Для підтвердження транспортних витрат не надано числового розрахунку сум транспортних послуг. Декларантом не доведено конвертацію валют згідно банківського курсу па день подання митної декларації. Не надано інформації про вартість експортної тари (упаковка), маркування, митних зборів в країні Продавця включених до ціни товару.

Переліку запитуваних митницею документів не надано, декларант листом від 27.03.2025 №1/ повідомлено про відсутність інших додаткових документів.

Отже, декларантом не забезпечено надання відповідно до п.2 частини другої статті 52 Митного кодексу України достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Згідно із ч. 2 cт. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка с обов`язковою при її обчисленні За умови надання, згідно ч.3 cт. 5З МКУ документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об`єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню (в тому числі складових митної вартості) і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України , також вимогами ч.6 cт. 54 МКУ передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 cт. 53 МКУ митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (cт. 59 МКУ) та методу 26 (cт. 60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (cт. 62 МКУ) та методу 2г (cт. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, а також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСУР, митницею відповідно до положень cт. 55 та cт. 57 МКУ з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару.

Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, згідно раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, а саме: - товар 2 - на рівні 2,28 дол. США/кг (910,005дол. CШA/шт) за ЕМД №UA 100320/2025/005590 від 18.02.2025.

Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість товарів «верстати для різання арматури», країна походження Китай, з врахуванням обсягу партії, умов поставки FOB та зовнішньоекономічного договору (контракту), стороною якого с виробник товарів».

Товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст. 55 Митного кодексу України, про що свідчить МД №25UA205140019383U0 від 27.03.2025.

В порядку ст. 55 МК України товариством 13.05.2025 року було подано платіжну інструкцію №82 від 17.03.2023 року, платіжну інструкцію LV156884/250327 від 27.03.2025 року, заявку №1 від 21.03.2025 року. Однак за результатами поданої заяви товариство відповіді не отримувало.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням митниці про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, з огляду на таке.

Судом встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач разом з митними деклараціями надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану митну вартість товару, зокрема: контракт на поставку товарів №3-0811 від 08.11.2024 року; пакувальний лист б/н від 16.01.2025 року; проформу -інвойс OL20241108 від 08.11.2024 року; комерційний інвойс №01,25021 -ТТ0121 від 16.01.2025 року; платіжну інструкцію №LV 145902/241204 від 04.12.2024 року; платіжну інструкцію №LV 149286/250108 від 08.01.2025 року; платіжну інструкцію №L.V 150590/250122 від 22.01.2025 року; договір №1401/25/01 транспортного експедування від 14.01.2025 року; рахунок на оплату № РФ-24578 від 17.03.2025 року; фактура -проформа №0085/03/25/FVW від 25.03.2025 року; - контракт№2-1003 від 10.03.2025 року; платіжну інструкцію №LV 156670/250325 від 25.03.2025 року; договір - заявка №24/03/01 на міжнародні вантажні перевезення від 24.03.2025 року; довідка №143 від 24.03.2025 року; коносамент S0125010530 від 25.01.2025 року; міжнародна товарно -транспортна накладна CMR №240325-MG від 24.03.2025 року; транзитна декларація ТІ MRN 25PL322080NSBL2VJ7 від 17.03.2025 року; технічні паспорти на товар від 26.03.2025 року. Додатково митним брокером під час митного оформлення товару, до прийняття оскаржуваного рішення було подано лист - уточнення №10 від 27.03.2025 року, до якого додано платіжну інструкцію №LV 156670/250325 від 25.03.2025 року.

Суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірних товарів (товару №2 згідно МД №25UA205140019051U6 від 26.03.2025), оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Суд також звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).

В оскаржуваному рішенні відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів по МД №25UA205140019051U6 від 26.03.2025 на 1 товарну позицію: Верстати відрізні, нові: Верстат для різання арматури MAST Bautechnik GQ40 - потужність двигуна 4 кВт, напруга 380В, швидкість обертання 2880 об/хв, діаметр арматури 6 - 42 мм, частота різу 32 рази/хв, діаметр круглого прутка 6-50 мм, призначений для різання арматури - 6 шт. Верстат для різання арматури MAST Bautechnik GQ5 0 - потужність двигуна 3 кВт, напруга 380 В, швидкість обертання 2880 об/хв, діаметр арматури 6-32 мм, частота різу 32 рази/хв, діаметр круглого прутка 6-40 мм, призначена для різання арматури - 10 шт. Торгова марка: «MAST Bautechnik». Виробник: Ningbo Olai Engineering Machinery Co., Lt d, CN.

