Рішення № 130269916, 08.09.2025, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/2166/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Горюшко В.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА АДМІНІСТРАТИВНА КОМПАНІЯ» (61002, Україна, Харківська обл., місто Харків, вулиця Сумська, будинок, 96, ідентифікаційний код особи 40578993), яке діє від імені, в інтересах та за рахунок активів Акціонерного товариства «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД „ІНТЕНСИВНИК» (61002, Україна, Харківська обл., місто Харків, вулиця Сумська, будинок, 96, ідентифікаційний код особи 43263434) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОБУД-3» (61070, Україна, Харківська обл., місто Харків, вулиця Професорська, будинок, 32, ідентифікаційний код особи 41095099) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕФЕСТ» (61003, Україна, Харківська обл., місто Харків, провулок Подільський, будинок, 5, ідентифікаційний код особи 21262589) про визнання недійсним Договору про відступлення прав вимоги за участю представників:

позивача - Іваненко Є.В.

відповідача - Шафоростов В.О.

третьої особи - Розумна О.О.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА АДМІНІСТРАТИВНА КОМПАНІЯ», яке діє від імені, в інтересах та за рахунок активів Акціонерного товариства «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД „ІНТЕНСИВНИК» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕФЕСТ» та просив суд визнати недійсним Договір про відступлення прав вимоги № 7 ДП від 21.05.2025, укладений між Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інтенсивник» від імені, в інтересах та за рахунок активів якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Азово-Чорноморська адміністративна компанія», як Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЕФЕСТ», як Новим кредитором. Вирішити питання про розподіл судових витрат.

Позивач вказував, що необхідність звернення до суду із даним позовом викликана укладенням 21.05.2025 АТ «ЗНВКІФ «ІНТЕНСИВНИК» від імені, в інтересах та за рахунок активів якого діє ТОВ «Азово-Чорноморська адміністративна компанія», як Первісним кредитором та ТОВ «ГЕФЕСТ», як Новим кредитором, Договору про відступлення прав вимоги № 7 ДП, відповідно до умов якого, Первісний кредитор відступив на користь Нового кредитора всі свої права вимоги, які виникли з Договору купівлі-продажу цінних паперів № 9157-21/9156-21/БВ від 02.09.2021. Оскільки Позивач вважає, що Договір № 7 ДП укладений всупереч положенням діючого законодавства та інтересів самого Позивача, виникла необхідність звернення до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 27.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання по справі призначено на 14.07.2025 о 10:45, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи.

25.06.2025 за вх. 14965/25 від представника відповідача надійшла заява про повернення позовної заяви підставі пункту 1 частини 5 статті 174 ГПК України.

03.07.2025 за вх. 15617/25 від Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА АДМІНІСТРАТИВНА КОМПАНІЯ» надійшли додаткові пояснення у справі щодо заяви відповідача про повернення позовної заяви.

Розглядаючи питання наявності повноважень у ТОВ «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА АДМІНІСТРАТИВНА КОМПАНІЯ» діяти від імені, в інтересах та за рахунок активів АТ «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД „ІНТЕНСИВНИК», судом враховує, що позивачем надано копію договору про управління активами № 03-УА від 04.10.2019. Положеннями договору ТОВ АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА АДМІНІСТРАТИВНА КОМПАНІЯ уповноважена діяти в інтересах та за рахунок Акціонерного товариства «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД „ІНТЕНСИВНИК», представляти останнього у відносинах з третіми особами, в тому числі у суді. Положеннями Договору № 03-УА також урегульований порядок заміни Компанії з управління активами. При цьому, доказів заміни Компанії з управління активами, розірвання договору або припинення дії ліцензії на провадження діяльності з управління активами матеріали справи не містять. Відповідно до ч. 4 ст. 105 ЦК України, до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. З моменту відкриття ліквідаційної процедури всі права керівника юридичної особи перейшли голові ліквідаційної комісії (ліквідатору), який має право виступати в суді від імені Компанії з управління активами, яка діє за рахунок та в інтересах Фонду. Таким чином, з моменту відкриття ліквідаційної процедури всі права керівника юридичної особи перейшли голові ліквідаційної комісії (ліквідатору), який має право виступати в суді від імені Компанії з управління активами, яка діє за рахунок та в інтересах Фонду.

08.07.2025 за вх. 16039/25 письмові пояснення по справі було подано третьою особою ТОВ «ЖИТЛОБУД-3».

14.07.2025 за вх. 16343/25 надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕФЕСТ» на позовну заяву.

Засідання відкладалося з 14.07.2025 по 04.08.2025, з 04.08.2025 по 18.08.2025.

24.07.2025 за вх. 17214/25 ТОВ «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА АДМІНІСТРАТИВНА КОМПАНІЯ» було подано відповідь на відзив.

30.07.2025 за вх. 17547/25 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

04.08.2025 за вх. 17889/25 про долучення доказів, а саме копії звітів про роботу органів та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень.

Ухвалою від 18.08.2025 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 01.09.2025 р. о 11:00.

01.09.2025 за вх. 19929/25 від ТОВ «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА АДМІНІСТРАТИВНА КОМПАНІЯ» надійшли додаткові письмові пояснення у справі.

В засіданні засідання з розгляду справи по суті оголошувалася перерва з 01.09.2025 по 08.09.2025.

В засіданні з розгляду справи по суті 08.09.2025 ТОВ «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА АДМІНІСТРАТИВНА КОМПАНІЯ» позовні вимоги підтримав наголошуючи, що оспорюваний правочин є фраудаторним та просив позов задовольнити. Представник третьої особи також підтримав заявлені позовні вимоги. Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у заявах по суті справи, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази та викладені доводи, судом встановлено наступне.

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ФОНД «ІНТЕНСИВНИК» є інститутом спільного інвестування, створеним у формі акціонерного товариства для провадження виключно діяльності зі спільного інвестування (код за ЄДРІСІ 13300804).

