Постанова № 130258889, 15.09.2025, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/1278/25

Провадження № 3/455/875/2025

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 вересня 2025 року м.Старий Самбір

Суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Кушнір А.В., розглянувши матеріали справи, що надійшли з відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.161-1 Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення (КУпАП),

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №392226 від 26.06.2025, складеного поліцейським СРПП відділення поліції №1 Самбірського районного ВП ГУ НП у Львівській області Панько В.М., зазначено, що 26.06.2025 о 14 год. 25 хв. ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 , на АЗС «Кавказ» здійснив роздрібну торгівлю бензину та дизельного палива без державної реєстрації суб`єктом господарювання, без ліцензії на торгівлю пальним, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1ст.161-1 КУпАП.

В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Захарчук Я.В. не з`явилися, проте захисник подав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності. Крім того, захисник подав до суду клопотання про закриття провадження у справі, в якому покликається на наступне.

Вказує, що вищезгаданим протоколом серії ВАД №392226 у ОСОБА_1 вилучено 14346 літрів бензину та 66477 літрів дизельного палива, які знаходились у трьох підземних резервуарах. Відповідно до наказу директора Приватного підприємства «КАВКАЗ» (ЄДРПОУ 22385147) №24 від 25.06.2025, який міститься в матеріалах справи №455/1278/25, ОСОБА_1 з 26.06.2025 по 30.06.2025 перебував на стажуванні на вказаному підприємстві. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: Приватне підприємство «КАВКАЗ» (ЄДРПОУ 22385147) зареєстроване за адресою: 82060, Львівська область, Старосамбірський район, м.Хирів, вул.Богдана Хмельницького, буд. 25, кв. 6; керівником (директором) підприємства є ОСОБА_2 ; основним видом економічної діяльності є: Роздрібна торгівля пальним (КВЕД 47.30). Рішенням засновника Приватного підприємства «КАВКАЗ» (ЄДРПОУ 22385147) № 81 від 30.09.2024 ОСОБА_2 призначено на посаду директора підприємства. Відповідно ліцензії на право зберігання пального, виданої Головним управлінням Державної податкової служби у Львівській області, реєстраційний номер 13310414202400494, у Приватного підприємства «КАВКАЗ» (ЄДРПОУ 22385147) наявне право на зберігання пального на період з 25.11.2024 по 25.11.2029. Адресою місця зберігання пального вказано: Львівська область, Самбірський район, с.Буньковичі, вул.Хирівська, 1/А. Загальна місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального (літри): 134600.

Зазначає, що відповідальність за ч. 1 ст. 161-1 КУпАП настає за оптову або роздрібну торгівлю пальним без державної реєстрації суб`єктом господарювання або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачено законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди). Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Статтею 42 Господарського кодексу України передбачено, що підприємництво як вид господарської діяльності - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Відповідно до роз`яснень, викладених в постанові Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини в сфері господарської діяльності» Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов`язкові ознаки якої безпосередність (самостійно), систематичність (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик її здійснення з метою отримання прибутку. Таким чином, важливими ознаками господарської діяльності є її систематичність (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) та здійснення суб`єктом на власний ризик з метою одержання прибутку. Відповідальність за роздрібну торгівлю пальним без одержання документа дозвільного характеру несуть фізичні особи-підприємці та відповідні посадові особи суб`єктів господарювання. В даному випадку суб`єктом господарювання, який би міг нести відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 161-1 КУпАП є посадова особа Приватного підприємства «КАВКАЗ» (ЄДРПОУ 22385147), а саме його директор ОСОБА_2 , однак на такого протокол про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 161-1 КУпАП не складався. Відомості про те, що ОСОБА_1 є фізичною-особою підприємцем (або посадовою особою суб`єкта господарювання) в матеріалах справи №455/1278/25 відсутні, як і відсутні відомості про те, що станом на 26.06.2025 ОСОБА_1 був прийнятий на посаду та допущений до самостійної роботи на ПП «КАВКАЗ». Тобто, ОСОБА_1 не можливо визнати суб`єктом адміністративного правопорушення, обставини якого викладені в протоколі. Також у матеріалах справи відсутнє підтвердження того, що ОСОБА_1 отримував будь - які кошти за відпуск пального, адже ні протоколом серії ВАД №392226 від 26.06.2025, ні будь - яким іншим процесуальним документом грошові кошти у ОСОБА_1 не вилучалися та перед проведенням закупки такі грошові кошти не оглядалися. Притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 161-1 КУпАП, який станом на момент розгляду справи судом не перебуває в трудових відносинах з Приватним підприємством «КАВКАЗ» (ЄДРПОУ 22385147) погіршує становище вказаного приватного підприємства, адже Суд визнаючи винним ОСОБА_1 зобов`язаний конфіскувати 14 346 літрів бензину та 66 477 літрів дизельного палива, яке не належить ОСОБА_1 , а належить ПП «КАВКАЗ» та на зберігання якого у підприємства наявна діюча ліцензія 13310414202400494. Вилучення 14 346 літрів бензину та 66 477 літрів дизельного палива в порядку ст.ст. 264, 265 КУпАП, тобто в ході особистого огляду ОСОБА_1 є теж порушенням норм чинного Закону, адже пальне не є особистим майном особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. В такому випадку поліцейські повинні скласти: акт огляду вилученого палива; протокол вилучення товарно - матеріальних цінностей, тощо.