При цьому позиція відповідача полягає у тому, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, зокрема:

- відповідно рахунків на перевезення від 21.03.2025 № 1/2025, від 25.03.2025 № 0085/03/25/F\IV та від 17.03.2025 № РФ-24578 вартість наданих послуг становить 490 євро, 1300 дол. та 153585,93 грн, що суперечить заявленим транспортним витратам в загальній сумі 238907.36 грн. Для підтвердження транспортних витрат не надано числового розрахунку сум транспортних послуг. Також зазначаємо, що згідно рахунків на перевезення від 21.03.2025 № 1/2025, від 25.03.2025 № 0085/03/25/FVW банківських платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортних послуг не надано. Водночас, рахунок №РФ-24578 датується 17/03/2025, а термін сплати становить 3 банківських днів, в іншому випадку нараховується пеня. Платіжних документів, а також суми нарахованої пені не надано до митного оформлення;

- відповідно гр. 3.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 08.11.2024 №3-0811 до ціни товару включена вартість експортної тари (упаковка), маркування, митних зборів в країні Продавця та інші витрати відповідно до правил Інкотермс. З огляду на умови поставки, а також п. 3.3 контракту вартість послуг з навантажувально-розвантажувальних робіт несе Покупець, проте дані витрати не зазначені в гр. 21 ДМВ, що свідчить про їх невключенпя до митної вартості товару.

Крім того, для підтвердження транспортних витрат не надано числового розрахунку сум транспортних послуг. Декларантом не доведено конвертацію валют згідно банківського курсу па день подання митної декларації. Не надано інформації про вартість експортної тари (упаковка), маркування, митних зборів в країні Продавця включених до ціни товару.

Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей щодо транспортних витрат, оскільки недостатньо інформації для перевірки числового розрахунку заявленої митної вартості у відповідності до вимог частини 10 статті 58 МКУ,

Щодо тверджень митного органу, викладених у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA205140/2025/000135/2 від 27.03.2025 суд зазначає наступне.

Декларантом в інтересах позивача було подано МД №25UA205140019051U6 від 26.03.2025 на 2 товарних позицій: 1) Верстати для обробки труб, трубок, без числового програмного керування, нові: Верстати для згинання арматури; 2) Верстати відрізні, нові: Верстат для різання арматури, по контракту №3-0811 від 08.11.2024, укладеного між компанією NINGBO OLAI ENGINEERING MACHINERY CO., LTD (Китай) (Продавець) та ТОВ «МЕЛАНІ ГРУП» (Покупець).

Пунктом 2.4. контракту сторони обумовили, що поставка товару здійснюється відповідно до правил INCOTERMS 2010. Конкретні умови поставки зазначаються в інвойсах до нього контракту.

Відповідно до п.2.5. контракту у вартість товару включається вартість маркування, вартість упаковок, палет, навантаження, сертифікату походження товару. Витрати, пов`язані з виконанням даного Контракту розподіляються між Сторонами відповідно до правил «INCOTERMS 2010».

Пунктом 3.1. Контракту сторони обумовили, що ціна товару визначається в Проформах- інвойсах, які с невід`ємною частиною даного Контракту. Ціна товару включає вартість експортної тари (упаковки), маркування, митних зборів в країні Продавця, (п.3.2.). Розрахунок Покупцем за товар здійснюється в доларах США (п.3.5.).

Як слідує з матеріалів справи 08.11.2024 року компанія NINGBO OLAI ENGINEERING MACHINERY CO., LTD (Китай) виставила ТОВ «МЕЛАНІ ГРУП» проформу - інвойс №OL20241108 на суму 40990,00 доларів США па поставку промислового обладнання,

В зазначеній проформі - інвойс і сторони обумовили партію товару, що буде поставлена, асортимент (номенклатуру) товару, що буде поставлений, його кількість, умови оплати та умови поставки. Проформою інвойсом визначені наступні умови оплати 20% вартості товару попередня оплата; 60% після виробництва, 20% після бронювання контейнера. Час доставки- протягом 30 днів після отримання попередньої оплати.

04.12.2024 року ТОВ «МЕЛАНІ ГРУП» здійснило попередню оплату товару в розмірі 8198,0 доларів СІІІА (20% від суми проформи- інвойсу), що підтверджується платіжним документом LV145902/241224. Попередня оплата була здійснена з призначенням платежу: «PRPMNT до контракту 3-0811 від 08.11.2024 року, проформа - інвойс OL2Q241108 від 08.11.2024 року».