Згідно з частиною 1, абзацами 1, 2 частини 4 статті 8 Закону України «Про інститути спільного інвестування», корпоративний фонд - юридична особа, яка утворюється у формі акціонерного товариства і провадить виключно діяльність із спільного інвестування. Корпоративний фонд вважається створеним і набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації в установленому законодавством порядку. Корпоративний фонд набуває статусу інституту спільного інвестування з дня внесення відомостей про нього до Реєстру. Згідно з частиною 1 статті 62 Закону України «Про інститути спільного інвестування» компанія з управління активами господарське товариство, створене відповідно до законодавства у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, яке провадить професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів на підставі ліцензії, що видається Комісією. Компанія з управління активами здійснює управління активами інституту спільного інвестування.

Згідно розділу 5 Статуту АТ «ЗНВКІФ «ІНТЕНСИВНИК» органами Товариства є Загальні збори учасників та Наглядова рада. Утворення інших органів забороняється.

04.10.2019 між АТ «ЗНВКІФ «ІНТЕНСИВНИК» (далі Фонд) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА АДМІНІСТРАТИВНА КОМПАНІЯ» (ліцензія Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами) номер і дата прийняття рішення № 155 від 09.03.2017, строк дії ліцензії з 09.03.2017 необмежений) (далі Компанія), укладено Договір про управління активами № 03-УА (далі Договір № 03-УА).

Згідно п. 1.1. Договору № 03-УА, Фонд доручає Компанії здійснювати управління активами Фонду без спеціального доручення від імені, в інтересах та за рахунок Фонду відповідно до умов цього Договору.

Пунктом 1.2. Договору № 03-УА Компанія, за винагороду, надає Фонду зокрема такі послуги: управління активами Фонду; проведення розрахунків ризиків при здійсненні інвестування активів, що належать Фонду та знаходяться в її управлінні; представлення інтересів Фонду в стосунках з органами державної влади, юридичними та фізичними особами (резидентами і нерезидентами України), міжнародними тa громадськими організаціями; - представлення інтересів Фонду у взаємовідносинах зі зберігачем, аудитором (аудиторською фірмою), депозитарієм, незалежним оцінювачем майна Фонду; забезпечення організації ведення бухгалтерського та податкового обліку діяльності Фонду; здійснення повноважень керуючого рахунком в цінних паперах Фонду протягом строку дії своїх повноважень; вчинення необхідних дій з відкриття та управління рахунком в цінних паперах Фонду в депозитарії (підписує, подає, отримує документи та здійснює інші повноваження керуючого рахунком) протягом строку дії своїх повноважень; відкриття, закриття та керування рахунками Фонду у національній та іноземній валюті.

27.03.2025 АТ «ЗНВКІФ «ІНТЕНСИВНИК», від імені, в інтересах та за рахунок активів якого діє ТОВ «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА АДМІНІСТРАТИВНА КОМПАНІЯ», звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до ТОВ «ЖИТЛОБУД-3» про стягнення: суми основного боргу за Договором купівлі-продажу цінних паперів № 9157-21/9156-21/БВ від 02.09.2021 у розмірі 10 000 000,00 грн. (десять мільйонів гривень нуль копійок); суми індексу інфляції за період прострочення з 31.09.2022 по 25.03.2025 у розмірі 2 590 000,00 грн. (два мільйона п`ятсот дев`яносто тисяч гривень нуль копійок); суми трьох процентів річних за період прострочення з 31.08.2022 по 20.03.2025 у розмірі 770 136,99 грн. (сімсот сімдесят тисяч двадцять сто тридцять шість гривень 99 копійок).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.04.2025 було відкрито провадження у справі № 922/1108/25.

Враховуючи зазначене, позивач наголошував, що Компанія має легітимні очікування щодо отримання у розпорядження Фонду грошових коштів, стягнення яких є предметом позову.

З 27.05.2025 ТОВ «Азово-Чорноморська адміністративна компанія» перебуває в стадії припинення за рішенням її власника, що підтверджується даними ЄДРЮОФОПГФ. Так, рішенням власника ТОВ «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА АДМІНІСТРАТИВНА КОМПАНІЯ», оформленим Протоколом № 01-25 загальних зборів учасників ТОВ «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА АДМІНІСТРАТИВНА КОМПАНІЯ» від 22.05.2025 звільнено з ОСОБА_1 з посади генерального директора Товариства. Відповідний запис в ЄДРПОУ внесений 27.05.2025 року.

03.06.2025 до Господарського суду Харківської області надійшла заява про заміну позивача у справі № 922/1108/25, в якій ставиться питання про заміну позивача АТ «ЗНВКІФ «ІНТЕНСИВНИК», від імені, в інтересах та за рахунок активів якого діє ТОВ «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА АДМІНІСТРАТИВНА КОМПАНІЯ», на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕФЕСТ» (код ЄДРПОУ 21262589; адреса: 61003, м. Харків, пров. Подільський, буд. 5). Підставою для заміни сторони у справі стало укладення 21.05.2025 між АТ «ЗНВКІФ «ІНТЕНСИВНИК» від імені, в інтересах та за рахунок активів якого діє ТОВ «Азово-Чорноморська адміністративна компанія», як Первісним кредитором та ТОВ «ГЕФЕСТ», як Новим кредитором, Договору про відступлення прав вимоги № 7 ДП, відповідно до умов якого, Первісний кредитор відступив на користь Нового кредитора всі свої права вимоги, які виникли з Договору купівлі-продажу цінних паперів № 9157-21/9156-21/БВ від 02.09.2021.

Позивач вважає, що Договір про відступлення прав вимоги № 7 ДП від 21.05.2025 має бути визнаний недійсним у зв`язку з його укладенням представником не в інтересах АТ «ЗНВКІФ «ІНТЕНСИВНИК», а у власних інтересах, на вкрай невигідних для Товариства умовах та з порушенням вимог діючого законодавства.

