Ухвала суду № 130265144, 17.09.2025, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/10382/25

1-кс/296/4611/25

УХВАЛА

Іменем України

про арешт майна

17 вересня 2025 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Корольовського районного суду м. Житомира клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності cлідчого відділу Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в кримінальному провадженні №42023062020000107 від 31 липня 2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

16.09.2025 слідчий cлідчого відділу Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням погодженим прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно підозрюваного у кримінальному провадженні № 42023062020000107 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:

- земельні ділянки з кадастровими номерами 1823183600:06:002:0095 та 1823183600:06:006:0109.

Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні СВ Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №42023062020000107 від 31 липня 2023, за ч. 2 ст. 367 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що розпорядженням Житомирського міського голови № 569 від 19.11.2010 «Про переведення ОСОБА_5 на посаду начальника управління комунального господарства міської ради», ОСОБА_5 з 19.11.2010 призначено на посаду начальника управління комунального господарства Житомирської міської ради.

Таким чином, ОСОБА_5 , як начальник управління комунального господарства Житомирської міської ради, в силу положень ч. 3 ст. 18 КК України та п. 1 примітки до ст. 364 КК України, є службовою особою за ознакою наявності у останнього як організаційно-розпорядчих, так і адміністративно-господарських функцій.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 14.12.2020, на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено оголошення управління комунального господарства Житомирської міської ради за ідентифікатором UA-2020-12-14-015189-c про відкриті торги з закупівлі електричної енергії обсягом 2 036 000 кіловат-година на суму 4 479 200 гривень за рахунок коштів місцевого бюджету, розмір бюджетного призначення становив 4 479 200 гривень.

За результатами проведення аукціону, пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» (код ЄДРПОУ 42095943, далі за текстом Товариство) в розмірі 3 940 295 гривень 23 копійки виявилась найбільш економічно вигідною, у зв`язку із чим Товариство визнано переможцем процедури закупівлі.

13.01.2021 між Управлінням комунального господарства Житомирської міської ради в особі начальника управління ОСОБА_5 (Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» (Постачальник) укладено договір № 171-Т про постачання електричної енергії споживачу (далі Договір), строк дії якого визначено в період з 13.01.2021 до 31.12.2021.

Згідно п.п. 4.1., 4.2. та 4.3. Договору, загальна вартість електричної енергії становить 3 940 295 грн. 23 коп., оплата здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету, ціна за одиницю Товару визначається у Комерційній пропозиції Постачальника (додаток № 2 до Договору). Ціна за одиницю Товару може бути змінена за домовленістю Сторін на підставі та у порядку, передбачених розділом 12 Договору.

Відповідно до комерційної пропозиції постачальника (додаток № 2 до Договору), вартість 1 кВт/год. становить 1,93531 грн. з ПДВ, а згідно з додатком № 3 до Договору, передбачено постачання 2036 тис. кВт. год.

В подальшому, після укладення Договору, ОСОБА_5 , як начальник, а отже і як особа, що має право діяти від імені очолюваного управління комунального господарства Житомирської міської ради, нехтуючи як принципами здійснення публічних закупівель, так і принципами розпорядження бюджетними коштами, недотримуючись вимог п. 5 ч. 2 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та положень укладеного Договору, в т.ч. пунктів 12.1 - 12.14, за відсутності законних підстав для внесення істотних змін до умов Договору в частині збільшення ціни електричної енергії, а отже за відсутності підстав для укладення додаткових угод до Договору, та при наявності підстав для подальшого отримання електричної енергії від Постачальника за ціною, визначеною комерційною пропозицією до Договору на рівні 1,93531 грн. з ПДВ за 1 квт/год, тобто при наявності об`єктивної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби забезпечити ефективне та економне використання бюджетних коштів, внаслідок безвідповідального та неякісного ставлення до виконання своїх службових обов`язків, неналежним чином, тобто поверхнево, неуважно і несумлінно виконав свої службові обов`язки та 23.02.2021, 08.06.2021, 25.08.2021, 28.08.2021, 31.08.2021, 23.10.2021, 25.10.2021, 15.11.2021, в денний час доби, перебуваючи в приміщенні управління комунального господарства Житомирської міської ради за адресою: м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 4/2, не передбачаючи, що в результаті його поведінки може бути спричинено тяжкі наслідки, хоча в силу професійного досвіду та займаної посади повинний був і міг це передбачити, будучи достеменно обізнаним зі змістом Договору та наданих Постачальником документів, знехтував необхідністю належної перевірки наданих Постачальником документів на предмет їх відповідності положенням Договору та вимогам Закону в частині наявності або відсутності підстав для укладення додаткових угод, маючи законні підстави для відмови в укладенні додаткових угод, підписав і тим самим уклав від імені Управління додаткові угоди до Договору № 171-Т від 13.01.2021: № 2 від 23.02.2021, № 3 від 08.06.2021, № 4 від 25.08.2021, № 5 від 28.08.2021, № 6 від 31.08.2021, № 7 від 23.10.2021, № 8 від 25.10.2021, № 9 від 15.11.2021, що призвело до збільшення вартості електричної енергії за 1 квт.год. з 1,93531 грн. до 3,527348 грн., тобто на 82,262%, та, як наслідок, до надмірної сплати Управлінням бюджетних коштів на рахунок Товариства на суму 872 234 грн 76 коп., що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а отже спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам Житомирської територіальної громади.