08.01.2025 року ТОВ «МЕЛАНІ ГРУП» здійснює попередню оплату товару в розмірі 24594,0 доларів США (60% від суми проформи-інвойсу), що підтверджується платіжним документом LV149286/250108. Попередня оплата була здійснена з призначенням платежу: «PRPMNT до контракту 3-0811 від 08.11.2024 року, проформа - інвойс OL2Q241108 від 08.11.2024 року»,

16.01.2025 року компанія NINGBO OLAI ENGINEERING MACHINERY CO., LTD (Китай) виставила ТОВ «МЕЛАНІ ГРУП» комерційний інвойс №OL25021-TT0121 на поставку промислового обладнання, зазначеного в проформі - інвойсу № OL20241108 від 08 листопада 2024 року в сумі 40990,00 доларів США. Інвойс №OL25021-TT0121 від 16.01.2025 року складений відповідно до проформи - інвойсу № OL20241108 від 08.11.2024 року, про що зазначено в самому інвойсі. Умови поставки згідно зазначеного інвойсу - FОВ NINGBO (Китай).

22.01.2025 року ТОВ «МЕЛАНІ ГРУП» здійснило повний розрахунок за товар, а саме здійснює оплату в розмірі 8198,00 доларів СІІІА, що підтверджується платіжним документом LV150590/250122. Попередня оплата була здійснена з призначенням платежу: «PRPMNT до контракту 3-0811 від 08..11.2024 року, проформа - інвойс QL20241108 від 08.11.2024 року».

Компанія NINGBO OLAI ENGINEERING MACHINERY CO., LTD (Китай) 25.01.2025 здійснило відвантаження ТОВ «МЕЛАНІ ГРУП» партію товару, в асортименті та кількості згідно інвойсу № OL25021-TT0I21 від 16.01.2025 року, що підтверджується коносаментом №S0125010530 від 25.01.2025 року. Згідно зазначеного коносаменту товар перевозився в контейнері TGBU9367667.

Згідно наданого коносаменту вбачається, що в контейнері перевозився вантаж з кількістю місць 66, масою брутто 23870,0 кг. Тобто Постачальником був завантажений вантаж згідно інвойсу №ОL25021 -ТТ0121 від 16.01.2025 року з кількістю місць 66 та вагою брутто 23870,00 кг. В коносаменті зазначено, що перевозяться верстати для різання арматури та верстати для згинання арматури.

Поставка товару здійснювалась на умовах FOB NINGBO (Нінгбо), China. Умови поставки відповідають інвойсу №OL25021-TT0121 від 16.01.2025 року.

Перевезення товару здійснювалось:

- за маршрутом NINGB0 (Китай) - Gdansk (Польща) товариством з обмеженою відповідальністю «Клевер Тім» (Україна) на підставі договору №1401/25/01 транспортного експедування від 14 січня 2025 року. Відповідно до п. 1.1. договору Експедитор бере на себе зобов`язання за винагороду, за дорученням і за рахунок Клієнта виконати або організувати виконання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування і організації перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів Клієнта морським і наземним транспортом, а також, надати інші послуги, необхідні для доставки вантажів Клієнта та узгоджені в Заявках до цього договору. Загальна вартість перевезення контейнеру № TGBU9367667 становила 1 53585,93 гривень і включала в себе морське перевезення вантажу за межами державного кордону України за маршрутом Qingdao-Gdansk; транспортно експедиційне обслуговування контейнеру на території України. Вартість перевезення підтверджується рахунком на оплату №РФ-24578 від 17.03.2025 року ТОВ «КЛЕВЕР ТІМ» (наданий до митного оформлення), платіжною інструкцією №82 від 17.03.2025 року.

- за маршрутом Gdansk (Польща) - Chelm (Польща) підприємством SK.IBITRANS SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCLA (Польща) на підставі контракту №2-1003 від 10.03.2025 року. Відповідно до п.1.2. контракту виконавець зобов`язується доставити ввірений йому Замовником вантаж, а також викопати інші супутні послуги, згідно виставлених проформ до цього контракту, до пункту призначення, вказаного в проформі в термін і видати уповноваженій на одержання вантажу особі. Замовник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу та інші супутні послуги встановлену плату. Вартість автомобільного перевезення за маршрутом Gdansk (Польща) - Chelm (Польща) становила 1300,00 доларів США, що підтверджується проформою-інвойсом №1/2025 від 21.03.2025 року на суму 1300,00 дол. СШA та платіжною інструкцією №LV 156670/250325 па суму 1300,00 доларів США про сплату вартості перевезення згідно проформи- інвойсу №1/2025 від 21.03.2025 року, про що зазначено в призначенні платежу. Зазначені документи надані до митного оформлення. Додатково в порядку ч.8 ст. 55 МК України товариством була надана заявка на перевезення №1 від 21.03.2025 року.