Відповідно до частин першої та другої статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (стаття 215 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Позивач наголошував, що юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною право- і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Такі правовідносини мають довірчий характер між підприємцем (товариством) і його посадовою особою, протиправна поведінка посадової особи полягає у неналежному та недобросовісному виконанні певних дій, без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм посадовими обов`язками за власним умислом (розсудом), прийнятті очевидно необачних, марнотратних та завідомо корисливих на користь такої посадової особи рішень. Представництво характеризується такими ознаками: цивільні права та обов`язки належать одній особі, а здійснюються безпосередньо іншою; представник вчиняє певні юридичні дії (вчинення виключно фактичних (не юридичних) дій представництвом не охоплюється); представник діє не від свого імені, а від імені іншої особи; представник діє виключно в межах наданих йому повноважень; правові наслідки настають не для представника, а для особи, яку він представляє (висновок Верховного Суду у постанові від 17.03.2021 у справі № 360/1742/18). Тобто, правочин завжди має вчинятися в інтересах сторони, яку представляють, незалежно від того, вчиняється такий правочин з перевищенням наданих представнику повноважень, чи без такого перевищення. З метою забезпечення інтересів цієї особи представнику заборонено вчиняти представницький правочин у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є. Вказане знайшло своє відображення у нормі ЦК України, а саме у частині третій статті 238 цього Кодексу, якою визначено, що представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

У постановах Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 908/3467/19 та від 07.06.2022 у справі № 925/632/20, Верховний Суд вказав, що для цілей застосування частини третьої статті 238 ЦК України словосполучення «у своїх інтересах» потрібно розуміти таким чином, що представник не може вчиняти від імені особи, яку він представляє, правочин щодо себе особисто (тобто бути стороною цього правочину) або іншим шляхом на шкоду інтересам довірителя, в тому числі на користь інших осіб, включаючи і тих, представником яких він одночасно є. У випадку укладення представником правочину з самим собою довіритель не повинен доводити, що цей правочин укладено не в його інтересах, збитковість правочину, недобросовісність чи нерозумність дій довірителя. По суті, положення частини третьої статті 238 ЦК України надають довірителю право визнати недійсним відповідний правочин, незалежно від того на яких умовах він укладений. На довірителя не покладається тягар доведення невигідності умов такого договору, його збитковості. Його укладення не в інтересах довірителя презюмується. У постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 Велика Палата Верховного Суду зауважила на тому, що представник має завжди діяти у найкращих інтересах довірителя. Вчинення правочину щодо самого себе, тобто не в інтересах довірителя, а у своїх власних, є підставою для визнання такого правочину недійсним. Правило, передбачене частиною 3 статті 238 ЦК України, покликане гарантувати інтереси особи, яку представляють, від можливих зловживань з боку представника.

Управління АТ «ЗНВКІФ «Інтенсивник» здійснюється ТОВ «Азово-Чорноморська адміністративна компанія» на підставі укладеного Договору про управління активами № 03-УА. Підписантом, керівником та уповноваженою особою ТОВ «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА АДМІНІСТРАТИВНА КОМПАНІЯ» станом на 21.05.2025 (день укладення оскаржуваного Договору № 7 ДП) був ОСОБА_1 . Вказане також підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Також, згідно з витягом з ЄДРЮОФОПГФ щодо АТ «ЗНВКІФ «Інтенсивник», уповноваженою особою Фонду є Бортняк Вадим Вікторович. Згідно з витягом з ЄДРПОУ щодо ТОВ «ГЕФЕСТ», керівником Товариства є ОСОБА_1 , він же є єдиним власником та кінцевим бенефіціаром (з 26.04.2025) даного товариства. Тобто станом на 21.05.2025 дату укладення спірного Договору № 7 ДП, Бортняк В.В. був керівником та підписантом АТ «ЗНВКІФ «Інтенсивник» та ТОВ «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА АДМІНІСТРАТИВНА КОМПАНІЯ» і кінцевим бенефіціаром та підписантом ТОВ «ГЕФЕСТ».

Позивач стверджував, що незважаючи на те, що підписантом з боку АТ «ЗНВКІФ «ІНТЕНСИВНИК» від імені, в інтересах та за рахунок активів якого діє ТОВ «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА АДМІНІСТРАТИВНА КОМПАНІЯ» Договору № 7 ДП формально була т.в.о. генерального директора директор Пархоменко Ю.А., цілком очевидним є та обставина, що керівник АТ «ЗНВКІФ «ІНТЕНСИВНИК» та ТОВ «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА АДМІНІСТРАТИВНА КОМПАНІЯ» є вигодонабувачем за вказаним договором та Договір № 7 ДП укладений не в інтересах АТ «ЗНВКІФ «ІНТЕНСИВНИК», а у власних, особистих інтересах ОСОБА_1 . Окрім того, підписантом Договору № 7 ДП від ТОВ «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА АДМІНІСТРАТИВНА КОМПАНІЯ» була т.в.о. генерального директора - Директор фінансовий Пархоменко Юлія Анатоліївна, яка, згідно даних вказаних в Договору № 7 ДП, під час його укладення діяла на підставі Статуту, Наказу № 7 від 16.05.2025 та Договору про управління активами № 03-УА від 04.10.2019. В той же час, копія Наказу № 7 від 16.05.2025 не була включена до переліку документів, що передаються Первісним кредитором Новому кредиторові, що ставить під сумнів існування у Пархоменко Ю.А. повноважень на підписання Договору № 7 ДП.