Крім того зазначає, що постановою Старосамбірського районного суду Львівської області від 21.07.2025 у справі № 455/1278/25 матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.161-1 КУпАП повернуто до Відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області для належного оформлення. При повторному скеруванні до суду матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 поліцейськими не враховано вимоги суду, викладені в постанові від 21.07.2025.

Враховуючи наведене просить справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1ст. 161-1 КУпАПзакрити на підставі п.1ст. 247 КУпАПза відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, приходжу до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з наступних підстав.

Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За ст.252КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В той же час, як передбачено ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 254КУпАП основним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол, вимоги до змісту якого встановлені статтею 256 цього Кодексу.

За статтею 256КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються зокрема: відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. При наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу.

Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених у протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд. Суть порушення, яке має значення для справи, формулюється у протоколі про адміністративне правопорушення. Саме цей документ встановлює в чому полягає правопорушення, тоді як суд, покликаний винести постанову, має лише обмежені повноваження щодо встановлення наявності/відсутності вини особи у скоєному.

Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, повинна ретельно з`ясовувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.

Суддя зауважує, що протокол є актом обвинувачення й повинен містити конкретне обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення, відповідно до вимог КУпАП.

Так, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статтіКУпАП, за якою складено протокол.

Обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиціїстатті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.

Відповідно до змістуст. 279 КУпАП, при розгляді справи про притягнення конкретної особи до адміністративної відповідальності, саме протокол про адміністративне правопорушення, як процесуальний документ є предметом дослідження та оцінки суддею в судовому засіданні при розгляді справи по суті.

Згідно із положеннями ст.279,280 КУпАПрозгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Вказані вимоги закону узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.

В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008р., заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого. У своїх рішеннях ЄСПЛ наголошує на тому, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти росії» та «Карелін проти росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Так, частиною 1статті 161-1 КУпАПпередбачена відповідальність за оптову або роздрібну торгівлю пальним без державної реєстрації суб`єктом господарювання або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачено законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Відтак, диспозиція зазначеної статті містить дві окремих форми вчинення вказаного адміністративного правопорушення, а саме: оптову або роздрібну торгівлю пальним без державної реєстрації суб`єктом господарювання та оптову або роздрібну торгівлю пальним без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачено законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Відповідно до конструкції диспозиції вказаної норми Закону, суб`єктами відповідальність за порушення порядку торгівлі пальним можуть бути як фізичні особи, які здійснюють оптову або роздрібну торгівлю пальним без державної реєстрації суб`єктом господарювання або суб`єкт господарювання (фізична особа підприємець або юридична особа) який здійснює оптову або роздрібну торгівлю пальним без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачено законом.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1ст.161-1 КУпАП, характеризується діями, спрямованими на оптову або роздрібну торгівлю пальним без державної реєстрації суб`єктом господарювання або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачено законом.

Ця норма КУпАП є бланкетною та відсилає для встановлення її змісту до інших нормативних актів.

Статтею 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» встановлено, що:

63) оптова торгівля пальним - діяльність з реалізації власно виробленого, ввезеного або придбаного пального суб`єктам господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю пальним, іншим суб`єктам господарювання, у тому числі в транспортному засобі, яким переміщується та/або в якому зберігається пальне. Не вважається оптовою торгівлею пальним заправлення пальним за договором підряду, що відноситься до власного споживання відповідно допідпункту 14.1.212пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України;

77) роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшої реалізації або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з місць роздрібної торгівлі пальним через паливороздавальні колонки, газороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, а також реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, а також заправлення з бункерувальника у водному просторі морських та річкових суден.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 29 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (Основні вимоги до оптової та роздрібної торгівлі пальним) оптова торгівляпальним здійснюєтьсясуб`єктом господарюванняза наявностіліцензії направо оптовоїторгівлі пальним. Роздрібна торгівля пальним здійснюється суб`єктом господарювання за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Тобто, суб`єктом адміністративного правопорушення за здійснення оптової або роздрібної торгівлі пальним без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачено законом може бути тільки суб`єкт господарювання (фізична особа підприємець або юридична особа).

Як слідує зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД 392226, у такому зазначено, що ОСОБА_1 26.06.2025 о 14.25 здійснив роздрібну торгівлю бензину та дизельного палива без державної реєстрації суб`єктом господарювання, без ліцензії на торгівлю пальним.