- за маршрутом Chelm (Польща) - митний перехід Ягодин (Україна) ГОВ «Метпровуд» па підставі договору заявки №24/03/01 на міжнародні вантажні перевезення від 24 березня 2025 року. Вартість перевезення за даним маршрутом згідно довідки перевізника №143 від 24.03.2025 року становить 9 000,00 (дев`ять тисяч) гривень. Довідка та договір додані до митного оформлення. Перевезення товару здійснювалось згідно CMR №240325-MG від 24.03.2025 року в графі 5 якої зазначено, що перевезення здійснюється згідно інвойсу №OL25021-TTOI21 та транзитної декларації ТІ 25PL322080NSBK2VJ7 та в графі 6 зазначено 66 місць - верстати для різання арматури та верстати для згинання арматури.

Згідно наданої митному органу транзитної декларації ТІ №25PE322080NSBL2VJ7 вбачається перевезення товару в контейнері № TGBU9367667 (коносамент №S0125010530 від 25.01.2025 року.) з кількістю місць 66 та вагою 23870,00 кг. (інвойс №OL25021-TT0121).

В процесі доставки товару ТОВ «МЕЛАНІ ГРУП» користувалось послугами митного складу в м. Chelm. Зазначені послуги надавала фірма ASSA Sp.Z о.о. згідно фактури - проформи №0085/03/25/FVW від 25.03.2025 року. Зазначеною фірмою здійснювались перевантаження товару з контейнеру TGBU9367667 в транспортний засіб наданий ТОВ «Метпровуд» - НОМЕР_1 (автомобіль IVECO)/AC2836XF( причіп KRONE), організація митної відправки ТІ, заповнення CMR, експортна загальна декларація. Загальна вартість зазначених послуг становила 490 євро та підтверджується рахунком - фактурою №0085/03/25/FVW від 25.03.2025 року. Додатково в порядку ч,8 ст. 55 МК України товариством була надана платіжна інструкція LV156884/250327 про сплату вартості зазначених послуг. В призначенні платежу зазначено проформа -інвойс №0085/03/25/FV/V від 25.03.2025 року.

Враховуючи вищевикладене до митної вартості товару, яка становила 40990,00 доларів США були додані транспортні та супутні витрати по доставці вантажу в загальному розмірі 238907,36 грн, відповідає наданим документам.

Умови поставки FOB (Free On Board або Франко борт назва порту відвантаження) означають, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. З цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміну FOB на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом.

За обставин цієї справи компанія NINGBO OLAI ENGINEERING MACHINERY CO., LTD (продавець, Китай) відвантажила ТОВ «МЕЛАНІ ГРУП» партію товару), в асортименті та кількості, узгодженій сторонами відповідно до вищезгаданих інвойсів.

Відповідно до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України суд враховує також висновки щодо застосування норма права, викладені у постанові Верховного Суду від 07.07.2023 у справі №803/718/17, які полягають у такому.

Якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, та суд бере до уваги пояснення позивача про те, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

Згідно з пунктом шостим частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. Таким чином суд, зважаючи на надані позивачем документи до митного оформлення щодо транспортування товару, вказує на необґрунтованість висновків митного органу, оскільки позивачем надано документи, які дають змогу перевірити суму за транспортування товару.

Крім того, положення пункту шостого частини другої статті 53 МК України та Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, відповідно, надані перевізником документи є допустимими доказами розміру таких витрат.

Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідки про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Така правова позиція викладена, зокрема, в пункті 2.11 Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012, затвердженої постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 № 2.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 у справі №810/2784/18, який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, суд вважає помилковими та безпідставними висновки відповідача, що відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару не базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до частини десятої статті 58 МК України є складовою митної вартості.

З вищенаведеного слідує, що визначена у митній декларації митна вартість товару і вартість витрат на транспортування до кордону України підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом.

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд повторює, що вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частинах третій-четвертій статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленні декларанту може мати місце лише тоді, коли документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не довів наявність таких розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).

Так само ненадання виписки з бухгалтерської документації за умов, відповідно до яких товар ввозився на митну територію України, не може позбавляти позивача можливості декларувати товар на підставі документів, що підтверджують ціну товару та які були сформовані (виписані) продавцем. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості. При цьому, витребовуючи виписку з бухгалтерської документації, відповідач також не навів обґрунтування, які складові митної вартості такий документ має підтвердити.