Згідно з абзацом 3 п. 9.3.5. Статуту ТОВ «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА АДМІНІСТРАТИВНА КОМПАНІЯ» Генеральний директор має право без довіреності вчиняти юридичні дії від імені Товариства, як це передбачено чинним законодавством, в тому числі: укладати та підписувати від імені Товариства договори (угоди) та зовнішньоскономічні контракти, вчиняти правочини з урахуванням обмежень, встановлених п. п. «ї» п. 9.2.3 цього Статуту, підписувати та видавати довіреності, відкривати та використовувати рахунки Товариства в установах банків, розпоряджатися усім майном та коштами Товариства, вживати по відношенню до нього всі дії, не заборонені чинним законодавством України, приймати та звільняти працівників, представляти інтереси Товариства в органах державної влади та місцевого самоврядування, судових, правоохоронних та контрольно-фінансових органах, користуючись при цьому всіма правами, що надані чинним законодавством позивачу, відповідачу, третій особі, стягувачу, боржнику, при цьому використовувати всі печатки і штампи Товариства, а також має право вирішувати всі питання діяльності Товариства, які не входять до виключної компетенції Загальних зборів Учасників та Дирекції Товариства. Відповідно до абзацу 4 п. 9.3.5. Статуту ТОВ «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА АДМІНІСТРАТИВНА КОМПАНІЯ», Генеральний директор має право передавати свої повноваження або їх частину іншим членам Дирекції.

В той же час, за твердженням позивача, ОСОБА_2 за даними ЄДРПОУ станом на 21.05.2025 року не була наділена повноваженнями на укладення від імені ТОВ «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА АДМІНІСТРАТИВНА КОМПАНІЯ» (та від імені Фонду, відповідно) правочинів.

Враховуючи зазначене, позивач стверджував, що ОСОБА_1 , який на дату укладення Договору № 7 ДП був генеральним директором, з метою приховування своїх істинних намірів, нібито видав Наказ № 7 від 16.05.2025, яким нібито уповноважив ОСОБА_2 на укладення оскаржуваного договору, в той час, як насправді вчинив правочин у власних інтересах, а не в інтересах Фонду. Фактично ж відбулося незаконне відчуження права грошової вимоги від Фонду на користь ТОВ «ГЕФЕСТ», в якому ОСОБА_1 є керівником та засновником.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України добросовісність є однією з основоположних засад цивільного законодавства. Добросовісність при реалізації прав і повноважень передбачає неприпустимість зловживання правом, яка виходячи з конституційних положень означає, що здійснення прав та свобод людини не повинне порушувати права та свободи інших осіб. Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Отже, приватноправовий інструментарій (як в договірних, так і в позадоговірних відносинах) має використовуватись особами добросовісно, не зловживаючи правом. Зокрема, такий інструментарій не може використовуватись особою на шкоду іншим учасникам правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Позивач зазначав, що правочин не має вчинятись з метою заподіяти зло (тобто здійснити зловживання правом) і втілювати цей намір. Інакше такий правочин має кваліфікуватись як фраудаторний та, за наявності відповідної позовної вимоги, має бути визнаний недійсним. Обставини незаконного виведення активів Фонду особою, яка мала діяти в інтересах Фонду на користь пов`язаної юридичної особи (ТОВ «ГЕФЕСТ») свідчать про те, що представник ТОВ «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА АДМІНІСТРАТИВНА КОМПАНІЯ» (Бортняк В.В. через нібито уповноваження ОСОБА_2 ) та внаслідок цього і саме ТОВ «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА АДМІНІСТРАТИВНА КОМПАНІЯ» діяло не в інтересах Фонду, всупереч принципам добросовісності та зловживаючи правом.

Також, згідно з пунктом 4 Договору № 7 ДП, Первісний кредитор та Новий кредитор домовились, що за відступлення прав вимоги за Договором купівлі-продажу цінних паперів, відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Первісному кредитору грошові кошти у сумі 13 360 136,99 грн гривень ПДВ не передбачений, надалі за текстом Ціна відступлення, в строк до 21 грудня 2027 року. Позивач вважає, що вказані положення Договору № 7 ДП про відстрочення платежу на строк понад 18 місяців є вкрай невигідним та свідчить про вчинення представником своїх повноважень всупереч інтересам довірителя.

Окрім викладеного, спірний договір не відповідає вимогам закону та статутним документам АТ «ЗНВКІФ «Інтенсивник», та містить дефект волі сторони правочину. Як вбачається з Договору № 7 ДП та його додатків, продавець АТ «ЗНВКІФ «ІНТЕНСИВНИК» від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА АДМІНІСТРАТИВНА КОМПАНІЯ», здійснило відступлення права вимоги за Договором купівлі-продажу цінних паперів № 9157-21/9156-21/БВ від 02.09.2021, з урахуванням всіх змін і доповнень до нього. Пунктом 2.1.18. Договору про управління активами № 03-УА від 04.10.2019, передбачено обов`язок компанії з управління активами подавати на затвердження Наглядовiй радi Фонду укладенi договори щодо активiв Фонду, вapтicть яких перевищує визначену Регламентом Фонду мiнiмальну вapтicть договорiв, що потребують такого затвердження. Пунктом 2.2.15 Договору про управління активами № 03-УА від 04.10.2019 Компанії з управління активами заборонено укладати договори (угоди) купiвлi або продажу активiв Фонду на суму, що перевищує встановлену Регламентом Фонду без затвердження таких договорiв (угод) Наглядовою радою Фонду. Згідно з п. 2.5.2. Договору про управління активами № 03-УА від 04.10.2019, Фонд має право затверджувати договори (угоди) щодо активiв Фонду, що укладаються Компанією, вартість яких перевищує визначену Регламентом Фонду мiнiмальну вартість договорiв, що потребують затвердження Наглядовою радою Фонду, або вiдхиляти такі договори (угоди) у разi їх невідповідності Регламенту Фонду, Проспекту eмісії акцiй Фонду та чинному законодавству. Згідно з пунктом 9.1. розділу 9 Регламенту АТ «ЗНВКІФ «ІНТЕНСИВНИК», укладені Компанією договори щодо активів Фонду, вартість яких перевищує 7 000 000,00 (сім мільйонів) гривень, мають бути затверджені Наглядовою радою Фонду. Згідно підпункту 9 пункту 7.4. Статуту АТ «ЗНВКІФ «ІНТЕНСИВНИК», затвердження договорів щодо активів Товариства, укладених компанією з управління активами, на суму, яка перевищує встановлену Регламентом мінімальну вартість, здійснюється наглядовою радою. Відповідно до умов спірного договору ТОВ «ГЕФЕСТ» набуло від АТ «ЗНВКІФ «ІНТЕНСИВНИК», від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА АДМІНІСТРАТИВНА КОМПАНІЯ», права вимоги на суму 13 360 136,99 гривень, що значно перевищує вартість договорів, право на укладення яких без погодження з Наглядовою радою фонду, має Компанія з управління активами. Згода Наглядової ради АТ «ЗНВКІФ «ІНТЕНСИВНИК» відсутня, Фонд Договір про відступлення права вимоги № 7 ДП не затверджував. Таким чином Договір про відступлення прав вимоги № 7 ДП є недійсним, оскільки Компанія з управління уклала вказаний договір за відсутності затвердження з боку Наглядової ради, за існування прямої заборони на його укладення.