За таких обставин, ОСОБА_5 підозрюється у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам Житомирської територіальної громади, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

12 серпня 2025 року ОСОБА_5 у встановленому законом порядку повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

15.09.2025 до ОСОБА_5 заявлено цивільний позов про відшкодування збитків заподіяних кримінальним правопорушенням на суму 289325,91 грн

З метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, забезпечення цивільного позову, виникла необхідність у накладенні арешту на майно підозрюваного у кримінальному провадженні ОСОБА_5 .

Слідчий також клопоче на підставі п. 2 ст. 172 КПК України клопотання розглядати без повідомлення підозрюваного, з метою забезпечення арешту майна.

Слідчий до суду не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі.

На підставі п. 2 ст. 172 КПК України клопотання розглядається без повідомлення підозрюваного чи його захисника.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється в силу положень ч.4 ст.107 КПК України

Розглянувши клопотання слідчий суддя прийшов наступного.

Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч.10 ст.170 КПК України).

Водночас, відповідно до положень ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п. п.3, 4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У відповідності до ч. 8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

З аналізу процесуальних норм закону вбачається, що слідчий, прокурор подаючи клопотання про арешт майна повинні довести завдання арешту майна, а саме те, що незастосування арешту на майно може призвести до його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Доведеною повинна бути і мета щодо такого майна, передбачена ч. 2 ст. 170 КПК України, зокрема: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право приватної власності є непорушним.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. Згідно з вимогами ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя згідно із положеннями ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Слідчим суддею під час розгляду клопотання встановлено, що СВ Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №42023062020000107 від 31 липня 2023, за ч. 2 ст. 367 КК України.

12 серпня 2025 року ОСОБА_5 у встановленому законом порядку повідомлено про підозр15.09.2025 до ОСОБА_5 заявлено цивільний позов про відшкодування збитків заподіяних кримінальним правопорушенням на суму 289325,91 грн у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Для арешту з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) п.4 ч2 ст.170 КПК України необхідно, крім іншого, встановити зокрема і обґрунтованість підозри особи, що підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.

При цьому закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків

Враховуючи стадію досудового розслідування, слідчий суддя, не вирішуючи питання про доведеність вини під час розгляду даного клопотання, з урахуванням усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) вважає, що підозра ОСОБА_5 у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України є обґрунтованою про це свідчать долучені до клопотання докази в їх сукупності:

-акт від 23.05.2023 № 06-31-36/05;

-протокол № 13/2 від 30.12.2020;

-тендерна пропозиціяя від 29.12.2020;

-претензія від 27.06.2023;

- позовна заява від 01.12.2023;

-положення про управління;

-розпорядження №569 від 19.11.2010;

-посадова інструкція начальника управління комунального господарства міської ради;

-протокол огляду комп`ютерних даних від 12.02.2025;

-висновок експерта №96/25-25 від 14.03.2025;

- висновок експерта від 25.04.2025 № СЕ-19/106-25/4094-ПЧ;

- рішення Господарського суду Житомирської області від 06.11.2024 у справі №906/1578/23;

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно довідка №443479745 від 15.09.2025 встановлено, що ОСОБА_5 у власності має земельну ділянку кадастровий номер 1823183600:06:002:0095, площею 0.1861 га, оціночна вартість земельної ділянки відповідно до відомостей Фонду державного майна України становить 134283.22 грн, а також земельну ділянку з кадастровим номером 1823183600:06:006:0109, площею 0.2388 га, оціночна вартість земельної ділянки відповідно до відомостей Фонду державного майна України становить 172309.69 грн.

Так слідчий вказав, що мета накладення арешту є відшкодування шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення, забезпечення цивільного позову.

В межах кримінального провадження процесуальним керівником в інтересах держави в особі Житомирської міської ради на підставі ст. 128 КПК України пред`явлено позовну заяву (цивільний позов) до ОСОБА_5 про відшкодування збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням.

Оскільки цивільний позов заявлено на 289325,91 гривень, а вартість майна на яке просить накласти арешт становить 306592,91 грн тобто розбіжність є несуттєвою то клопотання слідчого підлягає задоволенню.

На думку слідчого судді таким чином буде досягнута розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. При цьому негативних наслідків від цього не настане, оскільки слідчий суддя накладає арешт з забороною відчуження земельних ділянок

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 175, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого - задовільнити.

Накласти арешт на майно підозрюваного за ч.3 ст.367 КК України у кримінальному провадженні №42023062020000107 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- земельні ділянки з кадастровими номерами 1823183600:06:002:0095 та 1823183600:06:006:0109;

заборонивши їх відчуження.

Ухвала про арешт підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано

Повний текст оголошено 17.09.2025

Слідчий суддя ОСОБА_1