З урахуванням наведеного висновки у спірному рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до положень статті 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Митну вартість товару згідно з рішенням про коригування митної вартості №UA205140/2025/000135/2 від 27.03.2025, визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: на рівні 2,28 дол. США/кг (910,005дол. CШA/шт) за ЕМД №UA 100320/2025/005590 від 18.02.2025. Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість товарів «верстати для різання арматури», країна походження Китай, з врахуванням обсягу партії, умов поставки FOB та зовнішньоекономічного договору (контракту), стороною якого с виробник товарів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Разом з тим, у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митої декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованими та мотивованими.

На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості.

При цьому суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за ціною договору.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 24.12.2020 в справі №804/4906/15.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару.

Суд наголошує на тому, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відповідно до частини третьої статті 318 МК України митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товару, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

Згідно з частиною сьомою статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено митну вартість товару, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

При цьому обов`язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів.

Однак, попри формальну вказівку в оскаржуваному рішенні про проведення таких консультацій, митним органом не надано належних доказів про проведення процедури консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів, а лише надіслано декларанту в електронному вигляді повідомлення-вимогу про надання додаткових документів, та в подальшому прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до змісту частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Жодних доказів щодо прийняття оскаржуваного рішення саме з названих у відзиві підстав відповідачем не надано.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Натомість, з огляду на приведені судом фактичні обставини справи, суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості та дії відповідача, які йому передували, не відповідають таким критеріям, як: використання повноваження відповідача з метою, з якою це повноваження надано; безсторонність (неупередженість), добросовісність, розсудливість з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційність, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). При цьому, зміст оскаржуваного рішення не містить всіх обов`язкових відомостей, визначених підпунктами 1-4 частини другої статті 55 МК України.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач належними та допустимими доказами не довів факт порушення позивачем вимог митного законодавства при визначенні митної вартості товарів, а відтак оскаржуване рішення Волинської митниці №UA205140/2025/000135/2 від 27.03.2025, слід визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як слідує з матеріалів справи при зверненні до суду ТОВ «МЕЛАНІ ГРУП» сплатило судовий збір в сумі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №127 від 27.05.2025.

Враховуючи те, що суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці, якою винесено оскаржуване рішення, що стало підставою звернення до суду з цим позовом, необхідно стягнути судовий збір у розмірі 3028 грн.

Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.11.2019 у справі №826/7375/18.

Відповідно до частин другої, третьої статті 30 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу додано копії таких документів: договір №12/05/25 про надання правничої допомоги від 12.05.2025, укладеного між АО «ПРЕМІУМ СЕРВІС» та ТОВ «МЕЛАНІ ГРУП»; акт від 27.05.2025 приймання-передачі наданих послуг згідно договору про надання правничої допомоги №12/05/25 від 12.05.2025; рахунок-фактуру №27/05/25 від 27.05.2025, платіжну інструкцію №126 від 27.05.2025.

За умовами договору вартість послуг Адвокатського об`єднання становить 10 000,00 грн та відповідно до акту від 27.05.2025 приймання-передачі наданих послуг згідно договору про надання правничої допомоги №12/05/25 від 12.05.2025 складається з: надання правових консультацій та роз`яснень з питань правомірності винесення оскаржуваного рішення (1 год.) - 1000,00 грн., складання позовної заяви (6 год.) - 9 000,00 грн.

За загальним правилом зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Разом із тим, частина дев`ята статті 139 КАС України визначає критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат та виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, суд зазначає, що надання правових консультацій та роз`яснень з питань правомірності винесення оскаржуваного рішення є єдиним комплексом дій, що охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України (зокрема, складність справи, яку розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження; час, який об`єктивно необхідно було витратити на підготовку позовної заяви, зважаючи на сталу судову практику у справах цієї категорії; обсяг наданих адвокатом послуг), враховуючи прохання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн, а решту витрат повинен понести позивач.

Відтак, враховуючи вищевикладене, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн, а решту витрат повинен понести позивач.

Керуючись статтями 2, 72-77, 134, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЛАНІ ГРУП» (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Промислова, 1/3, код ЄДРПОУ 45494837) до Волинської митниці (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ ВП 43958385) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2025/000135/2 від 27.03.2025.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЛАНІ ГРУП» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судовий збір в сумі 3 028,00 (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) та витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючого

Суддя В.В. Мачульський