Таким чином, позивач наголошував, що необхідність звернення до суду із даним позовом викликана укладенням 21.05.2025 АТ «ЗНВКІФ «ІНТЕНСИВНИК» від імені, в інтересах та за рахунок активів якого діє ТОВ «Азово-Чорноморська адміністративна компанія», як Первісним кредитором та ТОВ «ГЕФЕСТ», як Новим кредитором, Договору про відступлення прав вимоги № 7 ДП, відповідно до умов якого, Первісний кредитор відступив на користь Нового кредитора всі свої права вимоги, які виникли з Договору купівлі-продажу цінних паперів № 9157-21/9156-21/БВ від 02.09.2021. Позивач вважає, що Договір № 7 ДП укладений всупереч положенням діючого законодавства та інтересів самого Позивача, а тому просив суд визнати недійсним Договір про відступлення прав вимоги № 7 ДП від 21.05.2025, укладений між Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інтенсивник» від імені, в інтересах та за рахунок активів якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Азово-Чорноморська адміністративна компанія», як Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЕФЕСТ», як Новим кредитором.

Заперечуючи проти позову відповідач вказував, що підписання Договору ОСОБА_2 обумовлене виконанням трудових обов`язків у штаті позивача в межах повноважень установчих документів, а саме по собі укладення Договору відбулось безумовно в інтересах позивача. ОСОБА_2 не вчинено правочин (Договір) щодо себе особисто та вона не є стороною цього правочину (Договору). ОСОБА_2 не вчинено правочин іншим шляхом на шкоду інтересам довірителя, в тому числі на користь інших осіб, включаючи і тих, представником якої вона одночасно є. ОСОБА_2 при вчиненні правочину (Договір) одночасно не є і ніколи не була представником Нового кредитора ТОВ ГЕФЕСТ".

Відповідач наголошував, що відповідно до пункту 4 Договору про відступлення права вимоги сторони домовились, що за відступлення прав вимоги Новий кредитор (відповідач ТОВ "ГЕФЕСТ) сплачує Первісному кредитору (позивач) грошові кошти у розмірі 13 360 136, 99 грн. При цьому, розмір основної заборгованості за Договором купівлі - продажу цінних паперів № 9157-21/9156-21/БВ від 02,09.2021 складав 10 000 000 грн. (пункт 1.3. Договору) без нарахування 3 % річних та інфляційних втрат. На думку відповідача, укладення Договору внаслідок якого позивач набуває грошові кошти у розмірі 13 360 136, 99 грн, не лише свідчить про відсутність будь-якого заподіяння шкоди позивачу таким правочином, а й безумовно вказує на вигідність такого правочину для позивача. При цьому, зумовлене воєнним станом зниження економічної активності у місті Харкові, зниження попиту на товари (послуги) у місті Харкові, зменшення ділової активності суб`єктів господарювання у місті Харкові, то продаж права вимоги за 13 360 136, 99 грн, є не лише вигідним для позивача, а й заслуговує на окреме заохочення директора фінансового ОСОБА_2 . Також відповідач зазначав, що до відступлення права вимоги заборгованість перед позивачем за Договором купівлі - продажу цінних паперів № 9157-21/9156-21/БВ від 02.09.2021 була простроченою з 01 вересня 2022 року, тобто з 01 вересня 2025 року виникав ризик спливу загального 3-річного строку позовної давності (стаття 256 ЦК України), що є самостійною підставою для відмови у позові на підставі частини 4 статті 267 ЦК України при стягненні простроченої заборгованості у судовому порядку.

Щодо твердження позивача про фраудаторність правочину відповідач вказував, що позивач не зазначає якому саме кредитору позивача завдано шкоду вчиненням правочину та з метою ухилення якого саме зобов`язання укладено такий правочин. Фраудаторні правочини (правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам) в українському законодавстві регулюються тільки в певних сферах, зокрема у банкрутстві (стаття 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (до введення в дію КУзПБ), стаття 42 КУзПБ), при неплатоспроможності банків (стаття 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"); у виконавчому провадженні (частина четверта статті 9 Закону України "Про виконавче провадження"). Таким чином, за відсутності факту завдання школи кредитору та за відсутності мети у вигляді ухилення від виконання грошового зобов`язання перед кредитором, то є неможливою кваліфікація правочину як фраудаторного.

Відповідач зазначав, що обов`язку Компанії подавати в Наглядову раду на затвердження укладені договори кореспондує право Фонду (п. 2.5.2. Договору про управління активами) затверджувати або відмовляти (відхиляти) у затвердженні таких Договорів. Отже, за Договором про управління активами № 03-У-Л від 04.10.2019 процедура затвердження договорів Наглядовою радою Фонду стосується вже укладених договорів, а не тих, які лише планується укласти, тобто не стосується попереднього погодження Договорів. Крім того, пункт 9.1 розділу 9 Регламенту Фонду прямо зазначає, що укладені Компанією договори на певну суму мають бути затверджені Наглядовою радою Фонду. Отже, за Регламентом Фонду процедура затвердження договорів Наглядовою радою Фонду стосується вже укладених договорів, а не тих, які лише планується укласти, тобто не стосується попереднього погодження Договорів. За п. 9 ч. 1 ст. 34 Закону України Про інститути спільного інвестування" до компетенції наглядової ради належать затвердження договорів щодо активів корпоративного фонду, укладених компанією з управління активами, на суму, яка перевищує встановлену статутом або регламентом мінімальну вартість. Таким чином, і за Договором про управління активами, і за Регламентом Фонду, і за Статутом Фонду, і за Законом України Про інститути спільного інвестування процедура затвердження Наглядовою радою Фонду договорів стосується вже укладених договорів, а не тих, які лише планується укласти, тобто не стосується попереднього погодження Договорів.