Тобто фактично даним протоколом констатовано одночасно два окремих склади вказаного адміністративного правопорушення, а саме: роздрібну торгівлю пальним без державної реєстрації суб`єктом господарювання та роздрібну торгівлю пальним без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачено законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

При цьому, як зазначалось вище, суб`єктом адміністративного правопорушення за здійснення оптової або роздрібної торгівлі пальним без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачено законом може бути тільки суб`єкт господарювання.

Окрім цього, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено нормативно-правового акту, який містить вимоги до здійснення торгівлі пальним та встановлює певну заборону для здійснення торгівлі без наявності відповідних дозвільних документів.

Крім того слід зазначити наступне.

Частиною 2статті 3Господарського кодексуУкраїни (чинного на момент складення протоколу)визначено, що господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва підприємцями.

Відповідно достаттею 42Господарського кодексуУкраїни (чинного на момент складення протоколу)підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.55Господарського кодексуУкраїни (чинногона моментскладення протоколу) суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України наданих в абз.2 п.2 постанови «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» від 25 квітня 2003 року №3 зазначено, що господарська діяльність - це діяльність фізичних і юридичних осіб, пов`язана з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність).

Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов`язкові ознаки якої - безпосередність, систематичність її здійснення з метою отримання прибутку. Згідно з роз`ясненнями, що надані в п. 4 вказаної постанови, під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

Насамперед саме слово "діяльність" означає систематичні дії членів суспільства, їхніх об`єднань, спрямовані на досягнення певного результату. Змістом цих дій є виготовлення та реалізація продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, а метою задоволення суспільних потреб у відповідних благах, які повинні мати цінову визначеність, тобто функціонувати як товар.

Тобто, з вищевикладеного вбачається, що адміністративна відповідальність за ч.1ст.161-1 КУпАП має ознаку систематичності.

Отже, для встановлення самого факту торгівлі пальним, тобто діяльності з систематичного продажу пального, необхідно довести факт його неодноразового продажу, оскільки одноразовий його продаж не свідчить про ознаки господарської діяльності особою, бо не доводить діяльності з продажу пального, як певного процесу, що охоплює неодноразовий його продаж.

Разом з тим, у вищевказаному протоколі не зазначено точних обставин вчинення правопорушення, а саме: не зазначено протягом якого часу особа здійснювала відповідну діяльність (у даному випадку це має бути проміжок часу, а не конкретна дата й час, оскільки господарська діяльність обов`язково має тривалий, а не одноразовий характер), всі встановлені окремі факти такої діяльності, які в своїй сукупності підтверджують самостійний, ініціативний і систематичний характер діяльності, яку здійснює особа, адже ці ознаки є обов`язковими для висновку про здійснення господарської діяльності.

В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 систематично здійснював роздрібну торгівлю пальним, із зазначенням встановлених дат та часу цих послуг.

Тобто адміністративний матеріал не підтверджує системності торгівлі пальним ОСОБА_1 , що є необхідним для встановлення в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Також, в матеріалах справи відсутні належні докази про факт відсутності у ОСОБА_1 державної реєстрації як суб`єкта господарювання, зокрема, відсутній витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з даними про припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 .

Також, доказів того, що ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність (є фізичною особою - підприємцем або керівником господарської організації) суду не надані.

Також, в матеріалах вказаної справи відсутні будь-які відомості та докази про вилучення у ОСОБА_1 грошей, отриманих останнім від реалізації пального. Відтак, неможливо і встановити такої ознаки як «роздрібна торгівля».

Також, до матеріалів справи не додано доказів, що ОСОБА_1 дійсно здійснював торгівлю саме пальним, експертне дослідження для підтвердження даного факту не проводилося.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.

Відповідно до п.1 ч.1ст.247КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суддя, приходить до висновку, що надані матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.161 КУпАП, в діях ОСОБА_1 , а тому провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1ст.247 КУпАПу зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.161КУпАП.

Згідност. 265 Кодексу України про адміністративні правопорушенняречі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об`єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях234-1,234-2,244-4,262і264цьогоКодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.

Як вбачається із матеріалів справи, при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, згідно зі ст.265 КУпАП було виявлено та вилучено для тимчасового зберігання 14346 літрів бензину та 66477 літрів дизельного палива, яке зберігається в трьох підземних резервуарах за адресою: АДРЕСА_2 .

З урахуванням того, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1ст.247 КУпАПу зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, вважаю, що вилучене пальне відповідно до вимог ст.265 КУпАП підлягає поверненню його законному володільцеві.

Керуючись п.1 ст.247, ст.ст.265,283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1ст.161-1 КУпАП, - закрити на підставі п.1ст.247 КУпАП,за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Вилучені 14346 літрів бензину та 66477 літрів дизельного палива, які зберігаються у трьох підземних резервуарах за адресою: АДРЕСА_2 повернути володільцю.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя А.В.Кушнір