Рішення № 130262448, 14.08.2025, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/1969/25

Провадження № 2/209/1020/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

14 серпня 2025 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Шендрика К.Л.,

за участі секретаря Драгунцевої С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача наїх користь заборгованість за кредитними договорами та судові витрати.

На обґрунтування позову зазначено, що 03 жовтня 2021 року між ТОВ «Мілоан» тавідповідачембуло укладено кредитний договір № 100493135. Кредитний договір було підписано електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора і надісланим на номер його мобільного телефону. 16 липня 2024 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали Договір факторингу № 16072024, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором у сумі 33546,05 грн., з яких 11457 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 19239,05 грн. - сума заборгованості за відсотками; 2850 грн. сума заборгованості за комісією. 24 листопада 2021 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» тавідповідачембуло укладено кредитний договір № 622691063. Кредитний договір було підписано електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора і надісланим на номер його мобільного телефону. 28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» зобов`язалося відступити ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язалося їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» за плату, на умовах, визначених цим договором. 31 грудня 2020 року додатковою угодою до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції та відповідно до реєстру боржників № 175 від 05 травня 2022 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, ТОВ «Таліон Плюс» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 622691063 від 24 листопада 2021 року. 20 жовтня 2022 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали Договір факторингу № 20102022, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором у сумі 13465,88 грн., з яких 4297,90 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9167,98 грн. - сума заборгованості за відсотками. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, позивач отримав право грошової вимоги до відповідача за вказаними кредитними договорами та просить стягнути заборгованість, що по ним утворилась.

03 квітня 2025 року було відкрито провадження у вказаній цивільній справі і призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, разом з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи у його відсутність, просив задовольнити позов, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив, відзив не подав, про місце та час розгляду справи, відповідно до ст. 128 ЦПК України, був повідомлений належним чином.

Враховуючи згоду представника позивача, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи у відсутність відповідача, на підставі наявних у справі даних та доказів, відповідно до ст. 280 ЦПК України.

В порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 03 жовтня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит № 100493135, який був підписаний електронним підписом позичальника та відтворений шляхом надіслання одноразового ідентифікатора (електронного підпису) на номер мобільного телефону відповідача, та відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 15000 грн. на строк 30 днів та зобов`язався повернути кредитні кошти у строк до 02 листопада 2021 року і сплачувати відсотки за користування кредитом. Ці обставини підтверджуються копією договору з додатками (а.с. 11-16) та платіжним дорученням № 33293421 (а.с. 17).

Відповідач прострочив виконання зобов`язання за кредитним договором № 100493135 від 03 жовтня 2021 року, у зв`язку з чим станом на 16 липня 2024 року у нього утворилась заборгованість перед ТОВ «Мілоан» в розмірі 33546,05 грн., з яких 11457 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 19239,05 грн. - сума заборгованості за відсотками; 2850 грн. сума заборгованості за комісією. З 16 липня 2024 року нарахування відсотків за кредитним договором № 100493135від 03жовтня 2021року призупинене. Ці обставини підтверджуються відомостями про щоденні нарахування та погашення (а. с. 23-24).

16 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 16072024, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги за кредитним договором № 100493135 від 03 жовтня 2021 року в розмірі 33546,05 грн., що підтверджується копією договору факторингу (а.с. 19-20), актом прийому-передачі інформації згідно реєстру боржників (а.с. 21), витягом з реєстру боржників (а.с. 22).

24 листопада 2021 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» тавідповідачем було укладено договір кредитної лінії № 622691063, який був підписаний електронним підписом позичальника та відтворений шляхом надіслання одноразового ідентифікатора (електронного підпису) на номер мобільного телефону відповідача, та відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту 4300 грн. на строк 30 днів та зобов`язався повернути кредитні кошти у вигляді першого траншу за договором у строк до 24 грудня 2021 року і сплачувати відсотки за користування кредитом. Ці обставини підтверджуються паспортом споживчого кредиту продукту «Смарт» (а.с. 32-33), копією договору (а.с. 33 оберт-37).

Відповідач прострочив виконання зобов`язання за кредитним договором № 622691063 від 24 листопада 2021 року, у зв`язку з чим станом на 05 травня 2022 року у нього утворилась заборгованість перед ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» в розмірі 13465,88 грн., з яких 4297,90 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9167,98 грн. - сума заборгованості за відсотками. З 05 травня 2022 року нарахування відсотків за кредитним договором № 622691063від 24листопада 2021року призупинене. Ці обставини підтверджуються розрахунком заборгованості (а.с. 45-46).

28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» зобов`язалося відступити ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язалося їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» за плату, на умовах, визначених цим договором. 31 грудня 2020 року додатковою угодою до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції та відповідно до реєстру боржників № 175 від 05 травня 2022 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, ТОВ «Таліон Плюс» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 622691063 від 24 листопада 2021 року. 20 жовтня 2022 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали Договір факторингу № 20102022, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги за кредитним договором № 622691063 від 24 листопада 2021 року в розмірі 13465,88 грн. Ці обставини підтверджуються копією додаткової угоди № 26 від 31 грудня 2020 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а.с. 39-41), договором факторингу № 20102022 від 20 жовтня 2022 року (а.с. 42-43), витягом з реєстру прав вимоги № 2 від 06 березня 2023 року до договору факторингу № 20102022 від 20 жовтня 2022 року (а.с. 44).

Відповідно дост. 639 ЦК Українидоговір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України,позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Устатті 3 Закону України "Про електронну комерцію"визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. ч.2-4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6статті 11 вказаного Закону).

За змістом ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положеннястатті 12 Закону України "Про електронну комерцію"передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").

При цьому, за змістом наведеного Закону електронним підписом, тобто одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Аналогічні за змістом висновки, викладені у численних постановах Верховного Суду, зокрема постанові від 12 січня 2021 по справі N 524/5556/19, від 09 вересня 2020 року по справі N 732/670/19, від 23 березня 2020 року по справі N 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року по справі N 127/33824/19 тощо.

Отже, як вбачається з кредитних договорів, між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договорів позики, які оформлені сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Аналогічна позиція міститься упостанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 345/3085/19.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК Українипередбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зіст. 514 ЦКдо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ч. 1 ст. 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, суд приходить до висновку, що укладені кредитні договори та договори факторингу відповідають вимогам закону, зобов`язання по кредитним договорам відповідачем у встановлений строк не виконані, сума заборгованості підтверджена документально, тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Також, відповідно дост. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 3, 12, 76, 78, 141, 223, 347, 263-265, 274, 279, 280-285 ЦПК України, суд-

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів":

- заборгованість за кредитним договором № 100493135 від 03 жовтня 2021 року у розмірі 33546,05 грн., з яких 11457 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 19239,05 грн. - сума заборгованості за відсотками; 2850 грн. сума заборгованості за комісією;

- заборгованість за кредитним договором № 622691063 від 24 листопада 2021 року у розмірі 13465,88 грн., з яких 4297,90 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9167,98 грн. - сума заборгованості за відсотками,

а всього 47011 (сорок сім тисяч одинадцять) гривень 93 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користьТовариства зобмеженою відповідальністю"Фінансовакомпанія "Європейськаагенція зповернення боргів"судові витратина платусудового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Заочнерішення набирає законної сили,якщо протягом строків,встановлених цим Кодексом, не поданізаява про переглядзаочного рішення абоапеляційнаскарга, абоякщо рішення залишенов силізарезультатами апеляційного розгляду справи.

Суддя К.Л. Шендрик