Відповідаючи на такі заперечення позивач вказував, що саме по собі відступлення права вимоги за ціну, яка є аналогічною сумі заборгованості боржника (з урахуванням виплат компенсаційного характеру), на умовах значного відстрочення обов`язку оплати завдає матеріальні збитки Позивачу, проте беззаперечно свідчить про вигідність такого правочину для ОСОБА_1 , як кінцевого бенефіціарний власник зі 100% часткою у статутному капіталі ТОВ ГЕФЕСТ. Більш того, до відступлення права вимоги за спірним договором, Позивач вже звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою щодо стягнення такої заборгованості у примусовому порядку. Як наслідок, станом на момент відступлення права вимоги Новому кредитору, Позивачем були понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору (який становив 160 321,64 грн. та був фактично сплачений) та послуг з надання правничої допомоги (240 000,00 грн. згідно із позовною заявою). Дані витрати жодним чином не були враховані у ціні відступлення права вимоги за спірним договором та не будуть компенсовані Позивачу. Тобто у даному випадку відступлення права вимоги за ціною, яка є ідентичною ціні позову у справі зі примусового стягнення заборгованості з боржника (у якій Первісним кредитором вже було понесено судові витрати) з урахуванням обов`язку Нового кредитору сплатити її через понад 18 місяців є безсумнівно невигідним для Позивача.

В наданих до суду письмових поясненнях третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОБУД-3» вказувало, що погоджується з вимогами позовної заяви ТОВ «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА АДМІНІСТРАТИВНА КОМПАНІЯ», яке діє від імені, в інтересах та за рахунок активів Акціонерного товариства «ЗНВКІФ «ІНТЕНСИВНИК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕФЕСТ» про визнання недійсним Договору про відступлення прав вимоги № 7 ДП від 21.05.2025та вважає її такою, що підлягає задоволенню, оскільки, на нашу думку, Договір № 7 ДП укладений з порушенням вимог діючого законодавства, та має бути визнаний недійсним. Так, дослідженням Договору № 7 ДП встановлено, що фактично він був укладений повіреним (керівником та уповноваженою особою ТОВ «Азово-Чорноморська адміністративна компанія») Бортняком В.В. не в інтересах підприємства, представництво інтересів якого він здійснював станом на дені підписання оскаржуваного Договору № 7 ДП, а у своїх власних інтересах. Підписантом, керівником та уповноваженою особою ТОВ «Азово-Чорноморська адміністративна компанія» станом на 21.05.2025 (день укладення оскаржуваного Договору № 7 ДП) був ОСОБА_1 , який також був уповноваженою особою АТ «ЗНВКІФ «Інтенсивник». Також, Бортняк В.В. є єдиним власником та кінцевим бенефіціаром та керівником ТОВ «Гефест», яке начебто придбало у АТ «ЗНВКІФ «Інтенсивник» право вимоги до ТОВ «Житлобуд-3». Тобто станом на 21.05.2025 дату укладення Договору № 7 ДП, ОСОБА_1 був керівником та підписантом АТ «ЗНВКІФ «Інтенсивник» та ТОВ «Азово-Чорноморська адміністративна компанія» і кінцевим бенефіціаром та підписантом ТОВ «Гефест». Тобто станом на 21.05.2025 дату укладення Договору № 7 ДП, ОСОБА_1 був керівником та підписантом АТ «ЗНВКІФ «Інтенсивник» та ТОВ «Азово-Чорноморська адміністративна компанія» і кінцевим бенефіціаром та підписантом ТОВ «Гефест». Враховуючи викладене, очевидною є та обставина, що вигодонабувачем за Договором № 7 ДП є саме Бортняк В.В., а сам Договір № 7 ДП укладений не в інтересах АТ «ЗНВКІФ «Інтенсивник», навіть незважаючи на те, що підписантом з боку АТ «ЗНВКІФ «Інтенсивник» від імені, в інтересах та за рахунок активів якого діє ТОВ «Азово-Чорноморська адміністративна компанія» Договору № 7 ДП формально була т.в.о. генерального директора директор фінансовий ОСОБА_2 . Окрім того, придбання у АТ «ЗНВКІФ «Інтенсивник», від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ «Азово-Чорноморська адміністративна компанія», права вимоги на суму 13 360 136,99 гривень, що значно перевищує вартість договорів, право на укладення яких без погодження з Наглядовою радою фонду, має Компанія з управління активами. Таким чином Договір про відступлення прав вимоги № 7 ДП є недійсним, оскільки Компанія з управління активами уклала вказаний договір за відсутності згоди Наглядової ради, за існування прямої заборони на його укладення.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог і викладених сторонами доводів та заперечень, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1, абзацами 1, 2 частини 4 статті 8 Закону України «Про інститути спільного інвестування», корпоративний фонд - юридична особа, яка утворюється у формі акціонерного товариства і провадить виключно діяльність із спільного інвестування. Корпоративний фонд вважається створеним і набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації в установленому законодавством порядку. Корпоративний фонд набуває статусу інституту спільного інвестування з дня внесення відомостей про нього до Реєстру. Згідно з частиною 1 статті 62 Закону України «Про інститути спільного інвестування» компанія з управління активами господарське товариство, створене відповідно до законодавства у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, яке провадить професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів на підставі ліцензії, що видається Комісією. Компанія з управління активами здійснює управління активами інституту спільного інвестування.

Згідно розділу 5 Статуту АТ «ЗНВКІФ «ІНТЕНСИВНИК» органами Товариства є Загальні збори учасників та Наглядова рада. Утворення інших органів забороняється.

Як було встановлено судом, згідно п. 1.1. Договору № 03-УА, Фонд доручає Компанії здійснювати управління активами Фонду без спеціального доручення від імені, в інтересах та за рахунок Фонду відповідно до умов цього Договору. Пунктом 1.2. Договору № 03-УА Компанія, за винагороду, надає Фонду зокрема такі послуги: управління активами Фонду; проведення розрахунків ризиків при здійсненні інвестування активів, що належать Фонду та знаходяться в її управлінні; представлення інтересів Фонду в стосунках з органами державної влади, юридичними та фізичними особами (резидентами і нерезидентами України), міжнародними тa громадськими організаціями; - представлення інтересів Фонду у взаємовідносинах зі зберігачем, аудитором (аудиторською фірмою), депозитарієм, незалежним оцінювачем майна Фонду; забезпечення організації ведення бухгалтерського та податкового обліку діяльності Фонду; здійснення повноважень керуючого рахунком в цінних паперах Фонду протягом строку дії своїх повноважень; вчинення необхідних дій з відкриття та управління рахунком в цінних паперах Фонду в депозитарії (підписує, подає, отримує документи та здійснює інші повноваження керуючого рахунком) протягом строку дії своїх повноважень; відкриття, закриття та керування рахунками Фонду у національній та іноземній валюті.

Згідно зі ст. 238 ЦК України, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

У постановах Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 908/3467/19 та від 07.06.2022 у справі № 925/632/20, Верховний Суд вказав, що для цілей застосування частини третьої статті 238 ЦК України словосполучення «у своїх інтересах» потрібно розуміти таким чином, що представник не може вчиняти від імені особи, яку він представляє, правочин щодо себе особисто (тобто бути стороною цього правочину) або іншим шляхом на шкоду інтересам довірителя, в тому числі на користь інших осіб, включаючи і тих, представником яких він одночасно є. У випадку укладення представником правочину з самим собою довіритель не повинен доводити, що цей правочин укладено не в його інтересах, збитковість правочину, недобросовісність чи нерозумність дій довірителя. По суті, положення частини третьої статті 238 ЦК України надають довірителю право визнати недійсним відповідний правочин, незалежно від того на яких умовах він укладений. На довірителя не покладається тягар доведення невигідності умов такого договору, його збитковості. Його укладення не в інтересах довірителя презюмується.

У постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 Велика Палата Верховного Суду зауважила на тому, що представник має завжди діяти у найкращих інтересах довірителя. Вчинення правочину щодо самого себе, тобто не в інтересах довірителя, а у своїх власних, є підставою для визнання такого правочину недійсним. Правило, передбачене частиною 3 статті 238 ЦК України, покликане гарантувати інтереси особи, яку представляють, від можливих зловживань з боку представника.

Управління АТ «ЗНВКІФ «Інтенсивник» здійснюється ТОВ «Азово-Чорноморська адміністративна компанія» на підставі укладеного Договору про управління активами № 03-УА. Підписантом, керівником та уповноваженою особою ТОВ «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА АДМІНІСТРАТИВНА КОМПАНІЯ» станом на 21.05.2025 (день укладення оскаржуваного Договору № 7 ДП) був ОСОБА_1 . Вказане також підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Також, згідно з витягом з ЄДРЮОФОПГФ щодо АТ «ЗНВКІФ «Інтенсивник», уповноваженою особою Фонду є Бортняк Вадим Вікторович. Згідно з витягом з ЄДРПОУ щодо ТОВ «ГЕФЕСТ», керівником Товариства є ОСОБА_1 , він же є єдиним власником та кінцевим бенефіціаром (з 26.04.2025) даного товариства. Тобто станом на 21.05.2025 дату укладення спірного Договору № 7 ДП, Бортняк В.В. був керівником та підписантом АТ «ЗНВКІФ «Інтенсивник» та ТОВ «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА АДМІНІСТРАТИВНА КОМПАНІЯ» і кінцевим бенефіціаром та підписантом ТОВ «ГЕФЕСТ».

АТ «ЗНВКІФ «Інтенсивник», від імені, за рахунок та в інтересах якої діє ТОВ «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА АДМІНІСТРАТИВНА КОМПАНІЯ» оспорюваний правочин був підписаний Пархоменко Юлією Анатолівною як тимчасовим виконувачем обов`язків генерального директора лише формально, а дійсним вигодонабувачем за правочином є ОСОБА_1 .

Зокрема, 21.05.2025 року ОСОБА_1 як генеральним директор ТОВ ГЕФЕСТ (Новий кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги № 7 ДП, із АТ «ЗНВКІФ «Інтенсивник» (Первісний кредитор), від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА АДМІНІСТРАТИВНА КОМПАНІЯ». Таким чином, станом на 21.05.2025 дату укладення Договору № 7 ДП, ОСОБА_1 був керівником та підписантом АТ «ЗНВКІФ «Інтенсивник» та ТОВ «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА АДМІНІСТРАТИВНА КОМПАНІЯ» і кінцевим бенефіціаром та підписантом ТОВ «ГЕФЕСТ». Підписання Договору про відступлення права вимоги № 7 ДП ОСОБА_2 зі сторони Первісного кредитора є лише формальним, позаяк така фізична особа виконувала обов`язки генерального директора ТОВ «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА АДМІНІСТРАТИВНА КОМПАНІЯ» тимчасово, такі повноваження були надані їй на підставі наказу про надання відпустки № 7 ОСОБА_1 , підписаному самим ОСОБА_1 . Тобто наказом про надання відпустки № 7 ОСОБА_1 самостійно уповноважив ОСОБА_2 на тимчасове виконання обов`язків генерального директора ТОВ «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА АДМІНІСТРАТИВНА КОМПАНІЯ» та вже в перший день виконання нею повноважень уклав від імені ТОВ ГЕФЕСТ з нею, як представником Первісного кредитору, Договір про відступлення права вимоги № 7 ДП.

Враховуючи встановлені обставини суд погоджується з твердженнями позивача про те, що укладення такого правочину свідчить про заздалегідь спланованість ОСОБА_1 , який попередньо призначив тимчасовим виконувачем обов`язків генерального директора ТОВ «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА АДМІНІСТРАТИВНА КОМПАНІЯ» Пархоменку Юлією Анатоліївну в межах реалізації активів АТ «ЗНВКІФ «Інтенсивник» на підконтрольну йому юридичну особу ТОВ ГЕФЕСТ, тобто відповідачу у справі.

Відповідно до частин першої та другої статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (стаття 215 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Окрім того, пунктом 2.2.15 Договору про управління активами № 03-УА від 04.10.2019 Компанії з управління активами заборонено укладати договори (угоди) купiвлi або продажу активiв Фонду на суму, що перевищує встановлену Регламентом Фонду без затвердження таких договорiв (угод) Наглядовою радою Фонду. Згідно із положеннями Договору про управління активами № 03-УА від 04.10.2019 року сторони встановили заборону для Компанії з управління активами укладати договори на суму, що перевищує встановлену Регламентом Фонду, без затвердження їх Наглядовою радою. За таких умов, укладання спірного правочину було вчинено представником з перевищенням наданих йому повноважень, позаяк укладений між ТОВ АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА АДМІНІСТРАТИВНА КОМПАНІЯ та АТ «ЗНВКІФ «Інтенсивник» Договір про управління активами № 03-УА містить саме заборону укладати відповідні договори без затвердження їх Наглядовою радою Фонду.

Відповідно до ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Окрім того, згідно з пунктом 4 Договору № 7 ДП, Первісний кредитор та Новий кредитор домовились, що за відступлення прав вимоги за Договором купівлі-продажу цінних паперів, відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Первісному кредитору грошові кошти у сумі 13 360 136,99 грн гривень ПДВ не передбачений, надалі за текстом Ціна відступлення, в строк до 21 грудня 2027 року.

В той же час, АТ «ЗНВКІФ «ІНТЕНСИВНИК», від імені, в інтересах та за рахунок активів якого діє ТОВ «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА АДМІНІСТРАТИВНА КОМПАНІЯ», звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до ТОВ «ЖИТЛОБУД-3» про стягнення: суми основного боргу за Договором купівлі-продажу цінних паперів № 9157-21/9156-21/БВ від 02.09.2021 у розмірі 10 000 000,00 грн. (десять мільйонів гривень нуль копійок); суми індексу інфляції за період прострочення з 31.09.2022 по 25.03.2025 у розмірі 2 590 000,00 грн. (два мільйона п`ятсот дев`яносто тисяч гривень нуль копійок); суми трьох процентів річних за період прострочення з 31.08.2022 по 20.03.2025 у розмірі 770 136,99 грн. (сімсот сімдесят тисяч двадцять сто тридцять шість гривень 99 копійок). Зазначене свідчить про те, що Компанія мала очікування та вживала дії щодо отримання у розпорядження Фонду грошових коштів, стягнення яких є предметом позову. Тому, вбачаються обґрунтованими твердження позивача про те, що відступлення права вимоги до боржника, яке належить Фонду, за умови заниження ціни такого відчуження шляхом значного відстрочення його оплати завдає шкоди акціонерам, Компанії з управління активами, адже призводить до зменшення вартості активів АТ «ЗНВКІФ «Інтенсивник».

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України добросовісність є однією з основоположних засад цивільного законодавства. Добросовісність при реалізації прав і повноважень передбачає неприпустимість зловживання правом, яка виходячи з конституційних положень означає, що здійснення прав та свобод людини не повинне порушувати права та свободи інших осіб. Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Отже, приватноправовий інструментарій (як в договірних, так і в позадоговірних відносинах) має використовуватись особами добросовісно, не зловживаючи правом. Зокрема, такий інструментарій не може використовуватись особою на шкоду іншим учасникам правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Обставини умисного виведення активів Фонду особою, яка мала діяти в інтересах Фонду на користь пов`язаної юридичної особи свідчать про те, що представник ТОВ «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА АДМІНІСТРАТИВНА КОМПАНІЯ» (Бортняк В.В. через фактичне уповноваження Пархоменко Ю.А.) та внаслідок цього і саме ТОВ «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА АДМІНІСТРАТИВНА КОМПАНІЯ» діяло не в інтересах Фонду, всупереч принципам добросовісності та в інтересах самого Бортняка В.В.

Враховуючи в сукупності встановлені судом обставини укладання Договору про відступлення прав вимоги № 7 ДП від 21.05.2025, укладеного між Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інтенсивник» від імені, в інтересах та за рахунок активів якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Азово-Чорноморська адміністративна компанія», як Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЕФЕСТ», як Новим кредитором, суд визнає обґрунтованими вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА АДМІНІСТРАТИВНА КОМПАНІЯ» про визнання недійсним зазначеного Договору про відступлення прав вимоги.

З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 165, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА АДМІНІСТРАТИВНА КОМПАНІЯ», яке діє від імені, в інтересах та за рахунок активів Акціонерного товариства «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД „ІНТЕНСИВНИК».

Визнати недійсним Договір про відступлення прав вимоги № 7 ДП від 21.05.2025, укладений між Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інтенсивник» від імені, в інтересах та за рахунок активів якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Азово-Чорноморська адміністративна компанія», як Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЕФЕСТ», як Новим кредитором.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕФЕСТ» (61003, Україна, Харківська обл., місто Харків, провулок Подільський, будинок, 5, ідентифікаційний код особи 21262589) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА АДМІНІСТРАТИВНА КОМПАНІЯ» (61002, Україна, Харківська обл., місто Харків, вулиця Сумська, будинок, 96, ідентифікаційний код особи 40578993) 2422,40 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено "17" вересня 2025 р.

СуддяЛ.С. Лаврова